www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тит Манлій Торкват консул 235 до н е Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Тит Манлій Торкват Тіт Манлі

Тит Манлій Торкват (консул 235 до н. е.)

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Тит Манлій Торкват.

Тіт Манлій Торкват (лат. Titus Manlius Torquatus; помер у 202 році до н. е.) — римський полководець і політичний діяч з патриціанського роду Манліїв, консул 235 і 224 років до н. е., цензор 231 року до н. е. Воював з галлами, двічі придушував повстання на Сардинії (235 і 215 роках до н. е.).

Тит Манлій Торкват
лат. T. Manlius T.f.T.n. Torquatus
235 до н. е.
231 до н. е.
224 до н. е.
проконсул Сардинії
215 до н. е.
обраний до 212 до н. е.
208 до н. е.
 
Народження: 279 до н. е.
Стародавній Рим
Смерть: 202 до н. е.
невідомо
Країна: Стародавній Рим
Рід: Манлії
Мати: невідомо
Діти: Aulus Manlius Torquatusd

Походження ред.

Тіт Манлій належав до одного з найзнатніших патриціанських родів Риму. Манлії обіймали вищі посади в республіці, починаючи з 480 року до н. е., а свій розквіт пережили в IV столітті до н. е., першу і другу третини якого Фрідріх Мюнцер[de] назвав їх «героїчним століттям». Згідно з Капітолійськими фастами, у батька і діда Тіта Манлія був той же преномен — Тіт. На думку Мюнцера, Торкват міг припадати своєму старшому сучаснику Авлу Манлію Торквату Аттіку, також сина Тіта, онука Тіта, швидше племінником, ніж братом; в цьому випадку він міг бути праонуком консула 299 року до н. е. того ж імені.

Життєпис ред.

Перші згадки про Тіта Манлія в збережених джерелах відносяться до 235 року до н. е., коли він став консулом спільно з плебеєм Гаєм Атілієм Бульбом. Торкват придушив повстання сардів і був вшанований за цю перемогу тріумфом. Завдяки йому в Римі були закриті двері храму Януса, що символізувало загальний мир; це відбулося вперше після часів легендарного царя Нуми Помпілія, а в наступний раз безперервні війни закінчилися тільки при Октавіані Августі.

У 231 році до н. е. Тіт Манлій став цензором спільно з плебеєм Квінтом Фульвієм Флакком. Правда, незабаром було вирішено, що обрання пройшло з похибками, і обом цензорам довелося скласти повноваження. У 224 році до н. е. Торкват вдруге отримав консульство, причому його колегою знову був Квінт Фульвій Флакк. Роком раніше римляни розгромили галльські племена бойїв та інсубрів[en] при Теламоні; тепер було вирішено закріпити цю перемогу вторгненням у землі ворога. Торкват і Флакк з армією першими з римлян перейшли річку Пад. Згідно Полібію, «першим натиском вони навели такий жах на бойїв, що ті змушені були віддати себе під опіку римлян», а більше під час цієї кампанії нічого не сталося через зливи та спалах чуми. З іншого боку, Оросій згадує тільки бій з інсубрами, в якому, за його даними, загинули 23 тисячі галлів, а ще 6 тисяч були взяті в полон.

Наступного разу Тіт Манлій з'являється в джерелах у зв'язку з подіями 216 року до н. е., коли в Італії йшла війна з Ганнібалом. Після поразки при Каннах він виступив у сенаті проти виплати викупу за полонених, і цим продемонстрував, за словами Лівія, свою «старовинну суворість, що сягала до жорстокості». У тому ж році він висловився проти пропозиції про поповнення сенату латинами; в обох випадках його точка зору перемогла.

У 215 році до н. е. загострилася ситуація на підкореній колись Торкватом Сардинії. Місцева племінна аристократія підняла повстання проти Риму і закликала на допомогу карфагенян. Тому сенат надав Тіту Манлію імперій проконсула і направив на цей острів з 5 тисячами піхотинців і 4 сотнями вершників. Торкват висадився поблизу міста Караліс та прийняв під своє командування провінційні війська; у загальній складності у нього було тепер 22 тисячі піхоти й 1200 кавалеристів. З цією армією він у першій ж битві розбив повсталих і відтіснив їх на західне узбережжя. У цей момент на Сардинії висадилися карфагеняни під командуванням Гасдрубала Плішивого[en], які об'єднали свої сили з повстанцями. Проконсул відступив до Каралісу, але незабаром дав генеральну битву[en] ворогові, в якому здобув повну перемогу: сарди, що займали один з флангів ворожої армії, побігли під натиском римської піхоти, після чого карфагеняни були оточені та перебиті. Всього загинуло 12 тисяч воїнів з розбитої армії, а ще 3700, включаючи Гасдрубала Плішивого, потрапили до полону. Керівник повстання Гампсікора[en] заподів собі смерть, римляни заново підкорили весь острів, взяли заручників від місцевих громад і з багатою здобиччю повернулися до Італії.

У 212 році до н. е. Тіт Манлій претендував на посаду великого понтифіка, яка звільнилася зі смертю Луція Корнелія Лентула Кавдіна. Його конкурентом був старий колега Квінт Фульвій Флакк, але несподівано для всіх на виборах переміг Публій Ліциній Красс Дів — молодий нобіль, який щн не займав курульних посад. У 211 році до н. е. Торкват опинився серед претендентів на посаду консула, і центурія молодших Вотурієвої Трибатриби, яка традиційно голосувала першої, віддала перевагу саме йому, але тут Тіт Манлій взяв самовідвід. Спочатку він послався на очну хворобу, але тут же пояснив, що є більш серйозна причина: «Ні я, ставши консулом, не перенесу ваших звичаїв, ні ви — моєї влади». Деякі пізні автори, розповідаючи про цей епізод, плутають Торквата з його предком — Тітом Манлієм Імперіозом Торкватом. Зрештою консулом-патрицієм 210 року до н. е. став Марк Валерій Левін.

На початку 210 року до н. е. Тіт Манлій підтримав в сенаті Марка Клавдія Марцелла, на якого подали скаргу жителі Сиракуз. У наступному році цензор-патрицій Марк Корнелій Цетег хотів поставити Торквата на чолі списку сенаторів, але був змушений поступитися своєму колезі-плебею Публію Семпронію Тудітану, який наполягав на кандидатурі Квінта Фабія Максима. Останнім епізодом політичної діяльності Тіта Манлія стала диктатура 208 року до н. е.; диктатор і його начальник кінноти, Гай Сервілій Гемін, організували вибори консулів на наступний рік.

На виконання обітниці, даної претором Марком Емілієм, Торкват влаштував Великі ігри (у 208 році до н. е.) і дав обітницю влаштувати через п'ять років ще одні; у 203 році до н. е. він зробив і це. Тіт Манлій помер у 202 році до н. е.

Нащадки ред.

Імовірно сином Тіта Манлія був військовий трибун Авл Манлій, який у 208 році до н. е. загинув у тій же карфагенській засідці, що і Марк Клавдій Марцелл. Синами цього трибуна були Тіт і Авл Манлії Торквати, консули 164 та 165 років до н. е. відповідно.

Примітки ред.

  1. ↑ Digital Prosopography of the Roman Republic
    d:Track:Q100166489
  2. Manlius, 1928, kol. 1149—1150.
  3. Fasti Capitolini, 235 рік до н. е.
  4. Manlius 82, 1928, kol. 1207.
  5. Broughton, 1951, р. 223.
  6. Тіт Лівій, I, 19, 3.
  7. Веллей Патеркул, II, 38, 3.
  8. Євтропій, III, 3.
  9. Оросій, IV, 12, 2.
  10. Manlius 82, 1928, kol. 1207—1208.
  11. Broughton, 1951, р. 226.
  12. Fasti Capitolini, 231 рік до н. е.
  13. Broughton, 1951, р. 231.
  14. Полібій, II, 31.
  15. Оросій, IV, 13, 11.
  16. ↑ Manlius 82, 1928, kol. 1208.
  17. Тіт Лівій, XXII, 60, 5.
  18. Broughton, 1951, р. 256.
  19. Родионов, 2005, с. 334—336.
  20. Manlius 82, 1928, kol. 1208—1209.
  21. Тіт Лівій, XXVI, 22, 9.
  22. Аврелій Віктор, XXVIII, 5.
  23. Валерій Максім, VI, 4, 1.
  24. Діон Кассій, фр. 35, 9.
  25. Зонара, IX, 5.
  26. ↑ Manlius 82, 1928, kol. 1209.
  27. Родионов, 2005, с. 433.
  28. Тіт Лівій, XXVI, 32, 1—5.
  29. Тіт Лівій, XXVII, 11, 10—12.
  30. Broughton, 1951, р. 290.
  31. Manlius 11, 1928, kol. 1154.

Джерела та література ред.

Джерела ред.

Література ред.

Посилання ред.

  • Тит Манлій Торкват (консул 235 до н. е.). (у Smith's Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology.)(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Tit Manlij Torkvat Tit Manlij Torkvat lat Titus Manlius Torquatus pomer u 202 roci do n e rimskij polkovodec i politichnij diyach z patricianskogo rodu Manliyiv konsul 235 i 224 rokiv do n e cenzor 231 roku do n e Voyuvav z gallami dvichi pridushuvav povstannya na Sardiniyi 235 i 215 rokah do n e Tit Manlij Torkvat lat T Manlius T f T n Torquatuskonsul235 do n e cenzor231 do n e konsul224 do n e prokonsul Sardiniyi215 do n e pontifikobranij do 212 do n e diktator208 do n e Narodzhennya 279 do n e 1 Starodavnij RimSmert 202 do n e 1 nevidomoKrayina Starodavnij RimRid ManliyiMati nevidomoDiti Aulus Manlius Torquatusd Zmist 1 Pohodzhennya 2 Zhittyepis 3 Nashadki 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 5 1 Dzherela 5 2 Literatura 6 PosilannyaPohodzhennya red Tit Manlij nalezhav do odnogo z najznatnishih patricianskih rodiv Rimu Manliyi obijmali vishi posadi v respublici pochinayuchi z 480 roku do n e a svij rozkvit perezhili v IV stolitti do n e pershu i drugu tretini yakogo Fridrih Myuncer de nazvav yih geroyichnim stolittyam 2 Zgidno z Kapitolijskimi fastami u batka i dida Tita Manliya buv toj zhe prenomen Tit 3 Na dumku Myuncera Torkvat mig pripadati svoyemu starshomu suchasniku Avlu Manliyu Torkvatu Attiku takozh sina Tita onuka Tita shvidshe pleminnikom nizh bratom 4 v comu vipadku vin mig buti praonukom konsula 299 roku do n e togo zh imeni Zhittyepis red Pershi zgadki pro Tita Manliya v zberezhenih dzherelah vidnosyatsya do 235 roku do n e koli vin stav konsulom spilno z plebeyem Gayem Atiliyem Bulbom 5 Torkvat pridushiv povstannya sardiv i buv vshanovanij za cyu peremogu triumfom Zavdyaki jomu v Rimi buli zakriti dveri hramu Yanusa sho simvolizuvalo zagalnij mir ce vidbulosya vpershe pislya chasiv legendarnogo carya Numi Pompiliya a v nastupnij raz bezperervni vijni zakinchilisya tilki pri Oktaviani Avgusti 6 7 8 9 10 U 231 roci do n e Tit Manlij stav cenzorom spilno z plebeyem Kvintom Fulviyem Flakkom 11 Pravda nezabarom bulo virisheno sho obrannya projshlo z pohibkami i obom cenzoram dovelosya sklasti povnovazhennya 12 U 224 roci do n e Torkvat vdruge otrimav konsulstvo prichomu jogo kolegoyu znovu buv Kvint Fulvij Flakk 13 Rokom ranishe rimlyani rozgromili gallski plemena bojyiv ta insubriv en pri Telamoni teper bulo virisheno zakripiti cyu peremogu vtorgnennyam u zemli voroga Torkvat i Flakk z armiyeyu pershimi z rimlyan perejshli richku Pad Zgidno Polibiyu pershim natiskom voni naveli takij zhah na bojyiv sho ti zmusheni buli viddati sebe pid opiku rimlyan a bilshe pid chas ciyeyi kampaniyi nichogo ne stalosya cherez zlivi ta spalah chumi 14 Z inshogo boku Orosij zgaduye tilki bij z insubrami v yakomu za jogo danimi zaginuli 23 tisyachi galliv a she 6 tisyach buli vzyati v polon 15 16 Nastupnogo razu Tit Manlij z yavlyayetsya v dzherelah u zv yazku z podiyami 216 roku do n e koli v Italiyi jshla vijna z Gannibalom Pislya porazki pri Kannah vin vistupiv u senati proti viplati vikupu za polonenih i cim prodemonstruvav za slovami Liviya svoyu starovinnu suvorist sho syagala do zhorstokosti 17 U tomu zh roci vin vislovivsya proti propoziciyi pro popovnennya senatu latinami v oboh vipadkah jogo tochka zoru peremogla 16 U 215 roci do n e zagostrilasya situaciya na pidkorenij kolis Torkvatom Sardiniyi Misceva pleminna aristokratiya pidnyala povstannya proti Rimu i zaklikala na dopomogu karfagenyan Tomu senat nadav Titu Manliyu imperij prokonsula 18 i napraviv na cej ostriv z 5 tisyachami pihotinciv i 4 sotnyami vershnikiv Torkvat visadivsya poblizu mista Karalis ta prijnyav pid svoye komanduvannya provincijni vijska u zagalnij skladnosti u nogo bulo teper 22 tisyachi pihoti j 1200 kavaleristiv Z ciyeyu armiyeyu vin u pershij zh bitvi rozbiv povstalih i vidtisniv yih na zahidne uzberezhzhya U cej moment na Sardiniyi visadilisya karfagenyani pid komanduvannyam Gasdrubala Plishivogo en yaki ob yednali svoyi sili z povstancyami Prokonsul vidstupiv do Karalisu ale nezabarom dav generalnu bitvu en vorogovi v yakomu zdobuv povnu peremogu sardi sho zajmali odin z flangiv vorozhoyi armiyi pobigli pid natiskom rimskoyi pihoti pislya chogo karfagenyani buli otocheni ta perebiti Vsogo zaginulo 12 tisyach voyiniv z rozbitoyi armiyi a she 3700 vklyuchayuchi Gasdrubala Plishivogo potrapili do polonu Kerivnik povstannya Gampsikora en zapodiv sobi smert rimlyani zanovo pidkorili ves ostriv vzyali zaruchnikiv vid miscevih gromad i z bagatoyu zdobichchyu povernulisya do Italiyi 19 U 212 roci do n e Tit Manlij pretenduvav na posadu velikogo pontifika yaka zvilnilasya zi smertyu Luciya Korneliya Lentula Kavdina Jogo konkurentom buv starij kolega Kvint Fulvij Flakk ale nespodivano dlya vsih na viborah peremig Publij Licinij Krass Div molodij nobil yakij shn ne zajmav kurulnih posad 20 U 211 roci do n e Torkvat opinivsya sered pretendentiv na posadu konsula i centuriya molodshih Voturiyevoyi Tribatribi yaka tradicijno golosuvala pershoyi viddala perevagu same jomu ale tut Tit Manlij vzyav samovidvid Spochatku vin poslavsya na ochnu hvorobu ale tut zhe poyasniv sho ye bilsh serjozna prichina Ni ya stavshi konsulom ne perenesu vashih zvichayiv ni vi moyeyi vladi 21 Deyaki pizni avtori 22 23 24 25 rozpovidayuchi pro cej epizod plutayut Torkvata z jogo predkom Titom Manliyem Imperiozom Torkvatom 26 Zreshtoyu konsulom patriciyem 210 roku do n e stav Mark Valerij Levin 27 Na pochatku 210 roku do n e Tit Manlij pidtrimav v senati Marka Klavdiya Marcella na yakogo podali skargu zhiteli Sirakuz 28 U nastupnomu roci cenzor patricij Mark Kornelij Ceteg hotiv postaviti Torkvata na choli spisku senatoriv ale buv zmushenij postupitisya svoyemu kolezi plebeyu Publiyu Semproniyu Tuditanu yakij napolyagav na kandidaturi Kvinta Fabiya Maksima 29 Ostannim epizodom politichnoyi diyalnosti Tita Manliya stala diktatura 208 roku do n e diktator i jogo nachalnik kinnoti Gaj Servilij Gemin organizuvali vibori konsuliv na nastupnij rik 30 26 Na vikonannya obitnici danoyi pretorom Markom Emiliyem Torkvat vlashtuvav Veliki igri u 208 roci do n e i dav obitnicyu vlashtuvati cherez p yat rokiv she odni u 203 roci do n e vin zrobiv i ce Tit Manlij pomer u 202 roci do n e 26 Nashadki red Imovirno sinom Tita Manliya buv vijskovij tribun Avl Manlij yakij u 208 roci do n e zaginuv u tij zhe karfagenskij zasidci sho i Mark Klavdij Marcell Sinami cogo tribuna buli Tit i Avl Manliyi Torkvati konsuli 164 ta 165 rokiv do n e vidpovidno 31 Primitki red a b Digital Prosopography of the Roman Republic d Track Q100166489 Manlius 1928 kol 1149 1150 Fasti Capitolini 235 rik do n e Manlius 82 1928 kol 1207 Broughton 1951 r 223 Tit Livij I 19 3 Vellej Paterkul II 38 3 Yevtropij III 3 Orosij IV 12 2 Manlius 82 1928 kol 1207 1208 Broughton 1951 r 226 Fasti Capitolini 231 rik do n e Broughton 1951 r 231 Polibij II 31 Orosij IV 13 11 a b Manlius 82 1928 kol 1208 Tit Livij XXII 60 5 Broughton 1951 r 256 Rodionov 2005 s 334 336 Manlius 82 1928 kol 1208 1209 Tit Livij XXVI 22 9 Avrelij Viktor XXVIII 5 Valerij Maksim VI 4 1 Dion Kassij fr 35 9 Zonara IX 5 a b v Manlius 82 1928 kol 1209 Rodionov 2005 s 433 Tit Livij XXVI 32 1 5 Tit Livij XXVII 11 10 12 Broughton 1951 r 290 Manlius 11 1928 kol 1154 Dzherela ta literatura red Dzherela red Sekst Avrelij Viktor Pro znamenitih lyudej Valerij Maksim Dev yat knig primitnih vchinkiv i visloviv Gaj Vellej Paterkul Rimska istoriya Flavij Yevtropij Breviarij vid zasnuvannya mista Dion Kassij Rimska istoriya Ioann Zonara Epitome historiarum Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista Pavlo Orosij Istoriya proti yazichnikiv Polibij Zagalna istoriya Kapitolijski fasti Literatura red Rodionov E Punicheskie vojny ros Sankt Peterburg SPbGU 2005 626 s ISBN 5 288 03650 0 Robert Broughton Magistrates of the Roman Republic angl New York 1951 Vol I P 600 Friedrich Munzer de Manlius Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft nim 1928 Bd XIV 1 Kol 1149 1153 Friedrich Munzer Manlius 11 Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft nim 1928 Bd XIV 1 Kol 1154 Friedrich Munzer Manlius 82 Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft nim 1928 Bd XIV 1 Kol 1207 1209 Posilannya red Tit Manlij Torkvat konsul 235 do n e u Smith s Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tit Manlij Torkvat konsul 235 do n e amp oldid 33573048