Троїцький собор — історична пам'ятка в Новомосковську, запорозькому місті Самар (Новоселиці), центрі Самарської паланки. Споруджений у 1772—1781 народним майстром Якимом Погребняком із дерева без жодного залізного цвяха.
| Троїцький собор | |
|---|---|
| Центральний вхід | |
| 48°37′40″ пн. ш. 35°15′48″ сх. д. / 48.62778° пн. ш. 35.26333° сх. д.Координати: 48°37′40″ пн. ш. 35°15′48″ сх. д. / 48.62778° пн. ш. 35.26333° сх. д. | |
| Тип споруди | собор і дерев'яна церкваd |
| Розташування | Україна, Новомосковськ |
| Архітектор | Яким Погребняк |
| Інженер | Яким Погребняк |
| Початок будівництва | 1772 |
| Кінець будівництва | 1781 |
| Стиль | слобожансько-полтавський стиль українського бароко |
| Стан | пам'ятка культурної спадщини України |
| Адреса | пл. Перемоги, буд. 1 |
| Епонім | Трійця |
| Троїцький собор (Новомосковськ) (Дніпропетровська область) | |
| Троїцький собор у Вікісховищі |
Конструктивно і композиційно Троїцький собор є винятковим мистецьким твором дерев'яної архітектури України, єдиним збереженим в Україні дев'ятидільним храмом, належить до 100 найкращих дерев'яних споруд світу[уточнити].
Історія Редагувати
Фундаторами Троїцького собору були старшини (кошовий І. Чепіга, самарський полковник Антін Головатий), козаки-січовики, соборний староста М. Петренко й інші.
Будівля являє собою дев'ятибанну симетричну композицію, з найвищою банею посередині (близько 65 метрів), чотирма дещо нижчими на чотири сторони світу і чотирма ще нижчими між ними. Має три престоли: Святої Трійці, апостолів Петра і Павла та Трьох Святителів.
Троїцький собор 1830 року було відремонтовано. У 1887–1888 роках — перескладено «по старому зразку», але з деякими змінами майстром-реставратором Олексієм Пахучим. Після реконструкції побудовано дзвіницю Свято-Троїцького собору.
У радянські часи собор використовували як склад. Ставлення тодішньої влади до цієї духовної пам'ятки українського народу покладене в основу роману Олеся Гончара «Собор».
Станом на 2012 рік пам'ятка перебувала в передаварійному стані, адже храм не ремонтували понад 130 років і він потребував негайного втручання реставраторів. У серпні 2012 розпочато реставрацію.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
Література Редагувати
- Догаль С. (м. Дніпропетровськ). Собор без риштування. Оспіваний у знаменитому романі Олеся Гончара храм може розвалитися будь-якої миті // Україна Молода. — 2020. — № 164 (7 вересня).
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Зінченко А. Л. Троїцький собор у Новоселиці (Новомосковську) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 156. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Нариси історії архітектури Укр. РСР. — К., 1957.
- Харлан О. Неповторна пам'ятка архітектури запорозьких козаків[недоступне посилання з липня 2019]
- П. Г. Запорожский храм в Новомосковске // Киевская старина. — 1888. — т. ХХ., январь, февраль, март. — С. 41-48. (рос.)
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Троїцький собор (Новомосковськ) |