Таласоїд (англ. thalassoid, рос. талассоид — «мореподібний», від дав.-гр. θάλασσα — «море» та εἶδος — «вигляд») — стара назва великих імпактних кратерів на Місяці, що близькі за розміром до басейнів місячних морів, але, на відміну від них, не мають (або мають мало) темного лавового покриття. Натомість таласоїди, як і їхні околиці, мають світлу поверхню, всіяну дрібнішими кратерами. На повному Місяці (коли погано видно рельєф і добре — альбедо) вони не вирізняються з-поміж інших ділянок.
Таласоїди характерні для зворотного боку Місяця, оскільки масштаб лавових виливів там був значно меншим, ніж на видимому боці. До таласоїдів можна віднести, зокрема, басейни морів Мрії, Москви та Східного, кратери Герцшпрунг та Корольов на зворотному боці Місяця, а також басейн Моря Нектару на видимому.
Історія терміну Редагувати
Цей термін запропонували радянські вчені після початку досліджень зворотного боку Місяця. Його автором є професор Московського державного університету Юрій Павлович Псковський (1926–2004), а в науковий обіг його ввів 1965 року Юрій Наумович Липський, що досліджував фотографії, отримані того ж року «Зондом-3». 1967 року на XIII Генеральній асамблеї Міжнародного астрономічного союзу розглядалося питання про включення цього слова в набір родових термінів номенклатури деталей поверхні Місяця, але пропозицію було відхилено. Таким чином, цей термін є лише характеристикою об'єктів, а не частиною їх назв.
На Заході поняття таласоїдів та відповідний термін не прижилися: там ці об'єкти зазвичай не виділяють в окрему категорію і називають просто басейнами (англ. basins). Зараз поняттям таласоїдів користуються рідко. Колись воно відіграло важливу роль, посприявши розумінню різниці між морями (лавовими рівнинами) та басейнами (кратерами, в яких лежать ці рівнини).
Примітки Редагувати
- ↑ Shevchenko V. V. Thalassoid // Encyclopedia of Planetary Landforms / H. Hargitai, Á. Kereszturi. — Springer New York, 2014. — P. 1–2. — ISBN 978-1-4614-9213-9. — DOI:
- Таласоїди // Астрономічний енциклопедичний словник / За заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАН України, 2003. — С. 468. — ISBN 966-613-263-X. з джерела 24 вересня 2015
- ↑ Glossary of Geology / J. A. Jackson, J. P. Mehl, K. K. E. Neuendorf (American Geological Institute). — 5. — Springer Science & Business Media, 2005. — P. 665. — ISBN 978-0-922-15276-6.
- Талассоид — стаття з Великої радянської енциклопедії
- Mosher J. Lunar Farside Cratering (submitted in partial fulfilment of the requirements for the degree of bachelor of science). — Massachusetts Institute of Technology, 1970. — P. 10. з джерела 5 вересня 2014
- ↑ Шевченко В. В. Современная селенография. — М. : Наука, 1980. — С. 51, 62–63.
- Бакулин П. И., Кононович Э. В., Мороз В. И. Курс общей астрономии. — 4. — М. : Наука, 1977. — С. 332.
- Максименко А. В. Глава 23. От супертелескопа Хаббла (1990 г) до первого изображения звезды (1995 г) // История астрономии в датах и именах. з джерела 17 червня 2007
- Lipsky, Y. N. (1965). Zond-3 Photographs of the Moon's Far Side. Sky and Telescope 30: 338–341. Bibcode:1965S&T....30..338L.
- ↑ Hartmann, W. K. (1981). . Multi-ring basins: Formation and evolution; Proceedings of the Lunar and Planetary Science Conference, Houston, TX, November 10-12, 1980. (A82-39033 19-91): 79–90. Bibcode:1981mrbf.conf...79H. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 лютого 2015.
- Proceedings of the Thirteenth General Assembly (Prague, 1967) – excerpts. The-Moon Wiki. оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 22 листопада 2014.
- Wilhelms D. E. Chapter 6. Back at the Main Event. 1965 // To a Rocky Moon. — The University of Arizona Press, 1993. — P. 120. — ISBN 0-8165-1065-2.
- Wilhelms D. E. Notes to pages 119–124 // To a Rocky Moon. — The University of Arizona Press, 1993. — P. 394 (note 29). — ISBN 0-8165-1065-2.
- Родионова Ж. Ф. Легко ли достать Луну с неба? // Звездочёт. — 1995. — Листопад. — С. 8–11. з джерела 29 листопада 2014. Процитовано 2014-11-22.