www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сіппар шум Zimbir давнє шумерське місто розташоване на східному березі річки Євфрат на місці сучасного Тель абу Хаббах T

Сіппар

Сіппар (шум. Zimbir) — давнє шумерське місто, розташоване на східному березі річки Євфрат, на місці сучасного Тель-абу-Хаббах (Tell Abu Habbah) в Іраку, на відстані 60 км на північ від Вавилона й у 30 км на південний схід від Багдада.

Сіппар

33°03′31″ пн. ш. 44°15′07″ сх. д. / 33.0588290000277780° пн. ш. 44.252153000027774965° сх. д. / 33.0588290000277780; 44.252153000027774965Координати: 33°03′31″ пн. ш. 44°15′07″ сх. д. / 33.0588290000277780° пн. ш. 44.252153000027774965° сх. д. / 33.0588290000277780; 44.252153000027774965
Країна  Ірак
Тип населений пункт і місце розкопок
Сіппар
Сіппар (Ірак)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія Редагувати

Не зважаючи на те, що тисячі клинописних текстів були знайдені в Сіппарі, але відносно мало відомо про історію цього міста. Оскільки воно жило відносно окремим життям в Месопотамії, бо було частиною кількох міст, відокремлених річкою.

Наразі знахідки кераміки вказують, що місце розташування Сіппару було заселено ще з найдавніших часів, причому істотне заселення відбувалося ще в ранньому періоді 3-го тисячоліття до н. е. у старовавилонський період 2-го тисячоліття до н. е., і нововавилонський час 1-го тисячоліття до н. е.. Менші рівні заселення продовжувалися в часі Ахаменідів, Селевкідів і Парфянського царства. Сіпар був місцем розташування культу сонячного бога (шумерського Уту, акадського Шамаш) і місцем його храму Ель-Баббара.

Було запропоновано вважати Сіппар біблейським містом Сефарваїм, згаданому у Старому Завіті

Правителі Сіппару Редагувати

У Списку царів Шумеру цар Сіппар, Енмендурана внесений до списку, як один із ранніх (допотопних) заздалегідь династичних правителів регіону. У його 29-му році царювання згадується про будівництво міських стін Сіппара.

У роки Хаммурапі, царя Вавилону, повідомляється про закладку фундаментів міської стіни Сіппару, на 23-му році його царювання, і також згадується, що він працював на стінах міста знову в його 43-му році правління. Його наступник у Вавилоні, Самсу-ілуна будував також стін Сіппара, в його 1-му році царювання. Міські стіни, будуваи зазвичай з невипаленої цегли, що вимагали багато уваги. У записах Навуходоносор II і Набонід вказано, що вони відновили храм E-babbara бога Шамаша .

Походження назви міста Редагувати

Xisuthros, «Халдейський Ной», в шумерській міфології, говорить, що в Сіппарі заховали письмена допотопного світу, тому вважається, що назва Сіппар походить зі слова sipru, що значить «писання». Пліній Старший ('Природнича історія' 6.30.123) згадує секту, або школу халдеїв, що належала до 'Hippareni', тому часто вважається, що ця назва школи (секти) пов'язана з містом Сіппар (особливо, тому що інший дві згадані ним школи (секти), ймовірно також, названо на честь міст: 'Orcheni' — Урук, і 'Borsippeni' — Борсіппа), але цю думку загально ще не прийнято.

Археологія Редагувати

Cкульптурна сцена поклоніння Богу Сонця з храму Сіппару. 860—850 до н. е. Лувр
Конус Хаммурапі з Сіппару, глина, Лувр

Сіппар був знайдений під пагорбом Абу-Хабба (Abu Habba), на площі понад 1 квадратний кілометр, під час розкопок Россама, між 1880 і 1881 роками, для Британського Музею, в експедиція, котра тривала 18 місяців. Було знайдено десятки тисяч клинописних табличок, у тому числі клинописи в храмі Шамаш/Уту. Більшість табличок була нововавилонського періоду. храм був згаданий ще в 18-му році Самсу-ілуна, царя Вавилону, який повідомив про відновлення «Еббабар, храм Шамаша, в Сіппарі», поряд із місцем зикурату. Таблички з клинописом, які зберігаються в Британському музеї, вивчаються ще й сьогодні., Оскільки були часто випадки, за ранні дні археології, записи розкопки не були зроблені, особливо про те де знаходяться місця конкретних знахідок. Це робить важким для розмови який з табличок були знайдені в Sippar-Amnanum, а які знайдені в Сіппарі. До того багато клинописів з Сіппару були куплені на ринку протягом цього часу і поставлені на зберігання в місцях подібно Британського Музею і Університету Пенсільванії. І ще зважаючи, що Багдад є відносно близько до Сіппару, тому це місто було популярною мета для нелегальних розкопок., 1894 року, Сіппар був коротко досліджений близько Вінсент Джина Scheil., який знахідки повернув, переважно старовавилонського періоду, до Стамбульського музею. За сучасні часи, міста було досліджено бельгійською експедицією у 1972–1973 роках. Іракські археологи з Колегії Мистецтв від університету Багдада (Walid Al-Jadir з Farouk Al-Rawi), виконали розкопки Абу-Хаббах (Abu Habbah) з 1977 року, протягом 24 сезонів. Після 2000, до них приєднався Німецький археологічний інститут.

Примітки Редагувати

  1. G. R. Driver, Geographical Problems, Eretz Israel, vol. 5, pp. 18-20, 1958
  2. [1] Hormuzd Rassam, Asshur and the Land of Nimrod: Being an Account of the Discoveries Made in the Ancient Ruins of Nineveh, Asshur, Sepharvaim, Calah, [etc]…, Curts & Jennings, 1897
  3. Erle Leichty, Catalogue of the Babylonian Tablets in the British Museum: Tablets from Sippar 1, vol. 6, British Museum Publications, 1986, ISBN 0-7141-1115-5
  4. rie Leichty and A. K. Grayson, Catalogue of the Babylonian Tablets in the British Museum: Tablets from Sippar 2, vol. 7, British Museum Publications, 1987, ISBN 0-7141-1122-8
  5. Erie Leichty et al., Catalogue of the Babylonian Tablets in the British Museum: Tablets from Sippar 3, vol. 8, British Museum Publications, 1988, ISBN 0-7141-1124-4
  6. [2] [ 3 березня 2020 у Wayback Machine.] Nebo-Sarsekim Cuneiform Tablet at Archaeology.org
  7. Anne Goddeeris, Economy and Society in Northern Babylonia in the Early Old Babylonian Period, Peeters Publishers, 2002, ISBN 90-429-1123-9
  8. [3] [ 6 березня 2009 у Wayback Machine.] Hermann Ranke, Babylonian Legal and Business Documents from the Time of the First Dynasty of Babylon; Chiefly from Sippar, University of Pennsylvania, 1906 (reprinted by Nabu Press ISBN 1-144-69277-6)
  9. Karel Van Lerberghe, Old Babylonian legal and administrative texts from Philadelphia, Leuven: Departement Oriëntalistiek, 1986, ISBN 90-6831-063-1
  10. E. A. Budge, By Nile and Tigris: A Narrative of Journeys in Egypt and Mesopotamia on Behalf of the British Museum Between the Years 1886 and 1913, John Murray, 1920
  11. V. Scheil, Une Saison de fouilles Sippar, Le Caire, 1902
  12. Lamia al-Gailani and Walid al-Jadir, Seal Impressions from Sippar, Sumer, vol. 37, pp. 129–144, 1981
  13. F. N. H. Al-Rawi and Stephanie Dalley, Old Babylonian texts from private houses at Abu Habbah ancient Sippir: Baghdad University Excavations, Nabu Publications, 2000, ISBN 1-897750-07-2
  14. W. al-Jadir and Z. Rajib, Archaeological Results from the Eighth Season at Sippar, Sumer, vol. 46, pp. 69-90, 1990
  15. Abdulillah Fadhil et. al., Ausgrabungen in Sippar (Tell Abu Habbah). Vorbericht über die Grabungsergebnisse der 24. Kampagne 2002, in: Baghdader Mitteilungen (BaM) 36, pp. 157–224, 2005
  16. Abdulillah Fadhil et. el., Sippar — Results of prospecting 2004/24, in: Sumer, A journal of archaeology in Iraq and the Arab world, vol. LII, no. 1&2, pp. 294–357, 2004

Література Редагувати

  • Rivkah Harris, Ancient Sippar: a demographic study of an old-Babylonian city, 1894–1595 B.C., Nederlands Historisch-Archaeologisch Instituut, 1975
  • F. N. H. al-Rawi, Tablets from the Sippar Library I. The «Weidner Chronicle»: A Suppositious Royal Letter concering a Vision, Iraq, vol. 52, pp. 1-15, 1990
  • F. N. H. al-Rawi and A. R. George, Tablets from the Sippar Library II. Tablet II of the Babylonian Creation Epic, Iraq, vol. 52, pp. 149-158, 1990
  • F. N. H. al-Rawi and A. R. George, Tablets from the Sippar Library III. Two Royal Counterfeits, Iraq, vol. 56, pp. 135-149, 1994
  • Luc Dekier, Old Babylonian real estate documents from Sippar in the British Museum, University of Ghent, 1994
  • F. N. H. al-Rawi and A. R. George, Tablets from the Sippar Library IV. Lugale, Iraq, vol. 57, pp. 199-224, 1995
  • John MacGinnis, Letter orders from Sippar and the administration of the Ebabbara in the late-Babylonian period, Bonami, 1995, ISBN 83-85274-07-3
  • F. N. H. al-Rawi and A. R. George, Tablets from the Sippar Library V. An Incantation from Mis Pi, Iraq, vol. 57, pp. 225-228, 1995
  • F. N. H. Al-Rawi and Andrew George, Tablets from the Sippar Library, VI. Atra-hasis, Iraq, vol. 58, pp. 147-190, 1996
  • A. C. V. M. Bongenaar, The Neo-Babylonian Ebabbar Temple at Sippar: its administration and its prosopography, Nederlands Historisch-Archeologisch Instituut te Istanbul, 1997, ISBN 90-6258-081-5
  • F. N. H. al-Rawi and A. R. George, Tablets from the Sippar Library VII. Three wisdom texts, Iraq, vol. 60, pp. 187-206, 1998
  • F. N. H. al-Rawi, Tablets from the Sippar library X: A dedication of Zabaya of Larsa, Iraq, vol. 64, pp. 247-248, 2002
  • Andrew George and Khalid Salim Ismail, Tablets from the Sippar library, XI. The Babylonian almanac, Iraq, vol. 64, pp. 249-258, 2002
  • Theophilus Goldridge Pinches, The Antiquities found by Mr. H. Rassam at Abu-habbah (Sippara), Harrison and Sons, 1884
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sippar shum Zimbir davnye shumerske misto roztashovane na shidnomu berezi richki Yevfrat na misci suchasnogo Tel abu Habbah Tell Abu Habbah v Iraku na vidstani 60 km na pivnich vid Vavilona j u 30 km na pivdennij shid vid Bagdada Sippar33 03 31 pn sh 44 15 07 sh d 33 0588290000277780 pn sh 44 252153000027774965 sh d 33 0588290000277780 44 252153000027774965 Koordinati 33 03 31 pn sh 44 15 07 sh d 33 0588290000277780 pn sh 44 252153000027774965 sh d 33 0588290000277780 44 252153000027774965Krayina IrakTip naselenij punkt i misce rozkopokSipparSippar Irak Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Praviteli Sipparu 1 2 Pohodzhennya nazvi mista 2 Arheologiya 3 Primitki 4 LiteraturaIstoriya RedaguvatiNe zvazhayuchi na te sho tisyachi klinopisnih tekstiv buli znajdeni v Sippari ale vidnosno malo vidomo pro istoriyu cogo mista Oskilki vono zhilo vidnosno okremim zhittyam v Mesopotamiyi bo bulo chastinoyu kilkoh mist vidokremlenih richkoyu Narazi znahidki keramiki vkazuyut sho misce roztashuvannya Sipparu bulo zaseleno she z najdavnishih chasiv prichomu istotne zaselennya vidbuvalosya she v rannomu periodi 3 go tisyacholittya do n e u starovavilonskij period 2 go tisyacholittya do n e i novovavilonskij chas 1 go tisyacholittya do n e Menshi rivni zaselennya prodovzhuvalisya v chasi Ahamenidiv Selevkidiv i Parfyanskogo carstva Sipar buv miscem roztashuvannya kultu sonyachnogo boga shumerskogo Utu akadskogo Shamash i miscem jogo hramu El Babbara Bulo zaproponovano vvazhati Sippar biblejskim mistom Sefarvayim zgadanomu u Staromu Zaviti 1 Praviteli Sipparu Redaguvati U Spisku cariv Shumeru car Sippar Enmendurana vnesenij do spisku yak odin iz rannih dopotopnih zazdalegid dinastichnih praviteliv regionu U jogo 29 mu roci caryuvannya zgaduyetsya pro budivnictvo miskih stin Sippara U roki Hammurapi carya Vavilonu povidomlyayetsya pro zakladku fundamentiv miskoyi stini Sipparu na 23 mu roci jogo caryuvannya i takozh zgaduyetsya sho vin pracyuvav na stinah mista znovu v jogo 43 mu roci pravlinnya Jogo nastupnik u Vaviloni Samsu iluna buduvav takozh stin Sippara v jogo 1 mu roci caryuvannya Miski stini buduvai zazvichaj z nevipalenoyi cegli sho vimagali bagato uvagi U zapisah Navuhodonosor II i Nabonid vkazano sho voni vidnovili hram E babbara boga Shamasha Pohodzhennya nazvi mista Redaguvati Xisuthros Haldejskij Noj v shumerskij mifologiyi govorit sho v Sippari zahovali pismena dopotopnogo svitu tomu vvazhayetsya sho nazva Sippar pohodit zi slova sipru sho znachit pisannya Plinij Starshij Prirodnicha istoriya 6 30 123 zgaduye sektu abo shkolu haldeyiv sho nalezhala do Hippareni tomu chasto vvazhayetsya sho cya nazva shkoli sekti pov yazana z mistom Sippar osoblivo tomu sho inshij dvi zgadani nim shkoli sekti jmovirno takozh nazvano na chest mist Orcheni Uruk i Borsippeni Borsippa ale cyu dumku zagalno she ne prijnyato Arheologiya Redaguvati nbsp Ckulpturna scena pokloninnya Bogu Soncya z hramu Sipparu 860 850 do n e Luvr nbsp Konus Hammurapi z Sipparu glina LuvrSippar buv znajdenij pid pagorbom Abu Habba Abu Habba na ploshi ponad 1 kvadratnij kilometr pid chas rozkopok Rossama mizh 1880 i 1881 rokami dlya Britanskogo Muzeyu v ekspediciya kotra trivala 18 misyaciv 2 Bulo znajdeno desyatki tisyach klinopisnih tablichok u tomu chisli klinopisi v hrami Shamash Utu Bilshist tablichok bula novovavilonskogo periodu 3 4 5 hram buv zgadanij she v 18 mu roci Samsu iluna carya Vavilonu yakij povidomiv pro vidnovlennya Ebbabar hram Shamasha v Sippari poryad iz miscem zikuratu Tablichki z klinopisom yaki zberigayutsya v Britanskomu muzeyi vivchayutsya she j sogodni 6 Oskilki buli chasto vipadki za ranni dni arheologiyi zapisi rozkopki ne buli zrobleni osoblivo pro te de znahodyatsya miscya konkretnih znahidok Ce robit vazhkim dlya rozmovi yakij z tablichok buli znajdeni v Sippar Amnanum a yaki znajdeni v Sippari 7 Do togo bagato klinopisiv z Sipparu buli kupleni na rinku protyagom cogo chasu i postavleni na zberigannya v miscyah podibno Britanskogo Muzeyu i Universitetu Pensilvaniyi 8 9 I she zvazhayuchi sho Bagdad ye vidnosno blizko do Sipparu tomu ce misto bulo populyarnoyu meta dlya nelegalnih rozkopok 10 1894 roku Sippar buv korotko doslidzhenij blizko Vinsent Dzhina Scheil 11 yakij znahidki povernuv perevazhno starovavilonskogo periodu do Stambulskogo muzeyu Za suchasni chasi mista bulo doslidzheno belgijskoyu ekspediciyeyu u 1972 1973 rokah Irakski arheologi z Kolegiyi Mistectv vid universitetu Bagdada Walid Al Jadir z Farouk Al Rawi vikonali rozkopki Abu Habbah Abu Habbah z 1977 roku protyagom 24 sezoniv 12 13 14 Pislya 2000 do nih priyednavsya Nimeckij arheologichnij institut 15 16 Primitki Redaguvati G R Driver Geographical Problems Eretz Israel vol 5 pp 18 20 1958 1 Hormuzd Rassam Asshur and the Land of Nimrod Being an Account of the Discoveries Made in the Ancient Ruins of Nineveh Asshur Sepharvaim Calah etc Curts amp Jennings 1897 Erle Leichty Catalogue of the Babylonian Tablets in the British Museum Tablets from Sippar 1 vol 6 British Museum Publications 1986 ISBN 0 7141 1115 5 rie Leichty and A K Grayson Catalogue of the Babylonian Tablets in the British Museum Tablets from Sippar 