www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сюжет Сюжéт фр sujet тема предмет від лат subjectum підмет суб єкт різновид наративу сукупність подій у художньому творі

Сюжет

Сюжéт (фр. sujet — тема, предмет від лат. subjectum — підмет, суб'єкт) — різновид наративу, сукупність подій у художньому творі, пов'язаних причинно-наслідковими зв'язками, що розкриваються в певній послідовності. Сюжет є трансформацією фабули, котра містить події в логічній та часовій послідовності, тоді як в сюжеті ця послідовність може порушуватися. В повсякденному вжитку також вживається як синонім синопсису.

Різниця між сюжетом та фабулою

Історія терміна Редагувати

Слово «сюжет» походить з французької мови, де «sujet» — тема, предмет, що в свою чергу походить від лат. subjectum — підмет, суб'єкт. Як термін, «сюжет» стосовно творів літератури почали використовувати французькі драматурги П'єр Корнель та поет і теоретик класицизму Нікола Буало у XVII ст. Вони називали сюжетами запозичені із античної творчості події життя міфічних героїв. Передусім тут маються на увазі хрестоматійно відомі події із життя героїв драматичних творів античних авторів. Вважається, що корені такого уявлення містяться в «Поетиці» Арістотеля, котрий розрізняв загальний виклад подій з життя міфічих героїв («міфос») і його деталізоване словесне вираження в творі.

У англійській мові відповідником до «сюжет» зазвичай є «plot», що первісно означає «невелика ділянка землі». З XVI ст. з'являється значення «схема», «мапа», а також «секрет», що має паралелі з давньофранцузьким «complot» — «складений план», від «compeloter» — «зкочувати в кульку».

Часто «сюжет» (англ. plot) слугує синонімом до «фабула» (від лат. fabula — оповідь, розповідь), особливо в західному літературознавстві. Типовим визначенням сюжету є дане англійським романістом Едвардом Форстером — причинно-наслідковий зв'язок між подіями в історії. «Історія» тут відповідає терміну «фабула» в тих літературних теоріях, що зазнали російського впливу (до яких зокрема належить французька та українська).

В естетиці російського реалізму XIX ст. під сюжетом стали розумітися предмет, тема, причина оповіді. А під фабулою — позбавлений деталей розвиток дії в хронологічній або причинно-наслідковій послідовності. Саме так її визначав, наприклад, Олександр Островський. Олександр Веселковський запропонував називати сюжетом комплекс мотивів, у якому узагальнено акти людської діяльності. Позицію Веселовського підтримав український історик і теоретик літератури Олександр Білецький в 1923 році: «всяка сюжетна схема не монолітна: вона легко розчленовується на ряд елементів, здатних існувати в іншому зв'язку, незалежно один від одного. Ці елементи ми називаємо мотивами».

У 1920-і розділення фабули та сюжету усталилося, проте зміст понять діаметрально змінився, порівняно з реалізмом. В представників формальної школи літературознавства (зокрема Віктора Шкловського, Бориса Томашевського, Миколи Петровського, Бориса Ейхенбаума) фабула — це перебіг подій (їхній правильний хронологічний чи логічний порядок), а сюжет — це їх опрацювання й оповідь (виклад у такому порядку, в якому їх подано сприймачеві, де якісь події можуть упускатися, або мінятися місцями). В радянських теоретиків літератури (зокрема Олександра Ревякіна, Леоніда Тимофєєва та ін.) пропонувалося взагалі відмовитися від терміна «фабула». Якщо ж він використовувався, то в значенні стислого опису основних подій, часто без фіксації зв'язку між ними, або в значенні художньої обробки сюжету.

Протиставлення фабули та сюжету властиве східним послідовникам російської «формальної школи», тоді як на Заході йому відповідає протиставлення історії (англ. story, фр. histoire) та сюжету (англ. plot, фр. récit); історії та тексту (фр. texte); дії (фр. acción) та дискурсу (фр. discurso); або історії та дискурсу. Впродовж 1960-1990-х років різними дослідниками такі протиставлення було запропоновано, надаючи поняттям різних відтінків.

У 1981 Гайден Вайт дав визначення сюжету: «структура взаємозв'язків, за допомогою яких події, на які звертається увага, наділяються значенням, ідентифікуючись як частина цілого». Жером Брунер визначав у 1986 році сюжет як схему наративу, а фабулу як не прив'язану до часу тему.

У сучасному українському літературознавстві термін має такі значення: подія чи система подій, покладена в основу епічних, драматичних, інколи ліричних творів; спосіб естетичного освоєння й осмислення, організації подій (художньої трансформації фабули); рух характерів у художньому часі й просторі. Або як сукупність взаємин між персонажами, яка в певній послідовності подій розкриває характери і зміст у епічому, драматичному (інколи в ліро-епічому) творі. Вважається, що фабула може бути тотожною сюжету, якщо послідовність подій і їх тривалість у обох випадках співпадають.

Основні елементи сюжету Редагувати

Піраміда Фрейтага

Типовим є поділ сюжету, запропонований у 1863 році німецьким драматургом Густавом Фрейтагом, званий також «пірамідою Фрейтага»:

  • Зав'язка (експозиція) — початок сюжету, де вперше зображаються основні персонажі, місце та час дії. Також тут зображаються основна рушійна проблема чи конфлікт.
  • Розвиток дії — серія подій, у яких розкривається конфлікт і головні герої. Події дедалі ускладнюються, створюючи у сприймача сюжету хвилювання, напругу, відчуття наближення кризи.
  • Кульмінація (клімакс) — поворотна точка в сюжеті, де інтерес та емоції сприймача найвищі. Спосіб виходу з кульмінації переважно несподіваний.
  • Спадання дії — події та проблеми прямують до розв'язку, дії головних героїв отримують результати.
  • Розв'язка — завершення оповіді та кінцева подія.

Різновиди сюжетів Редагувати

  • Хронікальні — виникли на ранніх етапах історичного розвитку літератури, їм притаманний хронологічний принцип поєднання відокремлених епізодів.
  • Концентричні — тип сюжету, у якому різні події концентруються навколо центральної події (групи подій) та слідують схемі зав'язка — кульмінація — розв'язка.

Базові сюжети Редагувати

Поширена думка, що всі сюжети засновані на декількох базових сюжетах. Віднайти їх намагалися численні літературознавці.

Жорж Польті виділяв у 1865 році «36 драматичних ситуацій», Хорхе Борхес у новелі «Чотири цикли» (1972) нараховував чотири головних сюжети: штурм міста, повернення, пошук і самогубство бога. Роналд Тобіас у 1993 році описав, що сюжетів є 20, таких як «пошук», «дорослішання», «помста», «втеча» та ін. На думку Крістофера Букера, таких сюжетів є 7, що він висловив у 2005 році: «Перемога над чудовиськом», «З Івана у пана», «Пригода», «Подорож і повернення», «Комедія», «Трагедія», «Відродження».

Див. також Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Сюжет

Примітки Редагувати

  1. ↑ Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Чернівці: Золоті литаври. 2001. с. 555. 
  2. ↑ Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. К.: ВЦ «Академія». 2007. с. 651–653. 
  3. plot | Origin and meaning of plot by Online Etymology Dictionary. www.etymonline.com (англ.). Процитовано 6 травня 2020. 
  4. Forster, E. M. (Edward Morgan) ([1985], ©1927). Aspects of the novel. San Diego: Harcourt Brace Jovanovich. ISBN 0-15-609180-1. OCLC 11316569. 
  5. Story and Plot: Finding Meaning. CRAFT (амер.). 18 січня 2018. Процитовано 6 травня 2020. 
  6. ↑ Владимир, Захаров. О фабуле и сюжете литературного произведения (англ.). Процитовано 6 травня 2020. 
  7. Білецький, О. (1966). Зібрання праць в п'яти томах 3. Київ: Наукова думка. с. 331–332. 
  8. Ханзен-Лёве, Оге (5 вересня 2017). Русский формализм. Методологическая реконструкция развития на основе принципа остранения (рос.). Litres. ISBN 978-5-457-48434-4. 
  9. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. Київ: ВЦ «Академія». 2007. с. 689–690. 
  10. Николаев А. И. Основы литературоведения. Издательство ЛИСТОС (амер.). Процитовано 6 травня 2020. 
  11. Schmid, Wolf (2010). Narratology: An Introduction (англ.). Walter de Gruyter. с. 184. ISBN 978-3-11-022631-7. 
  12. Schmid, Wolf (2010). Narratology: An Introduction (англ.). Walter de Gruyter. с. 190. ISBN 978-3-11-022631-7. 
  13. White, Hayden (1981). The Value of Narrativity in the Representation of Reality. W. J. T. Mitchell (ed.) // On Narrative. Chicago: University of Chicago. с. 9. 
  14. Bruner, Jerome (1986). Actual Minds, Possible Worlds. Cambridge: MASS.: Harvard University Press. с. 17-21. 
  15. ↑ Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. Київ: ВЦ «Академія». 2007. с. 651–653. 
  16. Freytag, Gustav (1894). Freytag's Technique of the Drama: An Exposition of Dramatic Composition and Art. An Authorized Translation from the 6th German Ed. by Elias J. MacEwan (англ.). Scott, Foresman. с. 115. 
  17. Plot - Examples and Definition of Plot. Literary Devices (амер.). 3 листопада 2013. Процитовано 6 травня 2020. 
  18. Tobias, Ronald B. 20 master plots : and how to build them (вид. Second paperback edition). Cincinnati, Ohio. ISBN 978-1-59963-537-8. OCLC 753304543. 
  19. Booker, Christopher. (2004). The seven basic plots : why we tell stories. London: Continuum. ISBN 0-8264-5209-4. OCLC 57131450. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Syuzhet fr sujet tema predmet vid lat subjectum pidmet sub yekt riznovid narativu sukupnist podij u hudozhnomu tvori pov yazanih prichinno naslidkovimi zv yazkami sho rozkrivayutsya v pevnij poslidovnosti Syuzhet ye transformaciyeyu fabuli kotra mistit podiyi v logichnij ta chasovij poslidovnosti todi yak v syuzheti cya poslidovnist mozhe porushuvatisya V povsyakdennomu vzhitku takozh vzhivayetsya yak sinonim sinopsisu Riznicya mizh syuzhetom ta fabuloyu Zmist 1 Istoriya termina 2 Osnovni elementi syuzhetu 3 Riznovidi syuzhetiv 4 Bazovi syuzheti 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaIstoriya termina RedaguvatiSlovo syuzhet pohodit z francuzkoyi movi de sujet tema predmet sho v svoyu chergu pohodit vid lat subjectum pidmet sub yekt Yak termin syuzhet stosovno tvoriv literaturi pochali vikoristovuvati francuzki dramaturgi P yer Kornel ta poet i teoretik klasicizmu Nikola Bualo u XVII st Voni nazivali syuzhetami zapozicheni iz antichnoyi tvorchosti podiyi zhittya mifichnih geroyiv Peredusim tut mayutsya na uvazi hrestomatijno vidomi podiyi iz zhittya geroyiv dramatichnih tvoriv antichnih avtoriv 1 Vvazhayetsya sho koreni takogo uyavlennya mistyatsya v Poetici Aristotelya kotrij rozriznyav zagalnij viklad podij z zhittya mifichih geroyiv mifos i jogo detalizovane slovesne virazhennya v tvori 2 U anglijskij movi vidpovidnikom do syuzhet zazvichaj ye plot sho pervisno oznachaye nevelika dilyanka zemli Z XVI st z yavlyayetsya znachennya shema mapa a takozh sekret sho maye paraleli z davnofrancuzkim complot skladenij plan vid compeloter zkochuvati v kulku 3 Chasto syuzhet angl plot sluguye sinonimom do fabula vid lat fabula opovid rozpovid