www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трансфермієві війни Трансфе рмієві ві йни англ Transfermium wars іронічна назва суперечки між радянськими b 1 та америка

Трансфермієві війни

Трансфе́рмієві ві́йни (англ. Transfermium wars) — іронічна назва суперечки між радянськими та американськими науковцями у 1960—1990-х роках за першість у відкритті хімічних елементів з атомними номерами 104, 105 і 106. Кожна зі сторін наполягала на власній правоті; до того ж статус першовідкривача давав можливість запропонувати майбутню назву елемента.

Фрагмент сучасного варіанту періодичної системи із назвами елементів, затвердженими у 1997

Термін «трансфермієві війни» вперше вжив у жовтні 1994 року американський фізик Пол Керол у листі до журналу «Chemical & Engineering News». Використане позначення «трансфермієві» відповідає розташуванню новостворених елементів у періодичній системі — після елемента 100 Фермію.

Крапку в суперечці було поставлено в серпні 1997 року, коли на своєму засіданні Рада IUPAC затвердила назви елементів, підтримавши при цьому дві пропозиції від американської сторони (Резерфордій та Сіборгій), а третьому елементу надавши символічну назву Дубній як визнання досягнень радянської групи науковців (Дубна — місто в Московській області, де розташовано дослідницький центр).

Історія суперництва Редагувати

Елемент 104 Редагувати

Георгій Фльоров
Ігор Курчатов

Перший експеримент із отримання елемента 104 проведено 1964 року в Об'єднаному інституті ядерних досліджень (ОІЯД) міста Дубна (СРСР). Група під керівництвом Георгія Фльорова у своєму циклотроні здійснила бомбардування плутонієвої мішені (суміш ізотопів — 97 % 242Pu, 1,5 % 240Pu, 1,5 % 238Pu) ядрами 22Ne з енергією 100—130 МеВ. Як результат зіткнень вони очікували утворення ізотопу 260104 за реакцією 242Pu (22Ne, 4n) 260104, однак не змогли отримати вірогідні дані.

Наступна робота на базі ОІЯД була проведена навесні 1966 року групою чеського хіміка Іво Звари. Отримані аналогічно до попереднього методу продукти зіткнення (114—128 МеВ) перед детекцією хлорувалися у струмені газуватих NbCl5 або ZrCl4 і у формі своїх хлоридів подавалися до чотириметрової кварцової трубки, заповненої хлоридом калію, де за температури 250—300 °C мав утворюватися нелеткий комплекс ймовірного складу K2[104]Cl6. Оскільки жодних продуктів із Z>104 внаслідок реакції утворитися не могло, а здатні до спонтанного поділу елементи із Z<104 не утворюють летких хлоридів, то сигнал на детекторі засвідчував би присутність елемента 104. Вважаючи себе першовідкривачем нового елемента, вони запропонувала назву Курчатовій (Ku) — на честь фізика Ігоря Курчатова — очільника радянської ядерної програми. Проте через складність застосовуваної методології та її повільність вони все ще не мали надійного підтвердження утворення нового елемента. Восени того ж року їм вдалося схарактеризувати отриману частинку як ізотоп 259104.

Альберт Ґіорсо
Ернест Резерфорд

Навесні 1969 року Лабораторія ім. Лоуренса (англ. LBL) міста Берклі (США) долучилася до спроб синтезувати цей елемент. Дослідниками з групи Альберта Ґіорсо було здійснено реакції, які привели до успішного отримання ізотопів:

Оскільки на той момент не було фахового підтвердження синтезу елемента іншими групами, науковці з Берклі запропонували для нього власну назву Резерфордій (Rf) — на честь новозеландського фізика Ернеста Резерфорда.

У листопаді 1969 року на конференції у Техасі Ґіорсо висловив сумніви стосовно правильності отриманих дубненською групою даних по ізотопу 260104, однак зазначив, що у випадку їхнього підтвердження у майбутньому він погодиться із першістю радянських науковців та прийме їхню назву Курчатовій. Того ж 1969 року радянські вчені Геннадій Акап'єв і Віктор Друїн[ru] поставили під сумнів правильність і надійність результатів американської групи. Зокрема, вони зазначили, що в наведених даних присутні лінії, які є аналогічними до експерименту з опромінення свинцю ядрами 12C та які не згадані в роботі беркліївської групи. У відповідь на це 1971 року Ґіорсо підтвердив, що таке явище відбулося, і пояснив присутність зазначених ліній як результат опромінювання свинцевих домішок у мішені. Дані про це не були ним згадані в роботі через обмеження на обсяг статті, які висуваються до публікацій в журналі «Physical Review Letters». Він зазначив, що вплив фонових ефектів у його роботі був врахований, а також повторив експеримент із зміною умов і засвідчив, що фонові дані не впливають на результати експерименту.

У подальших дослідженнях радянська група розробила новий метод, який дав змогу на новому рівні відтворити синтез ізотопу 260104, проведений 1964 року. Зокрема, вони встановили, що період спонтанного поділу є значно меншим від попередніх даних (100±50 мс проти 300). Отримані дані узгоджувалися з тими, що були раніше отримані науковцями з Берклі.

Відкритим залишалося питання періоду напіврозпаду для ізотопу 260104. Дубненська група 1975 року провела свій дослід, опромінюючи мішень з 246Cm пучком 18O і зафіксувавши утворення цільового ізотопу з періодом напіврозпаду 80±20 мс, про що повідомила Ґіорсо. Аналогічні результати планувалося отримати і науковою групою від чотирьох американських лабораторій та спостерігача від Дубни за реакцією 249Bk(15N, 4n) 260104, однак жодної активності із часом у 80 мс помічено не було. Ці дані, а також хронологічний огляд експериментів були оприлюднені 26 травня 1976 року на 3-й конференції «Nuclei Far From Stability» (Каржез, Франція) у доповіді Ґіорсо, яку розкритикував Друїн.

