Арбові́русні хворо́би (також Арбовірусні інфекції, англ. Arbovirus diseases, Arbovirus infection) — інфекційні захворювання, які спричинюють РНК-вмісні віруси п'яти родин Bunyaviridae, Flaviviridae, Reoviridae, Togaviridae і Asfarviridae (арбовіруси), що їх передають в природі між хребетними тваринами кровосисні комахи (за допомогою укусу, втирання лімфи роздавленої комахи або їхніх фекалій). Термін «Арбовірусні хвороби» походить від акроніму з назви вірусної групи — англ. arthropod-borne viruses
| Арбовірусні хвороби / інфекції | |
|---|---|
| Москіт - один з головних переносників арбовірусних хвороб під час укусу людини | |
| Спеціальність | інфекційні хвороби |
| Причини | арбовіруси |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | A90 — A99 A83 — A84 |
| MeSH | D001102 |
Класифікація в першу чергу має еколого-епідеміологічний характер і невиправдано поєднує в одне поняття різні по етіології хвороби без урахування їхніх клінічних проявів, через що в багатьох країнах терміном «арбовірусні хвороби» користуються з певною часткою умовності.
Особливості арбовірусних хвороб Редагувати
Особливостями цих хвороб є:
- більшістю це зоонози, коли збудник у природі передається без участі людини, а хвороба існує виключно поміж тварин, особливо гризунів;
- є стійка спеціалізована адаптація конкретних вірусів до джерел інфекції — видів тварин, що призводить до того, що ці тварини переносять хворобу в легкій або субклінічній формі;
- основним, а часто єдиним механізмом передачі арбовірусів є трансмісивний;
- деякі види членистоногих, зокрема кліщі, здатні передавати вірусів своєму потомству трансоваріально, що призводить до формування стійкого тривалого осередку в географічному районі, іноді за відсутності потрапляння певного часу туди джерела інфекції (печери, гроти тощо);
- для більшості характерна сувора ендемічність, хвороба існує на конкретній території, що виражається й в назві хвороби — Крим-Конго геморагічна гарячка, гарячка лісу Семлікі, аргентинська геморагічна гарячка, гарячка Росс Рівер, венесуельський енцефаломієліт, гарячка Оропуш тощо;
- у патогенезі цих хвороб обов'язково є фаза вірусемії, що призводить до швидкої імунної відповіді вже на ранньому етапі й також швидкого звільнення організму від збудника;
- етіотропна терапія і специфічна профілактика більшості цих хвороб на сьогодні не розроблені.
Клінічний перебіг арбовірусних хвороб Редагувати
На сьогодні клініцисти виділяють 3 клінічні групи арбовірусних хвороб згідно ведучого клінічного симптомокоплекса:
- Геморагійні гарячки — жовта гарячка, геморагічна денге, гарячка Ласса, хвороба, яку спричинює вірус Марбург, хвороба, яку спричинює вірус Ебола, Крим-Конго геморагічна гарячка тощо;
- Енцефаліт або асептичний менінгіт — кліщовий та японський енцефаліти, гарячка паппатачі, лімфоцитарний хоріоменінгіт, Кемеровська кліщова вірусна гарячка, Колорадська кліщова гарячка тощо;
- Хвороби із гарячкою, артралгіями і висипом — класична денге, гарячка Західного Нілу, чікунгунья, гарячка Рифт Валлі, гарячка Сіндбіс, хвороба, яку спричинює вірус Уна тощо.
Актуальність для України Редагувати
На сьогодні через потепління клімату в нашій країні багато арбовірусних хвороб значно поширилися. Приблизно 25 % хвороб влітку, що перебігають з гарячкою, є арбовірусними. У першу чергу це Крим-Конго геморагічна гарячка, кліщовий енцефаліт, гарячка Західного Нілу, гарячка паппатачі.
Джерела Редагувати
- Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т. — К.:"Здоров'я", 2002. — Т.2. — 884 с. ISBN 978-966-463-012-9.
- Beran, G. W., ed. (1994). Handbook of Zoonoses. CRC Press. ISBN 9780849332067. (англ.)
Посилання Редагувати
- Paul D. Hoeprich, M. Colin Jordan, Allan R., M.D. Ronald Infectious Diseases: A Treatise of Infectious Processes Lippincott Williams and Wilkins; 5 edition (July 1994). — 1632 pages ISBN 9780397512966
- Mandell, Douglas and Bennett's Infectious Disease Essentials, 1e (Principles and Practice of Infectious Diseases) / John E. Bennett, Raphael Dolin, Martin J. Blaser / Elsevier; 1 Pap/Psc edition (March 31, 2016) — 560 pages ISBN 9780323431019 (англ.)