www.wikidata.uk-ua.nina.az

Улюч пол Ulucz прадавнє українське село на Закерзонні в гміні Дидня Березівський повіт Підкарпатське воєводство Польща 1

Улюч

Улюч (пол. Ulucz) — прадавнє українське село на Закерзонні в гміні Дидня, Березівський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща.. Водойма — річка Сян.

Село
Улюч
пол. Ulucz

Координати 49°40′59″ пн. ш. 22°16′59″ сх. д. / 49.68333000002777311° пн. ш. 22.28333000002777808° сх. д. / 49.68333000002777311; 22.28333000002777808Координати: 49°40′59″ пн. ш. 22°16′59″ сх. д. / 49.68333000002777311° пн. ш. 22.28333000002777808° сх. д. / 49.68333000002777311; 22.28333000002777808

Улюч
Улюч (Польща)
Улюч
Улюч (Підкарпатське воєводство)
 Улюч у Вікісховищі

Назва Редагувати

У 1977—1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Лонка (пол. Łąka).

Історія Редагувати

Оборонна церква св. Миколи XV ст. Перша письмова згадка 1507 року. Розібрана 1908 року
Церква Вознесіння Господнього. 1659

Село істнувало ще у давньоруські часи. Вперше згадується в пам'ятках за 1373 рік. Село знаходилось у Сяноцькій землі Руського воєводства. Воно належало до самбірської економії Королівщини та було центром ключа, до якого належали села Добра і Гломча. Біля оборонної мурованої церкви св. Миколи існував василіанський монастир, після ліквідації якого 1744 майно ченців перенесли до монастиря василіан у Добромилі.

З 1783 року село входило до Сяноцького округу Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини.

За переписом 1882 року в селі жило 1342 українці, 98 поляків, 181 німець і єврей.

На початок Другої світової війни з 2040 населення села українці-грекокатолики становили 1620, латинники — 20, поляки — 200 (переважна частина вживали українську мову), євреї — 200. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село Улюч в ході утворення Дрогобицької області включене до Добромильського повіту. Територія ввійшла до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич) і утвореного 17.01.1940 Бірчанського району (районний центр — Бірча). Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська знову заволоділи цією територією і розпочали примусову мобілізацію. В березні 1945 року територія віддана Польщі.

У селі стаціонував підрозділ УПА під командуванням Михайла Дуди, псевдо Громенко. 12 січня 1946 на село напало 3000 солдат ВП, які спалили 2 господарства, 2 млини і заарештувало 40 чоловіків. 21 березня 1946 у селі у засідку підрозділу Бурлаки попав загін ВП, що пацифікував українські села і який втратив 14 вояків вбитими. 29 травня 1946 село атакувало ВП, яке спалило 300 господ і вбило 6 селян. Після цього біля тисячі селян вивезли на терени УРСР. 27 червня дві сотні УПА атакували підрозділ ВП, який у відповідь наступного дня спалив 33 будинки і вбив 6 селян. Підрозділи УПА знаходились у селі ще у вересні 1946 року. 28 квітня 1947 року 550 селян вивезли в ході акції «Вісла» на понімецькі землі. З давньої забудови села залишився один будинок і церква Вознесіння Господнього, яку відреставрували 1957 року, церква входить до маршруту Шлях дерев'яної архітектури Підкарпатського воєводства. Нова церква св. Миколи була розібрана у 1950-х роках.

Сьогодення Редагувати

Сьогодні у селі проживає 150 осіб, для яких у 2001 році збудували філіальний костел Матері Божої Фатімської.

Народились Редагувати

Пам'ятний знак Михайла Вербицького на цвинтарі церкви Вознесіння Господнього

Примітки Редагувати

  1. Studia historyczne, t. 12. 1969, str. 178
  2. Fastnacht A. Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340- 1650, Wrocław 1962
  3. Fr. Persowski. Studia nad pograniczem polsko-ruskim w X—XVI wieku. 1962.
  4. Центральний державний історичний архів України (Львів), Фонд 124
  5. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 3, 115 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  6. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
  8. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 437.

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ulyuch pol Ulucz pradavnye ukrayinske selo na Zakerzonni v gmini Didnya Berezivskij povit Pidkarpatske voyevodstvo Polsha 1 Vodojma richka Syan Selo Ulyuch pol Ulucz Koordinati 49 40 59 pn sh 22 16 59 sh d 49 68333000002777311 pn sh 22 28333000002777808 sh d 49 68333000002777311 22 28333000002777808 Koordinati 49 40 59 pn sh 22 16 59 sh d 49 68333000002777311 pn sh 22 28333000002777808 sh d 49 68333000002777311 22 28333000002777808 Krayina Respublika Polsha Respublika PolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Berezivskij povitGmina DidnyaNaselennya 78 osibChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 36 204Avtomobilnij kod RBRKod SIMC 0351142GeoNames 756343OSM 3016581 R Gmina Didnya UlyuchUlyuch Polsha UlyuchUlyuch Pidkarpatske voyevodstvo Ulyuch u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Sogodennya 4 Narodilis 5 Primitki 6 PosilannyaNazva RedaguvatiU 1977 1981 rr v hodi kampaniyi likvidaciyi ukrayinskih nazv selo nazivalosya Lonka pol Laka Istoriya Redaguvati nbsp Oboronna cerkva sv Mikoli XV st Persha pismova zgadka 1507 roku Rozibrana 1908 roku nbsp Cerkva Voznesinnya Gospodnogo 1659Selo istnuvalo she u davnoruski chasi 2 Vpershe zgaduyetsya v pam yatkah za 1373 rik 3 Selo znahodilos u Syanockij zemli Ruskogo voyevodstva Vono nalezhalo do sambirskoyi ekonomiyi Korolivshini ta bulo centrom klyucha do yakogo nalezhali sela Dobra i Glomcha Bilya oboronnoyi murovanoyi cerkvi sv Mikoli isnuvav vasilianskij monastir pislya likvidaciyi yakogo 1744 majno chenciv perenesli do monastirya vasilian u Dobromili Z 1783 roku selo vhodilo do Syanockogo okrugu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshini 4 Za perepisom 1882 roku v seli zhilo 1342 ukrayinci 98 polyakiv 181 nimec i yevrej Na pochatok Drugoyi svitovoyi vijni z 2040 naselennya sela ukrayinci grekokatoliki stanovili 1620 latinniki 20 polyaki 200 perevazhna chastina vzhivali ukrayinsku movu yevreyi 200 5 U seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali selo odnak uzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti z pravoberezhnoyi chastini Syanu oskilki za paktom Ribbentropa Molotova vona nalezhala do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Verhovnoyi Radi URSR selo Ulyuch v hodi utvorennya Drogobickoyi oblasti vklyuchene do Dobromilskogo povitu 6 Teritoriya vvijshla do skladu utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich i utvorenogo 17 01 1940 Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha 7 Naprikinci chervnya 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni teritoriya znovu bula okupovana nimcyami V lipni 1944 roku radyanski vijska znovu zavolodili ciyeyu teritoriyeyu i rozpochali primusovu mobilizaciyu V berezni 1945 roku teritoriya viddana Polshi U seli stacionuvav pidrozdil UPA pid komanduvannyam Mihajla Dudi psevdo Gromenko 12 sichnya 1946 na selo napalo 3000 soldat VP yaki spalili 2 gospodarstva 2 mlini i zaareshtuvalo 40 cholovikiv 21 bereznya 1946 u seli u zasidku pidrozdilu Burlaki popav zagin VP sho pacifikuvav ukrayinski sela i yakij vtrativ 14 voyakiv vbitimi 29 travnya 1946 selo atakuvalo VP yake spalilo 300 gospod i vbilo 6 selyan Pislya cogo bilya tisyachi selyan vivezli na tereni URSR 27 chervnya dvi sotni UPA atakuvali pidrozdil VP yakij u vidpovid nastupnogo dnya spaliv 33 budinki i vbiv 6 selyan Pidrozdili UPA znahodilis u seli she u veresni 1946 roku 28 kvitnya 1947 roku 550 selyan vivezli v hodi akciyi Visla na ponimecki zemli 8 Z davnoyi zabudovi sela zalishivsya odin budinok i cerkva Voznesinnya Gospodnogo yaku vidrestavruvali 1957 roku cerkva vhodit do marshrutu Shlyah derev yanoyi arhitekturi Pidkarpatskogo voyevodstva Nova cerkva sv Mikoli bula rozibrana u 1950 h rokah Sogodennya RedaguvatiSogodni u seli prozhivaye 150 osib dlya yakih u 2001 roci zbuduvali filialnij kostel Materi Bozhoyi Fatimskoyi Narodilis Redaguvati nbsp Pam yatnij znak Mihajla Verbickogo na cvintari cerkvi Voznesinnya GospodnogoMihajlo Verbickij avtor muziki gimnu Ukrayini She ne vmerla Ukrayina Ivan Mogilnickij provisnik nacionalnogo vidrodzhennya v Galichini Soltikevich Roman Orestovich 1909 1976 zasnovnik horu Dnipro v Edmontoni Kanada Primitki Redaguvati Studia historyczne t 12 1969 str 178 Fastnacht A Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340 1650 Wroclaw 1962 Fr Persowski Studia nad pograniczem polsko ruskim w X XVI wieku 1962 Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini Lviv Fond 124 Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 stor 3 115 Visbaden 1983 205 s Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR Arhivovano 2016 11 26 u Wayback Machine ros Hronika za 17 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Akciya Visla Dokumenti upor Yevgen Misilo Lviv Nyu Jork Naukove tovaristvo im T Shevchenka 1997 ISBN 5 7707 8504 7 S 437 Posilannya Redaguvati zvertayemosya do vsih pidtrimati nashu iniciativu drugogo etapu rozkopok Mihajlo Verbickij Apokryf Ruski pol nbsp Portal Polsha nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ulyuch amp oldid 39982717