Теку́ча (до 2019 року — Текуче) — село в Косівському районі Івано-Франківської області.
село Текуча | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Косівський район |
Громада | Яблунівська селищна громада |
Основні дані | |
Населення | 1384 |
Площа | 26,7 км² |
Густота населення | 51,84 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78617 |
Телефонний код | +380 03478 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°23′03″ пн. ш. 24°48′24″ сх. д. / 48.38417° пн. ш. 24.80667° сх. д.Координати: 48°23′03″ пн. ш. 24°48′24″ сх. д. / 48.38417° пн. ш. 24.80667° сх. д. |
Водойми | Плішава, Варіятка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78617 Івано-Франківська область, Косівський район, с.Текуча |
Карта | |
Текуча | |
Текуча | |
Мапа | |
Типові прізвища: Габорак, Дутчак, Кіцелюк.
Географія Редагувати
Відстань до районного центру Косів — 28 км, до залізничної станції Коломия — 30 км. Висота над рівнем моря — понад 400 м. Окремі вершини перевищують — 1000 метрів. Межує з селами Акрешора, Космач, Микуличин, Вижній Березів, Середній Березів, Нижній Березів.
Гори: Каратул (1114 м), Ледескул. Селом протікають річки Плішава та Варіятка.
На південному заході від села бере початок річка Цапулець, права притока Прутця Чемигівського.
Через село тече струмок Сухий, лівий доплив Акри.
Пам'ятка природи села: джерела лікувальної води в урочищах Банська Толока та Гаршиці.
Історія Редагувати
Село Текуча вперше згадується в історичних джералах у 1648 р. Попередня назва — Красногородка. Перші поселення на даному місці датуються кам'яною добою. Археологи встановили, що в Текучі, в період Київської Русі, був потужний центр солеваріння.
З 1907 р. діяла читальня «Просвіти» (заборонена в 1939 р.).
Присілки Редагувати
Присілки, кутки: Акрин, Аршиця, Бані, Болобан, Гнилиці, Сухий Потік, Попідгай, Центр.
Релігія Редагувати
Релігійна громада Православної Церкви України користується церквою Пресвятої Тройці, що побудована в 1831 році і освячена (як греко-католицький храм) в 1833 році. Настоятель — митрофорний протоієрей Василь Бойчук.
Греко-католицька громада використовує пристосоване приміщення. Настоятель — о. Руслан Надвірнянський.
Храмові свята: Зіслання Святого Духа та Покрова Пресвятої Богородиці.
Стрільбицькі Редагувати
Біля церкви села похована представниця італійського графського роду, сестра Папи Римського Пія IX, графиня Марія Мастай де Феретті. За свідченням М. Ломацького («Верховино, світку ти наш», Нью—Йорк, 1960), тут могила народженої в Барселоні Марії-Доротеї-Анни-Терезії Стрільбицької Мастай де Феретті (Maria-Dorotea-Anna-Tereza Mastai de Ferretto), що була дружиною ротмістра наполеонівських військ Івана-Миколи Стрільбицького. Привіз в село Люча її син, парох цього села — Іван Стрільбицький.
Рід Стрільбицьких походить від королівського ловчого Данила, якому король Лев Данилович Галицький подарував село Стрільбичі, що під Старим Самбором, на Львівщині.
Вірш про село Редагувати
ТЕКУЧА
В селі Текучі півні треті
Кричать: вставати вже пора!
Там спить Терезія Феретті,
Пія ІХ-го сестра.
Вона встає. Гуцули косять....
І чути, як бринить коса,
Як дзвони в Римі день підносять,
Крильми торкають небеса.
Батьки - в Іспанії. Болюча
Любов горить, як тайний встид.
А син встає, встає й Текуча,
За Рим дорожча й за Мадрид.
Дмитро Павличко, квітень 2006 року.
Збірка віршів «Три строфи» (2007 рік).
Пам'ятники Редагувати
У селі є пам'ятник односельчанам, які загинули під час Другої світової війни. Німецькі окупанти вбили 53 текучан, з них 52 євреїв. На радянсько-німецькому фронті полягли 6 жителів Текучі, в УПА — 23 осіб, 11 текучан загинули у в'язницях та концтаборах НКВС.
Відомі люди Редагувати
- Мирослав Габорак (нар. 1951) — український мовознавець, громадський та профспілковий діяч, кандидат філологічних наук, доцент.
Примітки Редагувати
- Рада декомунізувала назви двох українських сіл. 11.09.2019, 18:54
- Закоханий у рідний край // Краєзнавець Прикарпаття. — 2012. — № 19. — С. 74. — (Ювілеї).
Посилання Редагувати
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |