Тернопільський округ (також крайс, циркул) — адміністративна одиниця Королівства Галичини та Володимирії у складі Габсбурзької, Австрійської, Австро-Угорської імперій.
| Тернопільський округ | |
|---|---|
| Тернопільський крайс, циркул | |
| | |
| Округ | |
| 'Адміністративний центр' | Тернопіль |
| Найбільше місто | Тернопіль |
| Країна | Габсбурзька, Австрійська, Австро-Угорська імперії |
| Коронна земля | Королівство Галичини та Володимирії |
| Офіційна мова | німецька |
| Населення | |
| - повне | 251218 (1866) |
| Площа | |
| - повна | 3 635 км² |
| Дата заснування | 1782 |
Історія Редагувати
22 березня 1782 року цісарева Марія Терезія видала патент, який ліквідовував дистрикти. Згідно цісарського патенту імператора Йозефа ІІ від 25 листопада 1783 року Тернопіль став адміністративним центром Томашівського округу, який змінив назву на «Тернопільський округ» (крайс, циркул). За іншими даними, Тернопільський округ існував від 1782 року, коли було встановлено поділ провінції на округи (циркули, крайси), і до 1867 року, коли було скасовано округи і створено залишено лише повітовий адміністративний поділ (повіти виділені у складі округів у 1854 році)[джерело?].
За умовами Шенбруннського миру в період з 1809 до 1815 року входив до складу Тернопільського краю Російської імперії. Округ повернений Австрійській імперії на Віденському конгресі, коли були відновлені кордони.
Географія Редагувати
| Основні державні та адміністративно-територіальні формування на території Тернопільщини |
| Теребовлянське князівство |
| Тернопільський округ |
| Тернопільський край |
| Тернопільський повіт |
| Західноукраїнська Народна Республіка |
| Галицька Соціалістична Радянська Республіка |
| Тернопільське воєводство |
| Крайсгауптманшафт Тернопіль |
| Тернопільська область |
Тернопільський округ розташовувався між Золочівським, Бережанським та Чортківським округами. На півночі межував з Російською імперією.
Найбільші річки: Збруч, Серет, Гнізна, Стрипа, Гнила.
Найбільші міста: Тернопіль, Скалат, Теребовля, Збараж.
Містечка: Гримайлів, Янів, Микулинці, Струсів, Тарноруда, Товсте (пол. Touste)
Повіти Редагувати
До 1867 року було 9 повітів:
- Гримайлівський повіт
- Збаразький
- Золотниківський повіт
- Ігровицький повіт
- Мединський повіт
- Микулинецький повіт
- Скалатський повіт
- Теребовлянський
- Тернопільський
Після адміністративної реформи (скасування округів) кількість повітів було скорочено.
Примітки Редагувати
- Handbuch des Statthalterei Gebietes in GALIZIEN für das Jahr 1866. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.11
- Hipolit Stupnicki. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. Madfes i Bodek, 1869. — S.87 (переведено з вказаної у джерелі площі (66) у квадратних географічних милях (1 географічна миля=7421,6)
- Ірина Настасяк. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848)… — С. 40.
- Не плутати з містечком Товсте в сучасному Заліщицькому районі, яке в той час називали Тлусте (пол. Tłuste)
- Hipolit Stupnicki. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi. Drukiem Kornela Pillera, 1864. — S. 114
Джерела Редагувати
- Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848). — К. : Атіка, 2006. — 160 с. — ISBN 966-3261-191-9.
- Stupnicki H. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. — Lwów : Madfes i Bodek, 1869. — S. 87—89. (пол.)
- Stupnicki. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi. Drukiem Kornela Pillera, 1864. — 130 s.. (пол.)
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |