www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сяноцька гімназія Чоловіча гімназія класичного типу ім Королеви Софії в Сяніку або пол Państwowe Gimnazjum Męskie im Kró

Сяноцька гімназія

Чоловіча гімназія класичного типу ім. Королеви Софії в Сяніку, або Сяноцька гімназія (пол. Państwowe Gimnazjum Męskie im. Królowej Zofii) — один із найстаріших навчальних закладів теперішнього Підкарпатського воєводства. Заснована 1880 року. Навчались діти міщан, селян.

Історія Редагувати

Гімназія була заснована 27 липня 1880 року на підставі рескрипту L 112079, яким австрійська влада дозволила створити у Сяніку гімназію класичного типу та мала утримуватись на кошти міської казни. Документ був завірений підписом міністра освіти Австро-Угорщини Пауля Гауча фон Франкентурна. До створення гімназії доклали зусиль польський політичний діяч й правник Флоріан Земялковський і настоятель костелу Преображення Господнього в Сяніку Францішек Чашинський.

Гімназія постала як нім. Königin Sophia» Gymnasium und Lyzeum Staatlisches in Sanok (пол. Państwowe Gimnazjum Męskie im. Królowej Zofii) у Сянку в період керівництва містом бургомістра Кирила де Якса Ладижинського.

Спочатку гімназія діяла в будинку бургомістра на вул. Церковній (пол. ul. Cerkiewna), згодом у будинку пані Каханової на цій вулиці. 20 жовтня 1883 року вона переїхала у будинок на вул. Собєського (пол. ul. Sobieskiego, до цього часу називалась ul. Zielona), який використовує досі. Тендер на будівництво будівлі гімназії виграв сяноцький підприємець Ейзик Герціґ (пол. Eisig Herzig), який запропонував ціну у 45 368 золотих ринських.

Довоєнний період Редагувати

У перший навчальний рік 1880/1881 до першого класу записалося 63 учні, які закінчили навчання у 1888 році. У 1889 році гімназію вже відвідувало 335 учнів. Стрімкий розвиток закладу завдячує роботі двом першим директорам Мечиславу Ямруґєвічу (1880—1888) і Каролю Петеленцу (1889—1890), які були переведені відповідно до гімназії св. Анни у Кракові і в Стрию. Влада Сяніка утримувала заклад до 1904 року, після чого він перейшов на державне фінансування.

Подальший розвиток гімназії пов'язаний з діяльністю директора Володимира Банковського (1895—1913), коли кількість учнів у період 1899—1906 років сягнув рекордних 800 осіб, 90 % яких були приїжджими. Через недостачу місця було орендовано додаткові приміщення у будинках Владислава Бєксинського (ul. Jana III Sobieskiego, 8-10) і Карола Герардіса (ul. Kazimierza Wielkiego, 6). У 1895 році Леон Студзінський створив Товариство підтримки науки (пол. Towarzystwo Pomocy Naukowej), яке надавало підтримку бідним гімназистам. У 1898 році було збудовано Гімназійну Бурсу ім. цісаря Франца Йозефа (пол. Bursa Gimnazjalna im. ces. Franciszka Józefa), в той час як Народний Дім відкрив гуртожиток для українських учнів.

У 1908 році випускні іспити склала перша в історії гімназії учениця, після чого дівчата стали навчатися з хлопцями.

Міжвоєнний період Редагувати

У період Першої світової війни навчальний процес було зупинено, а приміщення гімназії використовувалося армією як шпиталь. У 1915 році навчання частково поновилося і проводилось в орендованих будинках Владислава Бєксинського і Карола Герардіса. У цей час гімназією керував Адам Питель (1913—1917).

Після ПСВ через знищену інфраструктуру, наукового потенціалу, нестачу фінансування гімназія переживала скрутні часи. У цей період директором був Станіслав Басінські (1917—1925). У міжвоєнний період гімназія змінила профіль від класичного до гуманітарного, змінивши назву 1922 року.

