www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трансмісивний механізм передачі інфекції Трансміси вний механізм передачі інфекції медичний термін який використовують в

Трансмісивний механізм передачі інфекції

Трансміси́вний механізм передачі інфекції — медичний термін, який використовують в епідеміології та вченні про інфекційні хвороби, один з видів механізму передачі інфекції, коли збудники, які циркулюють у кровоносній системі хворого, реалізується за допомогою кровосисних членистоногих — переносників, в організмі яких збудники розмножуються або проходять певний цикл розвитку; рідше через механічних переносників, що забруднюють існуючі кровоточиві шкірні пошкодження. Хвороби, які передаються таким чином, відносять до трансмісивних інфекцій.

Загальна характеристика переносників Редагувати

Тип членистоногих Arthropoda об'єднує понад 900 тисяч видів. Медичне значення мають представники двох класів: Insecta (комахи) і Arachnoidae (павукоподібні). Серед них найбільше епідеміологічне значення належить комахам (вошам, блохам, комарам, ґедзям, жалячим мухам (жигалкам) тощо) і представникам павукоподібних кліщів (іксодовим, гамазовим, аргасовим тощо).

Хвороби, що передаються цим механізмом Редагувати

До таких трансмісивних хвороб відносять:

Також розрізняють хвороби, які передаються цим механізмом передачі, стосовно обов'язковості (облігатності) і факультативності його:

  • збудники облігатно-трансмісивних хвороб природно передаються тільки через переносників (малярія, кліщовий енцефаліт, японський енцефаліт, лейшманіози, епідемічний висипний тиф, жовта гарячка, денге, тощо).
  • збудники факультативно-трансмісивних хвороб (туляремія, чума, Ку-гарячка тощо) природно можуть передаватися як через переносників, так й іншими механізмами і шляхами. Тому деякі з них, які мають потенцію приблизно однаково часто передаватися різними механізмами передачі пропонується відносити до особливої групи інфекцій з багатьма механізмами, як, зокрема, чуму.

Характеристика збудників, які передаються цим механізмом Редагувати

Передача збудників трансмісивних інфекцій включає три фази:

  1. отримання збудника переносником;
  2. перенесення збудника переносником;
  3. введення збудника переносником реципієнту.

Отримання збудника переносником Редагувати

В організм членистоногого патогенні мікроорганізми можуть потрапляти при:

  • кровосмоктанні,
  • при контакті з ураженими ділянками шкіри (шкірні лейшманіози),
  • при контакті з будь-якою зараженою поверхнею, що знаходиться в довкіллі (мухи).

Особливості перебування збудника в переноснику Редагувати

Всередині членистоногого збудники нерідко проходять певні стадії свого розвитку, як це зокрема відбувається в організмі комара при малярії. Ти чи іншим збудникам притаманні різні риси цього розвитку. При трансмісивних захворюваннях велике значення має трансоваріальна передача, що обумовлена ​​здатністю збудника в ході циркуляції в організм переносника проникати з гемолімфою з порожнин тіла до зародкових клітин. Заражені яйця не зазнають будь-яких змін, продовжують розвиватися, зберігаючи збудників у всіх стадіях розвитку. Епідеміологічна значимість такої передачі вельми велика. Якщо вона поширюється на кілька поколінь переносників, розтягуючись на кілька років, то це може привести до тривалого існування природного осередку трансмісивної інфекції. Циркуляція збудника в ньому підтримується тільки за рахунок трансоваріальної передачі в популяції переносника, що виконує в даному випадку і резервуарну функцію по відношенню до збудника.

Перенесення збудника Редагувати

Залежно від взаємин переносника і збудника існує два способи перенесення збудника:

  • специфічне перенесення — збудник інтенсивно розмножується або проходить певні стадії свого розвитку в організмі переносника.
  • неспецифічне (механічне) перенесення — збудник не розмножується в організмі переносника, а зберігається лише обмежений час на хоботку, кінцівках, крилах тощо.

