www.wikidata.uk-ua.nina.az

Титов Володимир Георгійович У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Титов Володи мир Гео ргійович Тито в

Титов Володимир Георгійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Титов.

Володи́мир Гео́ргійович Тито́в — радянський космонавт, Герой Радянського Союзу (1988), льотчик-космонавт СРСР (№ 55), командир космічних кораблів «Союз Т-8», «Союз Т-10-1», «Союз ТМ-4», «Союз ТМ-6». Здійснив чотири космічні польоти, у тому числі два — на американських багаторазових космічних кораблях «Discovery» і «Atlantis».

Володимир Георгійович Титов
Народився 1 січня 1947(1947-01-01) (76 років)
Стрітенськ, Читинська область, РРФСР, СРСР
Громадянство  СРСР,  Росія
Національність росіянин
Діяльність космонавт
Відомий завдяки 55-й льотчик-космонавт СРСР
Alma mater Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1970) і Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна (1987)
Знання мов російська
Титул льотчик-космонавт СРСР, Герой Радянського Союзу
Військове звання полковник
Попередник Александров Олександр Павлович, 54-й льотчик-космонавт СРСР
Наступник Атьков Олег Юрійович, 56-й льотчик-космонавт СРСР
Партія КПРС
Родичі Мати — Титова (Сироїд) Віра Євдокимівна 1920 р.н., Батько — Титов Георгій Васильович, (1907—1961, похований в Борзні)
У шлюбі з Титова (Козлова, Хулова) Олександра Рюріківна, 1955 р.н.
Діти Дочка — Титова Марина Володимирівна, 1975 р.н., Син — Титов Юрій Володимирович, 1985 р.н.
Нагороди
Медаль «За заслуги в освоєнні космосу»
Командор ордена Почесного легіону
Кавалер ордена «Стара Планина»
Кавалер ордена Георгія Димитрова
Медаль НАСА «За космічний політ»
Медаль НАСА «За космічний політ»

Життєпис ред.

Народився 1 січня 1947 року у місті Сретенськ Читинська область РРФСР. Росіянин. Дитинство провів у місті Борзна Чернігівської області. В 1965 році закінчив 11 класів Борзнянської середньої школи № 2 (нині — гімназія імені Пантелеймона Куліша).

Після школи, з 4 вересня 1965 року працював кочегаром Борзнянської ділянки Кожинської контори Чернігівського тресту розвідбуріння. Потім, з 1 грудня 1965 до 30 травня 1966 року — кочегаром Борзнянського маслоцеху Бахмацького маслозаводу.

В Радянській Армії з 1966 року: у червні 1966 року Володимир Титов поступив у Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (ВВАУЛ) імені Ленінського комсомолу, яке закінчив у 1970 році за командно-авіаційною спеціальністю з дипломом льотчика-інженера.

Льотчик-інструктор ред.

З 20 червня 1970 служив льотчиком-інструктором, а з 30 листопада 1973 року — старшим льотчиком-інструктором 701-го навчального авіаційного полку Чернігівського ВВАУЛ, відповідав за льотну підготовку курсантів училища. Пізніше, з 10 квітня 1974 служив командиром ланки 2-ї винищувальної авіаційної ескадрильї 70-го окремого винищувального авіаційного тренувального полку особливого призначення імені В. С. Серьогіна 1-го НДІ ЦПК — військової частини, в якій проходили льотну практику космонавти. Літав, головним чином, на різних модифікаціях літака МіГ-21. Всього освоїв 10 типів літаків та їх модифікацій. Має загальний наліт 1500 годин. Виконав понад 100 стрибків з парашутом. Має кваліфікацію військового льотчика-інструктора 1-го класу (29.09.1975), льотчика-випробувача 3 класу (29.06.1977).

Космічна підготовка ред.

У 1976 році Володимир Титов був відібраний до загону космонавтів, пройшов медичне обстеження і 6 квітня 1976 отримав допуск Центральної лікарської льотної комісії до спецтренувань. 23 серпня 1976 року наказом Головнокомандувача ВПС № 686 зарахований до загону космонавтів Центру підготовки космонавтів (ЦПК) ВПС на посаду слухача-космонавта. З метою отримання кваліфікації льотчика-випробувача для подальших робіт за програмою «Буран» з січня по липень 1977 року проходив підготовку як слухач 267-го Центру випробування авіаційної техніки та підготовки льотчиків-випробувачів в Ахтубінську.

З жовтня 1977 по вересень 1978 проходив загальнокосмічну підготовку в ЦПК. Після її закінчення отримав кваліфікацію космонавта-випробувача, а також офіцера-водолаза (провів під водою в гідролабораторії ЦПК понад 900 годин) та інструктора парашутно-десантної підготовки. 30 січня 1979 був призначений на посаду космонавта ЦПК ВПС.

З вересня 1981 по квітень 1982 року проходив підготовку як командир другого екіпажу за програмою 1-ї основної експедиції на орбітальній станції «Салют-7». Під час старту космічного корабля «Союз Т-5» 13 травня 1982 року був дублером командира корабля.

У свій перший космічний політ Володимир Георгійович Титов відправився 20 квітня 1983 року на космічному кораблі «Союз Т-8». Учасник чотирьох космічних польотів.

Перший політ. Союз Т-8 ред.

Файл:Salyut7 with docked spacecraft.jpg
«Салют-7» з пристикованим «Союзом»

Тривалість польоту — 2 доби 00 години 17 хвилин 48 секунд.

З вересня 1982 до початку квітня 1983 року Володимир Титов проходив підготовку як командир основного екіпажу «Союзу Т-8» за програмою 2-ї основної експедиції на орбітальну станцію «Салют-7». Планувалася тривала робота на борту «Салюта-7». Титов і Генадій Стрекалов спеціально готувалися до ремонту несправної сонячної батареї станції. Космічний корабель мав зістикуватися зі станцією, але після виходу корабля на орбіту антена системи зближення і стикування «Ігла» повністю не розгорнулася. Було здійснено декілька різких маневрів, але даремно — щогла не розгорталася (пізніше післяполітне розслідування показало, що антена була відірвана при відділенні обтічника). З дозволу Центру управління польотом екіпаж спробував зістикуватися вручну за даними наземних станцій спостереження та під власним візуальним контролем станції. Під час зближення, яке відбувалося в темряві, Титов вирішив, що швидкість зближення занадто велика і зробив гальмівний маневр. Але корабель і станція продовжували зближуються занадто швидко — аби уникнути аварії він припинив стиковку. Після цього було прийняте рішення спроб стиковки не повторювати — повернутися на Землю.

Нездійснений політ. Союз Т-10-1 ред.

Аварія «Союзу Т-10-1». Центр управління пуском

Тривалість польоту — 5 хвилин 13 секунд.

З липня по вересень 1983 року Володимир Георгійович разом з Геннадієм Стрекаловим проходив підготовку за програмою 3-ї основної експедиції на станцію «Салют-7». Програма польоту передбачала стиковку корабля з «Салютом-7», заміну екіпажу 2-ї основної експедиції (В. Ляхов і А. Александров) і роботу по програмі 3-ї основної експедиції до лютого 1984.

26 вересня 1983 року старт «Союзу Т-10-1» з Титовим і Стрекаловим на борту не відбувся через аварію ракети-носія: за 90 секунд до старту не закрився клапан у паливопроводу, що за хвилину до старту спричинило пожежу в нижній частини ракети-носія. Полум'я швидко охопило ракету, автоматична система порятунку не спрацювала — перегоріли електропроводи. Через дванадцять секунд після спалаху стартовий персонал зупинив запуск. Спусковий модуль корабля був різко відділений системою аварійного порятунку, і екіпаж благополучно приземлився на відстані 4 км від ракети, яка вибухнула через кілька секунд після відділення корабля. Навантаження при аварійному відстрілі спускового апарату сягали 15—18 G.

Надалі Володимир Титов готувався до першого тривалого польоту на станції «Мир», але за шість днів до старту, він і Олександр Серебров були замінені дублюючим екіпажем. Титов продовжив підготовку до тривалого польоту і в квітні 1987 року був введений в екіпаж з Мусою Манаровим. Пізніше в тому ж році, продовжуючи роботу в Центрі підготовки космонавтів, він закінчив Військово-повітряну академію імені Ю. О. Гагаріна.

Другий політ. Союз ТМ-4 ред.

Тривалість польоту — 365 діб 22 години 38 хвилин 57 секунд.

З березня по грудень 1987 року В. Г. Титов проходив підготовку як командир основного екіпажа за програмою третьої основної експедиції на орбітальний комплекс «Мир».

Орбітальна станція «Мир»

З 21 грудня 1987 по 21 грудня 1988 року як командир експедиції Титов разом з Мусою Манаровим та Анатолієм Левченком стартував на космічному кораблі «Союз ТМ-4». Приземлився ж лише через рік — посадку виконав на «Союз ТМ-6» разом з Манаровим і Жаном-Луї Кретьєном (Франція). Титов і Манаров повернулися на Землю після польоту, що тривав 365 днів, встановивши новий рекорд і вперше пробувши в космосі понад рік.

Під час цього польоту були виконані три виходи у відкритий космос:

  • 26.02.1988 (тривалість 4 години 25 хвилин). Під час виходу в космос космонавти видалили одну секцію сонячних батарей і встановили іншу. Вони також перевірили вантажний корабель «Прогресс-34», встановили деякі нові прилади для наукових експериментів і зняли зразки матеріалів, що перебували у відкритому космосі.
  • 30.06.1988 (тривалість 5 годин 10 хвилин). Зробили спробу відремонтувати рентгенівський телескоп «Рентген». Телескоп не був розроблений з урахуванням можливості ремонту або заміни, тому робота у відкритому космосі була важкою. Для того щоб відкрити дефектний блок рентгенівського детектора, необхідно було зняти багатошарове термоізолююче покриття, при цьому космонавти змушені були кілька разів зупинятися і відпочивати. Крім того, вони не могли закріпити себе і повинні були весь час міцно тримати один одного. Операція зайняла 90 хвилин замість запланованих 20-ти. Коли спеціальний ключ, який вони використовували, несподівано зламався, роботи були зупинені, і космонавти повернулися на станцію.
  • 20.10.1988 (тривалість 4 години 12 хвилин). Ремонт телескопа був успішно завершений і він відновив роботу. Перед поверненням на станцію космонавти встановили точки кріплення для використання при спільному радянсько-французькому виході у відкритий космос, встановили короткохвильову антену і взяли проби плівки, що утворилася на одному з ілюмінаторів.

Третій політ. Discovery ред.

Екіпаж «Discovery» перед польотом

Тривалість польоту — 8 діб 6 годин 29 хвилин 36 секунд.

29 вересня 1992 рішенням ДМВК разом з Сергієм Крікалевим Володимир Титов був відібраний для підготовки до польоту на американському багаторазовому транспортному космічному корабліі за програмою STS-60. З 5 листопада 1992 по лютий 1994 року вони проходили підготовку до польоту в Космічному центрі NASA імені Ліндона Джонсона в Х'юстоні, штат Техас. У березні 1993 року Титов був призначений дублером Крікалева.

У вересні 1993 року призначений фахівцем польоту в екіпаж шатла Discovery для польоту за програмою STS-63. З березня 1994 по лютий 1995 року проходив підготовку до польоту на Discovery як фахівець польоту.

2—11 лютого 1995 Титов брав участь в польоті STS-63 на кораблі Discovery — першому польоті за новою спільною російсько-американською програмою. Серед цілей польоту були зближення зі станцією «Мир», роботи в модулі Spacelab, запуск і повернення апарату Spartan-204.

Четвертий політ. Atlantis ред.

Тривалість польоту — 10 діб 19 годин 22 хвилини 12 секунд.

У серпні 1996 року Титов був призначений дублером Олени Кондакової (політ STS-84), і основним польотним фахівцем в екіпаж STS-86. 6 грудня 1996 був офіційно призначений фахівцем польоту в екіпаж шатла. З грудня 1996 по вересень 1997 року проходив підготовку до польоту в NASA у складі екіпажу.

Вид на «Atlantis» з «Миру»

З 26 вересня по 6 жовтня 1997 року як фахівець польоту шатла Atlantis STS-86, брав участь у сьомому польоті багаторазового корабля, який вперше здійснив стиковку зі станцією «Мир». А 1 жовтня 1997 В. Г. Титов виконав вихід у космос з борту шатла тривалістю 5 годин 01 хвилину.

Після звільнення ред.

З 20 серпня 1998 полковник В. Г. Титов — в запасі. У зв'язку зі звільненням з лав Збройних Сил відрахований із загону космонавтів і з 21 вересня 1998 виключений зі списків в/ч 26266 наказом начальника РДНДІ ЦПК від 21 серпня 1998 року.

Після звільнення з армії і загону космонавтів, працював начальником управління пілотованих програм у Державному космічному науково-виробничому центру імені М. В. Хрунічева. У червні 1999 року призначений директором підрозділу компанії «Boeing Space & Communications» по Росії і країнах СНД.

Проживає в Москві. Захоплюється тенісом, полюванням, любить проводити час із сім'єю. Його мати, Віра Євдокимівна Титова, живе з сином. Батько Титов Георгій Васильович, учасник Другої світової війни, полковник запасу, помер в 1961 році, похований на Борзнянському кладовищі.

Почесні звання ред.

Нагороди ред.

Нагороджений також:

Примітки ред.

  1. [. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.  Кой е достоен за почетен гражданин на София? // «Сега». 14.10.2000 (болг.)]

Література ред.

