www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тугай Бей У Вікіпедії є статті про Тогай та Аргин Туга й бе й пол Tuhaj bej бл 1601 кінець 1648 початок 1649 полководець

Тугай-Бей

У Вікіпедії є статті про: Тогай та Аргин.

Туга́й-бе́й (пол. Tuhaj-bej; бл. 1601 — кінець 1648/початок 1649) — полководець і державний діяч Кримського ханства. Представник шляхетного роду Ширин. Підданий кримських ханів Мехмеда IV (1641—1644) й Ісляма III (1644–1654) з Герайського дому. У 1641—1644 роках отримав титул бея (князя) і посаду голови Перекопського санджака. Відповідав за охорону північних кордонів ханства. Керував гарнізоном Перекопу, контролював ногайські орди (Єдичкульську, Перекопську, Очаківську та Буджацьку). 1644 року брав участь у татарському поході на українські землі Речі Посполитої, був розбитий під Охматовим. 1648 року за наказом хана підтримав повстання Хмельницького. Відзначився у битвах під Жовтими Водами, Корсунем, облогою Львова.

Тугай-Бей
Тугай-Бей, фрагмент картини Яна Матейка «Богдан Хмельницький з Тугай-Беєм у Львові»
Народився бл. 1601
Помер кінець 1648 - початок 1649
Волинь, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Діяльність політик, військовослужбовець
Учасник Хмельниччина, Битва під Жовтими Водами і Корсунська битва
Титул бей
Конфесія іслам

Життєпис Редагувати

За твердженням історика Олексія Новосельського походив з одного із чотирьох найвпливовіших родів Кримського ханства — роду Ширин. Звання бея (князя) Тугай-мурза (шляхтич) отримав як керівник перекопського санджаку (округи). Перекопським беєм став між 1642 і 1644 роками (за правління хана Мехмеда IV Ґерая). Посада була однією з найважливіших у ханстві, оскільки на неї покладалися обов'язки з прикордонного захисту держави.

На думку О.Пріцака, познайомився з Богданом Хмельницьким під час його перебування у кримському полоні (1620—1622), що згодом відіграло важливу роль в укладанні та реалізації козацько-кримського союзу 1648 року проти Речі Посполитої. Є альтернативна думка, що Тугай-Бей познайомився з Хмельницьким, коли той їздив до Перекопу на переговори про викуп когось із родичів Тугай-Бея, що потрапив у полон під час нещасливої для татар битви під Охматовим у 1644 році, коли татарське військо, очолюване Тугай-Беєм, було розгромлене поляками на чолі з коронним гетьманом Конєцпольським.

У середині квітня 1648 Тугай-бей за наказом хана Ісляма III Ґерая на чолі кількохтисячного загону (за деякими даними — 6-тисячного) прибув на допомогу Богдану Хмельницькому на Микитинську Січ. Кримська кіннота на чолі з Тугай-Беєм і козацька армія під командуванням Хмельницького спільно билися проти польського коронного війська в Жовтоводській битві і Корсунській битві 1648 року.

У 1648 році брав участь в облозі Львова (вересень-жовтень) та Замостя (грудень).

Кримськотатарське військо, зокрема, очолюване Тугай-Беєм, відіграло важливу роль у перемогах Хмельницького, кримська кіннота ліквідувала польську перевагу в кавалерії. Поєднання козацької піхоти і кримської кінноти створило оперативно-тактичну перевагу українського війська над польським у цих битвах, оскільки після переходу на бік повстанців реєстровців польське командування не мало піхоти, рівноцінної козацькій, і для оборонних дій було змушене спішувати свою кінноту. У складі українського війська кримська кіннота, очолювана Тугай-Беєм, виконувала функції передового загону (у похідних порядках) та авангарду (у бойових порядках), а також здійснювала завдання у проведенні тактичної розвідки.

Крім того, на прохання Б.Хмельницького і за згодою кримського хана Ісляма III Герая, Тугай-Бей влітку 1648 перебував з військом на кочівлях біля Дніпра (на Синіх Водах), виконуючи функції резерву українського війська.

Після облоги Замостя Тугай-бей захворів. Львівський літописець пише: «Було і повітря ніякоєсь, бо люд мер окрутне всюди наголову, навіть і в самих їх войськах, набарзі на бігунки. Мнозство їх великое на дорозіх і на Україні змерло. І з самих татар Тогай-бей, царик татарський, умер». Татарська поема Джян-Мухамеда говорить, що хворого Тугай-бея перевезли до фортеці Аккерман, де він і помер. Тіло його перевезено до Криму.

