www.wikidata.uk-ua.nina.az

Базари Кременчука спеціально відведені місця у Кременчуці з легкими спорудами для демонстрації показу продуктів харчуван

Базари Кременчука

Базари Кременчука — спеціально відведені місця у Кременчуці з легкими спорудами для демонстрації (показу) продуктів харчування та продуктів повсякденного попиту.

Наразі у місті функціонує 14 ринків. Зазвичай особливої спеціалізації вони не мають. Хоча спроби спеціалізувати ринки за групами товарів були з боку влади, але повністю це зробити не вдалось. Найпопулярнішими і найбільшими є Придніпровський, Новоіванівський, Центральний ринок, Авторинок.

Історія ред.

Олександрійська базарна площа. Поч XX століття.

Кременчук здавна славився ярмарками, в дні яких сюди з'їжджалося чимало торговців. В різний час кількість ярмарок у місті змінювалась. Здебільшого їх було три:

На кременчуцькі ярмарки приїжджали купці з Москви, Петербурга, Харкова, Тули, Курська, Варшави, країн Сходу. По торговельним обертам кременчуцьким ярмаркам належало одне з перших на Полтавщині місць. 3 кременчуцькі ярмарки давали 1 млн руб. оберту. Тільки Роменсько-Ільїнський ярмарок перебільшувала оберти кременчуцької ярмаркової торгівлі (1-2 млн руб.).

В Кременчуці здійснювались головні операції в торгівлі салом, призначеним для Варшави. Тут зосереджувалась майже вся торгівля спиртом, виготовленим на заводах західної частини Харківської губернії, з Катеринославської та Таврійської губерній. Все це дало повне право професору Ю. Янсону оцінити торговельне положення Кременчука так:

«По всьому Дніпру між порогами та гирлом Прип'яті нема місця більш важливішого в торговельному відношенні, ніж Кременчук»

Наприкінці XIX сторіччя, після створення земств, почали проходити кустарно-промислові та щорічні аукціони, основним завданням яких була пропаганда передового досвіду, комерційна реклама та вигідних збут продукції. У місті зосереджувались усі торгові операції із сіллю, що проводились з Білоруссю, Литвою. З Варшавою велась торгівля салом.

На Кременчуцьких ярмарках продавалися й закордоні товари. Про характер торгівлі ними в 1824 р. Олександр Корнеліус записав:

"К заднему господскому двору пристраивается множество балаганов, которые выходят здешние купцы, гостей же помещают в каменные свои лавки. Сюда, например, Московский кузнецкий мост извергает многие из своих сокровищ, которые искусная рука расставляет порядком для глаз именительным; достоинство описывается любезным языком, всеми здесь понимаемым; и если в древности продавались пояса в гекатомбу, то почему какой-нибудь Дю-фу, какая-нибудь Ла-Дрю не могут продавать банки помады ценою в одного вола? Везде встречаются вывески, на которых представлены разные факты: далее - варварское словцо, на которое мужья, простые сердцем, не зная, что французы вытащили его из Греции, где оно значило глагол украшать, дают иногда своим любопытным половинам самый странный толк. В другом углу несколько важных мужей делают гастрономические наблюдения над Голландским и Пармским сыром за один фунт которого можно купить нашего 8 пудов".

Товари доставлялися в Кременчук переважно водою. В місті було дві контори для перевезення вантажів. Складські місця для товарів знаходилися на пристані, де були збудовані склади і намети.

Кременчук був першим ринком, який здійснював торгівлю хлібом з Одесою. Довгий час, місто вважалось спеціальним ринком, який постачав насіння льону для чорноморських портів. Щороку в Кременчуці відбувалось 3 ярмарки, куди прибували до 50 тисяч чумаків, купці з Москви, Петербурга, Одеси, австрійських, угорських, німецьких міст.

На 1901 рік у місті було 7 площ, на більшості з них велась торгівля.

Сольовий промисел ред.

