Уза (біл. Уза) — село в Бобовицькій сільради Гомельського району Гомельської області Білорусі.
село Уза | |
Транслітерація назви | Uza |
---|---|
Основні дані | |
52°23′08″ пн. ш. 30°53′06″ сх. д. / 52.385695800027775704° пн. ш. 30.885014400027777981° сх. д.Координати: 52°23′08″ пн. ш. 30°53′06″ сх. д. / 52.385695800027775704° пн. ш. 30.885014400027777981° сх. д. | |
Країна | Білорусь |
Область | Гомельська |
Район | Гомельський |
Рада | Бобовицька |
Перша згадка | XVIII століття |
Населення | 200 осіб (2004) |
Часовий пояс | UTC+3:00 |
Поштовий індекс | 247038 |
Телефонний код | +375-232 |
Автомобільний код | 3 |
Транспорт, відстані | |
До Мінська | |
- фізична | 279 км |
Уза | |
Уза Уза (Гомельська область) | |
Уза у Вікісховищі |
Географія ред.
Розташування ред.
У 5 км на південний захід від Гомеля.
Гідрографія ред.
На річці Уза (притока річки Сож). На сході меліоративні канали, в тому числі Мильчанська канава.
Транспортна мережа ред.
Планування складається з прямолінійної вулиці, орієнтованої з південного заходу на північний схід і забудованої двосторонньо, дерев'яними будинками садибного типу.
Історія ред.
У складі Великого князівства Литовського ред.
Виявлене археологами городище ранньої залізної доби (за 1 км на південь від села) свідчить про заселення цих місць з давніх часів. За письмовими джерелами відома з XVIII століття як село в Речицькому повіті Мінського воєводства Великого князівства Литовського.
У складі Російської імперії ред.
Після Першого поділу Речі Посполитої (1772) — в складі Російської імперії. З 1775 року у володінні фельдмаршала графа Петра Олександровича Рум'янцева-Задунайського, з 1834 року — фельдмаршала князя Івана Федоровича Паскевича. У 1816 році в Новиківській економії Гомельського маєтку. У 1830 році діяли млин, сукновальня. Через село проходила поштова дорога з Речиці в Гомель. У 1868 році поміщик Філончик володів тут 2483 десятинами землі, мав питний будинок. Згідно з переписом 1897 року розташовувалися: хлібозаготівельний магазин, вітряк, в Дятловицькій волості Гомельського повіту Могильовської губернії. У 1909 році в однойменному фільварку, який знаходився поруч, 1608 десятини землі. З 1913 року діяли земська школа і телеграф.
У складі БРСР ред.
У 1926 році працювали поштовий пункт і школа, в Давидівській сільраді Гомельського району Гомельського округу. У 1930 році організований колгосп «Червона Уза». Під час німецько-радянської війни 31 житель загинув на фронті. У 1959 році в складі колгоспу «Перемога» (центр — село Червоне).
У складі Республіки Білорусь ред.
До 1 серпня 2007 року — у складі Давидівської сільської ради.
Станом на 2021 рік село знаходиться у складі Бобовицької сільської ради.
Населення ред.
Чисельність ред.
- 2004 — 87 господарств, 200 жителів.
Динаміка ред.
|
---|
Примітки ред.
- Об упразднении Давыдовского сельсовета и изменении границ Бобовичского сельсовета Гомельского района. pravo.levonevsky.org. Процитовано 23 серпня 2021.
- Бобовичский сельсовет (Гомельский район, Гомельская область) Список населенных пунктов. www.radzima.net. Процитовано 21 серпня 2021.
Література ред.
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз. ISBN 985-11-0303-9 ISBN 985-11-0302-0