Толкотт Парсонс (англ. Talcott Parsons; 13 грудня 1902, Колорадо-Спрінгс — 6 травня 1979, Мюнхен) — американський соціолог, лідер напрямку структурного функціоналізму, один із засновників соціальної антропології та теоретичної соціології.
| Талкотт Парсонс | |
|---|---|
| англ. Talcott Parsons | |
| Народився | 13 грудня 1902[…] Колорадо-Спрінгз, Колорадо, США |
| Помер | 8 травня 1979[…] (76 років) Мюнхен, ФРН |
| Поховання | Old Burying Groundd |
| Країна | США |
| Діяльність | соціолог, викладач університету, біолог |
| Alma mater | Лондонська школа економіки та політичних наук (1925) Емгерстський коледжd (1924) Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла (1927) |
| Галузь | соціологія |
| Заклад | Гарвардський університет |
| Посада | President of the American Sociological Associationd |
| Науковий ступінь | докторський ступінь |
| Вчителі | Emil Ledererd і Броніслав Малиновський |
| Відомі учні | Джеффрі Александер |
| Аспіранти, докторанти | Гарольд Ґарфінкель Кліфорд Гірц Роберт Белла Jesse R. Pittsd Morris Zelditchd Marion J. Levy Jr.d Jackson Tobyd Robert F. Balesd Edward Clifton Devereuxd Роберт Кінг Мертон Edward Laumannd Albert K. Cohend |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук |
| Батько | Edward Smith Parsonsd |
| Мати | Mary Augusta Parsonsd |
| Діти | Charles Parsonsd |
| Нагороди | Член Американської академії мистецтв і наук[d] |
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Талкотт Парсонс у Вікісховищі |
Біографія
Освіту отримав у Амхертскому коледжі, Лондонскій школі економіки, Гейдельбергскому університеті. У 1926 захистив дисертацію, присвячену розвитку поняття капіталізм у німецькій соціології (зокрема в працях Макса Вебера та Зомбарта). З 1927 року викладав соціологію та економічну теорію в Гарвардському університеті, де заснував школу теоретичної соціології (Гарвардська соціологічна школа). У 1949 році обирався президентом Американської соціологічної асоціації.
Родина
Його батько служив у Єльській семінарії і був посвячений у сан конгрегаціоналістької церкви. У день народження Толкотта Едвард Парсонс був викладачем англійської в Колорадському коледжі та віце-президентом цього коледжу. Батька Толкотт Парсонса можна охарактеризувати як ліберала як у теологічних, так і в соціально-політичних питаннях. Водночас без жодного натяку на ортодоксальність, це була родина яка була глибоко занурена у пуританську та кальвіністську традиції. Родина Парсонсів є однією із найдавніших у американській історії, їхні пращури були одними з перших, хто прибув з Англії у першій половині 17 століття.
Навчання
В Амхертському коледжі Толкот вивчав біологію та філософію, з початку він тяжів до медичної кар'єри, на яку його надихав старший брат Чарльз Едвард Парсонс. Окрім власних курсів, де він був одним з перших, він також відвідував заняття з філософії з Волтоном Гамільтоном та Кларенс Ейрс, які відомі завдяки ідеям інституціоналізму в економічній теорії. Ще студентом Парсонс написав дві роботи, які привернули увагу до його поглядів, що значно відрізнялися від того, що викладали адепти інституціоналізму: «Теорія людської поведінки в індивідуальному та соціальному аспектах» та «Біхевіористична концепція природи та моралі», зокрема Парсонс відзначав що емпірично технічний та моральний прогрес є структурно незалежними процесами.
У Лондонській школі економіки він працював разом із Річардом Генрі Тоуні, Броніславом Малиновським, потоваришував із Евансом-Прітчардом, Меєр Форт, і досить зблизився з Артуром та Евелін Бернс.
У Гельдерберзькому університеті він отримав науковий ступінь доктора соціології та економіки, в цей час він працював із братом Макса Вебера Альфредом, Карлом Мангеймом, здавав екзамен Карлу Ясперсу. Найбільший вплив на нього мали роботи Макса Вебера, з якими він не зустрічався до того. Саме тоді Парсонс вирішив зробити переклад праць Вебера англійською мовою.
Після року викладання у рідному коледжі Парсонс вступив у Гарвард на посаду викладача у департаменті економіки. Окрім економічних дисциплін Парсонс викладав соціальну етику та соціологію релігії. Саме Талкотт став засновником департаменту соціології.
Розвиток наукових ідей
Примітки
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- Nationalencyklopedin — 1999.
- Парсонс Толкотт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- LIBRIS — 2018.
- ↑ (unspecified title) — С. 125.
- ↑ Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- https://www.asanet.org/about/governance-and-leadership/council/presidents/talcott-parsons
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- http://www.columbia.edu/cu/univprof/jcole/EmergenceOfAScientificSpeciality.pdf — С. 144–145.
- http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/summary?doi=10.1.1.211.8478 — С. 68.
- Geni.com — 2006.
- Talcott Parsons, «The Theory of Human Behavior in its Individual and Social Aspects» The American Sociologist Vol.27.no.4. Winter 1996. pp.13-23.
- Talcott Parsons, «A Behavioristic Concept of the Nature of Morals.» The American Sociologist Vol.27.no.4. Winter 1996. pp. 24-37.
- Alexander Stingl, The biological Vernacular from Kant to James, Weber, and Parsons. Lampeter: Mellen Press, 2009.
Література
- В. Танчер. Парсонс Талкотт // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.541. — ISBN 978-966-611-818-2
- Парсонс, Талкотт // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 468. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Посилання
- Парсонс [ 3 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — С. 444. — ISBN 966-7492-04-4.