Блаженний Юст Такая́ма Уко́н (яп. 【高山右近】, たかやまうこん; 1552 (Тембун 21) — 5 лютого 1615 (Кейчьо 20)) — японський політичний, військовий і релігійний діяч, магнат із провінції Сеццу. Блаженний Католицької церкви.
| Такаяма Укон | |
|---|---|
| Народився | не пізніше 1553 Нара, Японська Держава |
| Помер | 3 лютого 1615 Маніла, Філіппіни |
| У лику | блаженний, преподобний[d] і Слуга Божий |
Біографія ред.
Син Такаями Хіда-но-камі. Господар замку Такацукі (1576–1585). 1564 року прийняв хрещення під іменем Юст (Юстус).
1568 року підтримав похід Оди Нобунаґи до столиці. Служив полководцям Ваді Коремасі (до 1573) й Аракі Мурашіґе (до 1578). Був одним із головних патронів християн у Столичній окрузі, збудував церкву та дім єзуїтів у Такацукі. 1578 року, внаслідок заколоту Аракі проти Нобунаґи, перейшов на бік останнього. Отримав за це повіт провінції Сеццу та став одним із наближених нового господаря. Після загибелі Нобунаґи в 1582 році від рук Акечі Міцухіде відмовився служити заколотникам. Того ж року відзаначився у битві при Ямадзакі в авангарді військ месників під проводом Тойотомі Хідейоші. Згодом став васалом останнього й 1585 року отримав великий уділ Акаші. 1587 року відмовився виконувати наказ Хідейоші про вигнання християнських священиків з країни, внаслідок чого втратив усі володіння й посади. Став клієнтом дому Маеди, мешкав у місті Канадзава.
1614 року, після тотальної заборони християнства в Японії за наказом Токуґави Ієясу, відмовився зректися віри. Був депортований до Маніли на Філіппінах, де й помер. За життя навернув до християнства багатьох магнатів, таких як Ґамо Уджісато та Курода Йошітака. Мав гарні стосунки із Хосокавою Тадаокі та Маедою Тошіїе. Був майстром мистецтва чаювання, належав до семи найкращих учнів Сен-но Рікю. Інші імена — Укон-но-джьō, Наґафуса, Шіґетомо (重友).
Вшанування пам'яті ред.
- Пам'ятник Такаямі в Такацукі.
Беатифікація ред.
Проголошений блаженним 7 лютого 2017 року в м. Осака під час урочистої меси, яку очолив префект Конгрегації в справах святих і папський легат кардинал Анджело Амато.
Примітки ред.
- ↑ Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — К.: Дух і Літера, 2013. — С. 920.
- ↑ Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — К.: Дух і Літера, 2013. — С. 921.
- (укр.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 8 лютого 2017.
Бібліографія ред.
- Коваленко О. . — К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл. ISBN 978-966-378-293-5 — С. 920—921.
- Коваленко О. Ода Нобунаґа в японській антихристиянській літературі… // Східний світ. — 2009. — № 2. — С. 10-19.
- Laures J. Takayama Ukon und die Anfänge der Kirche in Japan （Missionswissenschaftliche Abhandlungen und Texte, 18）. — Aschendorff, 1954.
- Laures J. Studies on Takayama Ukon. — Imprensa Nacional, 1955.
- ヨハネス・ラウレス著 『高山右近の生涯: 日本初期基督教史』 [Життя Такаями Укона: історія раннього християнства в Японії]. — 東京: 中央出版社, 1948.
- 海老沢有道著 『高山右近』 [Такаяма Укон] (人物叢書 / 日本歴史学会編 13). — 東京: 吉川弘文館 1958 (перевидання — 1989).
- 黒部亨著 『利休七哲』 [Сім учнів Рікю]. — 東京: 講談社, 1990.
- 津山千恵著 『織田信長と高山右近: フロイスが見た日本』 [Ода Нобунаґа й Такаяма Укон: Японія очима Фроїша]. — 東京: 三一書房, 1992.
- 片岡千鶴子 「高山右近」 『朝日日本歴史人物事典』 [Такаяма Укон // Японський історичний біографічний словник Асахі]. — 東京: 朝日新聞出版, 1994.
Посилання ред.
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Такаяма Укон
- Такаяма Укон [ 9 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Радіо Ватикану