www.wikidata.uk-ua.nina.az

Узлова рос я місто в Тульській області Росії адміністративний центр Узловського району Населення 52 825 чол 2015 місто р

Узлова

Узлова́ (рос. Узловая) — місто в Тульській області Росії, адміністративний центр Узловського району. Населення — 52 825 чол. (2015).

місто Узлова
рос. Узловая
Герб Прапор
Країна  Росія
Суб'єкт Російської Федерації Тульська область
Муніципальний район Узловський район
Код ЗКАТУ: 70244501000
Код ЗКТМО: 70644101001
Основні дані
Час заснування 1873
Статус міста 1938
Населення 52 825
Площа 22,6 км²
Поштові індекси 301602, 301603, 301605, 301607, 301608, 301609
Телефонний код +7 48731
Географічні координати: 53°58′44″ пн. ш. 38°09′36″ сх. д. / 53.97914166669477254° пн. ш. 38.16008333336077385° сх. д. / 53.97914166669477254; 38.16008333336077385Координати: 53°58′44″ пн. ш. 38°09′36″ сх. д. / 53.97914166669477254° пн. ш. 38.16008333336077385° сх. д. / 53.97914166669477254; 38.16008333336077385
Часовий пояс UTC+3
Висота над рівнем моря 220 м
Влада
Вебсторінка uzlovaya.tulobl.ru
Мапа

Узлова

Узлова

 Узлова у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Узлова (значення).

Географія Редагувати

Місто розташоване в центрі Середньоросійської височини на перетині залізниць Сизрань-Вязьма та Москва — Донбас, за 47 км від Тули та за 230 км на південний схід Москви. Залізничні станції Узлова I, Узлова II, Узлова III. Є частиною Тульсько-Новомосковської агломерації. Муніципальне утворення (міське поселення) «місто Узлова» межує на півночі — з муніципальним утворенням Кам'янецьке, на сході — з муніципальним утворенням Майське, на півдні і південному заході — з муніципальними утвореннями Партизанський та робочим селищем Брусянський, на заході — з муніципальним утворенням Дедиловське Киреєвського району.

Існують народні назви мікрорайонів: Центральний район (Взуттєвий), Машзавод/Степ, Мертвий, Трест/Паспортний /МТС, Червона Узлова/Краска, Квартал, Трикутник, Молочка.

Історія Редагувати

Людські поселення на території міста є з неоліту (копальні залізної руди і городища в районі станції Дедилово (селище 5-ї п'ятирічки, Узловський район). У Середньовіччі землі міста відносилися до т. зв. Дикого поля, у зв'язку з чим постійні поселення (через загрозу набігів з степу) були відсутні. У XVIII столітті сільське населення, що проживало в даному районі, в основному було переселено за указом Петра Великого на Урал як робочу силу для розвитку там промисловості, в результаті чого землі Узловського району були досить безлюдні до останньої чверті XVIII століття (так само як і вся південно-східна частина Тульської губернії), коли в його межах виникли поміщицькі володіння графів Бобринських. У той же період російським натуралістом Болотовим на землях району виявлені запаси бурого вугілля.

Узловський залізничний вокзал

В основному заселення земель міста відбувається вже в другій половині XIX століття головним чином через промислове і транспортне освоєння даного району.

В 1873 році почалося будівництво Сизрансько-Вяземської залізниці, і виникла станція 2-го класу Хрущовська як вузол трьох напрямків на Рязьк, Єлець і Тулу . З 1877 року станція стала називатися Узлова-1.

Вид на машинобудівний завод з Заводської вулиці

В 1924 році станція стає районним центром Узловського району Богородицького повіту Тульської губернії (з 1937 року — в Тульській області).

В 1926 році селище при станції Узлова віднесене до категорії робітничих селищ. 11 вересня 1938 р. робітничому селищу Узлова привласнено статус міста.

25 лютого 1943 року місто Узлова віднесено до розряду міст обласного підпорядкування.

Найбільшої чисельності населення досягло до 1979 року (100 000 чоловік, 120 000 — разом з районом), після чого до теперішнього часу вона неухильно знижувалася з причин негативного балансу трудової міграції (район відноситься до класично депресивних вугільних регіонів з закінченою розробкою копалин), високої смертності через несприятливі ​​екологічну та соціально-економічну обстановки — поруч з Узловою розташовані чотири найбільші підприємства хімічної промисловості, місто в цілому входить до Тульського промислового району з сильно розвиненими т. зв. «Брудними» галузями виробництва: металургія та хімпром.

У 1986 році землі міста і району, як і ряд інших земель Тульської області (в основному в смузі південніше Тули із заходу на схід області), піддалися серйозному радіоактивному зараженню внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, що спричинило значне опромінення населення, яке до 1989 року про небезпеку повідомлено не було. До 2002 року землі міста та району мали статус «зони з правом на відселення». З 2002 року місто відноситься до «території з пільговим соціально-економічним статусом».

Промисловість, наука, освіта Редагувати

З 1938 року закладена перша вугільна шахта (шахта № 1, сел. Гірницький, Підмосковний вугільний басейн, згодом створено трест «Молотовуголь», перетворений в «Узловськуголь», пізніше увійшов у «Новомосковськуголь» і врешті-решт — в об'єднання ВАТ «Тулауголь»), що забезпечує потреби в бурому вугіллі насамперед великої Каширської вугільної електростанції. У роки найбільшого розвитку (кінець 50-х — середина 60-х) максимальна кількість одночасно діючих шахт в Узловському районі досягало двадцяти. При цьому слід зазначити малу потужність і низький рівень механізації шахт першого покоління. Остання вугільна шахта в районі (шахта «Дубовська», раніше — «3 Бібіковська») була закрита в 2000 році.

У місті розташовані:

  • Машинобудівний завод ВАТ «Кран» (електричні крани та гірничорудні комплекси, конвеєри)
  • Хімічний завод ВАТ «Пластик» (виробництво пластмас та композитів)
  • ВАТ «Апаратура далекого зв'язку»
  • Локомотивне депо
  • Велика хабова залізнична станція Московської залізниці (лінії — Калуга-Рязьк (колишня Сизрано-Вяземська залізниця), Ожерельє-Єлець (колишня Московсько-Донбаська залізниця))

