Микита Павлович Толубєєв (11 листопада 1922, місто Катеринослав, тепер Дніпро — 1 червня 2013, місто Москва) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1961 р. Член ЦК КПУ в 1961—1966 р. Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання. Член ЦК КПРС в 1961—1966 р і 1971—1986 р.
| Толубєєв Микита Павлович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 11 листопада 1922 Катеринослав, Українська СРР |
| Помер | 1 червня 2013 (90 років) Москва, Росія |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Країна | СРСР Росія |
| Діяльність | державний діяч, політик, дипломат |
| Alma mater | Дніпровський державний технічний університет (1951) |
| Знання мов | російська |
| Членство | ЦК КПРС |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Партія | ВКП(б) |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Народився в родині службовця. У 1941 році закінчив металургійний технікум і почав працювати контролером відділу технічного контролю Дніпродзержинського металургійного заводу імені Дзержинського Дніпропетровської області.
У 1941—1945 роках — служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни.
У 1946—1954 роках — на інженерно-технічній роботі на Дніпродзержинському металургійному заводі імені Ф. Е. Дзержинського: технік, старший інженер, начальник зміни мартенівського цеху, начальник відділу кадрів заводу.
У 1951 році закінчив Дніпродзержинський вечірній металургійний інститут імені Арсенічева.
У 1954—1956 роках — 1-й секретар Сталінського районного комітету КП(б)У міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
У 1956—1959 роках — інспектор ЦК КП України.
У травні 1959 — 24 травня 1961 року — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.
24 травня 1961 — січні 1963 року — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ. У січні — 5 липня 1963 року — 1-й секретар Дніпропетровського промислового обласного комітету КПУ.
5 липня 1963 — грудні 1964 року — 2-й секретар Дніпропетровського промислового обласного комітету КПУ. У грудні 1964 — 1965 року — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.
У 1965—1968 роках — слухач Вищої дипломатичної школи Міністерства закордонних справ СРСР.
У квітні 1968 — грудні 1970 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Республіці Кіпр.
У грудні 1970 — квітні 1979 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Республіці Куба.
У травні 1979 — липні 1983 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Народній Республіці Болгарія.
У липні 1983 — 1990 року — заступник голови Державного комітету СРСР по зовнішнім економічним зв'язкам.
З 1990 року — на пенсії.
Нагороди ред.
- орден Леніна (1982)
- орден Жовтневої Революції
- два ордени Трудового Червоного Прапора (26.02.1958)
- орден «Знак Пошани»
- медалі
Примітки ред.
- Толубеев Никита Павлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Толубеев Никита Павлович // Толубеев Никита Павлович / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.