Таранте́ла (італ. tarantella) — один із найвідоміших італійських народних танців, поширений особливо на півдні Італії, зокрема, в районі Неаполя, на Сицилії тощо.
Назва танцю пов'язана з місцем його виникнення — містом Таранто на півдні Італії.
Тарантела — це швидкий і бадьорий танок, багатий на усталені фігури і підскоки. Виконується однією або декількома парами.
Музичний розмір — 3/8, 6/8, 12/8.
Темп стрімкий. У тарантелі увиразнюється національна характерність і темперамент італійців.
З історією тарантели пов'язано багато легенд. Починаючи з XV століття, вона протягом 2-х століть вважалася єдиним засобом лікування «тарантизму» — божевілля, що викликалося, як вважали, укусом тарантула (отруйного павука, назва якого також походить від міста Таранто). У зв'язку з цим в XVI столітті по Італії мандрували спеціальні оркестри, під гру якого танцювали хворі тарантизмом.
Тарантела виконується під акомпанемент гітари, тамбурина і кастаньєт (на Сицилії), нерідко супроводжується співами.
Починаючи з XIX ст. тарантела як музичний твір використовувалась у стилізованій формі такими композиторами:
- Джакомо Россіні (Італія) — Tarantella у Soirées musicales
- Ференц Ліст (Угорщина) — Tarantella (цикл Венеція і Неаполь).
- Фридерик Шопен (Польща) — Tarantella As-dur концерт 43 для фортепіано.
Ритміку тарантели використовували також українські та російські композитори М.Глинка, П.Чайковський, І.Стравінський, С. Прокоф'єв тощо.
Примітки ред.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- Музична абетка
Джерела та література ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 11., кн. 1., К., 1984, стор. 140
- (англ.)
- Розповіді про народні танці (італ.)
- (італ.)
Посилання ред.
- Тарантела // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.