Сімо́н Вуе́ (фр. Simon Vouet) (нар. 9 січня 1590, Париж — пом. 30 червня 1649, Париж), французький художник, портретист і декоратор.
| Сімон Вуе | |
|---|---|
| Simon Vouet | |
| | |
| Симон Вуе, автопортрет | |
| Народження | 9 січня 1590 Париж |
| Смерть | 30 червня 1649 (59 років) |
| Париж | |
| Національність | француз |
| Країна | Франція |
| Жанр | Портрет |
| Діяльність | художник, рисувальник, архітектурний кресляр |
| Напрямок | живопис і портретний живописd |
| Відомі учні | Шарль Лебрен, Louis Lerambertd, П'єр Міньяр, Nicolas Mignardd і Nicolas Chaperond |
| Твори | декоративні композиції у палаці Пале-Рояль |
| У шлюбі з | Virginia Vezzid |
| Брати, сестри | Aubin Vouetd |
| | |
| Сімон Вуе у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Ранні роки Редагувати
Народився в Парижі 9 січня 1590 року. Вчився у свого батька Лорана Вуе, що займався декоративними роботами, брав участь у створенні Королівської площі в столиці. Молодою людиною відвідав Англію; тут він домігся перших значних успіхів в галузі портретного живопису.
У Османській імперії Редагувати
У 1611 Вуе супроводжував французького посла Сансі до Константинополя і під час цієї поїздки написав портрет османського султана, правда, той йому непозував. Митець працював по пам'яті.
Італійський період Редагувати
Повертаючись зі Сходу, він залишився на п'ятнадцять років в Італії, що вважалась мистецькою меккою 17 століття в Європі.
В Італії він працював по замовленнях сімей Барберіні і Доріа в Римі і Генуї. Вивчення італійського живопису справила величезний вплив на формування його стилю. Але стиль Вуе залишився холодним, зорієнтованим на авторитетні зразки, розрахованим на аристократичні смаки.
Родина Редагувати
Ще перебуваючи в Римі, у 1626 р. Вуе узяв шлюб з римлянкою на ім'я Вірджинія да Ваццо. Подружжя мало дев'ятеро дітей. Дружина Вуе померла у 1638 р. під час чергових пологів. Митець не був схильним до чернечого життя і узяв шлюб вдруге з удовицею Радегондою Беранже.
Повернення до Парижа Редагувати
У 1627 Людовик XIII запросив Вуе до Франції, і художник все життя прожив у Парижі, працюючи над декоруванням церков і палаців ( його декоративні роботи відомі головним чином за гравюрами Мішеля Доріньї). Один із найкращих його творів — декоративні композиції у палаці кардинала Рішельє Пале-Кардиналь (пізніше Пале-Рояль).
Живопис Вуе зрілого періоду його творчості відображає вплив італійського бароко. Його учні і далі працювали в різних стилях, які сучасні дослідники об'єднують під назвою Grande manière («великий стиль»).
Помер Вуе в Парижі 30 червня 1649.
Посмертна слава Редагувати
Холодна художня манера Вуе наче контрастувала з щирим, хоча й стриманим, філософські заглибленим мистецтвом Нікола Пуссена. На відміну від слави Пуссена, що тільки розгоралася з роками, слава Симона Вуе збрякла, а в 19 столітті його забули.
Мистецтвознавці 20 століття повернули художнику місце в історії мистецтв 17 століття, визнаючи надзвичайну авторитетність Караваджо чи Пуссена і відводячи скромне місце Симону Вуе поряд з цими велетнями.
Найкращі твори Редагувати
До найкращих творів Вуе належать: «Введення в храм» (у Луврі), «Мучеництво святого Євстахія», «Архістратиг Михаїл, що виганяє з неба обурених ангелів» та інші. Роботи Вуе є в Римі, Генуї, Мюнхені, але найбільше їх у Парижі. Картини в Луврі не мають підпису художника. В Ермітажі зберігаються чотири твори Вуе: дві «Мадонни», «Венера утримує Адоніса, що відправляється на полювання» і «Смерть Лукреції».
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Вуэ, Симон. Энциклопедия Кольера(рос.) [ 5 липня 2009 у Wayback Machine.]
- http://smallbay.ru/artfrance/vouet_simon.html [ 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
- http://www.abc-people.com/event/supper/supper-pic10.htm [ 23 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- http://bibliotekar.ru/slovar-impr/216.htm [ 19 липня 2014 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Czech National Authority Database