Теребовлянський повіт (ЗУНР)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Теребовлянський повіт.

Теребовлянський повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, ЗУНР, Тернопільського воєводства, СРСР. Територія Теребовлянського району (крім західної частини, що тоді належала Підгаєцькому повіту).

Теребовлянський повіт
Powiat trembowelski
Повіт на мапі воєводства
Країна	Польща
Воєводство	Тернопільське
Адміністративний центр	Теребовля
Населення:	84 300
Площа:	789
Густота:	107
TERYT:	Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 2 місько-сільські сільські 8
Адміністрація
Мапа
-

Адміністративний центр — місто Теребовля, населення якого становило близько 8 000 мешканців.

У складі Королівства Галичини та Володимирії

Утворений у 1854 р.

ЗУНР

Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був адвокат д-р Антін Заплітний, його змінив адвокат д-р Дмитро Юркевич. Міським комісаром (бургомістром) обрали Івана Хрущевського, а головою Повітової УНРади — о. Степана Мохнацького, пароха та декана в Теребовлі. Делегатом до УНРади був о. Платон Карпінський, парох Острівця.

Географія

Територія становила 697 км². Населення — 85 067 осіб.

Теребовлянський повіт розташовувався у центральній та південній частині воєводства. Межував з повітами Тарнопольського воєводства: Тарнопольським на півночі, Підгаєцьким на заході, Бучацьким на південному заході, Чортківським на півдні, Копичинецьким і Скалатським на сході.

У складі Тернопільського воєводства

Адміністративний поділ

15 червня 1934 р. передані до Теребовлянського повіту село Сороцьке зі Скалатського і село Сущин з Тернопільського, села Мшанець, Великий Говилів, Малий Говилів, Вітосівка і Софіївка з Копичинецького повіту. натомість село Скомороше передане з Теребовлянського повіту до Чортківського.

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Теребовлянського у воєводстві Тернопільському на сільські ґміни», 1 серпня 1934 року в Теребовлянському повіті утворили об'єднані сільські ґміни.

Міста (міські ґміни)

1. м. Трембовля (Теребовля)
2. містечко Будзанів — місто з 1934 р.

Сільські ґміни

Кількість:

• 1920—1934 рр. — 42,
• 1934 р. — 48,
• 1934—1939 рр. — 8

Об'єднані сільські ґміни 1934 року	Старі сільські ґміни	Кількість
1	Ґміна Дарахув	Винявка, Дарахів, Нова Брикуля, Новий Тичин, Панталиха, Слобідка Струсівська, Стара Брикуля, Тютьків	8
2	Ґміна Ілавче	Глещава, Ілавче, Сороцько (Сороцьке) (з 15.06.1934)	3
3	Ґміна Лошнюв	Боричувка (Боричівка), Кровинка, Лошнюв (Лошнів), Сущин (з 15.06.1934)	4
4	Ґміна Могєльніца	Вєжбовєц (Вербівці), Ласковце (Ласківці), Могєльніца (Могильниця), Романувка (Романівка)	4
5	Ґміна Мшанєц	Вітосювка (Вітосівка) (з 15.06.1934), Говілув Вельки (Великий Говилів) (з 15.06.1934), Кобиловлоки (Кобиловолоки), Мшанєц (Мшанець) (з 15.06.1934), Говілув Мали (Малий Говилів) (з 15.06.1934), Зофіювка (Софіївка) (з 15.06.1934)	6
6	Ґміна Струсув	Бернардувка (Бернадівка), Варваринце (Варваринці), Заздросць (Заздрість), Зубув (Зубів), Налуже (Налужжя), Руздвяни (Різдвяни), Струсув (Струсів)	7
7	Ґміна Трембовля	Волиця, Гумниська, Залав'є, Засціноче (Застіноче), Іванувка (Іванівка), Малув (Малів), Островчик (Острівець), Плебанівка, Подгожани (Підгора), Подгайчики (Підгайчики), Семенув (Семенів)	11
8	Ґміна Янув	Деренювка (Деренівка), Долге (Довге), Млиниська, Слобудка Яновська (Слобідка Янівська), Янув (Янів)	5
передано до Чортківського повіту	Скомороше (до 15.06.1934)	1

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення

У 1907 році українці-грекокатолики становили 39 % населення повіту.

Згідно з переписом населення 1931 року в Теребовлянському повіті проживало 84 321 мешканець. Польський уряд подав спростовані сучасниками цифри визнання рідною мовою:

• польську — 50 178 осіб (59,5 %)
• українську — 30 868 осіб (36,6 %)
• їдиш — 3 173 особи (3,8 %)
• іншу — 102 особи (0,1 %)

У 1939 році в повіті проживало 89 130 мешканців (48 735 поляківв — 54,68 %, 35 340 українців — 39,64 %, 5 055 євреїв — 5,67 %).

Радянський період

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області.

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Теребовлянський, Буданівський і Струсівський райони.

Примітки

1. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019. 
2. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów skałackiego i trembowelskiego w województwie tarnopolskiem. [ 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów tarnopolskiego i trembowelskiego w województwie tarnopolskiem. [ 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
4. . Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017. 
5. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów trembowelskiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. [ 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
6. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu trembowelskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. [ 9 березня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
7. . Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 21 березня 2017. 
8. В. Кубійович. Національні відносини в Галичині в світлі перепису з 9.12.1931 р. Вісник, кн. 3. Львів, 1936
9. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 88-89.
10. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

• Powiat: TREMBOWLA. [ 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]