Уве Зеелер (нім. Uwe Seeler; 5 листопада, 1936, Гамбург — 21 липня 2022) — колишній німецький футболіст, більшу частину кар'єри виступав за «Гамбург», капітан збірної ФРН. Бізнесмен.
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | нім. Uwe Seeler | |
| Народження | 5 листопада 1936 | |
| Гамбург, Третій Рейх | ||
| Смерть | 21 липня 2022 (85 років) | |
| Нордерштедт, Зегеберг, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина | ||
| Зріст | 169 см | |
| Вага | 76 кг | |
| Прізвисько | Несамовитий Уве, Наш Уве (нім. Uns Uwe) | |
| Громадянство | Німеччина | |
| Позиція | нападник | |
| Юнацькі клуби | ||
| 1946—1953 | «Гамбург» | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1953—1963 (ОЛ) 1953—1972 1978 | «Гамбург» «Гамбург» «Корк Селтік» | 237 (267) 239 (137) 1 (2) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1954—1970 | Німеччина | 72 (43) |
| Звання, нагороди | ||
| Нагороди | ||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||
Уве Зеелер у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Дитинство Редагувати
Батько - Ервін Зеелер, працював у Гамбургській гавані, 57 разів грав за збірну Гамбурга з футболу, найкращий бомбардир робітничої Олімпіади 1933 року (Відень), грав за «Гамбург», тренував «Альтон», помер в кінці Другої світової війни. Старший брат Дітер грав у «Гамбурзі» на позиції лівого півзахисника, був вчителем брата. У важкий повоєнний час 3-м братам Зеелерам, які залишилися без батька, довелося шукати засоби до існування, адже необхідно було годувати також сестер і матір. За свої виступи юний Уве отримував яйця, борошно і картоплю. Потім Уве потрапив у футбольну школу відродженого «Гамбурга». Своє прізвисько Несамовитий Уве Зеелер отримав 1953 року, коли у 16-річному віці блискуче відіграв на Міжнародному юнацькому клубному турнірі у Віареджо. На юнацькому турнірі УЄФА в Бельгії 1954-го він забив 12 з 20 м'ячів збірної Німеччини. Про юного вундеркінда заговорила вся країна.
Клубна кар'єра Редагувати
Майже всю свою клубну кар'єру, за винятком одного матчу Уве Зеелер провів у «Гамбурзі». Дебют гравця відбувся 5 серпня 1953 року в матчі проти «Геттінгена». Головний тренер Гюнтер Мальманн перетворив потужного таранного форварда в хитрого і розумного гравця. У 1957-му кар'єра Уве могла завершитися через проблеми з хребтом, але незабаром біль пройшов. Найкращим матчем Уве за «Гамбург» вважається фінал Кубка Німеччини 1963 року, коли він забив усі 3 м'ячі у ворота дортмунської «Боруссії». Прощальний матч Зеелера відбувся 1 травня 1972 року, суперником «Гамбурга» була Збірна Європи, на матч прийшли 62 тисячі глядачів.
Виступи за збірну Редагувати
Тренер збірної Німеччини Зепп Хербергер довго шукав наступника лідерові збірної Фріцу Вальтеру, доки не натрапив на молодого Уве. Але тут виникла проблема: добре граючи правою ногою, Зеелер майже не використовував ліву, що істотно збіднювало його гру. Однак незабаром Уве подолав цей свій недолік, працюючи на тренуваннях. 16 жовтня 1954 року Уве дебютував у складі збірної в матчі проти Франції (1:3), відзначившись гольовою передачею. Після гри Хербергер сказав:«Цей клубок, витканий з м'язів, енергії і азарту, далеко піде». Але в подальших іграх Уве не забивав, граючи настирливо, але прямолінійно, і Хербергер змушений був відсторонити Зеелера від ігор. А незабаром почалися і болі в області хребта, але незабаром вони пройшли і Уве взяли на Чемпіонат світу 1958. І преса, і партнери були незадоволені Уве, називаючи його «товстуном», і він навіть, образившись, виїхав у Гамбург, але Фріц Вальтер умовив його повернутися. 2 м'ячі Уве, забиті під час групового турніру, допомогли німцям вийти до чвертьфіналу, де їх здолала Югославія. На чемпіонаті світу 1962 та 1966 Уве також забив по 2 голи. На останньому, в чвертьфіналі, один з двох вилучених футболістів команди Уругваю Торре вдарив Уве за симуляцію. У півфіналі німці здолали збірну СРСР, але потім програли англійцям. На мундіалі 1970 Зеелер помстився за фінал, забивши англійцям в чвертьфіналі у ворота Пітера Бонетті потилицею на останніх секундах матчу, однак і в цьому чемпіонаті Німеччина не змогла виграти, посівши 3-е місце.
Бізнес Редагувати
1961 року Зеелеру надійшов ряд вигідних пропозицій з клубів Півдня Європи, і Уве цілком міг піти, адже в Німеччині футболістові тоді платили невеликі гроші. Щоб запобігти цьому, Хербергер домігся призначення Зеелера на пост головного представника на півночі Німеччини однієї фірми з виробництва спортивного обладнання. 1995-го Зеелер став президентом «Гамбурга» і вирішив тодішні фінансові труднощі клубу, однак 1997 року його звинуватили в махінаціях. Також у послужному списку Зеелера є одне комедійне камео.
