| Жанна Іванівна Возіанова | |
|---|---|
| Народилася | 6 лютого 1937 (86 років) Пяндж[d], Таджицька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
| Країна | СРСР Україна |
| Діяльність | науковиця, лікар-інфекціоніст, викладачка університету |
| Alma mater | Київський медичний інститут |
| Галузь | медицина, інфекційні захворювання |
| Заклад | Національний медичний університет імені О.О. Богомольця Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» |
| Посада | професор |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук (1988) |
| Науковий керівник | Сокол Олександра Семенівна |
| Аспіранти, докторанти | Голубовська Ольга Анатоліївна Козько Володимир Миколайович Шкурба Андрій Вікторович Дуда Олександр Костянтинович |
| Членство | Національна академія медичних наук України |
| Відома завдяки: | Завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця 1989—2005 рр. |
| У шлюбі з | Возіанов Олександр Федорович |
| Діти | Возіанов Сергій Олександрович |
| Нагороди | |
| Академік Національної академії медичних наук України |
Жа́нна Іва́нівна Возіа́нова (у дівоцтві — Алексеєнко; нар. 6 лютого 1937, селище міського типу Пяндж, Таджицька РСР) — радянський та український інфекціоніст, академік Національної академії медичних наук України (2002), доктор медичних наук (1988), професор (1990), Заслужений діяч науки і техніки України (1997), Заслужений лікар України (2001), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2005), завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця МОЗ України (з 1989 по 2005 рр.).
Біографія Редагувати
Після закінчення Київського медичного інституту (1954—1960) працювала лікарем-інфекціоністом у Білоцерківській інфекційній лікарні (1960–1962); ординатором військового госпіталю у м. Сєверодвінську Архангельської області (1962–1966); ординатором інфекційного відділення 408-го Київського окружного військового госпіталю (1966—1968).
З 1968 по 2010 рік — на кафедрі інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця МОЗ України.
У 1971 році захистила кандидатську дисертацію «Носійство кишкових найпростіших і роль E. histolytica у виникненні хронічних захворювань кишечника» (науковий керівник, професор Сокол Олександра Семенівна), в 1988 році — докторську дисертацію «Ураження підшлункової залози при вірусних гепатитах А і В (клініка, діагностика, лікування)».
Чоловік — Возіанов Олександр Федорович, академік Національної академії наук України.
Син — Возіанов Сергій Олександрович, член-кореспондент Національної Академії медичних наук України, директор ДУ «Інститут урології НАМН України» , завідувач кафедри урології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика.
Наукова діяльність Редагувати
Одним із головних напрямів наукової діяльності Жанни Возіанової є вивчення патогенезу, особливостей клінічного перебігу та розробка нових методів діагностики і лікування вірусних гепатитів, зокрема тих, які поєднуються з іншою патологією. Вивчаючи причини і механізми ураження органів черевної порожнини при вірусних гепатитах, Возіанова обґрунтувала принципи етапного лікування хворих на вірусний гепатит; з'ясувала патогенетичний взаємозв'язок між особливостями перебігу гострих вірусних гепатитів і розвитком хронічних гепатитів. Провела наукові дослідження механізмів ураження міокарду, центральної нервової системи, нирок та інших органів у різні стадії перебігу дифтерії, що дозволило розробити нові методи лікування. Займалася вивченням особливостей перебігу менінгітів різної етіології, гострих респіраторних вірусних інфекцій.
Авторка 300 наукових публікацій, в тому числі фундаментального трьохтомного підручника «Инфекционные и паразитарные болезни». Має 6 авторських свідоцтв.
Є науковим консультантом 6 докторів медичних наук та науковим керівником 15 кандидатів медичних наук.
Член експертної ради МОН України, головний редактор журналу «Сучасні інфекції» (1998—2010 рр.), входить до редколегій ряду наукових профільних журналів.
Нагороди Редагувати
- медаль «Ветеран праці»;
- медаль імені академіка М. Д. Стражеска «За заслуги в охороні здоров'я»;
- Заслужений діяч науки і техніки України;
- Заслужений лікар України;
- Державної премії України в галузі науки і техніки.
Основні наукові праці Редагувати
- 1998 р. — «Теоретичні принципи комп'ютерної діагностики гострих вірусних гепатитів»;
- 1999 р. — «Некоторые особенности состояния иммунитета больных вирусными гепатитами В + С, употребляющих наркотики», «Ранняя диагностика дифтерийных полинейропатий»;
- 2000—2008 рр. — «Інфекційні та паразитарні хвороби»/«Инфекционные и паразитарные болезни» в 3-х тт.
Примітки Редагувати
- У 1937—1963 рр. — Кіровабад.
- «Нащадок Гіппократа» // Український радіологічний журнал. — № 16. — 2008
Джерела Редагувати
- Сайт Національної академії медичних наук України [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Возіанова Жанна Іванівна. Біографія. ukrmedserv.com. оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 25 січня 2022.
- Кафедра інфекційних хвороб НМУ імені О. О. Богомольця. Історія кафедри. nmuofficial.com. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
- Возіанова Жанна Іванівна [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
Посилання Редагувати
- Професор на ім'я Жанна [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. — випуск № 6. — 2001. — 9—16 лютого.