Чумацький промисел зростає настільки, що Крюків стає своєрідною «чумацькою столицею». Місто входить до всеросійського ринку. У місті зосереджувались усі торгові операції із сіллю, що проводились з Білоруссю, Литвою. З Варшавою велась торгівля салом.

Попит на сіль зростав. Якщо влітку 1812 р. в Крюкові було зважено 442570 пудів, то за свідченням М. Арандернка в 1840-х роках із Кременчуцької пристані щорічно відправляли понад три мільйони пудів солі.

Губернська сільськогосподарська виставка ред.

У 1896 році у місті проходила губернська сільськогосподарська виставка. ЇЇ ініціатором та організатором став кременчуцький відділ Полтавського товариства сільського господарства. Очолив підготовку та проведення виставки В. О. Остроградський — лідер дворянства Кременчуцького повіту.

Відвідувачі ярмарку могли познайомитися з п'ятьма відділами. Першим і головним, звичайно, був сільськогосподарський, куди увійшли: рільництво, лісництво, садівництво та городництво, тваринництво; молочне господарство і птахівництво, бджільництво; шовківництво та рибальство. Другий відділ представляв переробну промисловість: борошно, крупа, крохмаль, спирт, горілка, пиво, солод, штучні мінеральні та шипучі води, рослинна олія, цукор, кава, тютюн, цигарковий папір, мила різних видів, свічки, шкіряні товари, будівельні матеріали, мінеральні добрива, екіпажі тощо. Третій відділ був науковим і складався з двох павільйонів, куди увійшли експонати Полтавського і Кременчуцького земств. Кустарний відділ був четвертим, і в ньому експонувалися гончарні та рогові вироби, речі з полотна, вовни, хутра та ін. В останньому, п'ятому, можна було ознайомитися із сучасними сільськогосподарськими машинами та знаряддям праці. Цікаво, що для експонентів та відвідувачів були передбачені дешева їдальня, охорона, пожежна безпека, інформаційні служби. За 20 днів виставку відвідало більше 45420 чоловік. Безперечно, це була значна подія не тільки в житті Кременчука, а й усього району. Охочі могли ознайомитися з найкращим передовим досвідом, розглянути конкурентоспроможну продукцію і товари, укласти вигідні контракти.

Чумацький Шлях ред.

З 1998 року за ініціативою тодішнього міського голови Івана Пономаренка та Президента АСМБР Андрія Мельника у квітні кожного року Кременчуцький міськвиконком й Асоціація сприяння міжнародному бізнесу та розвитку запрошують на до міста українських і закордонних підприємців, бізнесменів, дипломатів, а також народних умільців узяти участь у Міжнародному універсальному виставці-ярмарку «Чумацький шлях».

Сьогодення ред.

Постійні базари ред.

Перелік ринків:

Вхід до ринку зі сторони перетину вулиць Павлівської та Пролетарської
  1. Аврора — на зупинці автотранспорту Аврора, за колишнім кінотеатром Аврора
  2. Авторинок — розташований на північному сході Першого занасипу, вул. Ярмаркова, 42. 20 травня 2009 року на ринку сталася пожежа, у результаті якої згоріло три кіоски .
  3. Атлант — на Оптовій базі, що на вул. Московська
  4. Гвардійський ринок — перехрестя вулиці Гвардійської і проспекту Свободи
  5. Крюківчанка — перехрестя вул. Республіканська та Манагарова
  6. Новоіванівський ринок — на півночі обмежений вул. Вадима Бойка, на сході — вул. Лебедина, на півдні — пров. Бєлінського, на заході — вул. Ватутіна — тут можна придбати все, що стосується акваріумів. Також тут торгують електро- та будівельною технікою та запчастинами
  7. Плеяда — знаходиться у центрі міста. На північному заході обмежений вул. Першотравневою, на північному сході — вул. Шевченка, на південному сході — вул. Театральна, на південному заході — вул. Пролетарською. На початку квітня 2011 року стався інцидент, коли на ринку були виявлені незаконно встановлені кіоски .
  8. Придніпровський ринок — знаходиться у центрі міста. На північному заході обмежений вул. Миколаївською, з інших сторін — Ювілейним парком
  9. Ринок на вул. Московська біля 7-го училища
  10. Троїцький ринок — розташований між центром міста та нагірною частиною, у 101-му кварталі. З січня 2011 року на ринку відкрито приймальню міліції .
  11. Універсальний — ринок в районі вул. Сталінграда
  12. Центральний ринок — вул. Пролетарська, 43