У квітні й вересні 1976 року дубненськими науковцями за присутності делегата від Берклі було проведено взаємодію 249Bk(15N, 4n) 260104 та отримано значення напіврозпаду 76±8 мс. У 1985 році від американської сторони з'явилися набагато точніші результати, зокрема 21±1,1 мс для реакції 248Cm та 16O. Того ж року під керівництвом Гургена Тер-Акопяна лабораторія в Дубні отримала досить близькі результати — 28±6 мс.

Елемент 105 Редагувати

Нільс Бор
Отто Ган

Перші спроби синтезувати елемент 105 здійснила 1968 року дубненська група — вчені провели бомбардування мішені з 243Am пучком частинок 22Ne з енергією 123 МеВ, однак не отримали позитивного результату. Лише за два роки, провівши у лютому — липні 1970 року серію експериментів, їм вдалося отримати цільовий елемент за реакціями:

Аналогічно до свого способу отримання елемента 105 американські науковці наприкінці квітня 1970 здійснили бомбардування мішені з 292Cf ядрами 15N (85 МеВ):

Такі ж результати були отримані науковою групою В. Друїна, яка провела свій експеримент двома місяцями пізніше.

Вчені з Берклі дали синтезованому елементу назву Ганій (Ha) — на честь німецького фізика Отто Гана, а дубненська група — Нільсборій (Ns) — на честь данця Нільса Бора. Обидва вчені є лауреатами Нобелівської премії (з хімії та фізики відповідно).

Елемент 106 Редагувати

Гленн Сіборг

У липні 1974 року дубненська група під керівництвом Юрія Оганесяна проводила синтез елемента 106 за допомогою експериментального методу холодного синтезу. В їхньому досліді різноманітні ізотопи свинцю і бісмуту бомбардувалися ядрами 51V і 52Cr. За цими реакціями науковці очікували отримання ізотопу 259106, проте не змогли надати достатньо підтверджень щодо його утворення (його існування було підтверджено у 1984 році). Також можливим вважався синтез ізотопу 260106, однак для нього також не було знайдено достатніх даних.

За два місяці у США в результаті спільної роботи беркліївської та ліверморської лабораторій елемент 106 був успішно отриманий за схемою

Як першовідкривачі американці запропонували для нового елемента назву Сіборгій (Sg) — на честь нобелівського лауреата з хімії Гленна Сіборга, котрий є співавтором відкриття багатьох трансуранових елементів.

Порівняння пропозицій щодо назв елементів 104—106
Атомний
номер 		Пропозиції ОІЯД Пропозиції LBL Тимчасові
систематичні назви
Назва Епонім Назва Епонім
104 Курчатовій Ku Ігор Курчатов Резерфордій Rf Ернест Резерфорд Уннілквадій Unq
105 Нільсборій Ns Нільс Бор Ганій Ha Отто Ган Уннілпентій Unp
106 — Сіборгій Sg Гленн Сіборг Уннілгексій Unh

Позиції міжнародних комісій Редагувати

Згідно з рішенням IUPAC, прийнятим 1947 року на 14-й конференції в Лондоні, першовідкривачі елемента вже не мали виключного права давати йому назву, а лише могли запропонувати її. Ключову роль тоді почала відігравати Комісія IUPAC з номенклатури неорганічної хімії (англ. Commission on Nomenclature of Inorganic Chemistry), яка після фахової та публічної оцінки придатності назви могла рекомендувати її Раді IUPAC для прийняття.

1974 рік Редагувати

У 1974 році у США за ініціативи IUPAC та IUPAP[en] було створено міжнародну ad hoc комісію, яка мала проаналізувати усі наявні матеріали щодо відкриття елементів 104 і 105. Нею було встановлено, що 1964 року для елемента 104 радянські науковці отримали ненадійні результати, а отже першість у синтезі елемента 104 має належати американцям. Вона так само віддала першість щодо робіт із отримання елемента 105 лабораторії Берклі, оскільки за майже одночасної публікації робіт ті виконали усі критерії, що висуваються для підтвердження існування новосинтезованих елементів.

1993 рік Редагувати

Для розробки критеріїв, яким мали відповідати новосинтезовані елементи з номерами понад 100, і перевірки відповідності отриманих даних визначеним критеріям із представників IUPAC та IUPAP восени 1986 року було створено спеціальну робочу групу (англ. Transfermium Working Group, TWG).

TWG 1993 року опублікувала оглядову статтю, в якій, аналізуючи успіхи радянських і американських науковців у синтезі хімічних елементів, затверджувала першість у цьому. Статус першовідкривача надавав можливість пропонувати власну назву елемента, яка, втім, могла бути й відхилена.

  • Елемент 104. Після проведення радянською групою двох експериментів зі створення елемента 104 вони не змогли надати однозначних доказів його існування, тоді як американська група, здійснивши декількома місяцями пізніше власний експеримент, отримала задовільні результати. Комісією було прийнято рішення розділити першість з огляду на обопільну участь у доведенні існування елемента.
    У листі-відповіді до резолюції TWG Ґіорсо і Сіборг розкритикували цей вердикт. Вони зазначили, що дубненська група визначила дійсну ймовірність спонтанного поділу лише 1971 року, тоді як їхня група змогла провести вдалий експеримент ще 1969-го і саме вона має вважатися першовідкривачем. На їхню думку, прийняття помилкового рішення зашкодило б науковій спільноті.
  • Елемент 105. Результати першого радянського експерименту з отримання елемента 105, який припав на квітень 1968 року, комісія визнала незадовільними. У лютому — липні 1970 року в СРСР випустили з цієї теми цикл робіт, результат яких було визнано прийнятним. Лабораторія в Берклі, що також брала участь у створенні елемента, здійснила вдалий експеримент у квітні 1970-го. За рішенням Комісії першість в отриманні елемента була розділена. Це рішення також оскаржили науковці Берклі.
  • Елемент 106. У випадку елемента 106 рішення було очевидним, оскільки радянська сторона, застосовуючи експериментальну технологію, не змогла надати вірогідне підтвердження синтезу елемента і першість відійшла до американців.