Персоналії Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з географії Тульської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Uzlova ros Uzlovaya misto v Tulskij oblasti Rosiyi administrativnij centr Uzlovskogo rajonu Naselennya 52 825 chol 2015 misto Uzlovaros UzlovayaGerb PraporKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Tulska oblastMunicipalnij rajon Uzlovskij rajonKod ZKATU 70244501000Kod ZKTMO 70644101001Osnovni daniChas zasnuvannya 1873Status mista 1938Naselennya 52 825Plosha 22 6 km Poshtovi indeksi 301602 301603 301605 301607 301608 301609Telefonnij kod 7 48731Geografichni koordinati 53 58 44 pn sh 38 09 36 sh d 53 97914166669477254 pn sh 38 16008333336077385 sh d 53 97914166669477254 38 16008333336077385 Koordinati 53 58 44 pn sh 38 09 36 sh d 53 97914166669477254 pn sh 38 16008333336077385 sh d 53 97914166669477254 38 16008333336077385Chasovij poyas UTC 3Visota nad rivnem morya 220 mVladaVebstorinka uzlovaya tulobl ruMapaUzlova Uzlova Uzlova u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Uzlova znachennya Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Promislovist nauka osvita 4 Personaliyi 5 PosilannyaGeografiya RedaguvatiMisto roztashovane v centri Serednorosijskoyi visochini na peretini zaliznic Sizran Vyazma ta Moskva Donbas za 47 km vid Tuli ta za 230 km na pivdennij shid Moskvi Zaliznichni stanciyi Uzlova I Uzlova II Uzlova III Ye chastinoyu Tulsko Novomoskovskoyi aglomeraciyi Municipalne utvorennya miske poselennya misto Uzlova mezhuye na pivnochi z municipalnim utvorennyam Kam yanecke na shodi z municipalnim utvorennyam Majske na pivdni i pivdennomu zahodi z municipalnimi utvorennyami Partizanskij ta robochim selishem Brusyanskij na zahodi z municipalnim utvorennyam Dedilovske Kireyevskogo rajonu Isnuyut narodni nazvi mikrorajoniv Centralnij rajon Vzuttyevij Mashzavod Step Mertvij Trest Pasportnij MTS Chervona Uzlova Kraska Kvartal Trikutnik Molochka Istoriya RedaguvatiLyudski poselennya na teritoriyi mista ye z neolitu kopalni zaliznoyi rudi i gorodisha v rajoni stanciyi Dedilovo selishe 5 yi p yatirichki Uzlovskij rajon U Serednovichchi zemli mista vidnosilisya do t zv Dikogo polya u zv yazku z chim postijni poselennya cherez zagrozu nabigiv z stepu buli vidsutni U XVIII stolitti silske naselennya sho prozhivalo v danomu rajoni v osnovnomu bulo pereseleno za ukazom Petra Velikogo na Ural yak robochu silu dlya rozvitku tam promislovosti v rezultati chogo zemli Uzlovskogo rajonu buli dosit bezlyudni do ostannoyi chverti XVIII stolittya tak samo yak i vsya pivdenno shidna chastina Tulskoyi guberniyi koli v jogo mezhah vinikli pomishicki volodinnya grafiv Bobrinskih U toj zhe period rosijskim naturalistom Bolotovim na zemlyah rajonu viyavleni zapasi burogo vugillya nbsp Uzlovskij zaliznichnij vokzalV osnovnomu zaselennya zemel mista vidbuvayetsya vzhe v drugij polovini XIX stolittya golovnim chinom cherez promislove i transportne osvoyennya danogo rajonu V 1873 roci pochalosya budivnictvo Sizransko Vyazemskoyi zaliznici i vinikla stanciya 2 go klasu Hrushovska yak vuzol troh napryamkiv na Ryazk Yelec i Tulu Z 1877 roku stanciya stala nazivatisya Uzlova 1 nbsp Vid na mashinobudivnij zavod z Zavodskoyi vuliciV 1924 roci stanciya staye rajonnim centrom Uzlovskogo rajonu Bogorodickogo povitu Tulskoyi guberniyi z 1937 roku v Tulskij oblasti V 1926 roci selishe pri stanciyi Uzlova vidnesene do kategoriyi robitnichih selish 11 veresnya 1938 r robitnichomu selishu Uzlova privlasneno status mista 25 lyutogo 1943 roku misto Uzlova vidneseno do rozryadu mist oblasnogo pidporyadkuvannya Najbilshoyi chiselnosti naselennya dosyaglo do 1979 roku 100 000 cholovik 120 000 razom z rajonom pislya chogo do teperishnogo chasu vona neuhilno znizhuvalasya z prichin negativnogo balansu trudovoyi migraciyi rajon vidnositsya do klasichno depresivnih vugilnih regioniv z zakinchenoyu rozrobkoyu kopalin visokoyi smertnosti cherez nespriyatlivi ekologichnu ta socialno ekonomichnu obstanovki poruch z Uzlovoyu roztashovani chotiri najbilshi pidpriyemstva himichnoyi promislovosti misto v cilomu vhodit do Tulskogo promislovogo rajonu z silno rozvinenimi t zv Brudnimi galuzyami virobnictva metalurgiya ta himprom U 1986 roci zemli mista i rajonu yak i ryad inshih zemel Tulskoyi oblasti v osnovnomu v smuzi pivdennishe Tuli iz zahodu na shid oblasti piddalisya serjoznomu radioaktivnomu zarazhennyu vnaslidok katastrofi na Chornobilskij AES sho sprichinilo znachne oprominennya naselennya yake do 1989 roku pro nebezpeku povidomleno ne bulo Do 2002 roku zemli mista ta rajonu mali status zoni z pravom na vidselennya Z 2002 roku misto vidnositsya do teritoriyi z pilgovim socialno ekonomichnim statusom Promislovist nauka osvita RedaguvatiZ 1938 roku zakladena persha vugilna shahta shahta 1 sel Girnickij Pidmoskovnij vugilnij basejn zgodom stvoreno trest Molotovugol peretvorenij v Uzlovskugol piznishe uvijshov u Novomoskovskugol i vreshti resht v ob yednannya VAT Tulaugol sho zabezpechuye potrebi v buromu vugilli nasampered velikoyi Kashirskoyi vugilnoyi elektrostanciyi U roki najbilshogo rozvitku kinec 50 h seredina 60 h maksimalna kilkist odnochasno diyuchih shaht v Uzlovskomu rajoni dosyagalo dvadcyati Pri comu slid zaznachiti malu potuzhnist i nizkij riven mehanizaciyi shaht pershogo pokolinnya Ostannya vugilna shahta v rajoni shahta Dubovska ranishe 3 Bibikovska bula zakrita v 2000 roci U misti roztashovani Mashinobudivnij zavod VAT Kran elektrichni krani ta girnichorudni kompleksi konveyeri Himichnij zavod VAT Plastik virobnictvo plastmas ta kompozitiv VAT Aparatura dalekogo zv yazku Lokomotivne depo Velika habova zaliznichna stanciya Moskovskoyi zaliznici liniyi Kaluga Ryazk kolishnya Sizrano Vyazemska zaliznicya Ozherelye Yelec kolishnya Moskovsko Donbaska zaliznicya Personaliyi RedaguvatiVoskresenska Zoya Ivanivna 1907 1992 radyanska rozvidnicya i dityacha pismennicya Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt Uzlovskij rajon Oficijnij sajt Uzlova Uzlova i Uzlovskij rajon Istoriya gerba Vuzlovij Novinnij portal mista Uzlova Uzlovskij informacijnij sajt Tancyuvalne radio Uzlovoyi nedostupne posilannya z travnya 2019 Arkush karti N 37 77 Uzlovaya Masshtab 1 100 000 Stan miscevosti na 1979 r Vidannya 1983 r ros nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Tulskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Uzlova amp oldid 34555210