Як пише М. Грушевський в своїй «Історії України-Русі» Хмельницький дізнався про смерть Тугая десь на весні 1649-го р. «Сильним ударом для гетьмана була смерть Тугай-бея, його „сокола й брата“, з котрим у нього, видно, було справдї щире порозуміннє: він служив гетьманови посередником в кримських справах і був таки мабуть справжньою душею сього кримсько-українського союзу».

У кінематографі Редагувати

Пам'ять Редагувати

Вулиця Тугай-Бея в Бахчисараї

Примітки Редагувати

  1. Новосельский А. А. Борьба Московского государства с татарами в первой половине XVII века. М.;Л.: АН СССР, 1948. с. 389. Московський посол в Константинополі називає Тугая Аргінським. При цьому Новосельський зауважує: «Кримські джерела всюди відносять кн. Тугая до числа Ширинських мурз».
  2. Ісписаніє літом от рождества Христова … року і по нім ідущих (Львівський літопис)
  3. . Чтиво. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 23 березня 2021. 
  4. . Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 26 квітня 2015. 

Бібліографія Редагувати

Джерела Редагувати

  • Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець. Київ: Наукова думка, 1971.
  • Кырымлы Хаджи Мехмед Сенаи. Книга походов. Симферополь: Крымучпедгиз. 1998 [1].
  • Татарська поема Джян-Мухамедова про похід Іслям-Гірея_2 спільно з Б. Хмельницьким на Польщу 1648—1649 рр. за рукописом з матеріалів етнографічної експедиції КримНКО по Криму влітку 1928 р. // Східний світ, 1930 р., № 3.

Довідники Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тугай-Бей

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro Togaj ta Argin Tuga j be j pol Tuhaj bej bl 1601 kinec 1648 pochatok 1649 polkovodec i derzhavnij diyach Krimskogo hanstva Predstavnik shlyahetnogo rodu Shirin Piddanij krimskih haniv Mehmeda IV 1641 1644 j Islyama III 1644 1654 z Gerajskogo domu U 1641 1644 rokah otrimav titul beya knyazya i posadu golovi Perekopskogo sandzhaka Vidpovidav za ohoronu pivnichnih kordoniv hanstva Keruvav garnizonom Perekopu kontrolyuvav nogajski ordi Yedichkulsku Perekopsku Ochakivsku ta Budzhacku 1644 roku brav uchast u tatarskomu pohodi na ukrayinski zemli Rechi Pospolitoyi buv rozbitij pid Ohmatovim 1648 roku za nakazom hana pidtrimav povstannya Hmelnickogo Vidznachivsya u bitvah pid Zhovtimi Vodami Korsunem oblogoyu Lvova Tugaj BejTugaj Bej fragment kartini Yana Matejka Bogdan Hmelnickij z Tugaj Beyem u Lvovi Narodivsya bl 1601Pomer kinec 1648 pochatok 1649Volin Korona Korolivstva Polskogo Rich PospolitaDiyalnist politik vijskovosluzhbovecUchasnik Hmelnichchina Bitva pid Zhovtimi Vodami i Korsunska bitvaTitul bejKonfesiya islam Zmist 1 Zhittyepis 2 U kinematografi 3 Pam yat 4 Primitki 5 Bibliografiya 5 1 Dzherela 5 2 Dovidniki 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiZa tverdzhennyam istorika Oleksiya Novoselskogo pohodiv z odnogo iz chotiroh najvplivovishih rodiv Krimskogo hanstva rodu Shirin 1 Zvannya beya knyazya Tugaj murza shlyahtich otrimav yak kerivnik perekopskogo sandzhaku okrugi Perekopskim beyem stav mizh 1642 i 1644 rokami za pravlinnya hana Mehmeda IV Geraya Posada bula odniyeyu z najvazhlivishih u hanstvi oskilki na neyi pokladalisya obov yazki z prikordonnogo zahistu derzhavi Na dumku O Pricaka poznajomivsya z Bogdanom Hmelnickim pid chas jogo perebuvannya u krimskomu poloni 1620 1622 sho zgodom vidigralo vazhlivu rol v ukladanni ta realizaciyi kozacko krimskogo soyuzu 1648 roku proti Rechi Pospolitoyi Ye alternativna dumka sho Tugaj Bej poznajomivsya z Hmelnickim koli toj yizdiv do Perekopu na peregovori pro vikup kogos iz rodichiv Tugaj Beya sho potrapiv u polon pid chas neshaslivoyi dlya tatar bitvi pid Ohmatovim u 1644 roci koli tatarske vijsko ocholyuvane Tugaj Beyem bulo rozgromlene polyakami na choli z koronnim getmanom Konyecpolskim U seredini kvitnya 1648 Tugaj bej za nakazom hana Islyama III Geraya na choli kilkohtisyachnogo zagonu za deyakimi danimi 6 tisyachnogo pribuv na dopomogu Bogdanu Hmelnickomu na Mikitinsku Sich Krimska kinnota na choli z Tugaj Beyem i kozacka armiya pid komanduvannyam Hmelnickogo spilno bilisya proti polskogo koronnogo vijska v Zhovtovodskij bitvi i Korsunskij bitvi 1648 roku U 1648 roci brav uchast v oblozi Lvova veresen zhovten ta Zamostya gruden Krimskotatarske vijsko zokrema ocholyuvane Tugaj Beyem vidigralo vazhlivu rol u peremogah Hmelnickogo krimska kinnota likviduvala polsku perevagu v kavaleriyi Poyednannya kozackoyi pihoti i krimskoyi kinnoti stvorilo operativno taktichnu perevagu ukrayinskogo vijska nad polskim u cih bitvah oskilki pislya perehodu na bik povstanciv reyestrovciv polske komanduvannya ne malo pihoti rivnocinnoyi kozackij i dlya oboronnih dij bulo zmushene spishuvati svoyu kinnotu U skladi ukrayinskogo vijska krimska kinnota ocholyuvana Tugaj Beyem vikonuvala funkciyi peredovogo zagonu u pohidnih poryadkah ta avangardu u bojovih poryadkah a takozh zdijsnyuvala zavdannya u provedenni taktichnoyi rozvidki Krim togo na prohannya B Hmelnickogo i za zgodoyu krimskogo hana Islyama III Geraya Tugaj Bej vlitku 1648 perebuvav z vijskom na kochivlyah bilya Dnipra na Sinih Vodah vikonuyuchi funkciyi rezervu ukrayinskogo vijska Pislya oblogi Zamostya Tugaj bej zahvoriv Lvivskij litopisec pishe Bulo i povitrya niyakoyes bo lyud mer okrutne vsyudi nagolovu navit i v samih yih vojskah nabarzi na bigunki Mnozstvo yih velikoe na dorozih i na Ukrayini zmerlo I z samih tatar Togaj bej carik tatarskij umer 2 Tatarska poema Dzhyan Muhameda govorit sho hvorogo Tugaj beya perevezli do forteci Akkerman de vin i pomer Tilo jogo perevezeno do Krimu 3 Yak pishe M Grushevskij v svoyij Istoriyi Ukrayini Rusi Hmelnickij diznavsya pro smert Tugaya des na vesni 1649 go r Silnim udarom dlya getmana bula smert Tugaj beya jogo sokola j brata z kotrim u nogo vidno bulo spravdyi shire porozuminnye vin sluzhiv getmanovi poserednikom v krimskih spravah i buv taki mabut spravzhnoyu dusheyu sogo krimsko ukrayinskogo soyuzu U kinematografi RedaguvatiGetman 2015 film rezhisera Valeriya Yamburskogo 4 Vognem i mechem 1999 film Yezhi GoffmanaPam yat RedaguvatiVulicya Tugaj Beya v BahchisarayiPrimitki Redaguvati Novoselskij A A Borba Moskovskogo gosudarstva s tatarami v pervoj polovine XVII veka M L AN SSSR 1948 s 389 Moskovskij posol v Konstantinopoli nazivaye Tugaya Arginskim Pri comu Novoselskij zauvazhuye Krimski dzherela vsyudi vidnosyat kn Tugaya do chisla Shirinskih murz Ispisaniye litom ot rozhdestva Hristova roku i po nim idushih Lvivskij litopis Tatarska poema Dzhan Muhamedova Pro pohid Islyam Gireya II III spilno z Bogdanom Hmelnickim na Polshu 1648 49 r r za rukopisom z materialiv etnografichnoyi ekspediciyi Krimskogo NKO po Krimu vlitku 1925 roku vid 1993 Osman Akchokrakli Teka avtoriv Chtivo Arhiv originalu za 26 lipnya 2021 Procitovano 23 bereznya 2021 Trejler filmu Getman Arhiv originalu za 2 sichnya 2016 Procitovano 26 kvitnya 2015 Bibliografiya RedaguvatiDzherela Redaguvati Bevzo O A Lvivskij litopis i Ostrozkij litopisec Kiyiv Naukova dumka 1971 Kyrymly Hadzhi Mehmed Senai Kniga pohodov Simferopol Krymuchpedgiz 1998 1 Tatarska poema Dzhyan Muhamedova pro pohid Islyam Gireya 2 spilno z B Hmelnickim na Polshu 1648 1649 rr za rukopisom z materialiv etnografichnoyi ekspediciyi KrimNKO po Krimu vlitku 1928 r Shidnij svit 1930 r 3 Dovidniki Redaguvati Micik Yu Tugaj Bej Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 172 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Tugaj Bej Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 261 Tugaj Bej Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1939 1000 ekz Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tugaj Bej Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tugaj Bej amp oldid 39098833