1994 рік Редагувати

31 серпня 1994 року на з'їзді в угорському місті Балатонфюред Комісія з номенклатури неорганічної хімії у складі 20 осіб узгодила рекомендовані назви для трансфермієвих елементів 101—109. Резонансним моментом стало прийняття рішення стосовно правила присвоєння назв елементам, що виключало можливість іменування на честь живої особи (підтримано членами Комісії як 16:4). Наступним кроком було голосування за зміну пропонованої американцями назви Сіборгій (підтримано 18:2).

Під час узгодження рекомендованих назв Комісія не йшла назустріч першовідкривачам у їхньому прагненні надати бажані назви — жодна з пропозицій радянських і американських дослідників не була реалізована відповідним чином. Однак дві з трьох номінованих беркліївською групою назв Комісія перенесла від одного елемента до іншого (в редакції правил від 2002 року такої можливості не стане). Так, назву Резерфордій, пропоновану для елемента 104, Комісія надала елементу 106, а Ганій — елементу 108 замість початкового 105. Це неоднозначне рішення Комісії втягнуло в суперечку ще одну сторону — німецьке Товариство досліджень важких іонів (нім. GSI), науковці якого синтезували елементи 107, 108 та 109 і на правах першовідкривачів запропонували відповідні назви, зокрема Гасій як елемент 108.

Ф. Жоліо-Кюрі
Ліза Майтнер

Елемент 104 дістав назву Дубній на честь дослідницького центру радянської групи у підмосковному місті Дубна, де та зробила свій вагомий внесок до хімії та сучасної ядерної фізики. 105-й елемент було названо Джоліотієм — за ім'ям французького фізика-ядерника Фредеріка Жоліо-Кюрі, який 1935 року разом з дружиною Ірен Жоліо-Кюрі здобув Нобелівську премію з хімії. Назву Нільсборій, запропоновану для елемента 107 німецькими дослідниками, котра включала як ім'я, так і прізвище науковця, уніфікували на манер інших елементів і прийняли як Борій. Елемент 109 отримав пропоновану німецькою групою назву на честь Лізи Майтнер — одного з відкривачів поділу ядра.

Атомний
номер 		Рекомендації Комісії Пропозиції
ОІЯД 		Пропозиції
LBL 		Пропозиції GSI
Назва Епонім Назва Епонім
104 Дубній Db місто Дубна Курчатовій Резерфордій —
105 Джоліотій Jl Фредерік Жоліо-Кюрі Нільсборій Ганій —
106 Резерфордій Rf Ернест Резерфорд — Сіборгій —
107 Борій Bh Нільс Бор — — Нільсборій Ns Нільс Бор
108 Ганій Hn Отто Ган — — Гасій Hs земля Гессен
109 Майтнерій Mt Ліза Майтнер — — Майтнерій Mt Ліза Майтнер

Зазначені рекомендовані назви були одностайно підтримані членами Бюро IUPAC на зустрічі в Антверпені (Бельгія) 17—18 вересня 1994 року і подані до публікації в офіційному віснику «Pure & Applied Chemistry».

1995 рік Редагувати

Запропоновані Комісією назви розкритикувала наукова спільнота. Наприклад, у червні 1995 року Американське хімічне товариство, не визнаючи рішення Комісії, ухвалило використовувати у власних виданнях запропоновані беркліївською групою назви Резерфордій і Сіборгій. У відповідь на наявну критику Бюро IUPAC у серпні 1995 року в рамках 38-ї Генеральної асамблеї зібралося в Університеті Суррея (Гілфорд, Велика Британія) для повторного обговорення рекомендованих назв.

1997 рік Редагувати

30 серпня 1997 року на засіданні в Женеві Рада IUPAC остаточно узгодила назви для трансфермієвих елементів (прийнято як 64:5 при дванадцяти відсутніх делегатах). Оскільки першість у відкритті елементів 104 і 105 була спірною, запропоновано надати елементу 104 назву Резерфордій (пропозиція американської сторони), а елементу 105 — Дубній (на визнання внеску дубненської групи в розробку методів синтезу трансфермієвих елементів). Для елемента 106 було підтримано варіант від беркліївської лабораторії як єдиного першовідкривача — Сіборгій.

Із пропонованих дармштадтською лабораторією GSI назв для синтезованих ними елементів 107, 108 і 109 було підтримано останні дві, тоді як першу назву Нільсборій, рекомендовану Комісією з номенклатури неорганічної хімії, затверджено як Борій.

Атомний
номер 		Затверджено
Комісією 		Пропозиції
ОІЯД 		Пропозиції
LBL 		Пропозиції
GSI
104 Резерфордій Rf Курчатовій Резерфордій —
105 Дубній Db Нільсборій Ганій —
106 Сіборгій Sg — Сіборгій —
107 Борій Bh — — Нільсборій
108 Гасій Hs — — Гасій
109 Майтнерій Mt — — Майтнерій

