Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (січень 2020) |
Округ | Бережанський (до 1867) |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Підгайці |
Площа | 848 км² (після 1867) |
Населення | 48310 (1867) |
Підгаєцький повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входила до складу коронного краю Королівство Галичини і Володимирії (Австро-Угорська імперія), Західно-Української Народної республіки, УНР, Польщі та УРСР. Адміністративний центр — місто Підгайці, населення якого становило 6 049 осіб.
Територія сучасного Підгаєцького та заходу Теребовлянського районів Тернопільської області України.
Географія
Територія становила 1 046 км².
У складі Австро-Угорщини
У складі ЗУНР
Повітовим комісаром був Осип Танчаковський, нотаріальний кандидат, комісар староства. Міським комісаром (бургомістром) був обраний Онуфрій Маркевич, а головою Повітової УНРади — о. Іван Токар, декан і парох у Підгайцях. Делегатом до УНРади був обраний Михайло Содомора.
Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2016) |
Підгаєцький повіт | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Powiat podhajecki | |||||||||||
Повіт на мапі воєводства | |||||||||||
Країна | Польща | ||||||||||
Воєводство | Тернопільське | ||||||||||
Адміністративний центр | Підгайці | ||||||||||
Населення: | 95 700 (1931) | ||||||||||
Площа: | 1018 | ||||||||||
Густота: | 94
| ||||||||||
TERYT: | Код ISO: | ||||||||||
Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
- |
Включений до складу Тернопільського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.
Географічні дані
Підгаєцький повіт знаходився на південному заході воєводства. Із заходу межував зі Станиславівським воєводством. На півдні межував із Бучацьким, на сході — з Теребовлянським, на північному сході — з Тернопільським, на півночі — з Бережанським повітами Тернопільського воєводства.
Рельєф переважно горбистий, на сході — рівнинний. Більшість території Підгаєцького повіту була вкрита нагір'ям Опілля.
Зміни адміністративного поділу
Розпорядженням Ради міністрів з вилучених частин сільських гмін (самоврядних громад) Багатківці Підгаєцького повіту і Ладичин Тернопільського повіту 1 липня 1926 р. утворено самоврядну адміністративну гміну Веселівка та включено її до Тернопільського повіту.
1 квітня 1927 р. вилучена частина розпарцельованого фільварку сільської гміни Багатківці і з неї утворена самоврядна гміна Воля Голухівська.
15 червня 1934 р. села Щепанів і Вівся передані до Бережанського повіту з Підгаєцького та Бишів — з Підгаєцького повіту до Станиславівського повіту Станиславівського воєводства.
Відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Підгаєцького у воєводстві Тернопольському на сільські ґміни», 1 серпня 1934 року в Підгаєцькому повіті були утворені об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям).
Міста (Міські ґміни)
- містечко Підгайці — місто з 1934 р.
Сільські ґміни
Кількість:
1920—1927 рр. — 63
1927—1934 рр. — 64
1934 р. — 61
Населення
У 1907 році українці-грекокатолики становили 63 % населення повіту.
У 1939 році в повіті проживало 104 890 мешканців (65 400 українців-грекокатоликів — 62,35 %, 26 610 українців-римокатоликів — 25,37 %, 3 250 поляків — 3,1 %, 4 290 польських колоністів міжвоєнного періоду — 4,09 %, 4 815 євреїв — 4,59 % і 525 німців та інших національностей — 0,5 %).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 95 663 населення ніби-то було аж 46 710 (48,83 %) поляків при 45 031 (47,07 %) українців, 3 464 (3,62 %) євреїв і 381 (0,4 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.
Радянський період
27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області.
17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на два райони:
- — зі ґмін Вишнівчик, Золотники, Семиківці;
- Підгаєцький — місто Підгайці та решта ґмін повіту.
Примітки
- Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.65
- Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 maja 1926 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej «Wesołówka» i włączeniu jej do powiatu tarnopolskiego. (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 listopada 1926 r. o utworzeniu gminy wiejskiej «Wola-Gołuchowska» w powiecie podhajeckim, województwie tarnopolskiem. (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów podhajeckiego i brzeżańskiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
- Розпорядження Ради міністрів 9 червня 1934 року № 469
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu podhajeckiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. (пол.)
- Українці. Частка у населенні повітів
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 60-62
- Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Powiat: PODHAJCE
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pidgayeckij povit Avstro Ugorshina Pidgayeckij povit Okrug Berezhanskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Pidgajci Plosha 848 km pislya 1867 Naselennya 48310 1867 Pidgayeckij povit istorichna administrativno teritorialna odinicya na ukrayinskih zemlyah sho vhodila do skladu koronnogo krayu Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi respubliki UNR Polshi ta URSR Administrativnij centr misto Pidgajci naselennya yakogo stanovilo 6 049 osib Teritoriya suchasnogo Pidgayeckogo ta zahodu Terebovlyanskogo rajoniv Ternopilskoyi oblasti Ukrayini GeografiyaTeritoriya stanovila 1 046 km U skladi Avstro UgorshiniDokladnishe Pidgayeckij povit Avstro Ugorshina U skladi ZUNRPovitovim komisarom buv Osip Tanchakovskij notarialnij kandidat komisar starostva Miskim komisarom burgomistrom buv obranij Onufrij Markevich a golovoyu Povitovoyi UNRadi o Ivan Tokar dekan i paroh u Pidgajcyah Delegatom do UNRadi buv obranij Mihajlo Sodomora Povit vhodiv do Ternopilskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Cej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2016 Pid polskoyu okupaciyeyuPidgayeckij povit Powiat podhajecki Povit na mapi voyevodstva Krayina Polsha Voyevodstvo Ternopilske Administrativnij centr Pidgajci Naselennya 95 700 1931 Plosha 1018 Gustota 94 TERYT Kod ISO Admninistrativnij podil gmini miski 1 misko silski silski 12 Administraciya Mapa Vklyuchenij do skladu Ternopilskogo voyevodstva pislya utvorennya voyevodstva u 1920 roci na okupovanih zemlyah ZUNR Geografichni daniPidgayeckij povit znahodivsya na pivdennomu zahodi voyevodstva Iz zahodu mezhuvav zi Stanislavivskim voyevodstvom Na pivdni mezhuvav iz Buchackim na shodi z Terebovlyanskim na pivnichnomu shodi z Ternopilskim na pivnochi z Berezhanskim povitami Ternopilskogo voyevodstva Relyef perevazhno gorbistij na shodi rivninnij Bilshist teritoriyi Pidgayeckogo povitu bula vkrita nagir yam Opillya Zmini administrativnogo podilu Rozporyadzhennyam Radi ministriv z viluchenih chastin silskih gmin samovryadnih gromad Bagatkivci Pidgayeckogo povitu i Ladichin Ternopilskogo povitu 1 lipnya 1926 r utvoreno samovryadnu administrativnu gminu Veselivka ta vklyucheno yiyi do Ternopilskogo povitu 1 kvitnya 1927 r viluchena chastina rozparcelovanogo filvarku silskoyi gmini Bagatkivci i z neyi utvorena samovryadna gmina Volya Goluhivska 15 chervnya 1934 r sela Shepaniv i Vivsya peredani do Berezhanskogo povitu z Pidgayeckogo ta Bishiv z Pidgayeckogo povitu do Stanislavivskogo povitu Stanislavivskogo voyevodstva Vidpovidno do rozporyadzhennya ministra vnutrishnih sprav Polshi vid 21 lipnya 1934 roku Pro podil povitu Pidgayeckogo u voyevodstvi Ternopolskomu na silski gmini 1 serpnya 1934 roku v Pidgayeckomu poviti buli utvoreni ob yednani silski gmini vidpovidayut volostyam Mista Miski gmini mistechko Pidgajci misto z 1934 r Silski gmini Kilkist 1920 1927 rr 63 1927 1934 rr 64 1934 r 61 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Bilokrinicya Bilokrinicya Mihajlivka 2 2 Gmina Vishnivchik Vishnivchik Gajvoronka Gnilovodi Zarvanicya Kotuziv Sapova 6 3 Gmina Golgocha Volicya Golgocha Dobrovodi Zastavche Mozolivka Shvejkiv 6 4 Gmina Gorozhanka Gnilche Gorozhanka Drishiv Panovichi 4 5 Gmina Zavaliv Zavadivka Zavaliv Zastavche Zaturin Kam yana Gora Korzhova Markova Nosiv Serednye Yablunivka 10 6 Gmina Zolotniki Burkaniv Zolotniki Nadrichne Sokilniki Sokoliv 5 7 Gmina Litviniv Bokiv Bozhikiv Voloshina Litviniv Lisa Rudniki Sloventin Slov yatin Shumlyani 8 8 Gmina Novosilka Bekersdorf Novosilka Yustinivka 3 9 Gmina Semikivci Bagatkivci Beneva Volya Goluhivska z 01 04 1927 Ishkiv Malovodi Rakovec Rosohuvatec Semikivci Sosniv 9 10 Gmina Silce Verbiv Zagajci Galich Silce Ugriniv 5 11 Gmina Stare Misto Muzhiliv Stare Misto Telyache 3 12 Gmina Tovstobabi Tovstobabi 1 peredano do Berezhanskogo povitu Vivsya do 15 06 1934 Shepaniv do 15 06 1934 2 peredano do Stanislavivskogo povitu Bishiv do 15 06 1934 1 Naselennya U 1907 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 63 naselennya povitu U 1939 roci v poviti prozhivalo 104 890 meshkanciv 65 400 ukrayinciv grekokatolikiv 62 35 26 610 ukrayinciv rimokatolikiv 25 37 3 250 polyakiv 3 1 4 290 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 4 09 4 815 yevreyiv 4 59 i 525 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 5 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 95 663 naselennya nibi to bulo azh 46 710 48 83 polyakiv pri 45 031 47 07 ukrayinciv 3 464 3 62 yevreyiv i 381 0 4 nimciv superechat danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskimi ta pislyapolskimi radyanskim 1940 i nimeckim 1943 perepisami Radyanskij period27 listopada 1939 r povit vklyucheno do novoutvorenoyi Ternopilskoyi oblasti 17 sichnya 1940 r povit likvidovano v rezultati podilu teritoriyi na dva rajoni zi gmin Vishnivchik Zolotniki Semikivci Pidgayeckij misto Pidgajci ta reshta gmin povitu PrimitkiHandbuch der politischen Gehorden in Galizien fur das Jahr 1867 Lemberg Aus der K k Galiz Aerarial Staats Druckerei S 65 Oleg PAVLIShIN ORGANIZACIYa CIVILNOYi VLADI ZUNR U POVITAH GALIChINI LISTOPAD GRUDEN 1918 ROKU Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 26 maja 1926 r o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej Wesolowka i wlaczeniu jej do powiatu tarnopolskiego pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 25 listopada 1926 r o utworzeniu gminy wiejskiej Wola Goluchowska w powiecie podhajeckim wojewodztwie tarnopolskiem pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow podhajeckiego i brzezanskiego w wojewodztwie tarnopolskiem pol Rozporyadzhennya Radi ministriv 9 chervnya 1934 roku 469 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 21 lipca 1934 r o podziale powiatu podhajeckiego w wojewodztwie tarnopolskiem na gminy wiejskie pol Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 60 62 Ukaz PREZIDIUMA VERHOVNOGO SOVETA USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 2016 11 26 u Wayback Machine ros PosilannyaPowiat PODHAJCE