Наступним директором гімназії був Станіслав Боровічка (1925—1927), за час керівництва якого значно покращилось матеріальне становище закладу, було закуплено нове шкільне обладнання, навчальна література, а кількість учнів перевищувала 500 осіб, а у навчальному році 1926/1927 нараховувалось 150 гімназисток-заочниць.
«На цілу Лемківщину це була одинока гімназія, де вчили також і української мови» (М. Кудлик, однокласник Богдана-Ігоря Антонича)

У період 1919—1939 років свідоцтво зрілості отримало 1309 випускників. 12 червня 1938 року з нагоди 50-ліття перших випускних іспитів відбувся Перший з'їзд випускників гімназії. Головою організаційного комітету бул Францішек Слюшкєвіч, а серед організаторів були також бургомістр Сяніка Максимілян Слюшкєвіч, політичний діяч Едмунд Слюшкєвіч, суддя Ян Погорскі та ін.

У період Другої світової війни навчальний процес був знову призупинений, а приміщення гімназії знову зайняли німці, облаштувавши у ньому польовий шпиталь. Навчання відбувалося підпільно і за час окупації випускні іспити здало кілька десятків випускників.

Після звільнення Сяніка 9 серпня 1944 року будівлю зайняли радянські війська. Комітет відбудови гімназії (Ян Швєрцовіч, Софія Сколоздро, Ядвіга Залеська, Роман Шльончка) надіслали до Сталіна телеграму з проханням звільнити будівлю від солдатів Червоної Армії, після чого гімназія поновила навчальний процес. Восени 1944 року директором було обрано найстаршого працівника трудового колективу Яна Швєрцовіча, а заступником — Софію Сколоздро.

Повоєнний період Редагувати

Перші післявоєнні випускні іспити відбулися у 1945 році. До 31 січня 1946 року існував Загальноосвітня Гімназія та Ліцей ім. Королеви Софії (пол. Koedukacyjne Gimnazjum i Liceum im. Królowej Zofii), який виник в результаті об'єднання чоловічої гімназії на вул. Яна Собєського (спочатку пол. I Państwowa Szkoła Męska Stopnia Podstawowego i Licealnego, від 1953 пол. Szkoła Podstawowa i Liceum Ogólnokształcące Męskie) і жіночої гімназії на вул. Адама Міцькевича (тепер це пол. II Liceum Ogólnokształcące im. Marii Skłodowskiej-Curie w Sanoku). З 1946 року гімназисти проходили 11-класний навчальний курс.

21-22 червня 1958 року відбувся Другий з'їзд випускників гімназії з нагоди 70-ліття від часу перших випускних іспитів. Його ініціатором та організатором був випускник 1921 року педагог Юзеф Стаховіч (1900—1985).

У 1965 році у рамках освітньої реформи на базі гімназії було створено загальноосвітню школу № 4 та I чоловічий ліцей (сьогодні це школа № 5 та II чоловічий ліцей). У першій половині 1960-х років ліцей втратив статус «чоловічого» і став загальнодоступним також для дівчат. 3 червня 1973 року I чоловічий ліцей переїхав до новозбудованої будівлі на вул. Садиби (пол. ul. Zagrody) під новою назвою I загальноосвітній ліцей імені Державної освітньої комісії в Сяніку (пол. I Liceum Ogólnokształcące im. Komisji Edukacji Narodowej w Sanoku). У період 1944—1980 років ліцей закінчило 2 198 осіб.

30 травня — 1 червня 1980 році відбувся Третій з'їзд випускників з народи 100-ліття від започаткування гімназії, у якому взяло участь близько 2 тис. випускників.

28 березня 1983 року гімназії надало нового патрона генерала Кароля Свєрчевського, а 14 грудня 1990 року було повернено первинне ім'я Королеви Софії.

1-3 липня 2005 року відбувся Четвертий з'їзд випускників з нагоди 125-ліття від часу утворення гімназії. Головою організаційного комітету був Вальдемар Шиб'як, а в почесній раді були професор Збіґнєв Яра, Мар'ян Панковські, Здіслав Пешковські і Ян Скочинські.

Основні дати Редагувати

  • 1880 — утворення Чоловічої гімназії класичного типу ім. Королеви Софії
  • 1914—1915 — будівля гімназії використовувалась австрійцями як військовий шпиталь
  • 1922 — заклад отримав назву Державна чоловіча гімназія ім. Королеви Софії в Сяноці (Państwowe Gimnazjum Męskie im. Królowej Zofii w Sanoku)
  • 1938 — Перший з'їзд випускників гімназії з нагоди 50-ліття перших випускних іспитів
  • 1939—1944 — будівля гімназії використовувалась німцями як військовий шпиталь
  • 1953 — гімназія змінила назву на Загальноосвітню школу і Чоловічий Ліцей (Szkoła Podstawowa i Liceum Ogólnokształcące Męskie)
  • 1958 — Другий з'їзд випускників гімназії з нагоди 70-ліття від часу перших випускних іспитів
  • 1965 — відокремлення початкової школи та 11-літки, утворення школи № 4 та I Ліцею
  • 1975 — поділ школи, відокремлення на базі гімназії ще однієї школи № 7
  • 1980 — Третій з'їзд випускників з народи 100-ліття від започаткування гімназії
  • 1990 — повернення гімназії ім'я першого патрона Королеви Софії
  • 1999 — утворення Гімназії № 2
  • 2005 — Четвертий з'їзд випускників з нагоди 125-ліття від часу утворення гімназії

Директори Редагувати

Керівники гімназії

  • Мєчислав Ямруґєвіч (1880—1888)
  • Кароль Петеленц (1889—1890)
  • Томаш Токарскі (1990—1895)
  • Антоні Квятковські (1895)
  • Влодзімєж Банковські (1895—1913)
  • Адам Питель (1913—1917)
  • Станіслав Басінські (1917—1925)
  • Станіслав Боровічка (1925—1927)
  • Станіслав Цебула (1927—1930)
  • Клеменс Коцовскі (1930—1931)
  • Анджей Ґрасела (1931—1939)

Керівники ліцею

  • Ян Швєжовіч (1944—1945)
  • Анджей Ґрасела (1945—1947)
  • Юзеф Погорскі (1947—1953)
  • Юзеф Пенар (1953—1965)
  • Казімєра Дрозд (1965—1966)
  • Роретр Мончка (1966—1971)

Керівники початкової школи та нового ліцею

  • Ядвіґа Самара (1965—1978)
  • Барбара Вуйцік (1978—1981)
  • Гелена Яклік (1981—1989)
  • Анна Требенда (1989—2012)
  • Роберт Зошак (з 2012)

Вчителі Редагувати

  • Лев Ґец — вчитель малювання від 1924 року
  • Францішек Попьолек (до 1899) — вчитель історії
  • Роман Ветулані — вчитель латинської і грецької мов, каліграфії та гімнастики
  • Віктор Арвей (1901—1902)
  • Ян Авґустинські
  • Аполінарій Ґарліцкі (1905—1907)
  • Каспер Бжостовіч
  • Адам Питель — вчитель німецької мови та граматики, директор у період ПСВ
  • Міхал Урбанек (1914—1920) — вчитель польської, латинської та грецької мов
  • Себастіан Фліцак — вчитель латинської і німецької мови у 1927—1933 роках
  • Гелена Косина — вчитель польської мови
  • Тадеуш Мєнкіш — вчитель історії
  • Авґуст Мрочковскі — вчитель природознавства і польської мови
  • Марія Мицька-Кріль — вчитель історії
  • ксьондз Юзеф Опьола
  • Казімєж Сосницькі
  • Юзеф Стаховіч — вчитель польської мови, віце-директор до 1962
  • Владислав Шомбара — вчитель математики
  • Ян Швєржовіч — вчитель польської мови, директор у 1944—1945 роках
  • Ядвіґа Залевська — учителька фізичного виховання, організаторка підпільного навчання.

Випускники (матуристи) Редагувати

  • Юзеф Сєкєжинскі (1890) — ксьондз, греко-католицький діяч
  • Адам Фастнахт (1923—1931) — польський історик, доктор наук, дослідник історії Сяноччини, багаторічний куратор Оссолінеуму
  • Тадеуш Адамчук (1902—1906, перерване) — вчитель у гімназіях Варшави, Ґданську і Познані
  • Арнольд Андрунік (закінчив шість класів) — чиновник, солдат Армії Крайової, організатор підпільної мережі під час ДСВ
  • Людвік Бар (1926) — професор права, викладач
  • Катажина Бахледа-Цуруш (1995—1999) — польська ковзанярка, чотириразова олімпійська чемпіонка
  • Тадеуш Баруцкі (1939) — архітектор, історик мистецтва
  • Францішек Бєлак (перерване) — історик літератури
  • Мєчислав Білек (1926) — лікар-епідеміолог, гігієніст, викладач
  • Казімєж Бочар 1934 — економіст
  • Казімєж Богач (1946) — геолог, викладач
  • Станіслав Бурчик (1939) — католицький духівник, викладач
  • Ян Дрозд-Ґєримскі (1909) — громадський діяч, депутат, вчитель
  • Мєчислав Дукєт (1917) — лікар, акушер-гінеколог, бальнеолог у санаторії в Криниці
  • Юзеф Ґаланка (1923) — викладач гірничої справи у Шльонскому політехнічному унверситеті
  • Станіслав Ґерстман (1929) — філософ, дослідник польської літератури
  • Лєшик Гєц (1947) — лікар-кардіолог
  • Влодзімєж Ґодловскі (1918) — лікар-нейролог, психіатр
  • Тадеуш Гробоні (1923) — дитячий хірург
  • Збіґнєв Яра (1936) — ветеринар, іхтіопатолог, поет
  • Ян Кіларскі — математик, фізик, професор Ґданського університету, історик Ґданська
  • Ян Райхель (1903) — доктор права, адвокат, бургоміст Сяніка
  • Норберт Рамер (1929) — професор Варшавського університету
  • Кальман Сегал (перерване у 1935) — єврейський письменник
  • Ян Скочинскі (1964) — професор філософії в Яґеллонського університету
  • Стефанія Скварчинська (1921) — керівник кафедри історії і теорії літератури у Лодзькій філії Вільного університету
  • Казімєж Сосніцькі (1902) — педагог, філософ
  • Юзеф Шпілецкі (1926) — доктор фізики, викладач Шльонського політехнічного університету
  • Зиґмунт Ветулані (1912) — економіст, дипломат, генеральний консул Польщі в Іраку

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Hukiewicz Józef. Zarys historii Państwowego Gimnazjum w Sanoku // Sprawozdanie jubileuszowe z działalności Państwowego Gimnazjum w Sanoku w latach 1888—1938 wydane z okazji Wielkiego Zjazdu Wychowawców i Wychowanków Zakładu w 50 rocznicę pierwszego egzaminu dojrzałości. — Lwów : Drukarnia Urzędnicza we Lwowie, 1938.
  • Księga pamiątkowa 1928—2008 II Liceum Ogólnokształcącego im. Marii Skłodowskiej-Curie w Sanoku wydana z okazji jubileuszu 80-lecia szkoły. — Sanok, 2008.
  • Księga pamiątkowa (obchodów 100-lecia Gimnazjum oraz I Liceum Ogólnokształcącego w Sanoku). — Sanok, 1980.
  • Odrodzenie do życia gimnazjum po wojnie. W: Zofia Skołozdro: Księga pamiątkowa (obchodów 100-lecia Gimnazjum oraz I Liceum Ogólnokształcącego w Sanoku). — Sanok, 1980.
  • Szybiak Małgorzata. Księga pamiątkowa. 125 lat Gimnazjum Męskiego im. Królowej Zofii — I Liceum Ogólnokształcącego im. Komisji Edukacji Narodowej w Sanoku (1880—2005). — Sanok, 2005. — ISBN 83-922492-0-8.

Посилання Редагувати

  • Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сяноцька гімназія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cholovicha gimnaziya klasichnogo tipu im Korolevi Sofiyi v Syaniku abo Syanocka gimnaziya pol Panstwowe Gimnazjum Meskie im Krolowej Zofii odin iz najstarishih navchalnih zakladiv teperishnogo Pidkarpatskogo voyevodstva Zasnovana 1880 roku Navchalis diti mishan selyan Zmist 1 Istoriya 1 1 Dovoyennij period 1 2 Mizhvoyennij period 1 3 Povoyennij period 2 Osnovni dati 3 Direktori 4 Vchiteli 5 Vipuskniki maturisti 6 Div takozh 7 Dzherela 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiGimnaziya bula zasnovana 27 lipnya 1880 roku na pidstavi reskriptu L 112079 yakim avstrijska vlada dozvolila stvoriti u Syaniku gimnaziyu klasichnogo tipu ta mala utrimuvatis na koshti miskoyi kazni Dokument buv zavirenij pidpisom ministra osviti Avstro Ugorshini Paulya Gaucha fon Frankenturna Do stvorennya gimnaziyi doklali zusil polskij politichnij diyach j pravnik Florian Zemyalkovskij i nastoyatel kostelu Preobrazhennya Gospodnogo v Syaniku Francishek Chashinskij Gimnaziya postala yak nim Konigin Sophia Gymnasium und Lyzeum Staatlisches in Sanok pol Panstwowe Gimnazjum Meskie im Krolowej Zofii u Syanku v period kerivnictva mistom burgomistra Kirila de Yaksa Ladizhinskogo Spochatku gimnaziya diyala v budinku burgomistra na vul Cerkovnij pol ul Cerkiewna zgodom u budinku pani Kahanovoyi na cij vulici 20 zhovtnya 1883 roku vona pereyihala u budinok na vul Sobyeskogo pol ul Sobieskiego do cogo chasu nazivalas ul Zielona yakij vikoristovuye dosi Tender na budivnictvo budivli gimnaziyi vigrav syanockij pidpriyemec Ejzik Gercig pol Eisig Herzig yakij zaproponuvav cinu u 45 368 zolotih rinskih Dovoyennij period Redaguvati U pershij navchalnij rik 1880 1881 do pershogo klasu zapisalosya 63 uchni yaki zakinchili navchannya u 1888 roci U 1889 roci gimnaziyu vzhe vidviduvalo 335 uchniv Strimkij rozvitok zakladu zavdyachuye roboti dvom pershim direktoram Mechislavu Yamrugyevichu 1880 1888 i Karolyu Petelencu 1889 1890 yaki buli perevedeni vidpovidno do gimnaziyi sv Anni u Krakovi i v Striyu Vlada Syanika utrimuvala zaklad do 1904 roku pislya chogo vin perejshov na derzhavne finansuvannya Podalshij rozvitok gimnaziyi pov yazanij z diyalnistyu direktora Volodimira Bankovskogo 1895 1913 koli kilkist uchniv u period 1899 1906 rokiv syagnuv rekordnih 800 osib 90 yakih buli priyizhdzhimi Cherez nedostachu miscya bulo orendovano dodatkovi primishennya u budinkah Vladislava Byeksinskogo ul Jana III Sobieskiego 8 10 i Karola Gerardisa ul Kazimierza Wielkiego 6 U 1895 roci Leon Studzinskij stvoriv Tovaristvo pidtrimki nauki pol Towarzystwo Pomocy Naukowej yake nadavalo pidtrimku bidnim gimnazistam U 1898 roci bulo zbudovano Gimnazijnu Bursu im cisarya Franca Jozefa pol Bursa Gimnazjalna im ces Franciszka Jozefa v toj chas yak Narodnij Dim vidkriv gurtozhitok dlya ukrayinskih uchniv U 1908 roci vipuskni ispiti sklala persha v istoriyi gimnaziyi uchenicya pislya chogo divchata stali navchatisya z hlopcyami Mizhvoyennij period Redaguvati U period Pershoyi svitovoyi vijni navchalnij proces bulo zupineno a primishennya gimnaziyi vikoristovuvalosya armiyeyu yak shpital U 1915 roci navchannya chastkovo ponovilosya i provodilos v orendovanih budinkah Vladislava Byeksinskogo i Karola Gerardisa U cej chas gimnaziyeyu keruvav Adam Pitel 