У підсумку елементи 104, 106, 108 і 109 було названо згідно з пропозиціями їхніх відкривачів (у тому числі авторів спільних відкриттів), а назву для елемента 107 відкориговано.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Від 12 червня 1990 року — де-юре російськими.
  2. До складу комісії входили 9 чоловік: по 3 представники від СРСР та США і 3, в тому числі голова, міжнародні представники. Від СРСР делегатами були фізики Віталій Гольданський[ru], Сергій Капиця і Боніфатій Кедров.
    Hoffman, Darleane C., Ghiorso, A., Seaborg, Glenn T. The Transuranium People: The Inside Story. — London : Imperial College Press, 2000. — P. 258. — ISBN 1-86094-087-0. (англ.)
  1. William Abernathy (2 січня 2012). In His Element. cmu.edu. Carnegie Mellon University. оригіналу за липень 2, 2016. Процитовано 2 липня 2016.  (англ.)
  2. Lynn Yarris (14 жовтня 1994). Naming of element 106 disputed by international committee. Lawrence Berkeley National Laboratory. оригіналу за липень 1, 2016. Процитовано 1 липня 2016.  (англ.)
  3. Michael Freemantle (2003). . acs.org. Chemical & Engineering News. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 14 серпня 2016.  (англ.)
  4. John W. Jost (30 серпня 1997). IUPAC Adopts Final Recommendations for Names of Transfermium Elements. iupac.org. International Union of Pure and Applied Chemistry. оригіналу за липень 2, 2016. Процитовано 2 липня 2016.  (англ.)
  1. Rothstein, L. The transfermium wars // Bulletin of the Atomic Scientists. — 1995. — Т. 51, вип. 1 (3 жовтня). — С. 5. з джерела 18 серпня 2016. (англ.)
  2. ↑ Discovery of the Transfermium Elements // Pure & Appl. Chem. — 1993. — Т. 65, вип. 8 (3 жовтня). — С. 1757-1814. з джерела 26 серпня 2016. (англ.)
  3. ↑ Greenwood, Norman N. Recent developments concerning the discovery of elements 101—111 // Pure & Appl. Chem. — 1994. — Т. 69, вип. 1 (3 жовтня). — С. 179—184. з джерела 8 листопада 2017. (англ.)
  4. ↑ Hyde, Earl K., Hoffman. Darleane C., Keller, O. L., Jr. A History and Analysis of the Discovery of Elements 104 and 105 // Radiochimica Acta. — 1987. — Т. 42 (3 жовтня). — С. 52—107. (англ.)
  5. Ghiorso, A., Nurmia, M., Harris, J., Eskola, K., Eskola, P. Defence of the Berkeley Work on Alpha-emitting Isotopes of Element 104 // Nature. — 1971. — Т. 229 (3 жовтня). — С. 603—607. — DOI:10.1038/229603a0. (англ.)
  6. Ghiorso, A. Final resolution of the element 104 question // 3rd International Conference On Nuclei Far From Stability. — 1976. — 3 жовтня. з джерела 27 серпня 2016. (англ.)
  7. Chatt, J. Recommendations for the Naming of Elements of Atomic Numbers Greater Than 100 // Pure & Appi. Chem.. — 1979. — Т. 51 (3 жовтня). — С. 381—384. (англ.)
  8. ↑ Koppenol, W. H. Naming of New Elements (IUPAC Recommendations 2002) // Pure & Appl. Chem. — 2002. — Т. 74, вип. 5 (3 жовтня). — С. 787—791. (англ.)
  9. Wapstra, A. H. Criteria that must be satisfied for the Discovery of a New Chemical Element to be Recognized // Pure & Appl. Chem. — 1991. — Т. 63, вип. 6 (3 жовтня). — С. 879—886. з джерела 8 травня 2018. (англ.)
  10. ↑ Responses on the Report «Discovery of the Transfermium Elements» // Pure & Appl. Chem. — 1993. — Т. 65, вип. 8 (3 жовтня). — С. 1815—1824. з джерела 25 листопада 2013. (англ.)
  11. ↑ Names and Symbols of Transfermium Elements (IUPAC Recommendations 1994) // Pure & Appl. Chem. — 1994. — Т. 66, вип. 12 (3 жовтня). — С. 2419—2421. з джерела 22 вересня 2017. (англ.)
  12. Names and Symbols of Transfermium Elements (IUPAC Recommendations 1997) // Pure & Appl. Chem. — 1997. — Т. 69, вип. 12 (3 жовтня). — С. 2471—2473. з джерела 8 листопада 2017. (англ.)

Посилання Редагувати

Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Transfe rmiyevi vi jni angl Transfermium wars ironichna nazva superechki mizh radyanskimi b 1 ta amerikanskimi naukovcyami u 1960 1990 h rokah za pershist u vidkritti himichnih elementiv z atomnimi nomerami 104 105 i 106 Kozhna zi storin napolyagala na vlasnij pravoti do togo zh status pershovidkrivacha davav mozhlivist zaproponuvati majbutnyu nazvu elementa Fragment suchasnogo variantu periodichnoyi sistemi iz nazvami elementiv zatverdzhenimi u 1997 Termin transfermiyevi vijni vpershe vzhiv u zhovtni 1994 roku amerikanskij fizik Pol Kerol u listi do zhurnalu Chemical amp Engineering News 1 a 1 Vikoristane poznachennya transfermiyevi vidpovidaye roztashuvannyu novostvorenih elementiv u periodichnij sistemi pislya elementa 100 Fermiyu Krapku v superechci bulo postavleno v serpni 1997 roku koli na svoyemu zasidanni Rada IUPAC zatverdila nazvi elementiv pidtrimavshi pri comu dvi propoziciyi vid amerikanskoyi storoni Rezerfordij ta Siborgij a tretomu elementu nadavshi simvolichnu nazvu Dubnij yak viznannya dosyagnen radyanskoyi grupi naukovciv Dubna misto v Moskovskij oblasti de roztashovano doslidnickij centr Zmist 1 Istoriya supernictva 1 1 Element 104 1 2 Element 105 1 3 Element 106 2 Poziciyi mizhnarodnih komisij 2 1 1974 rik 2 2 1993 rik 2 3 1994 rik 2 4 1995 rik 2 5 1997 rik 3 Div takozh 4 Primitki 5 PosilannyaIstoriya supernictva RedaguvatiElement 104 Redaguvati Dokladnishe Rezerfordij nbsp Georgij Florov nbsp Igor Kurchatov Pershij eksperiment iz otrimannya elementa 104 provedeno 1964 roku v Ob yednanomu instituti yadernih doslidzhen OIYaD mista Dubna SRSR Grupa pid kerivnictvom Georgiya Florova u svoyemu ciklotroni zdijsnila bombarduvannya plutoniyevoyi misheni sumish izotopiv 97 242Pu 1 5 240Pu 1 5 238Pu yadrami 22Ne z energiyeyu 100 130 MeV Yak rezultat zitknen voni ochikuvali utvorennya izotopu 260104 za reakciyeyu 242Pu 22Ne 4n 260104 odnak ne zmogli otrimati virogidni dani 2 Nastupna robota na bazi OIYaD bula provedena navesni 1966 roku grupoyu cheskogo himika Ivo Zvari Otrimani analogichno do poperednogo metodu produkti zitknennya 114 128 MeV pered detekciyeyu hloruvalisya u strumeni gazuvatih NbCl5 abo ZrCl4 i u formi svoyih hloridiv podavalisya do chotirimetrovoyi kvarcovoyi trubki zapovnenoyi hloridom kaliyu de za temperaturi 250 300 C mav utvoryuvatisya neletkij kompleks jmovirnogo skladu K2 104 Cl6 Oskilki zhodnih produktiv iz Z gt 104 vnaslidok reakciyi utvoritisya ne moglo a zdatni do spontannogo podilu elementi iz Z lt 104 ne utvoryuyut letkih hloridiv to signal na detektori zasvidchuvav bi prisutnist elementa 104 3 Vvazhayuchi sebe pershovidkrivachem novogo elementa voni zaproponuvala nazvu Kurchatovij Ku na chest fizika Igorya Kurchatova ochilnika radyanskoyi yadernoyi programi Prote cherez skladnist zastosovuvanoyi metodologiyi ta yiyi povilnist voni vse she ne mali nadijnogo pidtverdzhennya utvorennya novogo elementa 4 Voseni togo zh roku yim vdalosya sharakterizuvati otrimanu chastinku yak izotop 259104 3 nbsp Albert Giorso nbsp Ernest Rezerford Navesni 1969 roku Laboratoriya im Lourensa angl LBL mista Berkli SShA doluchilasya do sprob sintezuvati cej element Doslidnikami z grupi Alberta Giorso bulo zdijsneno reakciyi yaki priveli do uspishnogo otrimannya izotopiv 2 249Cf 12C 4n 257104 249Cf 13C 3n 259104Oskilki na toj moment ne bulo fahovogo pidtverdzhennya sintezu elementa inshimi grupami naukovci z Berkli zaproponuvali dlya nogo vlasnu nazvu Rezerfordij Rf na chest novozelandskogo fizika Ernesta Rezerforda U listopadi 1969 roku na konferenciyi u Tehasi Giorso visloviv sumnivi stosovno pravilnosti otrimanih dubnenskoyu grupoyu danih po izotopu 260104 odnak zaznachiv sho u vipadku yihnogo pidtverdzhennya u majbutnomu vin pogoditsya iz pershistyu radyanskih naukovciv ta prijme yihnyu nazvu Kurchatovij 4 Togo zh 1969 roku radyanski vcheni Gennadij Akap yev i Viktor Druyin ru postavili pid sumniv pravilnist i nadijnist rezultativ amerikanskoyi grupi Zokrema voni zaznachili sho v navedenih danih prisutni liniyi yaki ye analogichnimi do eksperimentu z oprominennya svincyu yadrami 12C ta yaki ne zgadani v roboti berkliyivskoyi grupi U vidpovid na ce 1971 roku Giorso pidtverdiv sho take yavishe vidbulosya i poyasniv prisutnist zaznachenih linij yak rezultat oprominyuvannya svincevih domishok u misheni Dani pro ce ne buli nim zgadani v roboti cherez obmezhennya na obsyag statti yaki visuvayutsya do publikacij v zhurnali Physical Review Letters Vin zaznachiv sho vpliv fonovih efektiv u jogo roboti buv vrahovanij a takozh povtoriv eksperiment iz zminoyu umov i zasvidchiv sho fonovi dani ne vplivayut na rezultati eksperimentu 5 4 U podalshih doslidzhennyah radyanska grupa rozrobila novij metod yakij dav zmogu na novomu rivni vidtvoriti sintez izotopu 260104 provedenij 1964 roku Zokrema voni vstanovili sho period spontannogo podilu ye znachno menshim vid poperednih danih 100 50 ms proti 300 Otrimani dani uzgodzhuvalisya z timi sho buli ranishe otrimani naukovcyami z Berkli 4 Vidkritim zalishalosya pitannya periodu napivrozpadu dlya izotopu 260104 Dubnenska grupa 1975 roku provela svij doslid oprominyuyuchi mishen z 246Cm puchkom 18O i zafiksuvavshi utvorennya cilovogo izotopu z periodom napivrozpadu 80 20 ms pro sho povidomila Giorso Analogichni rezultati planuvalosya otrimati i naukovoyu grupoyu vid chotiroh amerikanskih laboratorij ta sposterigacha vid Dubni za reakciyeyu 249Bk 15N 4n 260104 odnak zhodnoyi aktivnosti iz chasom u 80 ms pomicheno ne bulo Ci dani a takozh hronologichnij oglyad eksperimentiv buli oprilyudneni 26 travnya 1976 roku na 3 j konferenciyi Nuclei Far From Stability Karzhez Franciya u dopovidi Giorso 6 yaku rozkritikuvav Druyin 4 U kvitni j veresni 1976 roku dubnenskimi naukovcyami za prisutnosti delegata vid Berkli bulo provedeno vzayemodiyu 249Bk 15N 4n 260104 ta otrimano znachennya napivrozpadu 76 8 ms U 1985 roci vid amerikanskoyi storoni z yavilisya nabagato tochnishi rezultati zokrema 21 1 1 ms dlya reakciyi 248Cm ta 16O Togo zh roku pid kerivnictvom Gurgena Ter Akopyana laboratoriya v Dubni otrimala dosit blizki rezultati 28 6 ms 4 Element 105 Redaguvati Dokladnishe Dubnij nbsp Nils Bor nbsp Otto Gan Pershi sprobi sintezuvati element 105 zdijsnila 1968 roku dubnenska grupa vcheni proveli bombarduvannya misheni z 243Am puchkom chastinok 22Ne z energiyeyu 123 MeV odnak ne otrimali pozitivnogo rezultatu Lishe za dva roki provivshi u lyutomu lipni 1970 roku seriyu eksperimentiv yim vdalosya otrimati cilovij element za reakciyami 243Am 22Ne 4n 261105 243Am 22Ne 5n 260105Analogichno do svogo sposobu otrimannya elementa 105 amerikanski naukovci naprikinci kvitnya 1970 zdijsnili bombarduvannya misheni z 292Cf yadrami 15N 85 MeV 249Cf 15N 4n 260105Taki zh rezultati buli otrimani naukovoyu grupoyu V Druyina yaka provela svij eksperiment dvoma misyacyami piznishe 2 Vcheni z Berkli dali sintezovanomu elementu nazvu Ganij Ha na chest nimeckogo fizika Otto Gana a dubnenska grupa Nilsborij Ns na chest dancya Nilsa Bora Obidva vcheni ye laureatami Nobelivskoyi premiyi z himiyi ta fiziki vidpovidno Element 106 Redaguvati Dokladnishe Siborgij nbsp Glenn SiborgU lipni 1974 roku dubnenska grupa pid kerivnictvom Yuriya Oganesyana provodila sintez elementa 106 za dopomogoyu eksperimentalnogo metodu holodnogo sintezu V yihnomu doslidi riznomanitni izotopi svincyu i bismutu bombarduvalisya yadrami 51V i 52Cr Za cimi reakciyami naukovci ochikuvali otrimannya izotopu 259106 prote ne zmogli nadati dostatno pidtverdzhen shodo jogo utvorennya jogo isnuvannya bulo pidtverdzheno u 1984 roci Takozh mozhlivim vvazhavsya sintez izotopu 260106 odnak dlya nogo takozh ne bulo znajdeno dostatnih danih 2 Za dva misyaci u SShA v rezultati spilnoyi roboti berkliyivskoyi ta livermorskoyi laboratorij element 106 buv uspishno otrimanij za shemoyu 2 249Cf 18O 4n 263106Yak pershovidkrivachi amerikanci zaproponuvali dlya novogo elementa nazvu Siborgij Sg na chest nobelivskogo laureata z himiyi Glenna Siborga kotrij ye spivavtorom vidkrittya bagatoh transuranovih elementiv Porivnyannya propozicij shodo nazv elementiv 104 106 Atomnijnomer Propoziciyi OIYaD Propoziciyi LBL Timchasovisistematichni nazvi 7 Nazva Eponim Nazva Eponim104 Kurchatovij Ku Igor Kurchatov Rezerfordij Rf Ernest Rezerford Unnilkvadij Unq105 Nilsborij Ns Nils Bor Ganij Ha Otto Gan Unnilpentij Unp106 Siborgij Sg Glenn Siborg Unnilgeksij UnhPoziciyi mizhnarodnih komisij RedaguvatiZgidno z rishennyam IUPAC prijnyatim 1947 roku na 14 j konferenciyi v Londoni pershovidkrivachi elementa vzhe ne mali viklyuchnogo prava davati jomu nazvu a lishe mogli zaproponuvati yiyi Klyuchovu rol todi pochala vidigravati Komisiya IUPAC z nomenklaturi neorganichnoyi himiyi angl Commission on Nomenclature of Inorganic Chemistry yaka pislya fahovoyi ta publichnoyi ocinki pridatnosti nazvi mogla rekomenduvati yiyi Radi IUPAC dlya prijnyattya 8 1974 rik Redaguvati U 1974 roci u SShA za iniciativi IUPAC ta IUPAP en bulo stvoreno mizhnarodnu ad hoc komisiyu b 2 yaka mala proanalizuvati usi nayavni materiali shodo vidkrittya elementiv 104 i 105 Neyu bulo vstanovleno sho 1964 roku dlya elementa 104 radyanski naukovci otrimali nenadijni rezultati a otzhe pershist u sintezi elementa 104 maye nalezhati amerikancyam Vona tak samo viddala pershist shodo robit iz otrimannya elementa 105 laboratoriyi Berkli oskilki za majzhe odnochasnoyi publikaciyi robit ti vikonali usi kriteriyi sho visuvayutsya dlya pidtverdzhennya isnuvannya novosintezovanih elementiv 4 1993 rik Redaguvati Dlya rozrobki kriteriyiv yakim mali vidpovidati novosintezovani elementi z nomerami ponad 100 i perevirki vidpovidnosti otrimanih danih viznachenim kriteriyam iz predstavnikiv IUPAC ta IUPAP voseni 1986 roku bulo stvoreno specialnu robochu grupu angl Transfermium Working Group TWG 9 TWG 1993 roku opublikuvala oglyadovu stattyu v yakij analizuyuchi uspihi radyanskih i amerikanskih naukovciv u sintezi himichnih elementiv zatverdzhuvala pershist u comu Status pershovidkrivacha