2 vol 7 British Museum Publications 1987 ISBN 0 7141 1122 8 Erie Leichty et al Catalogue of the Babylonian Tablets in the British Museum Tablets from Sippar 3 vol 8 British Museum Publications 1988 ISBN 0 7141 1124 4 2 Arhivovano 3 bereznya 2020 u Wayback Machine Nebo Sarsekim Cuneiform Tablet at Archaeology org Anne Goddeeris Economy and Society in Northern Babylonia in the Early Old Babylonian Period Peeters Publishers 2002 ISBN 90 429 1123 9 3 Arhivovano 6 bereznya 2009 u Wayback Machine Hermann Ranke Babylonian Legal and Business Documents from the Time of the First Dynasty of Babylon Chiefly from Sippar University of Pennsylvania 1906 reprinted by Nabu Press ISBN 1 144 69277 6 Karel Van Lerberghe Old Babylonian legal and administrative texts from Philadelphia Leuven Departement Orientalistiek 1986 ISBN 90 6831 063 1 E A Budge By Nile and Tigris A Narrative of Journeys in Egypt and Mesopotamia on Behalf of the British Museum Between the Years 1886 and 1913 John Murray 1920 V Scheil Une Saison de fouilles Sippar Le Caire 1902 Lamia al Gailani and Walid al Jadir Seal Impressions from Sippar Sumer vol 37 pp 129 144 1981 F N H Al Rawi and Stephanie Dalley Old Babylonian texts from private houses at Abu Habbah ancient Sippir Baghdad University Excavations Nabu Publications 2000 ISBN 1 897750 07 2 W al Jadir and Z Rajib Archaeological Results from the Eighth Season at Sippar Sumer vol 46 pp 69 90 1990 Abdulillah Fadhil et al Ausgrabungen in Sippar Tell Abu Habbah Vorbericht uber die Grabungsergebnisse der 24 Kampagne 2002 in Baghdader Mitteilungen BaM 36 pp 157 224 2005 Abdulillah Fadhil et el Sippar Results of prospecting 2004 24 in Sumer A journal of archaeology in Iraq and the Arab world vol LII no 1 amp 2 pp 294 357 2004Literatura RedaguvatiRivkah Harris Ancient Sippar a demographic study of an old Babylonian city 1894 1595 B C Nederlands Historisch Archaeologisch Instituut 1975 F N H al Rawi Tablets from the Sippar Library I The Weidner Chronicle A Suppositious Royal Letter concering a Vision Iraq vol 52 pp 1 15 1990 F N H al Rawi and A R George Tablets from the Sippar Library II Tablet II of the Babylonian Creation Epic Iraq vol 52 pp 149 158 1990 F N H al Rawi and A R George Tablets from the Sippar Library III Two Royal Counterfeits Iraq vol 56 pp 135 149 1994 Luc Dekier Old Babylonian real estate documents from Sippar in the British Museum University of Ghent 1994 F N H al Rawi and A R George Tablets from the Sippar Library IV Lugale Iraq vol 57 pp 199 224 1995 John MacGinnis Letter orders from Sippar and the administration of the Ebabbara in the late Babylonian period Bonami 1995 ISBN 83 85274 07 3 F N H al Rawi and A R George Tablets from the Sippar Library V An Incantation from Mis Pi Iraq vol 57 pp 225 228 1995 F N H Al Rawi and Andrew George Tablets from the Sippar Library VI Atra hasis Iraq vol 58 pp 147 190 1996 A C V M Bongenaar The Neo Babylonian Ebabbar Temple at Sippar its administration and its prosopography Nederlands Historisch Archeologisch Instituut te Istanbul 1997 ISBN 90 6258 081 5 F N H al Rawi and A R George Tablets from the Sippar Library VII Three wisdom texts Iraq vol 60 pp 187 206 1998 F N H al Rawi Tablets from the Sippar library X A dedication of Zabaya of Larsa Iraq vol 64 pp 247 248 2002 Andrew George and Khalid Salim Ismail Tablets from the Sippar library XI The Babylonian almanac Iraq vol 64 pp 249 258 2002 Theophilus Goldridge Pinches The Antiquities found by Mr H Rassam at Abu habbah Sippara Harrison and Sons 1884 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sippar amp oldid 38195117