Сезонні базари ред.

Час-від-часу у місті в серпні-вересні проходять шкільні базари. Але останнім часом їх не проводять.

Восени також часто проводяться ярмарки (на вже існуючих ринках) з продажу городини та продукції тваринництва.

Оптові бази ред.

  • Оптова база на Московській
  • Оптова база на Першотравневій

Квіткові ряди ред.

У Кременчуці декілька місць, де окрім магазинів можна придбати живі квіти. Найбільшими та найвідомішими квітковими рядами сучасного Кременчука були лотки на проспекті Свободи біля Меморіалу «Вічно Живим» та на вул. Першотравневій навпроти магазину «1000 дрібниць». Але вони були закриті. З Першотравневої продавців перевели до павільйону на першому поверсі «Дольче Віта».

Зараз квіткові ряди існують біля транспортних зупинок «Аврора», «Водоканал» (напівлегально), біля ринку «Гвардійський». На Восьме березня квіти можна з рук купити майже скрізь у людних місцях особливо біля Центрального ринку.

Стихійна торгівля ред.

Незважаючи на регулярні рейди контрольних органів, стихійні ринки у місті продовжують працювати.

Найпоширенішими місцями стихійної торгівлі є транспортних зупинках «Водоканал» та «Московська», місце між будинками 63 по вул. Київській та 37 по вул. Московській.

Участь у позаміських ярмарках ред.

На Сорочинському ярмарку, який відбувається у кінці літа у Сорочинцях, Кременчук зазвичай широко представлений. 2011 року були представлені п'ять великих підприємств: автоскладальний, вагонний та колісний заводи, ВАТ «Кременчукм'ясо» та «Кредмаш».

Див. також ред.

Джерела та примітки ред.

  1. Мережа об'єктів торгівлі та сфери послуг [ 17 грудня 2011 у Wayback Machine.] офіційний сайт Кременчуцької міської ради
  2. Осташко О. І. Нарис історії Кременчука / О. І. Осташко, В. М. Юшко, В. О. Крот, П. А. Стегній. — Кременчук, 1995. — 179 с.
  3. ↑ Литвиненко А. К. Кременчуг финансовый 1571–1941/А. К. Литвиненко, А. М. Лушакова. — Кременчук, 1999. — 185 с.
  4. Список вулиць і площ Кременчука за станом на 1901 [ 25 листопада 2011 у Wayback Machine.] Сайт Окраины Кременчуга (рос.)
  5. ↑ «Чумацький шлях» — 10 років. Хроніка подій [ 11 квітня 2010 у Wayback Machine.] Кременчуг на ладони
  6. . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 12 березня 2015. 
  7. ↑ На ярмарки сільгоспродуктів у Кременчук запросять фермерів із 11 районів [ 5 серпня 2011 у Wayback Machine.] Сайт газети Вісник Кременчука
  8. З ринку «Плеяда» вивозять незаконно встановлені кіоски [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. В Кременчуці до міліції можна звернутися прямо на ринку[недоступне посилання з травня 2019]
  10. За портфелем — на базар[недоступне посилання з червня 2019] Кременчуг на ладони
  11. Шкільного ярмарку у Кременчуці не буде [ 17 серпня 2011 у Wayback Machine.] Вісник Кременчука
  12. В Кременчуці окремий шкільний базар цього року вирішили не влаштовувати[недоступне посилання з червня 2019] Кременчуг на ладони
  13. Ярмарки у Кременчуці розпочнуться з вересня[недоступне посилання з червня 2019] Сайт газети Вісник Кременчука
  14. Стихійна торгівля у Кременчуці непереможна? [ 29 серпня 2011 у Wayback Machine.] Вісник Кременчука
  15. Кременчуцькі підприємства вже зареєструвалися на Сорочинцях[недоступне посилання з червня 2019] Вісник Кременчука
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bazari Kremenchuka specialno vidvedeni miscya u Kremenchuci z legkimi sporudami dlya demonstraciyi pokazu produktiv harchuvannya ta produktiv povsyakdennogo popitu Narazi u misti funkcionuye 14 rinkiv 1 Zazvichaj osoblivoyi specializaciyi voni ne mayut Hocha sprobi specializuvati rinki za grupami tovariv buli z boku vladi ale povnistyu ce zrobiti ne vdalos Najpopulyarnishimi i najbilshimi ye Pridniprovskij Novoivanivskij Centralnij rinok Avtorinok Zmist 1 Istoriya 1 1 Solovij promisel 1 2 Gubernska silskogospodarska vistavka 1 3 Chumackij Shlyah 2 Sogodennya 2 1 Postijni bazari 2 2 Sezonni bazari 2 3 Optovi bazi 2 4 Kvitkovi ryadi 2 5 Stihijna torgivlya 3 Uchast u pozamiskih yarmarkah 4 Div takozh 5 Dzherela ta primitkiIstoriya red nbsp Oleksandrijska bazarna plosha Poch XX stolittya Kremenchuk zdavna slavivsya yarmarkami v dni yakih syudi z yizhdzhalosya chimalo torgovciv V riznij chas kilkist yarmarok u misti zminyuvalas Zdebilshogo yih bulo tri 2 Trohsvyatitelska trivala 6 dniv z 29 sichnya Ivanivska na 8 dniv pochinayuchi z 20 chervnya Semenivska z 26 serpnya na 8 dniv a takozh Hristovidrodzhenska z 14 veresnya na 6 dniv u KryukoviNa kremenchucki yarmarki priyizhdzhali kupci z Moskvi Peterburga Harkova Tuli Kurska Varshavi krayin Shodu Po torgovelnim obertam kremenchuckim yarmarkam nalezhalo odne z pershih na Poltavshini misc 3 kremenchucki yarmarki davali 1 mln rub obertu Tilki Romensko Ilyinskij yarmarok perebilshuvala oberti kremenchuckoyi yarmarkovoyi torgivli 1 2 mln rub 3 V Kremenchuci zdijsnyuvalis golovni operaciyi v torgivli salom priznachenim dlya Varshavi Tut zoseredzhuvalas majzhe vsya torgivlya spirtom vigotovlenim na zavodah zahidnoyi chastini Harkivskoyi guberniyi z Katerinoslavskoyi ta Tavrijskoyi gubernij Vse ce dalo povne pravo profesoru Yu Yansonu ociniti torgovelne polozhennya Kremenchuka tak 3 nbsp Po vsomu Dnipru mizh porogami ta girlom Prip yati nema miscya bilsh vazhlivishogo v torgovelnomu vidnoshenni nizh Kremenchuk nbsp Naprikinci XIX storichchya pislya stvorennya zemstv pochali prohoditi kustarno promislovi ta shorichni aukcioni osnovnim zavdannyam yakih bula propaganda peredovogo dosvidu komercijna reklama ta vigidnih zbut produkciyi U misti zoseredzhuvalis usi torgovi operaciyi iz sillyu sho provodilis z Bilorussyu Litvoyu Z Varshavoyu velas torgivlya salom Na Kremenchuckih yarmarkah prodavalisya j zakordoni tovari Pro harakter torgivli nimi v 1824 r Oleksandr Kornelius zapisav nbsp K zadnemu gospodskomu dvoru pristraivaetsya mnozhestvo balaganov kotorye vyhodyat zdeshnie kupcy gostej zhe pomeshayut v kamennye svoi lavki Syuda naprimer Moskovskij kuzneckij most izvergaet mnogie iz svoih sokrovish kotorye iskusnaya ruka rasstavlyaet poryadkom dlya glaz imenitelnym dostoinstvo opisyvaetsya lyubeznym yazykom vsemi zdes ponimaemym i esli v drevnosti prodavalis poyasa v gekatombu to pochemu kakoj nibud Dyu fu kakaya nibud La Dryu ne mogut prodavat banki pomady cenoyu v odnogo vola Vezde vstrechayutsya vyveski na kotoryh predstavleny raznye fakty dalee varvarskoe slovco na kotoroe muzhya prostye serdcem ne znaya chto francuzy vytashili ego iz Grecii gde ono znachilo glagol ukrashat dayut inogda svoim lyubopytnym polovinam samyj strannyj tolk V drugom uglu neskolko vazhnyh muzhej delayut gastronomicheskie nablyudeniya nad Gollandskim i Parmskim syrom za odin funt kotorogo mozhno kupit nashego 8 pudov nbsp Tovari dostavlyalisya v Kremenchuk perevazhno vodoyu V misti bulo dvi kontori dlya perevezennya vantazhiv Skladski miscya dlya tovariv znahodilisya na pristani de buli zbudovani skladi i nameti Kremenchuk buv pershim rinkom yakij zdijsnyuvav torgivlyu hlibom z Odesoyu Dovgij chas misto vvazhalos specialnim rinkom yakij postachav nasinnya lonu dlya chornomorskih portiv Shoroku v Kremenchuci vidbuvalos 3 yarmarki kudi pribuvali do 50 tisyach chumakiv kupci z Moskvi Peterburga Odesi avstrijskih ugorskih nimeckih mist Na 1901 rik u misti bulo 7 plosh na bilshosti z nih velas torgivlya 4 Solovij promisel red Chumackij promisel zrostaye nastilki sho Kryukiv staye svoyeridnoyu chumackoyu stoliceyu Misto vhodit do vserosijskogo rinku U misti zoseredzhuvalis usi torgovi operaciyi iz sillyu sho provodilis z Bilorussyu Litvoyu Z Varshavoyu velas torgivlya salom Popit na sil zrostav Yaksho vlitku 1812 r v Kryukovi bulo zvazheno 442570 pudiv to za svidchennyam M Arandernka v 1840 h rokah iz Kremenchuckoyi pristani shorichno vidpravlyali ponad tri miljoni pudiv soli Gubernska silskogospodarska vistavka red U 1896 roci u misti prohodila gubernska silskogospodarska vistavka YiYi iniciatorom ta organizatorom stav kremenchuckij viddil Poltavskogo tovaristva silskogo gospodarstva Ocholiv pidgotovku ta provedennya vistavki V O Ostrogradskij lider dvoryanstva Kremenchuckogo povitu 5 Vidviduvachi yarmarku mogli poznajomitisya z p yatma viddilami Pershim i golovnim zvichajno buv