nadavav mozhlivist proponuvati vlasnu nazvu elementa yaka vtim mogla buti j vidhilena Element 104 Pislya provedennya radyanskoyu grupoyu dvoh eksperimentiv zi stvorennya elementa 104 voni ne zmogli nadati odnoznachnih dokaziv jogo isnuvannya todi yak amerikanska grupa zdijsnivshi dekilkoma misyacyami piznishe vlasnij eksperiment otrimala zadovilni rezultati Komisiyeyu bulo prijnyato rishennya rozdiliti pershist z oglyadu na obopilnu uchast u dovedenni isnuvannya elementa 2 U listi vidpovidi do rezolyuciyi TWG Giorso i Siborg rozkritikuvali cej verdikt Voni zaznachili sho dubnenska grupa viznachila dijsnu jmovirnist spontannogo podilu lishe 1971 roku todi yak yihnya grupa zmogla provesti vdalij eksperiment she 1969 go i same vona maye vvazhatisya pershovidkrivachem Na yihnyu dumku prijnyattya pomilkovogo rishennya zashkodilo b naukovij spilnoti 10 Element 105 Rezultati pershogo radyanskogo eksperimentu z otrimannya elementa 105 yakij pripav na kviten 1968 roku komisiya viznala nezadovilnimi U lyutomu lipni 1970 roku v SRSR vipustili z ciyeyi temi cikl robit rezultat yakih bulo viznano prijnyatnim Laboratoriya v Berkli sho takozh brala uchast u stvorenni elementa zdijsnila vdalij eksperiment u kvitni 1970 go Za rishennyam Komisiyi pershist v otrimanni elementa bula rozdilena Ce rishennya takozh oskarzhili naukovci Berkli Element 106 U vipadku elementa 106 rishennya bulo ochevidnim oskilki radyanska storona zastosovuyuchi eksperimentalnu tehnologiyu ne zmogla nadati virogidne pidtverdzhennya sintezu elementa i pershist vidijshla do amerikanciv 1994 rik Redaguvati 31 serpnya 1994 roku na z yizdi v ugorskomu misti Balatonfyured Komisiya z nomenklaturi neorganichnoyi himiyi u skladi 20 osib uzgodila rekomendovani nazvi dlya transfermiyevih elementiv 101 109 Rezonansnim momentom stalo prijnyattya rishennya stosovno pravila prisvoyennya nazv elementam sho viklyuchalo mozhlivist imenuvannya na chest zhivoyi osobi pidtrimano chlenami Komisiyi yak 16 4 11 Nastupnim krokom bulo golosuvannya za zminu proponovanoyi amerikancyami nazvi Siborgij pidtrimano 18 2 a 2 Pid chas uzgodzhennya rekomendovanih nazv Komisiya ne jshla nazustrich pershovidkrivacham u yihnomu pragnenni nadati bazhani nazvi zhodna z propozicij radyanskih i amerikanskih doslidnikiv ne bula realizovana vidpovidnim chinom Odnak dvi z troh nominovanih berkliyivskoyu grupoyu nazv Komisiya perenesla vid odnogo elementa do inshogo v redakciyi pravil vid 2002 roku takoyi mozhlivosti ne stane 8 Tak nazvu Rezerfordij proponovanu dlya elementa 104 Komisiya nadala elementu 106 a Ganij elementu 108 zamist pochatkovogo 105 Ce neodnoznachne rishennya Komisiyi vtyagnulo v superechku she odnu storonu nimecke Tovaristvo doslidzhen vazhkih ioniv nim GSI naukovci yakogo sintezuvali elementi 107 108 ta 109 i na pravah pershovidkrivachiv zaproponuvali vidpovidni nazvi zokrema Gasij yak element 108 10 nbsp F Zholio Kyuri nbsp Liza Majtner Element 104 distav nazvu Dubnij na chest doslidnickogo centru radyanskoyi grupi u pidmoskovnomu misti Dubna de ta zrobila svij vagomij vnesok do himiyi ta suchasnoyi yadernoyi fiziki 105 j element bulo nazvano Dzholiotiyem za im yam francuzkogo fizika yadernika Frederika Zholio Kyuri yakij 1935 roku razom z druzhinoyu Iren Zholio Kyuri zdobuv Nobelivsku premiyu z himiyi Nazvu Nilsborij zaproponovanu dlya elementa 107 nimeckimi doslidnikami kotra vklyuchala yak im ya tak i prizvishe naukovcya unifikuvali na maner inshih elementiv i prijnyali yak Borij Element 109 otrimav proponovanu nimeckoyu grupoyu nazvu na chest Lizi Majtner odnogo z vidkrivachiv podilu yadra 11 Atomnijnomer Rekomendaciyi Komisiyi PropoziciyiOIYaD PropoziciyiLBL Propoziciyi GSINazva Eponim Nazva Eponim104 Dubnij Db misto Dubna Kurchatovij Rezerfordij 105 Dzholiotij Jl Frederik Zholio Kyuri Nilsborij Ganij 106 Rezerfordij Rf Ernest Rezerford Siborgij 107 Borij Bh Nils Bor Nilsborij Ns Nils Bor108 Ganij Hn Otto Gan Gasij Hs zemlya Gessen109 Majtnerij Mt Liza Majtner Majtnerij Mt Liza Majtner Propoziciyu pidtrimano Pidtrimano chastkovo Ne pidtrimanoZaznacheni rekomendovani nazvi buli odnostajno pidtrimani chlenami Byuro IUPAC na zustrichi v Antverpeni Belgiya 17 18 veresnya 1994 roku i podani do publikaciyi v oficijnomu visniku Pure amp Applied Chemistry 11 1995 rik Redaguvati Zaproponovani Komisiyeyu nazvi rozkritikuvala naukova spilnota Napriklad u chervni 1995 roku Amerikanske himichne tovaristvo ne viznayuchi rishennya Komisiyi uhvalilo vikoristovuvati u vlasnih vidannyah zaproponovani berkliyivskoyu grupoyu nazvi Rezerfordij i Siborgij U vidpovid na nayavnu kritiku Byuro IUPAC u serpni 1995 roku v ramkah 38 yi Generalnoyi asambleyi zibralosya v Universiteti Surreya Gilford Velika Britaniya dlya povtornogo obgovorennya rekomendovanih nazv a 3 1997 rik Redaguvati 30 serpnya 1997 roku na zasidanni v Zhenevi Rada IUPAC ostatochno uzgodila nazvi dlya transfermiyevih elementiv prijnyato yak 64 5 pri dvanadcyati vidsutnih delegatah Oskilki pershist u vidkritti elementiv 104 i 105 bula