Ювілейний парк (Кременчук)

Парк «Слави»  — парк у Кременчуці. Парк розташований лівому березі Дніпра, на заході межує з Придніпровським парком та за задумом спочатку був його другою чергою.

«Слави»
англ. «Slavy»
Вид на Бульвар Українського Відродження (здалеку видно МПК)
49°03′31″ пн. ш. 33°24′34″ сх. д. / 49.058694° пн. ш. 33.409500° сх. д. / 49.058694; 33.409500Координати: 49°03′31″ пн. ш. 33°24′34″ сх. д. / 49.058694° пн. ш. 33.409500° сх. д. / 49.058694; 33.409500
Тип	пейзажний парк
Статус	пам'ятка садово-паркового мистецтва
Відкрито	1967 рік
Площа	18 га
Країна	Україна
Розташування	Кременчук, на південному сході від Центру
«Слави» «Слави» (Україна)
Ювілейний парк у Вікісховищі

Закладення парку в 1967 році було присвячена до 50-річчя Радянської влади. На його території встановлено пам'ятний знак на честь закладки парку. Парк створено в ландшафтному стилі. Було висаджено 18 тисяч дерев і кущів. З 1975 року парк має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва.

На місці сучасного парку до Другої світової війни розташовувалася Кременчуцька суконна фабрика, а також житлові будинки. Під час війни місто було знищено на 97 відсотків, фабрика і практично всі будівлі були зруйновані.

Історія

Парк у радянський період

Парк було закладено у 1967 році, на честь 50-річчя радянської влади. Подібні парки були розбиті в багатьох містах СРСР. Спочатку замислювався як друга черга закладеного в 1959 році Придніпровського парку, однак в підсумку отримав власне ім'я, «Ювілейний». Особливий внесок у створення парку зробив Єпішов Георгій Якович, уродженець Воронезької області, почесний громадянин Кременчука. У період роботи Єпішова місто отримало неофіційну назву «зеленої столиці України».

У парку було висаджено близько 16 тисяч дерев і кущів. Протягом 1959—1975 років була реконструйована дамба вздовж Дніпра. У парку був встановлений пам'ятний камінь, присвячений закладці парку, а також камінь з написом українською мовою: «У день відкриття Ювілейного парку 3 листопада 1967 року, що тут замурована капсула з заповітом нащадкам 2017 року».

У 1971 році до 400-річчя міста в парку було висаджено 400 каштанів. У 1972 році завершилося розпочате в 1966 році будівництво Міського палацу культури — найбільшого палацу культури міста. Перед будівлею був відкритий фонтан (див. Фонтани Кременчука).

Наприкінці 1980-х років у парку встановили літак, у якому планувалося організувати дитячий кінотеатр і кафе. З Полтавського аеродрому було привезено вантажний літак Ан-12А СРСР-11385 (2401004) з Ростова-на-Дону, списаний 1977 року. Після установки в парку пожежні служби заборонили його експлуатацію як кінотеатру, літак прийшов у запустіння і з часом був демонтований.

1989 року на території було відкрито басейн «Нептун», що належить Кременчуцькому університету.

Парк за часів Незалежності

Пам'ятний камінь, присвячений 60-річчю Перемоги

У 1994 році було зупинено фонтан у Міського палацу культури.

19 квітня 2004 року в парку на березі Дніпра було встановлено пам'ятник Тарасові Григоровичу Шевченку, через 24 роки після першого прийняття рішення про його встановлення. Урочисте відкриття відбулося 22 травня.

У 2005 році у парку було закладено Алею Слави на честь 60-річчя перемоги у Другій світовій війні, було встановлено пам'ятну плиту. У 2008 році у рамках проекту Hyundai в Кременчуці й інших містах України були висаджені зелені насадження, на алеї Ювілейного парку було встановлено присвячений цьому пам'ятний камінь.

У 2009 році в колишній зеленій зоні парку, де за радянських часів стояв літак, був побудований супермаркет, незважаючи на протести містян. У 2010 році була проведена реконструкція парку.

У 2016 році було прийнято рішення про демонтаж плити, присвяченої 60-річчю перемоги, у рамках декомунізації. Порушувалося питання про перейменування парку у парк «Слави». У 2017 році було закладено Алея Пам'яті військовим, що загинули в АТО, було встановлено пам'ятний знак.

У 2016 році піднімалося питання про реконструкцію дамби вздовж Дніпра, що знаходиться в незадовільному стані. При проведенні комунальних робіт було виявлено підвал дореволюційного будинку, ймовірно, зруйнованого в роки Другої світової війни.

Громадскість міста звернулася до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради з пропозицією про перейменування парку. Члени комісії 27 грудня 2019 року підтримали рішення про перейменнування парку в парку Слави було прийнято на засіданні комісії з питань найменування об'єктів міського підпорядкування.

Галерея

Примітки

1. . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 8 квітня 2011. 
2. (рос.). Окраины Кременчуга. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 28 травня 2017. 
3. (рос.). Окраины Кременчуга. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 28 травня 2017. 
4. . Кременчуг Онлайн - городской портал. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 27 травня 2017. 
5. (рос.). Окраины Кременчуга. Архів оригіналу за 20 травня 2020. Процитовано 27 травня 2017. 
6. . Кременчугская газета (рос.). Архів оригіналу за 25 травня 2017. Процитовано 28 травня 2017. 
7. . Наш Кременчуг (рос.). 27 травня 2017. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 28 травня 2017. 
8. (рос.). Окраины Кременчуга. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 28 травня 2017. 
9. (рос.). kremenhistory.org.ua. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 5 червня 2017. 
10. (рос.). kremenhistory.org.ua. Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 28 травня 2017. 
11. . aviahistory.ucoz.ru. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 27 травня 2017. 
12. . Вісник Кременчука. 9 січня 2014. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 червня 2017. 
13. . poltava.vlast.ua. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 28 травня 2017. 
14. . our-travels.info. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28 травня 2017. 
15. . Все новости Кременчуга на сайте ТелеграфЪ (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 27 травня 2017. 
16. Gazeta.ua (24 квітня 2008). Кременчужани цілодобово протестують проти вирубування парку. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 28 травня 2017. 
17. . Полтавщина (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 28 травня 2017. 
18. В городе на Полтавщине демонтируют символику коммунистического режима (рос.). poltava.today. Процитовано 26 травня 2017. 
19. . Кременчуг Онлайн - городской портал. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 26 травня 2017. 
20. . Кременчугская газета (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 27 травня 2017. 
21. . Кременчуг Тудей. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 27 травня 2017. 
22. . Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020. 
23. . Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 25 лютого 2020. 

Посилання