silskogospodarskij kudi uvijshli rilnictvo lisnictvo sadivnictvo ta gorodnictvo tvarinnictvo molochne gospodarstvo i ptahivnictvo bdzhilnictvo shovkivnictvo ta ribalstvo Drugij viddil predstavlyav pererobnu promislovist boroshno krupa krohmal spirt gorilka pivo solod shtuchni mineralni ta shipuchi vodi roslinna oliya cukor kava tyutyun cigarkovij papir mila riznih vidiv svichki shkiryani tovari budivelni materiali mineralni dobriva ekipazhi tosho Tretij viddil buv naukovim i skladavsya z dvoh paviljoniv kudi uvijshli eksponati Poltavskogo i Kremenchuckogo zemstv Kustarnij viddil buv chetvertim i v nomu eksponuvalisya goncharni ta rogovi virobi rechi z polotna vovni hutra ta in V ostannomu p yatomu mozhna bulo oznajomitisya iz suchasnimi silskogospodarskimi mashinami ta znaryaddyam praci Cikavo sho dlya eksponentiv ta vidviduvachiv buli peredbacheni desheva yidalnya ohorona pozhezhna bezpeka informacijni sluzhbi Za 20 dniv vistavku vidvidalo bilshe 45420 cholovik Bezperechno ce bula znachna podiya ne tilki v zhitti Kremenchuka a j usogo rajonu Ohochi mogli oznajomitisya z najkrashim peredovim dosvidom rozglyanuti konkurentospromozhnu produkciyu i tovari uklasti vigidni kontrakti 5 Chumackij Shlyah red Dokladnishe Chumackij shlyah vistavka yarmarok Z 1998 roku za iniciativoyu todishnogo miskogo golovi Ivana Ponomarenka ta Prezidenta ASMBR Andriya Melnika u kvitni kozhnogo roku Kremenchuckij miskvikonkom j Asociaciya spriyannya mizhnarodnomu biznesu ta rozvitku zaproshuyut na do mista ukrayinskih i zakordonnih pidpriyemciv biznesmeniv diplomativ a takozh narodnih umilciv uzyati uchast u Mizhnarodnomu universalnomu vistavci yarmarku Chumackij shlyah 5 Sogodennya red Postijni bazari red Perelik rinkiv nbsp Vhid do rinku zi storoni peretinu vulic Pavlivskoyi ta ProletarskoyiAvrora na zupinci avtotransportu Avrora za kolishnim kinoteatrom Avrora Avtorinok roztashovanij na pivnichnomu shodi Pershogo zanasipu vul Yarmarkova 42 20 travnya 2009 roku na rinku stalasya pozhezha u rezultati yakoyi zgorilo tri kioski 6 Atlant na Optovij bazi sho na vul Moskovska 7 Gvardijskij rinok perehrestya vulici Gvardijskoyi i prospektu Svobodi Kryukivchanka perehrestya vul Respublikanska ta Managarova Novoivanivskij rinok na pivnochi obmezhenij vul Vadima Bojka na shodi vul Lebedina na pivdni prov Byelinskogo na zahodi vul Vatutina tut mozhna pridbati vse sho stosuyetsya akvariumiv Takozh tut torguyut elektro ta budivelnoyu tehnikoyu ta zapchastinami Pleyada znahoditsya u centri mista Na pivnichnomu zahodi obmezhenij vul Pershotravnevoyu na pivnichnomu shodi vul Shevchenka na pivdennomu shodi vul Teatralna na pivdennomu zahodi vul Proletarskoyu Na pochatku kvitnya 2011 roku stavsya incident koli na rinku buli viyavleni nezakonno vstanovleni kioski 8 Pridniprovskij rinok znahoditsya u centri mista Na pivnichnomu zahodi obmezhenij vul Mikolayivskoyu z inshih storin Yuvilejnim parkom Rinok na vul Moskovska bilya 7 go uchilisha Troyickij rinok roztashovanij mizh centrom mista ta nagirnoyu chastinoyu u 101 mu kvartali Z sichnya 2011 roku na rinku vidkrito prijmalnyu miliciyi 9 Universalnij rinok v rajoni vul Stalingrada Centralnij rinok vul Proletarska 43Sezonni bazari red Chas vid chasu u misti v serpni veresni prohodyat shkilni bazari 10 Ale ostannim chasom yih ne provodyat 11 12 Voseni