Введення збудника Редагувати

Перенесення збудників з організму переносника в організм людини-реципієнта реалізується двома способами:

  • інокуляція — збудник активно вводиться в організм реципієнта зі слиною кровоссального переносника після порушення цілісності шкірних покривів реципієнта.
  • контамінація — переносник виділяє збудників з екскрементами або відригує їх на неушкоджену шкіру реципієнта, що спричинює свербіння, сам переносник також може бути розчавлений при чуханні (зокрема, при епідемічному висипному тифі), потім реципієнт внаслідок свербіжу спричинює утворення дрібних пошкоджень шкіри у місці укусу переносника, через які втирає мікроорганізми в шкіру.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Б. М. Дикий, Т. О. Нікіфорова Епідеміологія (навчальний посібник для підготовки до практичних занять). — Івано-Франківськ: Видавництво Івано-Франківського державного медичного університету, 2006. — 196 с. ISBN 966-8288-29-7
  • Гоц Ю. Д., Колеснікова І. П., Мохорт Г. А. Епідеміологія. К.: Асканія. — 2007. — 353 с.
  • Загальна епідеміологія (навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації / Н. О. Виноград, З. П. Василишин, Л. П. Козак, Т. А. Романенко. — К. : Медицина, 2010. — 176 с. ISBN 978-617-505-046-0
  • Скакун М. П. Основи клінічної епідеміології та доказової медицини Навч. пос. Укрмедкнига Тернопіль. 2008—372 с. ISBN 978-966-673-103-9
  • М. А. Андрейчин, В. С. Копча — Епідеміологія. Навчальний посібник. — Укрмедкнига, Тернопіль. — 2000. — 382 с. ISBN 966-7364-64-X
  • К. А. Денисов, А. Д. Усенко, Л. И. Слюсарь, В. В. Ванханен, Е. И. Беседина, В. Д. Ванханен, В. А. Мельник МЕХАНИЗМЫ ПЕРЕДАЧИ ВОЗБУДИТЕЛЕЙ И ЕСТЕСТВЕННО-НАУЧНАЯ КЛАССИФИКАЦИЯ ИНФЕКЦИОННЫХ БОЛЕЗНЕЙ. Вестник гигиены и эпидемиологии. — Том 4, № 2, 2000. — стр. 219—223. (рос.)
  • Брико И.Н., Покровский В.И. Эпидемиология. Учебник. — Москва : «ГЭОТАР-медиа», 2015. — 368 с. — ISBN 978-5-9704-3183-2. (рос.)

Література Редагувати

  • Черкасский Б. Л. Глобальная эпидемиология. М. Практическая медицина. — 2008. — 447 с. (рос.)
  • Людмила Зуева, Рауль Яфаев. Эпидемиология. Учебник. — Москва : «Фолиант», 2006. — 752 с. — ISBN 5-93929-111-2. (рос.)
  • Leon Gordis. Epidemiology, 4th Edition. — 4th Edition. — USA : Saunders, 2008. — 400 с. — ISBN 978-1416040026. (англ.)
  • Ray M. Merrill. Introduction To Epidemiology. — 7th Edition. — USA : Jones & Bartlett Learning, 2015. — 340 с. — ISBN 978-1284094350. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Transmisi vnij mehanizm peredachi infekciyi medichnij termin yakij vikoristovuyut v epidemiologiyi ta vchenni pro infekcijni hvorobi odin z vidiv mehanizmu peredachi infekciyi koli zbudniki yaki cirkulyuyut u krovonosnij sistemi hvorogo realizuyetsya za dopomogoyu krovosisnih chlenistonogih perenosnikiv v organizmi yakih zbudniki rozmnozhuyutsya abo prohodyat pevnij cikl rozvitku ridshe cherez mehanichnih perenosnikiv sho zabrudnyuyut isnuyuchi krovotochivi shkirni poshkodzhennya Hvorobi yaki peredayutsya takim chinom vidnosyat do transmisivnih infekcij Zmist 1 Zagalna harakteristika perenosnikiv 2 Hvorobi sho peredayutsya cim mehanizmom 3 Harakteristika zbudnikiv yaki peredayutsya cim mehanizmom 3 1 Otrimannya zbudnika perenosnikom 3 1 1 Osoblivosti perebuvannya zbudnika v perenosniku 3 2 Perenesennya zbudnika 3 3 Vvedennya zbudnika 4 Div takozh 5 Dzherela 6 LiteraturaZagalna harakteristika perenosnikiv RedaguvatiTip chlenistonogih Arthropoda ob yednuye ponad 900 tisyach vidiv Medichne znachennya mayut predstavniki dvoh klasiv Insecta komahi i Arachnoidae pavukopodibni Sered nih najbilshe epidemiologichne znachennya nalezhit komaham vosham bloham komaram gedzyam zhalyachim muham zhigalkam tosho i predstavnikam pavukopodibnih klishiv iksodovim gamazovim argasovim tosho Hvorobi sho peredayutsya cim mehanizmom RedaguvatiDo takih transmisivnih hvorob vidnosyat antroponozi riketsiozi deyaki spirohetozi epidemichnij i endemichnij povorotni tifi malyariya zoonozi klishovij encefalit zhovta garyachka garyachka denge Krim Kongo gemoragichna garyachka hvoroba Lajma tosho Takozh rozriznyayut hvorobi yaki peredayutsya cim mehanizmom peredachi stosovno obov yazkovosti obligatnosti i fakultativnosti jogo zbudniki obligatno transmisivnih hvorob prirodno peredayutsya tilki cherez perenosnikiv malyariya klishovij encefalit yaponskij encefalit lejshmaniozi epidemichnij visipnij tif zhovta garyachka denge tosho zbudniki fakultativno transmisivnih hvorob tulyaremiya chuma Ku garyachka tosho prirodno mozhut peredavatisya yak cherez perenosnikiv tak j inshimi mehanizmami i shlyahami Tomu deyaki z nih yaki mayut potenciyu priblizno odnakovo chasto peredavatisya riznimi mehanizmami peredachi proponuyetsya vidnositi do osoblivoyi grupi infekcij z bagatma mehanizmami yak zokrema chumu Harakteristika zbudnikiv yaki peredayutsya cim mehanizmom RedaguvatiPeredacha zbudnikiv transmisivnih infekcij vklyuchaye tri fazi otrimannya zbudnika perenosnikom perenesennya zbudnika perenosnikom vvedennya zbudnika perenosnikom recipiyentu Otrimannya zbudnika perenosnikom Redaguvati V organizm chlenistonogogo patogenni mikroorganizmi mozhut potraplyati pri krovosmoktanni pri kontakti z urazhenimi dilyankami shkiri shkirni lejshmaniozi pri kontakti z bud yakoyu zarazhenoyu poverhneyu sho znahoditsya v dovkilli muhi Osoblivosti perebuvannya zbudnika v perenosniku Redaguvati Vseredini chlenistonogogo zbudniki neridko prohodyat pevni stadiyi svogo rozvitku yak ce zokrema vidbuvayetsya v organizmi komara pri malyariyi Ti chi inshim zbudnikam pritamanni rizni risi cogo rozvitku Pri transmisivnih zahvoryuvannyah velike znachennya maye