spirnoyu zaproponovano nadati elementu 104 nazvu Rezerfordij propoziciya amerikanskoyi storoni a elementu 105 Dubnij na viznannya vnesku dubnenskoyi grupi v rozrobku metodiv sintezu transfermiyevih elementiv Dlya elementa 106 bulo pidtrimano variant vid berkliyivskoyi laboratoriyi yak yedinogo pershovidkrivacha Siborgij a 4 Iz proponovanih darmshtadtskoyu laboratoriyeyu GSI nazv dlya sintezovanih nimi elementiv 107 108 i 109 bulo pidtrimano ostanni dvi todi yak pershu nazvu Nilsborij rekomendovanu Komisiyeyu z nomenklaturi neorganichnoyi himiyi zatverdzheno yak Borij 12 Atomnijnomer ZatverdzhenoKomisiyeyu PropoziciyiOIYaD PropoziciyiLBL PropoziciyiGSI104 Rezerfordij Rf Kurchatovij Rezerfordij 105 Dubnij Db Nilsborij Ganij 106 Siborgij Sg Siborgij 107 Borij Bh Nilsborij108 Gasij Hs Gasij109 Majtnerij Mt Majtnerij Propoziciyu pidtrimano Pidtrimano chastkovo Ne pidtrimanoU pidsumku elementi 104 106 108 i 109 bulo nazvano zgidno z propoziciyami yihnih vidkrivachiv u tomu chisli avtoriv spilnih vidkrittiv a nazvu dlya elementa 107 vidkorigovano Div takozh RedaguvatiTransuranovi elementi Holodna vijnaPrimitki Redaguvati Vid 12 chervnya 1990 roku de yure rosijskimi Do skladu komisiyi vhodili 9 cholovik po 3 predstavniki vid SRSR ta SShA i 3 v tomu chisli golova mizhnarodni predstavniki Vid SRSR delegatami buli fiziki Vitalij Goldanskij ru Sergij Kapicya i Bonifatij Kedrov Hoffman Darleane C Ghiorso A Seaborg Glenn T The Transuranium People The Inside Story London Imperial College Press 2000 P 258 ISBN 1 86094 087 0 angl Posilannya William Abernathy 2 sichnya 2012 In His Element cmu edu Carnegie Mellon University Arhiv originalu za lipen 2 2016 Procitovano 2 lipnya 2016 angl Lynn Yarris 14 zhovtnya 1994 Naming of element 106 disputed by international committee Lawrence Berkeley National Laboratory Arhiv originalu za lipen 1 2016 Procitovano 1 lipnya 2016 angl Michael Freemantle 2003 Rutherfordium acs org Chemical amp Engineering News Arhiv originalu za 27 grudnya 2017 Procitovano 14 serpnya 2016 angl John W Jost 30 serpnya 1997 IUPAC Adopts Final Recommendations for Names of Transfermium Elements iupac org International Union of Pure and Applied Chemistry Arhiv originalu za lipen 2 2016 Procitovano 2 lipnya 2016 angl Dzherela Rothstein L The transfermium wars Bulletin of the Atomic Scientists 1995 T 51 vip 1 3 zhovtnya S 5 Arhivovano z dzherela 18 serpnya 2016 angl a b v g d e Discovery of the Transfermium Elements Pure amp Appl Chem 1993 T 65 vip 8 3 zhovtnya S 1757 1814 Arhivovano z dzherela 26 serpnya 2016 angl a b Greenwood Norman N Recent developments concerning the discovery of elements 101 111 Pure amp Appl Chem 1994 T 69 vip 1 3 zhovtnya S 179 184 Arhivovano z dzherela 8 listopada 2017 angl a b v g d e zh Hyde Earl K Hoffman Darleane C Keller O L Jr A History and Analysis of the Discovery of Elements 104 and 105 Radiochimica Acta 1987 T 42 3 zhovtnya S 52 107 angl Ghiorso A Nurmia M Harris J Eskola K Eskola P Defence of the Berkeley Work on Alpha emitting Isotopes of Element 104 Nature 1971 T 229 3 zhovtnya S 603 607 DOI 10 1038 229603a0 angl Ghiorso A Final resolution of the element 104 question 3rd International Conference On Nuclei Far From Stability 1976 3 zhovtnya Arhivovano z dzherela 27 serpnya 2016 angl Chatt J Recommendations for the Naming of Elements of Atomic Numbers Greater Than 100 Pure amp Appi Chem 1979 T 51 3 zhovtnya S 381 384 angl a b Koppenol W H Naming of New Elements IUPAC Recommendations 2002 Pure amp Appl Chem 2002 T 74 vip 5 3 zhovtnya S 787 791 angl Wapstra A H Criteria that must be satisfied for the Discovery of a New Chemical Element to be Recognized Pure amp Appl Chem 1991 T 63 vip 6 3 zhovtnya S 879 886 Arhivovano z dzherela 8 travnya 2018 angl a b Responses on the Report Discovery of the Transfermium Elements Pure amp Appl Chem 1993 T 65 vip 8 3 zhovtnya S 1815 1824 Arhivovano z dzherela 25 listopada 2013 angl a b v Names and Symbols of Transfermium Elements IUPAC Recommendations 1994 Pure amp Appl Chem 1994 T 66 vip 12 3 zhovtnya S 2419 2421 Arhivovano z dzherela 22 veresnya 2017 angl Names and Symbols of Transfermium Elements IUPAC Recommendations 1997 Pure amp Appl Chem 1997 T 69 vip 12 3 zhovtnya S 2471 2473 Arhivovano z dzherela 8 listopada 2017 angl Posilannya RedaguvatiJohn W Jost 30 serpnya 1997 IUPAC Adopts Final Recommendations for Names of Transfermium Elements iupac org International Union of Pure and Applied Chemistry Arhiv originalu za lipen 2 2016 angl Simon Cotton Chemistry in Its Element Dubnium rsc org Royal Society of Chemistry Arhiv originalu za 2 lipnya 2016 angl Discovery of the Tranfermium Elements IUPAC IUPAP Transfermium Working Group TWG Materials flerovlab jinr ru Flerov Laboratory of Nuclear Reactions Arhiv originalu za 2 lipnya 2016 angl Fiziki otkryvayut ohotu za 120 m elementom tablicy Mendeleeva ria ru RIA Novosti 23 aprelya 2011 Arhiv originalu za 2 lipnya 2016 ros nbsp Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Transfermiyevi vijni amp oldid 38106265