www.wikidata.uk-ua.nina.az

Толедський алькасар Див також Алькасар ісп Alcázar de Toledo ісп вимова alˈkaθaɾ ðe toˈleðo кам яне укріплення замок роз

Толедський алькасар

Див. також: Алькасар

Толедський алькасар (ісп. Alcázar de Toledo, ісп. вимова: [alˈkaθaɾ ðe toˈleðo]) — кам'яне укріплення (замок), розташоване у найвищій частині міста Толедо, що в Іспанії. Велика чотирикутна будівля розміром зі сторонами по 60 метрів, обрамлена чотирма великими вежами висотою 60 метрів, кожна з яких увінчана шпилем, типовим для місцевості Мадрида. Більшу частину міста було відбудовано між 1939 і 1957 роками після облоги Алькасара під час громадянської війни в Іспанії.

Толедський алькасар

39°51′29″ пн. ш. 4°01′14″ зх. д. / 39.85805556002777195° пн. ш. 4.020555560028° зх. д. / 39.85805556002777195; -4.020555560028Координати: 39°51′29″ пн. ш. 4°01′14″ зх. д. / 39.85805556002777195° пн. ш. 4.020555560028° зх. д. / 39.85805556002777195; -4.020555560028
Тип Алькасар і будівля музеюd
Статус спадщини Об'єкт культурної спадщини Іспаніїd
Країна  Іспанія
Розташування Толедо
Толедський алькасар (Іспанія)
 Толедський алькасар у Вікісховищі
Толедський алькасар.
Головний фасад

Історія ред.

Перші укрімлення були побудовані ще римлянами у 3 столітті. У 568 році фортецю було перебуловано вестоготом Леовігільдом для виконання функцій королівського палацу. Пізніше алькасар дороблявся у 836 році Абд ар-Рахманом II та Абд ар-Рахманом III у 932 році.

Фортеця маврів перейшла в руки іспанців у 1085 році, коли війска короля Кастилії Альфонсо VI повернули ці території християнам.

Був відновлений за Карла I (Карла V, імператора Священної Римської імперії) та його сина Філіпа II в 1540-х роках. У 1521 році Ернан Кортес був прийнятий Карлом I в Алькасарі після завоювання Кортесом ацтеків.

Назва походить від арабського al-qaṣr «замок» (зрештою, від латинського «castrum»).

Громадянська війна в Іспанії ред.

Вид на Алькасар у 1866 році, художник Касіано Альгуасіль.

Під час громадянської війни в Іспанії полковник Хосе Москардо Ітуарте утримував будівлю проти переважаючих сил іспанських республіканців під час облоги Алькасара. Цей інцидент став центральною частиною історії іспанського націоналізму, зокрема історія із сином Москардо Луїсом. Республіканці взяли в заручники 24-річного Луїса і вимагали здати Алькасар, погрожуючи його вбити. Після короткої розмови зі своїм сином по телефону для підтвердження, Москардо сказав Луїсу: «Віддай свою душу Богу, кричи „Viva España!“ і помри як герой».

Москардо відмовився здатися. Тогочасні звіти свідчать, що республіканці вбили сина Москардо. Інші історики повідомили, що насправді Луїса застрелили лише через місяць «у помсту за повітряний наліт». Драматична історія також маскує той факт, що доля кількох заручників-чоловіків, головним чином із Цивільної гвардії, взятих в Алькасар на початку облоги, залишається невідомою. Деякі джерела кажуть, що про цих чоловіків «більше ніхто не чув». Проте принаймні один журналіст, який відвідав Алькасар одразу після його звільнення, побачив кількох в'язнів, прикутих до поруччя у підвалі.

Події Громадянської війни в Іспанії в Алькасарі зробили будівлю символом іспанського націоналізму та надихнули на назву El Alcázar, ультраправої газети, видання якої почалося під час громадянської війни та закінчилося під час переходу Іспанії до демократії як рупор фракції франкістів, що виступала проти реформ після смерті Франциско Франко.

До кінця облоги будівля була серйозно пошкоджена. Після війни її відбудували. Зараз тут розташовані Регіональна бібліотека Кастилії-Ла-Манчі («Biblioteca Autonómica») і Музей збройних сил Іспанії, що раніше знаходився у Мадриді.

Джерела ред.

  1. VALLE SÁNCHEZ (16 грудня 2013). La reconstrucción de Toledo tras la guerra civil, paso a paso. ABC. 
  2. ↑ Herrera Casado, 2002, с. 208.
  3. Mayoral, 1987, с. 5.
  4. Henry Kamen, Philip of Spain, (Yale University Press, 1999), 184—185.
  5. Toledo and the New World in the Sixteenth Century, Javier Malagón-Barceló, The Americas, Vol. 20, No. 2 (October 1963), 124.
  6. https://wesscholar.wesleyan.edu/etd_hon_theses/38/ Cartwright-Punnett, Lynn, 2008 Wesleyan University p.20
  7. Reig Tapia, Alberto. Memoria de La Guerra Civil: Los Mitos de La Tribu. с. 173. Процитовано 22 лютого 2018. 
  8. Thomas, p 311
  9. Beevor, p122
  10. Eby, p187
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Div takozh Alkasar Toledskij alkasar isp Alcazar de Toledo isp vimova alˈka8aɾ de toˈledo kam yane ukriplennya zamok roztashovane u najvishij chastini mista Toledo sho v Ispaniyi Velika chotirikutna budivlya rozmirom zi storonami po 60 metriv obramlena chotirma velikimi vezhami visotoyu 60 metriv kozhna z yakih uvinchana shpilem tipovim dlya miscevosti Madrida Bilshu chastinu mista bulo vidbudovano mizh 1939 i 1957 rokami pislya oblogi Alkasara pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi 1 Toledskij alkasar39 51 29 pn sh 4 01 14 zh d 39 85805556002777195 pn sh 4 020555560028 zh d 39 85805556002777195 4 020555560028 Koordinati 39 51 29 pn sh 4 01 14 zh d 39 85805556002777195 pn sh 4 020555560028 zh d 39 85805556002777195 4 020555560028Tip Alkasar i budivlya muzeyudStatus spadshini Ob yekt kulturnoyi spadshini IspaniyidKrayina Ispaniya ISO3166 1 alpha 3 ESP ISO3166 1 cifrovij 724 Roztashuvannya ToledoToledskij alkasar Ispaniya Toledskij alkasar u VikishovishiToledskij alkasar Golovnij fasadIstoriya red Pershi ukrimlennya buli pobudovani she rimlyanami u 3 stolitti U 568 roci fortecyu bulo perebulovano vestogotom Leovigildom dlya vikonannya funkcij korolivskogo palacu Piznishe alkasar doroblyavsya u 836 roci Abd ar Rahmanom II ta Abd ar Rahmanom III u 932 roci 2 3 Fortecya mavriv perejshla v ruki ispanciv u 1085 roci koli vijska korolya Kastiliyi Alfonso VI povernuli ci teritoriyi hristiyanam 2 Buv vidnovlenij za Karla I Karla V imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta jogo sina Filipa II v 1540 h rokah 4 U 1521 roci Ernan Kortes buv prijnyatij Karlom I v Alkasari pislya zavoyuvannya Kortesom actekiv 5 Nazva pohodit vid arabskogo al qaṣr zamok zreshtoyu vid latinskogo castrum Gromadyanska vijna v Ispaniyi red nbsp Vid na Alkasar u 1866 roci hudozhnik Kasiano Alguasil Pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi polkovnik Hose Moskardo Ituarte utrimuvav budivlyu proti perevazhayuchih sil ispanskih respublikanciv pid chas oblogi Alkasara Cej incident stav centralnoyu chastinoyu istoriyi ispanskogo nacionalizmu zokrema istoriya iz sinom Moskardo Luyisom Respublikanci vzyali v zaruchniki 24 richnogo Luyisa i vimagali zdati Alkasar pogrozhuyuchi jogo vbiti Pislya korotkoyi rozmovi zi svoyim sinom po telefonu dlya pidtverdzhennya Moskardo skazav Luyisu Viddaj svoyu dushu Bogu krichi Viva Espana i pomri yak geroj 6 7 Moskardo vidmovivsya zdatisya Togochasni zviti svidchat sho respublikanci vbili sina Moskardo Inshi istoriki povidomili sho naspravdi Luyisa zastrelili lishe cherez misyac u pomstu za povitryanij nalit 8 Dramatichna istoriya takozh maskuye toj fakt sho dolya kilkoh zaruchnikiv cholovikiv golovnim chinom iz Civilnoyi gvardiyi vzyatih v Alkasar na pochatku oblogi zalishayetsya nevidomoyu Deyaki dzherela kazhut sho pro cih cholovikiv bilshe nihto ne chuv 9 Prote prinajmni odin zhurnalist yakij vidvidav Alkasar odrazu pislya jogo zvilnennya pobachiv kilkoh v yazniv prikutih do poruchchya u pidvali 10 Podiyi Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi v Alkasari zrobili budivlyu simvolom ispanskogo nacionalizmu ta nadihnuli na nazvu El Alcazar ultrapravoyi gazeti vidannya yakoyi pochalosya pid chas gromadyanskoyi vijni ta zakinchilosya pid chas perehodu Ispaniyi do demokratiyi yak rupor frakciyi frankistiv sho vistupala proti reform pislya smerti Francisko Franko Do kincya oblogi budivlya bula serjozno poshkodzhena Pislya vijni yiyi vidbuduvali Zaraz tut roztashovani Regionalna biblioteka Kastiliyi La Manchi Biblioteca Autonomica i Muzej zbrojnih sil Ispaniyi sho ranishe znahodivsya u Madridi nbsp Genrih Gimmler vidviduye Alkasar z Hose Moskardo v zhovtni 1940 roku nbsp Dvi zhinki ta cholovik pid chas oblogi Alkasara v Toledo 1936 rik nbsp Inter yer Alkasara v 1901 roci Zhan Loran nbsp Toledo v 1887 roci nbsp Interv yu imperatora Karla V z Fransisko Pisarro v Alkasari bl 1887 Anhel Liskano Monedero nbsp Vnutrishnye podvir ya nbsp Namet Karla V Muzej armiyiDzherela red VALLE SANCHEZ 16 grudnya 2013 La reconstruccion de Toledo tras la guerra civil paso a paso ABC a b Herrera Casado 2002 s 208 Mayoral 1987 s 5 Henry Kamen Philip of Spain Yale University Press 1999 184 185 Toledo and the New World in the Sixteenth Century Javier Malagon Barcelo The Americas Vol 20 No 2 October 1963 124 https wesscholar wesleyan edu etd hon theses 38 Cartwright Punnett Lynn 2008 Wesleyan University p 20 Reig Tapia Alberto Memoria de La Guerra Civil Los Mitos de La Tribu s 173 Procitovano 22 lyutogo 2018 Thomas p 311 Beevor p122 Eby p187 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Toledskij alkasar amp oldid 37292752