Море Мрії лат Mare Ingenii невелике море на зворотному боці Місяця Розмір близько 250 км координати центра 33 12 пд ш 16

Море Мрії (лат. Mare Ingenii) — невелике море на зворотному боці Місяця. Розмір — близько 250 км, координати центра — 33°12′ пд. ш. 164°48′ сх. д. / 33.2° пд. ш. 164.8° сх. д. / -33.2; 164.8 Лежить у басейні діаметром 320 км, розташованому на західному краю басейну Південний полюс — Ейткен.

Море Мрії
лат. Mare Ingenii
Координати центра	33°12′ пд. ш. 164°48′ сх. д. / 33.2° пд. ш. 164.8° сх. д. / -33.2; 164.8
Розмір	250 км
Епонім	мрія
Назву затверджено	1961
Море Мрії на Вікісховищі

Басейн Моря Мрії. Добре видно кільцевий вал. Знімок зонда Lunar Orbiter 2 (1966), погляд із півночі.

Назва Редагувати

Назва «Море Мрії» (рос. Море Мечты) дана на честь апарата «Луна-1» («Мрія»). Вона з'явилася на карті, складеній за першими знімками зворотного боку Місяця, отриманими 1959 року космічним апаратом «Луна-3». Ця карта вийшла 1960 року і того ж року для цієї назви було запропоновано латинський відповідник Mare Desiderii. Іншим можливим перекладом було Mare Somniorum, але це створювало би плутанину з Озером Сновидінь (Lacus Somniorum). Врешті-решт 1961 року Міжнародний астрономічний союз за пропозицією Марсела Міннарта затвердив назву Mare Ingenii, що означає «Море Розуму».

Спочатку ця назва стосувалася значно більшого об'єкту: всього басейну Південний полюс — Ейткен. Але в другій половині 1960-х років апарати серії Lunar Orbiter зробили значно кращі знімки, і при їх інтерпретації цей басейн не виділили як варту уваги деталь — він надто зруйнований і не має чітких меж та суцільного лавового покриву. Тому 1971 року назву Mare Ingenii перенесли на об'єкт цієї статті — значно меншу ділянку в межах басейна. На нього перейшла й назва «Море Мрії».

Опис Редагувати

В басейні Моря Мрії лежать два великі кратери: 117-кілометровий Томсон та 114-кілометровий Томсон M. Вони залиті темною лавою і разом з кількома сусідніми темними ділянками складають власне море. Є в басейні й інші кратери, найбільші з яких — 54-кілометровий Зелінський та 22-кілометровий Обручев X.

Південно-західна частина Моря Мрії примітна яскравими ділянками в формі звивистих стрічок з розмитими межами (місячні вири) — загадковими об'єктами, що трапляються і в деяких інших місцях Місяця.

Поверхня Моря Мрії лежить на 3,3–3,9 км нижче за місячний рівень відліку висот. Одна з вершин валу його басейну (на заході) височіє над морем на 9 км; в інших місцях цей вал набагато нижчий.

Басейн Моря Мрії утворився в донектарському періоді, а лава, що його вкриває, виверглася в пізньоімбрійській епосі. Згідно дослідження 2009 року, підрахунок кратерів у морі вказує на два епізоди залиття його лавою: 3,51 та 3,20 млрд років тому.

Примітки Редагувати

Mare Ingenii. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 11 червня 2015.
Shingareva K., Burba G. [1] — NASA (technical memorandum TM-75035), 1977. — P. 18. — Bibcode:1977STIN...7811960S. з джерела 17 лютого 2015
Карта обратной стороны Луны (составлена по снимкам аппарата «Луна-3»). ЦНИИГАиК и ГАИШ. 1960. оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 12 червня 2015.
Карта Луны / И. И. Катяев, В. А. Шишаков, В. А. Бронштэн (Всесоюзное астрономо-геодезическое общество). — М. : Наука, 1967. — С. 55, 59.
↑ Transactions of the IAU Vol. XI B. Proceedings of the 11th General Assembly (Berkeley, 1961) / Ed. D.H. Sadler. — Berkeley, USA, 1961. — P. 234. (виписки, архів)
Hartmann W. K., Kuiper G. P. (1962). . Communications of the Lunar and Planetary Laboratory 1: 51–66. Bibcode:1962CoLPL...1...51H. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 12 червня 2015.
Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 232, 233. — ISBN 9780521544146.
Menzel, D. H.; Minnaert, M.; Levin, B.; Dollfus, A.; Bell, B. (1971). . Space Science Reviews 12 (2): 137, 179. Bibcode:1971SSRv...12..136M. doi:10.1007/BF00171763. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 12 червня 2015.
Чикмачев В. И., Шевченко В. В. (1999). . Материалы Международного юбилейного симпозиума "Научные результаты космических исследований Луны". Архів оригіналу за 9 травня 2009. Процитовано 12 червня 2015.
За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS [ 22 січня 2019 у Wayback Machine.]
Fassett, C. I.; Head, J. W.; Kadish, S. J.; Mazarico, E.; Neumann, G. A.; Smith, D. E.; Zuber, M. T. (2012). . Journal of Geophysical Research 117 (E12). Bibcode:2012JGRE..117.0H06F. doi:10.1029/2011JE003951. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 12 червня 2015.
Wilhelms D. Plate 09B. Upper Imbrian series // [2] — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) з джерела 8 квітня 2014
Haruyama J., Ohtake M., Matsunaga T. et al. (2009). Long-Lived Volcanism on the Lunar Farside Revealed by SELENE Terrain Camera. Science 323 (5916): 905–908. Bibcode:2009Sci...323..905H. PMID 18988811. doi:10.1126/science.1163382.

Посилання Редагувати

Карти з актуальними назвами деталей поверхні: північна частина [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.], південна частина [ 27 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Інтерактивна карта Місяця, центрована на Море Мрії [ 14 червня 2015 у Wayback Machine.]
Море Мрії [ 26 квітня 2018 у Wayback Machine.] на The-Moon Wiki

[gazetteer-1] Mare Ingenii. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 11 червня 2015.

[Shingareva_1977-2] Shingareva K., Burba G. [1] — NASA (technical memorandum TM-75035), 1977. — P. 18. — Bibcode:1977STIN...7811960S. з джерела 17 лютого 2015

[Karta_1960-3] Карта обратной стороны Луны (составлена по снимкам аппарата «Луна-3»). ЦНИИГАиК и ГАИШ. 1960. оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 12 червня 2015.

[Karta_1967-4] Карта Луны / И. И. Катяев, В. А. Шишаков, В. А. Бронштэн (Всесоюзное астрономо-геодезическое общество). — М. : Наука, 1967. — С. 55, 59.

[Transactions_11B-5] Transactions of the IAU Vol. XI B. Proceedings of the 11th General Assembly (Berkeley, 1961) / Ed. D.H. Sadler. — Berkeley, USA, 1961. — P. 234. (виписки, архів)

[Hartmann_1962-6] Hartmann W. K., Kuiper G. P. (1962). . Communications of the Lunar and Planetary Laboratory 1: 51–66. Bibcode:1962CoLPL...1...51H. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 12 червня 2015.

[Whitaker_2003-7] Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 232, 233. — ISBN 9780521544146.

[Menzel_1971-8] Menzel, D. H.; Minnaert, M.; Levin, B.; Dollfus, A.; Bell, B. (1971). . Space Science Reviews 12 (2): 137, 179. Bibcode:1971SSRv...12..136M. doi:10.1007/BF00171763. Архів оригіналу за 28 жовтня 2017. Процитовано 12 червня 2015.

[Chikmachev_1999-9] Чикмачев В. И., Шевченко В. В. (1999). . Материалы Международного юбилейного симпозиума "Научные результаты космических исследований Луны". Архів оригіналу за 9 травня 2009. Процитовано 12 червня 2015.

[JMARS-10] За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS [ 22 січня 2019 у Wayback Machine.]

[Fassett_2012-11] Fassett, C. I.; Head, J. W.; Kadish, S. J.; Mazarico, E.; Neumann, G. A.; Smith, D. E.; Zuber, M. T. (2012). . Journal of Geophysical Research 117 (E12). Bibcode:2012JGRE..117.0H06F. doi:10.1029/2011JE003951. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 12 червня 2015.

[Wilhelms_1987_plates-12] Wilhelms D. Plate 09B. Upper Imbrian series // [2] — 1987. — (United States Geological Survey Professional Paper 1348) з джерела 8 квітня 2014

[Haruyama_2009-13] Haruyama J., Ohtake M., Matsunaga T. et al. (2009). Long-Lived Volcanism on the Lunar Farside Revealed by SELENE Terrain Camera. Science 323 (5916): 905–908. Bibcode:2009Sci...323..905H. PMID 18988811. doi:10.1126/science.1163382.