Досягнення Редагувати
Командні Редагувати
У складі Гамбурга Редагувати
- Фіналіст Кубка Кубків: 1968.
- Чемпіон Німеччини: 1960.
- Володар Кубка Німеччини: 1963.
У складі збірної ФРН Редагувати
- Півфіналіст Чемпіонату світу 1958.
- Учасник Чемпіонату світу 1962.
- Срібний призер Чемпіонату світу 1966.
- Бронзовий призер Чемпіонату світу 1970.
Особисті Редагувати
- Футболіст року в Німеччині: 1960, 1964, 1970.
- Найкращий бомбардир Бундесліги: 1963-64.
- Найкращий бомбардир «Оберліги-Північ» (регіонального підрозділу чемпіонату Німеччини): 1955 (28 голів), 1956 (32), 1957 (31), 1959 (29), 1960 (36), 1961 (29), 1962 (28).
- Один з двох, разом з Пеле футболістів, які забивали голи на чотирьох чемпіонатах світу: 1958-1970.
- Уве входить в список «ФІФА 100», але він відмовився фотографуватися для буклета.
- Один з 4-х почесних капітанів збірної Німеччини.
- 3-й футболіст Європи: 1960.
- До 1998 року, коли це досягнення побив на чемпіонаті світу співвітчизник Зеелера Маттеус, Уве був рекордсменом за кількістю матчів, проведених на подібних змаганнях - 21.
- Вищий орден Німеччини «За заслуги».
Статистика Редагувати
Статистика клубних виступів:
| Клуб | Сезон | Чемпіонат | Оберліга «Північ» | Кубок | Єврокубки | Всього | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
| «Гамбург» | 1954/55 | 5 | 1 | 26 | 28 | 1 | 2 | — | — | 32 | 31 |
| 1955/56 | 5 | 3 | 29 | 32 | 2 | 2 | — | — | 36 | 37 | |
| 1956/57 | 4 | 2 | 26 | 31 | 1 | 0 | — | — | 31 | 33 | |
| 1957/58 | 4 | 2 | 24 | 22 | — | — | — | — | 28 | 24 | |
| 1958/59 | 4 | 5 | 27 | 29 | 1 | 0 | — | — | 32 | 34 | |
| 1959/60 | 7 | 13 | 26 | 36 | 1 | 0 | — | — | 34 | 49 | |
| 1960/61 | 6 | 8 | 23 | 29 | — | — | 7 | 5 | 36 | 42 | |
| 1961/62 | 2 | 4 | 28 | 28 | — | — | — | — | 30 | 32 | |
| 1962/63 | 6 | 2 | 28 | 32 | 4 | 6 | — | — | 38 | 40 | |
| 1963/64 | 30 | 30 | — | — | 2 | 2 | 6 | 5 | 38 | 37 | |
| 1964/65 | 19 | 14 | — | — | 1 | 1 | — | — | 20 | 15 | |
| 1965/66 | 23 | 11 | — | — | 2 | 1 | — | — | 25 | 12 | |
| 1966/67 | 23 | 10 | — | — | 5 | 3 | — | — | 28 | 13 | |
| 1967/68 | 30 | 12 | — | — | 1 | 0 | 9 | 8 | 40 | 20 | |
| 1968/69 | 33 | 23 | — | — | 3 | 1 | 4 | 3 | 40 | 27 | |
| 1969/70 | 30 | 17 | — | — | 2 | 0 | — | — | 32 | 17 | |
| 1970/71 | 25 | 9 | — | — | 2 | 3 | 2 | 0 | 29 | 12 | |
| 1971/72 | 26 | 11 | — | — | 4 | 3 | 1 | 0 | 31 | 14 | |
| Усього | 282 | 177 | 237 | 267 | 32 | 24 | 29 | 21 | 580 | 489 | |
| «Корк Селтік» | 1977/78 | 1 | 2 | — | — | — | — | — | — | 1 | 2 |
| Усього за кар'єру | 283 | 179 | 237 | 267 | 32 | 24 | 29 | 21 | 581 | 491 |
Статистика виступів на чемпіонатах світу:
Статистика виступів у національній збірній:
Примітки Редагувати
- Hamburg und der HSV trauern: Uwe Seeler ist tot — 2022. — ISSN 0949-4618
- BDFutbol
- National-Football-Teams.com
- https://www.abendblatt.de/sport/fussball/hsv/article235955879/hsv-idol-uwe-seeler-ist-gestorben.html
- Профіль на сайті WorldFootball.net
- Чем знамениты топ-снайперы из европейских лиг [1] (рос.)
- Профіль (анг.). EU-Football.info. Процитовано 1 липня 2017.
- Uwe Seeler – Goals in International Matches. RSSSF. 2 November 2002. Процитовано 4 November 2012.
Посилання Редагувати
- Уве Зеелер. Король акробатических голов // Игорь Гольдес. 100 легенд мирового футбола. Выпуск второй. М., 2003. С. 15-21.
- Зеелер на сайті «Все про німецький футбол»
- Зеелер на сайті «Футболісти світу»
| Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |