«Татарські люди», хліборобське населення на східному Поділлі та південно-східній Волині у сточищах річок Случі, Тетерева і Бога, яке, разом зі своїми володарями, болохівськими князями (див. Болохівці) 1240 під час походу Батия на Угорщину піддалося татарам і зобов'язалося (за словами літописця) «сіяти для них пшеницю і просо». Щоб покарати непокірне населення, Данило Романович кілька разів (1241, 1254 — 55) робив на них вдалі походи, не зважаючи на їхню тататарську опіку.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Посилання ред.
- Татарські люди // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1882. — 1000 екз.
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |