Театр «Орфей» на Бродвеї в Лос-Анджелесі входить в центральну мережу кінотеатрів і розважальних закладів «орфейський ланцюг»[en] бродвейського театрального кварталу[en] найбільшого каліфорнійського міста.
| Театр Орфей | |
|---|---|
| 34°02′33″ пн. ш. 118°15′19″ зх. д. / 34.04268055558377171° пн. ш. 118.25534166669778813° зх. д.Координати: 34°02′33″ пн. ш. 118°15′19″ зх. д. / 34.04268055558377171° пн. ш. 118.25534166669778813° зх. д. | |
| Країна | США |
| Місто | |
| Адреса | 842 S. Broadway, Los Angeles, CA 90014 |
| Архітектор | Г. Альберт Лансбургd |
| Місткість | 2000 |
| Тип | кінотеатр, театр, концертний майданчикd |
| Статус спадщини | NRHP contributing propertyd |
| Відкрито | 15 лютого 1926 |
| Оф. відкриття | 15 лютого 1926 |
| laorpheum.com | |
| Ідентифікатори і посилання | |
| EUTA theatre ID | 4984 |
| | |
| Театр Орфей у Вікісховищі |
Назва та історія ред.
Назва театру безпосередньо пов'язано з ім'ям Орфея — легендарного співака і музиканта в давньогрецькій міфології. Орфей, який отримав в подарунок від Аполлона золоту ліру, зачаровував своєю поезією і співом, міг пересувати скелі, приручати диких звірів.
Коли в 1923 році тільки планувалося створення театру «Орфей», важко було передбачити його майбутню значимість.
Дизайн фасаду будинку, побудованого до 1926 року, був спроектований архітектором Г. Альбертом Лансбургом (англ. G. Albert Lansburgh в стилі боз-ар. Театральні інтер'єри Альберт Лансбург створював в дусі химерних форм французького бароко — з великою кількістю мармуру в холі, величезними кришталевими люстрами і розкішними меблями. Говорили навіть про «орфейний стиль», який тиражувався іншими архітекторами будівель в бродвейському кварталі Лос-Анджелеса.
Театр спочатку призначався для водевільних постановок. Під час Великої депресії його закривали, але ненадовго.
Цінним для «Орфея» придбанням стала покупка в 1928 році театрального органу відомої американської компанії Wurlitzer, яку заснував в 1853 році в Цинциннаті Рудольф Вурлітцер (нім. Rudolph Wurlitzer), іммігрант з Німеччини.
Тільки через 90 років — у 2018 році цей музичний інструмент в демонтованому вигляді було вирішено переправити з театру на реставрацію в Чикаго.
Місце вистав ред.
З моменту свого відкриття 15 лютого 1926 року театр «Орфей» займав одне з чільних місць в шоу-бізнесі. Тут виступали такі знаменитості, як королева еротичного танцю Саллі Ранд комедійні артисти — брати Маркс, Вілл Роджерс, Джуді Гарленд, Джек Бенні, а також великі джазисти — Ліна Горн, Елла Фіцджеральд і Дюк Еллінгтон. До 1950 року в театрі ставили водевілі. У 1960-і роки тут проходили концерти першопрохідців рок-н-ролу — Літла Річарда, Арети Франклін і Стіві Вандера.
Після реставрації 1989 року заново відкритий театр став місцем проведення концертів, прем'єрних показів фільмів, кіно- і телезйомок, фотосесій і відеозаписів. Заснована в 1991 році фінська рок-група HIM записала тут в 2007 році свій перший концертний альбом Digital Versatile Doom.
Місце зйомок ред.
Звідси була організована трансляція таких телешоу, як «American Idol» і «America's Got Talent», сьомого і восьмого сезонів ігрового реаліті-шоу «Королівські перегони Ру Пола», а також фільмів «Останній кіногерой» і «Трансформери». Театр був місцем презентації вигаданого музичного гурту «Елвін і бурундуки» 1960-х років і однойменної кінокомедії, що вийшла в 2007 році.
Фасад будівлі театру з'являється в музичному кліпі Авріл Лавін «I'm with You». У 2011 році Тейлор Свіфт записала тут свій відеокліп пісні «Mean».
У фільмі «У пошуках опівнічного поцілунку»[en] головні герої у виконанні Скута Макнейрі і Сари Сіммонс (англ. Sara Simmonds) на своєму першому побаченні спілкуються в «Орфеї». Девід Гассельгофф, граючи самого себе у фільмі 2011 року «Гоп», проводить в «Орфеї» конкурс талантів.
У 2014 році для рекламної кампанії в театрі «Орфей» знімався фрагмент з «Лускунчика», в якому прима-балерина Марія Кочеткова танцювала з прикріпленою до тіла відеокамерою і смартфоном в руці.
«Американська історія жахів: Роанок» 2016 року включає зйомки, зроблені на тлі театру «Орфей».
Примітки ред.
- Geffner, David Geffner (January–February 2008). Screen Gems. Westways 100 (1): 62–65.
- ↑ (англ.). laorpheum.com. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 28 червня 2018.
- Эсхил. Агамемнон, 1629—1630. Фрагменты ранних греческих философов. Под ред. А. В. Лебедева. М., 1989.; Клавдиан. Похищение Прозерпины II Вступ. 15-28
- . losangelestheatres.blogspot.com. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 1 липня 2018.
- ↑ (англ.). theatreorgans.com. 6 липня 2014. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 28 червня 2018.
- [Ludwig] (8 червня 2011). (англ.). immigrantentrepreneurship.org. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 1 липня 2018.
- Tashan Reed (28 червня 2018). Mighty 90-year-old Wurlitzer organ leaves Orpheum Theatre for about 18 months of restoration (англ.). eu.commercialappeal.com. Процитовано 28 червня 2018.
- Lawson, Kristan, & Rufus, Anneli. California Babylon. New York: St. Martins Press (2000), p. 125.
- Alleman, Richard. Hollywood: The Movie Lover's Guide. Random House, Inc. (2005), p. 189.
- Lorraine Sanders (18 грудня 2014). (англ.). sfgate.com. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 28 червня 2018.
Посилання ред.
- Архівні фотографії будівлі [ 1 серпня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Фотографії театральних інтер'єрів [ 1 серпня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Orpheum Theatre: history [ 8 березня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)