  • (рос.)Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 екз. — ISBN 5-203-00536-2
  • Маринин И. А. Шамсутдинов С. Х. Глушко А. В. Советские и российские космонавты: 1960—2000. — М. : Новости космонавтики, 2001. (рос.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Titov Volodi mir Geo rgijovich Tito v radyanskij kosmonavt Geroj Radyanskogo Soyuzu 1988 lotchik kosmonavt SRSR 55 komandir kosmichnih korabliv Soyuz T 8 Soyuz T 10 1 Soyuz TM 4 Soyuz TM 6 Zdijsniv chotiri kosmichni poloti u tomu chisli dva na amerikanskih bagatorazovih kosmichnih korablyah Discovery i Atlantis Volodimir Georgijovich TitovNarodivsya 1 sichnya 1947 1947 01 01 76 rokiv Stritensk Chitinska oblast RRFSR SRSRGromadyanstvo SRSR RosiyaNacionalnist rosiyaninDiyalnist kosmonavtVidomij zavdyaki 55 j lotchik kosmonavt SRSRAlma mater Chernigivske vishe vijskove aviacijne uchilishe lotchikiv 1970 i Vijskovo povitryana akademiya imeni Yu O Gagarina 1987 Znannya mov rosijskaTitul lotchik kosmonavt SRSR Geroj Radyanskogo SoyuzuVijskove zvannya polkovnikPoperednik Aleksandrov Oleksandr Pavlovich 54 j lotchik kosmonavt SRSRNastupnik Atkov Oleg Yurijovich 56 j lotchik kosmonavt SRSRPartiya KPRSRodichi Mati Titova Siroyid Vira Yevdokimivna 1920 r n Batko Titov Georgij Vasilovich 1907 1961 pohovanij v Borzni U shlyubi z Titova Kozlova Hulova Oleksandra Ryurikivna 1955 r n Diti Dochka Titova Marina Volodimirivna 1975 r n Sin Titov Yurij Volodimirovich 1985 r n Nagorodi Medal Za zaslugi v osvoyenni kosmosu Komandor ordena Pochesnogo legionu Kavaler ordena Stara Planina Kavaler ordena Georgiya DimitrovaMedal NASA Za kosmichnij polit Medal NASA Za kosmichnij polit Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Lotchik instruktor 1 2 Kosmichna pidgotovka 1 3 Pershij polit Soyuz T 8 1 4 Nezdijsnenij polit Soyuz T 10 1 1 5 Drugij polit Soyuz TM 4 1 6 Tretij polit Discovery 1 7 Chetvertij polit Atlantis 1 8 Pislya zvilnennya 2 Pochesni zvannya 3 Nagorodi 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaZhittyepis red Narodivsya 1 sichnya 1947 roku u misti Sretensk Chitinska oblast RRFSR Rosiyanin Ditinstvo proviv u misti Borzna Chernigivskoyi oblasti V 1965 roci zakinchiv 11 klasiv Borznyanskoyi serednoyi shkoli 2 nini gimnaziya imeni Pantelejmona Kulisha Pislya shkoli z 4 veresnya 1965 roku pracyuvav kochegarom Borznyanskoyi dilyanki Kozhinskoyi kontori Chernigivskogo trestu rozvidburinnya Potim z 1 grudnya 1965 do 30 travnya 1966 roku kochegarom Borznyanskogo maslocehu Bahmackogo maslozavodu V Radyanskij Armiyi z 1966 roku u chervni 1966 roku Volodimir Titov postupiv u Chernigivske vishe vijskove aviacijne uchilishe lotchikiv VVAUL imeni Leninskogo komsomolu yake zakinchiv u 1970 roci za komandno aviacijnoyu specialnistyu z diplomom lotchika inzhenera Lotchik instruktor red Z 20 chervnya 1970 sluzhiv lotchikom instruktorom a z 30 listopada 1973 roku starshim lotchikom instruktorom 701 go navchalnogo aviacijnogo polku Chernigivskogo VVAUL vidpovidav za lotnu pidgotovku kursantiv uchilisha Piznishe z 10 kvitnya 1974 sluzhiv komandirom lanki 2 yi vinishuvalnoyi aviacijnoyi eskadrilyi 70 go okremogo vinishuvalnogo aviacijnogo trenuvalnogo polku osoblivogo priznachennya imeni V S Serogina 1 go NDI CPK vijskovoyi chastini v yakij prohodili lotnu praktiku kosmonavti Litav golovnim chinom na riznih modifikaciyah litaka MiG 21 Vsogo osvoyiv 10 tipiv litakiv ta yih modifikacij Maye zagalnij nalit 1500 godin Vikonav ponad 100 stribkiv z parashutom Maye kvalifikaciyu vijskovogo lotchika instruktora 1 go klasu 29 09 1975 lotchika viprobuvacha 3 klasu 29 06 1977 Kosmichna pidgotovka red U 1976 roci Volodimir Titov buv vidibranij do zagonu kosmonavtiv projshov medichne obstezhennya i 6 kvitnya 1976 otrimav dopusk Centralnoyi likarskoyi lotnoyi komisiyi do spectrenuvan 23 serpnya 1976 roku nakazom Golovnokomanduvacha VPS 686 zarahovanij do zagonu kosmonavtiv Centru pidgotovki kosmonavtiv CPK VPS na posadu sluhacha kosmonavta Z metoyu otrimannya kvalifikaciyi lotchika viprobuvacha dlya podalshih robit za programoyu Buran z sichnya po lipen 1977 roku prohodiv pidgotovku yak sluhach 267 go Centru viprobuvannya aviacijnoyi tehniki ta pidgotovki lotchikiv viprobuvachiv v Ahtubinsku Z zhovtnya 1977 po veresen 1978 prohodiv zagalnokosmichnu pidgotovku v CPK Pislya yiyi zakinchennya otrimav kvalifikaciyu kosmonavta viprobuvacha a takozh oficera vodolaza proviv pid vodoyu v gidrolaboratoriyi CPK ponad 900 godin ta instruktora parashutno desantnoyi pidgotovki 30 sichnya 1979 buv priznachenij na posadu kosmonavta CPK VPS Z veresnya 1981 po kviten 1982 roku prohodiv pidgotovku yak komandir drugogo ekipazhu za programoyu 1 yi osnovnoyi ekspediciyi na orbitalnij stanciyi Salyut 7 Pid chas startu kosmichnogo korablya Soyuz T 5 13 travnya 1982 roku buv dublerom komandira korablya U svij pershij kosmichnij polit Volodimir Georgijovich Titov vidpravivsya 20 kvitnya 1983 roku na kosmichnomu korabli Soyuz T 8 Uchasnik chotiroh kosmichnih polotiv Pershij polit Soyuz T 8 red Fajl Salyut7 with docked spacecraft jpg Salyut 7 z pristikovanim Soyuzom Trivalist polotu 2 dobi 00 godini 17 hvilin 48 sekund Z veresnya 1982 do pochatku kvitnya 1983 roku Volodimir Titov prohodiv pidgotovku yak komandir osnovnogo ekipazhu Soyuzu T 8 za programoyu 2 yi osnovnoyi ekspediciyi na orbitalnu stanciyu Salyut 7 Planuvalasya trivala robota na bortu Salyuta 7 Titov i Genadij Strekalov specialno gotuvalisya do remontu nespravnoyi sonyachnoyi batareyi stanciyi Kosmichnij korabel mav zistikuvatisya zi stanciyeyu ale pislya vihodu korablya na orbitu antena sistemi zblizhennya i stikuvannya Igla povnistyu ne rozgornulasya Bulo zdijsneno dekilka rizkih manevriv ale daremno shogla ne rozgortalasya piznishe pislyapolitne rozsliduvannya pokazalo sho antena bula vidirvana pri viddilenni obtichnika Z dozvolu Centru upravlinnya polotom ekipazh sprobuvav zistikuvatisya vruchnu za danimi nazemnih stancij sposterezhennya ta pid vlasnim vizualnim kontrolem stanciyi Pid chas zblizhennya yake vidbuvalosya v temryavi Titov virishiv sho shvidkist zblizhennya zanadto velika i zrobiv galmivnij manevr Ale korabel i stanciya prodovzhuvali zblizhuyutsya zanadto shvidko abi uniknuti avariyi vin pripiniv stikovku Pislya cogo bulo prijnyate rishennya sprob stikovki ne povtoryuvati povernutisya na Zemlyu Nezdijsnenij polit Soyuz T 10 1 red nbsp Avariya Soyuzu T 10 1 Centr upravlinnya puskomTrivalist polotu 5 hvilin 13 sekund Z lipnya po veresen 1983 roku Volodimir Georgijovich razom z Gennadiyem Strekalovim prohodiv pidgotovku za programoyu 3 yi osnovnoyi ekspediciyi na stanciyu Salyut 7 Programa polotu peredbachala stikovku korablya z Salyutom 7 zaminu ekipazhu 2 yi osnovnoyi ekspediciyi V Lyahov i A Aleksandrov i robotu po programi 3 yi osnovnoyi ekspediciyi do lyutogo 1984 26 veresnya 1983 roku start Soyuzu T 10 1 z Titovim i Strekalovim na bortu ne vidbuvsya cherez avariyu raketi nosiya za 90 sekund do startu ne zakrivsya klapan u palivoprovodu sho za hvilinu do startu sprichinilo pozhezhu v nizhnij chastini raketi nosiya Polum ya shvidko