1913 1917 Pislya PSV cherez znishenu infrastrukturu naukovogo potencialu nestachu finansuvannya gimnaziya perezhivala skrutni chasi U cej period direktorom buv Stanislav Basinski 1917 1925 U mizhvoyennij period gimnaziya zminila profil vid klasichnogo do gumanitarnogo zminivshi nazvu 1922 roku Nastupnim direktorom gimnaziyi buv Stanislav Borovichka 1925 1927 za chas kerivnictva yakogo znachno pokrashilos materialne stanovishe zakladu bulo zakupleno nove shkilne obladnannya navchalna literatura a kilkist uchniv perevishuvala 500 osib a u navchalnomu roci 1926 1927 narahovuvalos 150 gimnazistok zaochnic Na cilu Lemkivshinu ce bula odinoka gimnaziya de vchili takozh i ukrayinskoyi movi M Kudlik odnoklasnik Bogdana Igorya Antonicha U period 1919 1939 rokiv svidoctvo zrilosti otrimalo 1309 vipusknikiv 12 chervnya 1938 roku z nagodi 50 littya pershih vipusknih ispitiv vidbuvsya Pershij z yizd vipusknikiv gimnaziyi Golovoyu organizacijnogo komitetu bul Francishek Slyushkyevich a sered organizatoriv buli takozh burgomistr Syanika Maksimilyan Slyushkyevich politichnij diyach Edmund Slyushkyevich suddya Yan Pogorski ta in U period Drugoyi svitovoyi vijni navchalnij proces buv znovu prizupinenij a primishennya gimnaziyi znovu zajnyali nimci oblashtuvavshi u nomu polovij shpital Navchannya vidbuvalosya pidpilno i za chas okupaciyi vipuskni ispiti zdalo kilka desyatkiv vipusknikiv Pislya zvilnennya Syanika 9 serpnya 1944 roku budivlyu zajnyali radyanski vijska Komitet vidbudovi gimnaziyi Yan Shvyercovich Sofiya Skolozdro Yadviga Zaleska Roman Shlonchka nadislali do Stalina telegramu z prohannyam zvilniti budivlyu vid soldativ Chervonoyi Armiyi pislya chogo gimnaziya ponovila navchalnij proces Voseni 1944 roku direktorom bulo obrano najstarshogo pracivnika trudovogo kolektivu Yana Shvyercovicha a zastupnikom Sofiyu Skolozdro Povoyennij period Redaguvati Pershi pislyavoyenni vipuskni ispiti vidbulisya u 1945 roci Do 31 sichnya 1946 roku isnuvav Zagalnoosvitnya Gimnaziya ta Licej im Korolevi Sofiyi pol Koedukacyjne Gimnazjum i Liceum im Krolowej Zofii yakij vinik v rezultati ob yednannya cholovichoyi gimnaziyi na vul Yana Sobyeskogo spochatku pol I Panstwowa Szkola Meska Stopnia Podstawowego i Licealnego vid 1953 pol Szkola Podstawowa i Liceum Ogolnoksztalcace Meskie i zhinochoyi gimnaziyi na vul Adama Mickevicha teper ce pol II Liceum Ogolnoksztalcace im Marii Sklodowskiej Curie w Sanoku Z 1946 roku gimnazisti prohodili 11 klasnij navchalnij kurs 21 22 chervnya 1958 roku vidbuvsya Drugij z yizd vipusknikiv gimnaziyi z nagodi 70 littya vid chasu pershih vipusknih ispitiv Jogo iniciatorom ta organizatorom buv vipusknik 1921 roku pedagog Yuzef Stahovich 1900 1985 U 1965 roci u ramkah osvitnoyi reformi na bazi gimnaziyi bulo stvoreno zagalnoosvitnyu shkolu 4 ta I cholovichij licej sogodni ce shkola 5 ta II cholovichij licej U pershij polovini 1960 h rokiv licej vtrativ status cholovichogo i stav zagalnodostupnim takozh dlya divchat 3 chervnya 1973 roku I cholovichij licej pereyihav do novozbudovanoyi budivli na vul Sadibi pol ul Zagrody pid novoyu nazvoyu I zagalnoosvitnij licej imeni Derzhavnoyi osvitnoyi komisiyi v Syaniku pol I Liceum Ogolnoksztalcace im Komisji Edukacji Narodowej w Sanoku U period 1944 1980 rokiv licej zakinchilo 2 198 osib 30 travnya 1 chervnya 1980 roci vidbuvsya Tretij z yizd vipusknikiv z narodi 100 littya vid zapochatkuvannya