transovarialna peredacha sho obumovlena zdatnistyu zbudnika v hodi cirkulyaciyi v organizm perenosnika pronikati z gemolimfoyu z porozhnin tila do zarodkovih klitin Zarazheni yajcya ne zaznayut bud yakih zmin prodovzhuyut rozvivatisya zberigayuchi zbudnikiv u vsih stadiyah rozvitku Epidemiologichna znachimist takoyi peredachi velmi velika Yaksho vona poshiryuyetsya na kilka pokolin perenosnikiv roztyaguyuchis na kilka rokiv to ce mozhe privesti do trivalogo isnuvannya prirodnogo oseredku transmisivnoyi infekciyi Cirkulyaciya zbudnika v nomu pidtrimuyetsya tilki za rahunok transovarialnoyi peredachi v populyaciyi perenosnika sho vikonuye v danomu vipadku i rezervuarnu funkciyu po vidnoshennyu do zbudnika Perenesennya zbudnika Redaguvati Zalezhno vid vzayemin perenosnika i zbudnika isnuye dva sposobi perenesennya zbudnika specifichne perenesennya zbudnik intensivno rozmnozhuyetsya abo prohodit pevni stadiyi svogo rozvitku v organizmi perenosnika nespecifichne mehanichne perenesennya zbudnik ne rozmnozhuyetsya v organizmi perenosnika a zberigayetsya lishe obmezhenij chas na hobotku kincivkah krilah tosho Vvedennya zbudnika Redaguvati Perenesennya zbudnikiv z organizmu perenosnika v organizm lyudini recipiyenta realizuyetsya dvoma sposobami inokulyaciya zbudnik aktivno vvoditsya v organizm recipiyenta zi slinoyu krovossalnogo perenosnika pislya porushennya cilisnosti shkirnih pokriviv recipiyenta kontaminaciya perenosnik vidilyaye zbudnikiv z ekskrementami abo vidriguye yih na neushkodzhenu shkiru recipiyenta sho sprichinyuye sverbinnya sam perenosnik takozh mozhe buti rozchavlenij pri chuhanni zokrema pri epidemichnomu visipnomu tifi potim recipiyent vnaslidok sverbizhu sprichinyuye utvorennya dribnih poshkodzhen shkiri u misci ukusu perenosnika cherez yaki vtiraye mikroorganizmi v shkiru Div takozh RedaguvatiTransmisivni hvorobi Zabuti tropichni hvorobi Arbovirusni hvorobi Infekciya Infekcijni zahvoryuvannya Mehanizm peredachi infekciyi Povitryano krapelnij mehanizm peredachi infekciyi Fekalno oralnij mehanizm Kontaktnij mehanizm peredachi infekciyiDzherela RedaguvatiB M Dikij T O Nikiforova Epidemiologiya navchalnij posibnik dlya pidgotovki do praktichnih zanyat Ivano Frankivsk Vidavnictvo Ivano Frankivskogo derzhavnogo medichnogo universitetu 2006 196 s ISBN 966 8288 29 7 Goc Yu D Kolesnikova I P Mohort G A Epidemiologiya K Askaniya 2007 353 s Zagalna epidemiologiya navch posib dlya stud vish med navch zakl IV rivnya akreditaciyi N O Vinograd Z P Vasilishin L P Kozak T A Romanenko K Medicina 2010 176 s ISBN 978 617 505 046 0 Skakun M P Osnovi klinichnoyi epidemiologiyi ta dokazovoyi medicini Navch pos Ukrmedkniga Ternopil 2008 372 s ISBN 978 966 673 103 9 M A Andrejchin V S Kopcha Epidemiologiya Navchalnij posibnik Ukrmedkniga Ternopil 2000 382 s ISBN 966 7364 64 X K A Denisov A D Usenko L I Slyusar V V Vanhanen E I Besedina V D Vanhanen V A Melnik MEHANIZMY PEREDAChI VOZBUDITELEJ I ESTESTVENNO NAUChNAYa KLASSIFIKACIYa INFEKCIONNYH BOLEZNEJ Vestnik gigieny i epidemiologii Tom 4 2 2000 str 219 223 ros Briko I N Pokrovskij V I Epidemiologiya Uchebnik Moskva GEOTAR media 2015 368 s ISBN 978 5 9704 3183 2 ros Literatura RedaguvatiCherkasskij B L Globalnaya epidemiologiya M Prakticheskaya medicina 2008 447 s ros Lyudmila Zueva Raul Yafaev Epidemiologiya Uchebnik Moskva Foliant 2006 752 s ISBN 5 93929 111 2 ros Leon Gordis Epidemiology 4th Edition 4th Edition USA Saunders 2008 400 s ISBN 978 1416040026 angl Ray M Merrill Introduction To Epidemiology 7th Edition USA Jones amp Bartlett Learning 2015 340 s ISBN 978 1284094350 angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Transmisivnij mehanizm peredachi infekciyi amp oldid 38649491