Яким Кіндратович Погрібня́к (1707 — ?) — український будівничий XVIII століття.
| Погрібняк Яким Кіндратович | |
|---|---|
| Народився | Нова Водолага |
| Діяльність | архітектор |
Життєпис Редагувати
Народився 1707 р. в слободі Нова Водолага Харківського полку (нині районний центр Харківської області) в сім'ї Кіндрата Погрібняка. Достеменно відомо, що під орудою Якима Погрібняка було споруджено п'ятиверху дерев'яну Введенську церкву (1761) в слободі Артемівці (тепер у межах м. Мерефа Харківської області). Дослідники відзначають архітектурну правильність форм Введенської церкви, стрункість, високу мистецьку техніку задуму й виконання. Складна гра поверхонь, горизонтальних і вертикальних ліній, контрастний перегук білих верхів та кольорових одвірків давали підставу зіставити цю споруду із стильовою системою рококо. Пам'ятку було знищено наприкінці 1930-х років.
У ході пам'яткознавчих обстежень Слобожанщини церкву обміряв, зафотографував відомий дослідник пам'яток церковного будівництва Стефан Таранушенко (1927, за ін. даними, на початку 1930-х рр.). Він пов'язує форми артемівської Введенської церкви з архітектурними особливостями чималої групи слобожанських храмів, яку прийнято називати Лимано-Бишкинською групою (див. Лиманська школа). Дуже ймовірно, що деякі з храмів Лиманської школи були збудовані під орудою Погрібняка. «Можна припускати, що Яким Погрібняк, — той, що збудував славетний Самарський запорожський собор, а був родом з села Нових Водолаг, — писав С. Таранушенко, — почав свою працю в близьких до Харкова околицях». Він спорудив п'ятиверху дерев'яну церкву Різдва Богородиці у місті Мерефі. Краса цієї споруди спонукала козацьку старшину Самарської паланки запросити Якима Погрібняка до будівництва Троїцького собору в м. Новоселиці (нині — місто Новомосковськ Дніпропетровської області). Троїцький собор будувався в 1775 —78 (перебудований 1888). Ця пам'ятка стала вершиною архітектурної майстерності Якима Погрібняка й свідченням досконалості українського дерев'яного храмового будівництва. З ім'ям цього будівничого деякі дослідники пов'язують і спорудження Спасо-Преображенської церкви в Кам'янці на Запорожжі.
Інформації про життя та діяльність Якима Погребняка збереглося дуже мало, переважно у вигляді народних переказів, які були оприлюднені в дослідженнях Григорія Надхіна, Феодосія Макаревського, Павла Житецького (під псевдонімом «П. Г.»), Дмитра Яворницького. У подвірному переписі населення слободи Нової Водолаги 1763 р. знаходимо згадку про Якима Погрібняка, його сина Трохима та онука Григорія. У архівних записах натрапляємо й на властиву народну вимову прізвища майстра — Погрібняк.
Пам'ять, вшанування Редагувати
Яким Погребняк — головний герой повісті Оксани Мардус «Таємниця скрижалей».
Джерела та література Редагувати
- Зінченко А. Л. Погрібняк Яким Кіндратович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 293. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
- Зінченко А. Артемівська перлина Якима Погрібняка // День. — 2011. — 2 груд.
- Зінченко Арсен. Храми Якима Погрібняка / А. Зінченко. — К., 2016. — 184 с., іл.
- Митці України: Енциклопедичний довідник. За ред. А. В. Кудрицького, — Київ, Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1992, — С. 464, 703.
- Надхин Г. П. Церковные памятники Запорожья. — Москва, 1878. — С. 3—8. (рос.)
- Макаревський Феодосій. Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії. Церкви та приходи минулого XVIII століття. — Дніпропетровськ, ВАТ «Дніпрокнига», 2000. — С. 417. (рос.)
- П. Г. Запорожский храм в Новомосковске // Киевская старина. — 1888. — т. ХХ., январь, февраль, март. — С. 41-48. (рос.)(український переклад — у додатках («З минулих публікацій») в книзі: Мицик Ю. А., Мосьпан Н. В., Плохій С. М. Місто на Самарі: Навчальний посібник. — Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1994. — С. 58-64.)
- Яворницький Д. І. Запоріжжя в залишках старовини і переказах народу. (частина 1, глава 2). — 2-е вид. — Київ, Веселка, 1995. — С. 77-79. — 3-тє вид., випр. і доп. — Дніпропетровськ, АРТ-ПРЕСС, 2005. — Ч. 1. — С. 76-80.
- Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків у трьох томах. (глава «Церковний устрій у запорозьких козаків»). — Київ, Наукова думка, 1990. — т. 1. — С. 284—286. (Див. також інші видання).
- Центральний державний історичний архів України в м. Києві (ЦДІАК). — Ф. 1725. — Оп. 1. — 1722 р. — Спр. 12. — Арк. 30.
- ЦДІАК. — Ф. 1782. — Оп. 1. — Спр. 67. — Арк. 72 зв.
Посилання Редагувати
| Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття недостатньо ілюстрована. |