gimnaziyi u yakomu vzyalo uchast blizko 2 tis vipusknikiv 28 bereznya 1983 roku gimnaziyi nadalo novogo patrona generala Karolya Svyerchevskogo a 14 grudnya 1990 roku bulo poverneno pervinne im ya Korolevi Sofiyi 1 3 lipnya 2005 roku vidbuvsya Chetvertij z yizd vipusknikiv z nagodi 125 littya vid chasu utvorennya gimnaziyi Golovoyu organizacijnogo komitetu buv Valdemar Shib yak a v pochesnij radi buli profesor Zbignyev Yara Mar yan Pankovski Zdislav Peshkovski i Yan Skochinski Osnovni dati Redaguvati1880 utvorennya Cholovichoyi gimnaziyi klasichnogo tipu im Korolevi Sofiyi 1914 1915 budivlya gimnaziyi vikoristovuvalas avstrijcyami yak vijskovij shpital 1922 zaklad otrimav nazvu Derzhavna cholovicha gimnaziya im Korolevi Sofiyi v Syanoci Panstwowe Gimnazjum Meskie im Krolowej Zofii w Sanoku 1938 Pershij z yizd vipusknikiv gimnaziyi z nagodi 50 littya pershih vipusknih ispitiv 1939 1944 budivlya gimnaziyi vikoristovuvalas nimcyami yak vijskovij shpital 1953 gimnaziya zminila nazvu na Zagalnoosvitnyu shkolu i Cholovichij Licej Szkola Podstawowa i Liceum Ogolnoksztalcace Meskie 1958 Drugij z yizd vipusknikiv gimnaziyi z nagodi 70 littya vid chasu pershih vipusknih ispitiv 1965 vidokremlennya pochatkovoyi shkoli ta 11 litki utvorennya shkoli 4 ta I Liceyu 1975 podil shkoli vidokremlennya na bazi gimnaziyi she odniyeyi shkoli 7 1980 Tretij z yizd vipusknikiv z narodi 100 littya vid zapochatkuvannya gimnaziyi 1990 povernennya gimnaziyi im ya pershogo patrona Korolevi Sofiyi 1999 utvorennya Gimnaziyi 2 2005 Chetvertij z yizd vipusknikiv z nagodi 125 littya vid chasu utvorennya gimnaziyiDirektori RedaguvatiKerivniki gimnaziyi Myechislav Yamrugyevich 1880 1888 Karol Petelenc 1889 1890 Tomash Tokarski 1990 1895 Antoni Kvyatkovski 1895 Vlodzimyezh Bankovski 1895 1913 Adam Pitel 1913 1917 Stanislav Basinski 1917 1925 Stanislav Borovichka 1925 1927 Stanislav Cebula 1927 1930 Klemens Kocovski 1930 1931 Andzhej Grasela 1931 1939 Kerivniki liceyu Yan Shvyezhovich 1944 1945 Andzhej Grasela 1945 1947 Yuzef Pogorski 1947 1953 Yuzef Penar 1953 1965 Kazimyera Drozd 1965 1966 Roretr Monchka 1966 1971 Kerivniki pochatkovoyi shkoli ta novogo liceyu Yadviga Samara 1965 1978 Barbara Vujcik 1978 1981 Gelena Yaklik 1981 1989 Anna Trebenda 1989 2012 Robert Zoshak z 2012 Vchiteli RedaguvatiLev Gec vchitel malyuvannya vid 1924 roku Francishek Popolek do 1899 vchitel istoriyi Roman Vetulani vchitel latinskoyi i greckoyi mov kaligrafiyi ta gimnastiki Viktor Arvej 1901 1902 Yan Avgustinski Apolinarij Garlicki 1905 1907 Kasper Bzhostovich Adam Pitel vchitel nimeckoyi movi ta gramatiki direktor u period PSV Mihal Urbanek 1914 1920 vchitel polskoyi latinskoyi ta greckoyi mov Sebastian Flicak vchitel latinskoyi i nimeckoyi movi u 1927 1933 rokah Gelena Kosina vchitel polskoyi movi Tadeush Myenkish vchitel istoriyi Avgust Mrochkovski vchitel prirodoznavstva i polskoyi movi Mariya Micka Kril vchitel istoriyi ksondz Yuzef Opola Kazimyezh Sosnicki Yuzef Stahovich vchitel polskoyi movi vice direktor do 1962 Vladislav Shombara vchitel matematiki Yan Shvyerzhovich vchitel polskoyi movi direktor u 1944 1945 rokah Yadviga Zalevska uchitelka fizichnogo vihovannya organizatorka pidpilnogo navchannya Vipuskniki maturisti RedaguvatiAntonich Bogdan Igor 1920 1928 ukrayinskij poet prozayik perekladach literaturoznavec Antonich Vasil ukrayinskij greko katolickij svyashenik batko Bogdana Igorya Antonicha Ganulyak Grigorij 1903 ukrayinskij lemkivskij pismennik Mikola Denko 1926 ukrayinskij greko katolickij svyashenik Oparivskij Vasil svyashenik UGKC kapelan Vosmoyi Sambirskoyi brigada UGA Slyusarchuk Adam 1930 ukrayinskij greko katolickij svyashenik kapelan UPAYuzef Syekyezhinski 1890 ksondz greko katolickij diyach Adam Fastnaht 1923 1931 polskij istorik doktor nauk doslidnik istoriyi Syanochchini bagatorichnij kurator Ossolineumu Tadeush Adamchuk 1902 1906 perervane vchitel u gimnaziyah Varshavi Gdansku i Poznani Arnold Andrunik zakinchiv shist klasiv chinovnik soldat Armiyi Krajovoyi organizator pidpilnoyi merezhi pid chas DSV Lyudvik Bar 1926 profesor prava vikladach Katazhina Bahleda Curush 1995 1999 polska kovzanyarka chotirirazova olimpijska chempionka Tadeush Barucki 1939 arhitektor istorik mistectva Francishek Byelak perervane istorik literaturi Myechislav Bilek 1926 likar epidemiolog gigiyenist vikladach Kazimyezh Bochar 1934 ekonomist Kazimyezh Bogach 1946 geolog vikladach Stanislav Burchik 1939 katolickij duhivnik vikladach Yan Drozd Gyerimski 1909 gromadskij diyach deputat vchitel Myechislav Dukyet 1917 likar akusher ginekolog balneolog u sanatoriyi v Krinici Yuzef Galanka 1923 vikladach girnichoyi spravi u Shlonskomu politehnichnomu unversiteti Stanislav Gerstman 1929 filosof doslidnik polskoyi literaturi Lyeshik Gyec 1947 likar kardiolog Vlodzimyezh Godlovski 1918 likar nejrolog psihiatr Tadeush Groboni 1923 dityachij hirurg Zbignyev Yara 1936 veterinar ihtiopatolog poet Yan Kilarski matematik fizik profesor Gdanskogo universitetu istorik Gdanska Yan Rajhel 1903 doktor prava advokat burgomist Syanika Norbert Ramer 1929 profesor Varshavskogo universitetu Kalman Segal perervane u 1935 yevrejskij pismennik Yan Skochinski 1964 profesor filosofiyi v Yagellonskogo universitetu Stefaniya Skvarchinska 1921 kerivnik kafedri istoriyi i teoriyi literaturi u Lodzkij filiyi Vilnogo universitetu Kazimyezh Sosnicki 1902 pedagog filosof Yuzef Shpilecki 1926 doktor fiziki vikladach Shlonskogo politehnichnogo universitetu Zigmunt Vetulani 1912 ekonomist diplomat generalnij konsul Polshi v IrakuDiv takozh RedaguvatiUkrayinska derzhavna cholovicha gimnaziya u Peremishli Ukrayinskij institut dlya divchat u Peremishli Yaroslavska gimnaziya Gorlicka gimnaziya Holmska gimnaziyaDzherela RedaguvatiHukiewicz Jozef Zarys historii Panstwowego Gimnazjum w Sanoku Sprawozdanie jubileuszowe z dzialalnosci Panstwowego Gimnazjum w Sanoku w latach 1888 1938 wydane z okazji Wielkiego Zjazdu Wychowawcow i Wychowankow Zakladu w 50 rocznice pierwszego egzaminu dojrzalosci Lwow Drukarnia Urzednicza we Lwowie 1938 Ksiega pamiatkowa 1928 2008 II Liceum Ogolnoksztalcacego im Marii Sklodowskiej Curie w Sanoku wydana z okazji jubileuszu 80 lecia szkoly Sanok 2008 Ksiega pamiatkowa obchodow 100 lecia Gimnazjum oraz I Liceum Ogolnoksztalcacego w Sanoku Sanok 1980 Odrodzenie do zycia gimnazjum po wojnie W Zofia Skolozdro Ksiega pamiatkowa obchodow 100 lecia Gimnazjum oraz I Liceum Ogolnoksztalcacego w Sanoku Sanok 1980 Szybiak Malgorzata Ksiega pamiatkowa 125 lat Gimnazjum Meskiego im Krolowej Zofii I Liceum Ogolnoksztalcacego im Komisji Edukacji Narodowej w Sanoku 1880 2005 Sanok 2005 ISBN 83 922492 0 8 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Syanocka gimnaziya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Syanocka gimnaziya amp oldid 40407125