takozh chasto provodyatsya yarmarki na vzhe isnuyuchih rinkah z prodazhu gorodini ta produkciyi tvarinnictva 13 7 Optovi bazi red Optova baza na Moskovskij Optova baza na PershotravnevijKvitkovi ryadi red U Kremenchuci dekilka misc de okrim magaziniv mozhna pridbati zhivi kviti Najbilshimi ta najvidomishimi kvitkovimi ryadami suchasnogo Kremenchuka buli lotki na prospekti Svobodi bilya Memorialu Vichno Zhivim ta na vul Pershotravnevij navproti magazinu 1000 dribnic Ale voni buli zakriti Z Pershotravnevoyi prodavciv pereveli do paviljonu na pershomu poversi Dolche Vita Zaraz kvitkovi ryadi isnuyut bilya transportnih zupinok Avrora Vodokanal napivlegalno bilya rinku Gvardijskij Na Vosme bereznya kviti mozhna z ruk kupiti majzhe skriz u lyudnih miscyah osoblivo bilya Centralnogo rinku Stihijna torgivlya red Nezvazhayuchi na regulyarni rejdi kontrolnih organiv stihijni rinki u misti prodovzhuyut pracyuvati 14 Najposhirenishimi miscyami stihijnoyi torgivli ye transportnih zupinkah Vodokanal ta Moskovska misce mizh budinkami 63 po vul Kiyivskij ta 37 po vul Moskovskij Uchast u pozamiskih yarmarkah red Na Sorochinskomu yarmarku yakij vidbuvayetsya u kinci lita u Sorochincyah Kremenchuk zazvichaj shiroko predstavlenij 2011 roku buli predstavleni p yat velikih pidpriyemstv avtoskladalnij vagonnij ta kolisnij zavodi VAT Kremenchukm yaso ta Kredmash 15 Div takozh red Ploshi Kremenchuka Promislovist Kremenchuka Sfera poslug u KremenchuciDzherela ta primitki red Merezha ob yektiv torgivli ta sferi poslug Arhivovano 17 grudnya 2011 u Wayback Machine oficijnij sajt Kremenchuckoyi miskoyi radi Ostashko O I Naris istoriyi Kremenchuka O I Ostashko V M Yushko V O Krot P A Stegnij Kremenchuk 1995 179 s a b Litvinenko A K Kremenchug finansovyj 1571 1941 A K Litvinenko A M Lushakova Kremenchuk 1999 185 s Spisok vulic i plosh Kremenchuka za stanom na 1901 Arhivovano 25 listopada 2011 u Wayback Machine Sajt Okrainy Kremenchuga ros a b v Chumackij shlyah 10 rokiv Hronika podij Arhivovano 11 kvitnya 2010 u Wayback Machine Kremenchug na ladoni Na avtorinku Kremenchuka zgorili 3 kioski Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 12 bereznya 2015 a b Na yarmarki silgosproduktiv u Kremenchuk zaprosyat fermeriv iz 11 rajoniv Arhivovano 5 serpnya 2011 u Wayback Machine Sajt gazeti Visnik Kremenchuka Z rinku Pleyada vivozyat nezakonno vstanovleni kioski Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine ros V Kremenchuci do miliciyi mozhna zvernutisya pryamo na rinku nedostupne posilannya z travnya 2019 Za portfelem na bazar nedostupne posilannya z chervnya 2019 Kremenchug na ladoni Shkilnogo yarmarku u Kremenchuci ne bude Arhivovano 17 serpnya 2011 u Wayback Machine Visnik Kremenchuka V Kremenchuci okremij shkilnij bazar cogo roku virishili ne vlashtovuvati nedostupne posilannya z chervnya 2019 Kremenchug na ladoni Yarmarki u Kremenchuci rozpochnutsya z veresnya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Sajt gazeti Visnik Kremenchuka Stihijna torgivlya u Kremenchuci neperemozhna Arhivovano 29 serpnya 2011 u Wayback Machine Visnik Kremenchuka Kremenchucki pidpriyemstva vzhe zareyestruvalisya na Sorochincyah nedostupne posilannya z chervnya 2019 Visnik Kremenchuka Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bazari Kremenchuka amp oldid 35934465 Postijni bazari