ohopilo raketu avtomatichna sistema poryatunku ne spracyuvala peregorili elektroprovodi Cherez dvanadcyat sekund pislya spalahu startovij personal zupiniv zapusk Spuskovij modul korablya buv rizko viddilenij sistemoyu avarijnogo poryatunku i ekipazh blagopoluchno prizemlivsya na vidstani 4 km vid raketi yaka vibuhnula cherez kilka sekund pislya viddilennya korablya Navantazhennya pri avarijnomu vidstrili spuskovogo aparatu syagali 15 18 G Nadali Volodimir Titov gotuvavsya do pershogo trivalogo polotu na stanciyi Mir ale za shist dniv do startu vin i Oleksandr Serebrov buli zamineni dublyuyuchim ekipazhem Titov prodovzhiv pidgotovku do trivalogo polotu i v kvitni 1987 roku buv vvedenij v ekipazh z Musoyu Manarovim Piznishe v tomu zh roci prodovzhuyuchi robotu v Centri pidgotovki kosmonavtiv vin zakinchiv Vijskovo povitryanu akademiyu imeni Yu O Gagarina Drugij polit Soyuz TM 4 red Trivalist polotu 365 dib 22 godini 38 hvilin 57 sekund Z bereznya po gruden 1987 roku V G Titov prohodiv pidgotovku yak komandir osnovnogo ekipazha za programoyu tretoyi osnovnoyi ekspediciyi na orbitalnij kompleks Mir nbsp Orbitalna stanciya Mir Z 21 grudnya 1987 po 21 grudnya 1988 roku yak komandir ekspediciyi Titov razom z Musoyu Manarovim ta Anatoliyem Levchenkom startuvav na kosmichnomu korabli Soyuz TM 4 Prizemlivsya zh lishe cherez rik posadku vikonav na Soyuz TM 6 razom z Manarovim i Zhanom Luyi Kretyenom Franciya Titov i Manarov povernulisya na Zemlyu pislya polotu sho trivav 365 dniv vstanovivshi novij rekord i vpershe probuvshi v kosmosi ponad rik Pid chas cogo polotu buli vikonani tri vihodi u vidkritij kosmos 26 02 1988 trivalist 4 godini 25 hvilin Pid chas vihodu v kosmos kosmonavti vidalili odnu sekciyu sonyachnih batarej i vstanovili inshu Voni takozh perevirili vantazhnij korabel Progress 34 vstanovili deyaki novi priladi dlya naukovih eksperimentiv i znyali zrazki materialiv sho perebuvali u vidkritomu kosmosi 30 06 1988 trivalist 5 godin 10 hvilin Zrobili sprobu vidremontuvati rentgenivskij teleskop Rentgen Teleskop ne buv rozroblenij z urahuvannyam mozhlivosti remontu abo zamini tomu robota u vidkritomu kosmosi bula vazhkoyu Dlya togo shob vidkriti defektnij blok rentgenivskogo detektora neobhidno bulo znyati bagatosharove termoizolyuyuche pokrittya pri comu kosmonavti zmusheni buli kilka raziv zupinyatisya i vidpochivati Krim togo voni ne mogli zakripiti sebe i povinni buli ves chas micno trimati odin odnogo Operaciya zajnyala 90 hvilin zamist zaplanovanih 20 ti Koli specialnij klyuch yakij voni vikoristovuvali nespodivano zlamavsya roboti buli zupineni i kosmonavti povernulisya na stanciyu 20 10 1988 trivalist 4 godini 12 hvilin Remont teleskopa buv uspishno zavershenij i vin vidnoviv robotu Pered povernennyam na stanciyu kosmonavti vstanovili tochki kriplennya dlya vikoristannya pri spilnomu radyansko francuzkomu vihodi u vidkritij kosmos vstanovili korotkohvilovu antenu i vzyali probi plivki sho utvorilasya na odnomu z ilyuminatoriv Tretij polit Discovery red nbsp Ekipazh Discovery pered polotomTrivalist polotu 8 dib 6 godin 29 hvilin 36 sekund 29 veresnya 1992 rishennyam DMVK razom z Sergiyem Krikalevim Volodimir Titov buv vidibranij dlya pidgotovki do polotu na amerikanskomu bagatorazovomu transportnomu kosmichnomu korablii za programoyu STS 60 Z 5 listopada 1992 po lyutij 1994 roku voni prohodili pidgotovku do polotu v Kosmichnomu centri NASA imeni Lindona Dzhonsona v H yustoni shtat Tehas U berezni 1993 roku Titov buv priznachenij dublerom Krikaleva U veresni 1993 roku priznachenij fahivcem polotu v ekipazh shatla Discovery dlya polotu za programoyu STS 63 Z bereznya 1994 po lyutij 1995 roku prohodiv pidgotovku do polotu na Discovery yak fahivec polotu 2 11 lyutogo 1995 Titov brav uchast v poloti STS 63 na korabli Discovery pershomu poloti za novoyu spilnoyu rosijsko amerikanskoyu programoyu Sered cilej polotu buli zblizhennya zi stanciyeyu Mir roboti v moduli Spacelab zapusk i povernennya aparatu Spartan 204 Chetvertij polit Atlantis red Trivalist polotu 10 dib 19 godin 22 hvilini 12 sekund U serpni 1996 roku Titov buv priznachenij dublerom Oleni Kondakovoyi polit STS 84 i osnovnim polotnim fahivcem v ekipazh STS 86 6 grudnya 1996 buv oficijno priznachenij fahivcem polotu v ekipazh shatla Z grudnya 1996 po veresen 1997 roku prohodiv pidgotovku do polotu v NASA u skladi ekipazhu nbsp Vid na Atlantis z Miru Z 26 veresnya po 6 zhovtnya 1997 roku yak fahivec polotu shatla Atlantis STS 86 brav uchast u somomu poloti bagatorazovogo korablya yakij vpershe zdijsniv stikovku zi stanciyeyu Mir A 1 zhovtnya 1997 V G Titov vikonav vihid u kosmos z bortu shatla trivalistyu 5 godin 01 hvilinu Pislya zvilnennya red Z 20 serpnya 1998 polkovnik V G Titov v zapasi U zv yazku zi zvilnennyam z lav Zbrojnih Sil vidrahovanij iz zagonu kosmonavtiv i z 21 veresnya 1998 viklyuchenij zi spiskiv v ch 26266 nakazom nachalnika RDNDI CPK vid 21 serpnya 1998 roku Pislya zvilnennya z armiyi i zagonu kosmonavtiv pracyuvav nachalnikom upravlinnya pilotovanih program u Derzhavnomu kosmichnomu naukovo virobnichomu centru imeni M V Hrunicheva U chervni 1999 roku priznachenij direktorom pidrozdilu kompaniyi Boeing Space amp Communications po Rosiyi i krayinah SND Prozhivaye v Moskvi Zahoplyuyetsya tenisom polyuvannyam lyubit provoditi chas iz sim yeyu Jogo mati Vira Yevdokimivna Titova zhive z sinom Batko Titov Georgij Vasilovich uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni polkovnik zapasu pomer v 1961 roci pohovanij na Borznyanskomu kladovishi Pochesni zvannya red Lotchik kosmonavt SRSR 06 07 1983 Pochesnij gromadyanin Sofiyi 1 Nagorodi red Medal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 21 12 1988 Dva Ordeni Lenina 1983 21 12 1988 Orden Chervonoyi Zirki 1988 Nagorodzhenij takozh Ordenom Georgiya Dimitrova Bolgariya 1988 Ordenom Stara Planina I stupenya Bolgariya 2003 Ordenom Sonce Svobodi Afganistan 1988 Komandor ordena Pochesnogo legionu Franciya 1988 Dvoma medalyami NASA Za kosmichnij polit NASA Space Flight Medal SShA 1995 1997 Primitki red Koj e dostoen za pocheten grazhdanin na Sofiya Sega 14 10 2000 bolg Arhiv originalu za 6 serpnya 2016 Procitovano 21 kvitnya 2016 Koj e dostoen za pocheten grazhdanin na Sofiya Sega 14 10 2000 bolg Literatura red ros Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 2 Lyubov Yashuk 863 s 100 000 ekz ISBN 5 203 00536 2 Marinin I A Shamsutdinov S H Glushko A V Sovetskie i rossijskie kosmonavty 1960 2000 M Novosti kosmonavtiki 2001 ros Posilannya red astronaut ru as rusia vvs text titov htm reload coolmenus Titov Vladimir Georgievich Kosmicheskaya enciklopediya ASTROnote Arhivovano 19 travnya 2017 u Wayback Machine ros Titov Vladimir Georgievich Sajt SpaceHobby ru Arhivovano 26 travnya 2011 u Wayback Machine ros Titov Vladimir Georgievich Sajt Geroi strany Arhivovano 28 veresnya 2012 u Wayback Machine ros Vladimir Georgievich Titov Lyndon B Johnson Space Center NASA Arhivovano 14 travnya 2011 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Titov Volodimir Georgijovich amp oldid 38422995