osoblivo v zahidnomu literaturoznavstvi Tipovim viznachennyam syuzhetu ye dane anglijskim romanistom Edvardom Forsterom prichinno naslidkovij zv yazok mizh podiyami v istoriyi 4 Istoriya tut vidpovidaye terminu fabula v tih literaturnih teoriyah sho zaznali rosijskogo vplivu do yakih zokrema nalezhit francuzka ta ukrayinska 5 V estetici rosijskogo realizmu XIX st pid syuzhetom stali rozumitisya predmet tema prichina opovidi A pid fabuloyu pozbavlenij detalej rozvitok diyi v hronologichnij abo prichinno naslidkovij poslidovnosti Same tak yiyi viznachav napriklad Oleksandr Ostrovskij 6 Oleksandr Veselkovskij zaproponuvav nazivati syuzhetom kompleks motiviv u yakomu uzagalneno akti lyudskoyi diyalnosti 6 Poziciyu Veselovskogo pidtrimav ukrayinskij istorik i teoretik literaturi Oleksandr Bileckij v 1923 roci vsyaka syuzhetna shema ne monolitna vona legko rozchlenovuyetsya na ryad elementiv zdatnih isnuvati v inshomu zv yazku nezalezhno odin vid odnogo Ci elementi mi nazivayemo motivami 7 U 1920 i rozdilennya fabuli ta syuzhetu ustalilosya prote zmist ponyat diametralno zminivsya porivnyano z realizmom 6 V predstavnikiv formalnoyi shkoli literaturoznavstva zokrema Viktora Shklovskogo Borisa Tomashevskogo Mikoli Petrovskogo Borisa Ejhenbauma fabula ce perebig podij yihnij pravilnij hronologichnij chi logichnij poryadok a syuzhet ce yih opracyuvannya j opovid viklad u takomu poryadku v yakomu yih podano sprijmachevi de yakis podiyi mozhut upuskatisya abo minyatisya miscyami 2 8 9 V radyanskih teoretikiv literaturi zokrema Oleksandra Revyakina Leonida Timofyeyeva ta in proponuvalosya vzagali vidmovitisya vid termina fabula Yaksho zh vin vikoristovuvavsya to v znachenni stislogo opisu osnovnih podij chasto bez fiksaciyi zv yazku mizh nimi abo v znachenni hudozhnoyi obrobki syuzhetu 10 Protistavlennya fabuli ta syuzhetu vlastive shidnim poslidovnikam rosijskoyi formalnoyi shkoli 11 todi yak na Zahodi jomu vidpovidaye protistavlennya istoriyi angl story fr histoire ta syuzhetu angl plot fr recit istoriyi ta tekstu fr texte diyi fr accion ta diskursu fr discurso abo istoriyi ta diskursu Vprodovzh 1960 1990 h rokiv riznimi doslidnikami taki protistavlennya bulo zaproponovano nadayuchi ponyattyam riznih vidtinkiv 12 U 1981 Gajden Vajt dav viznachennya syuzhetu struktura vzayemozv yazkiv za dopomogoyu yakih podiyi na yaki zvertayetsya uvaga nadilyayutsya znachennyam identifikuyuchis yak chastina cilogo 13 Zherom Bruner viznachav u 1986 roci syuzhet yak shemu narativu a fabulu yak ne priv yazanu do chasu temu 14 U suchasnomu ukrayinskomu literaturoznavstvi termin maye taki znachennya podiya chi sistema podij pokladena v osnovu epichnih dramatichnih inkoli lirichnih tvoriv sposib estetichnogo osvoyennya j osmislennya organizaciyi podij hudozhnoyi transformaciyi fabuli ruh harakteriv u hudozhnomu chasi j prostori 15 Abo yak sukupnist vzayemin mizh personazhami yaka v pevnij poslidovnosti podij rozkrivaye harakteri i zmist u epichomu dramatichnomu inkoli v liro epichomu tvori 1 Vvazhayetsya sho fabula mozhe buti totozhnoyu syuzhetu yaksho poslidovnist podij i yih trivalist u oboh vipadkah spivpadayut 15 Osnovni elementi syuzhetu Redaguvati nbsp Piramida FrejtagaTipovim ye podil syuzhetu zaproponovanij u 1863 roci nimeckim dramaturgom Gustavom Frejtagom zvanij takozh piramidoyu Frejtaga Zav yazka ekspoziciya pochatok syuzhetu de vpershe zobrazhayutsya osnovni personazhi misce ta chas diyi Takozh tut zobrazhayutsya osnovna rushijna problema chi konflikt Rozvitok diyi seriya podij u yakih rozkrivayetsya konflikt i golovni geroyi Podiyi dedali uskladnyuyutsya stvoryuyuchi u sprijmacha syuzhetu hvilyuvannya naprugu vidchuttya nablizhennya krizi Kulminaciya klimaks povorotna tochka v syuzheti de interes ta emociyi sprijmacha najvishi Sposib vihodu z kulminaciyi perevazhno nespodivanij Spadannya diyi podiyi ta problemi pryamuyut do rozv yazku diyi golovnih geroyiv otrimuyut rezultati Rozv yazka zavershennya opovidi ta kinceva podiya 16 17 Riznovidi syuzhetiv RedaguvatiHronikalni vinikli na rannih etapah istorichnogo rozvitku literaturi yim pritamannij hronologichnij princip poyednannya vidokremlenih epizodiv Koncentrichni tip syuzhetu u yakomu rizni podiyi koncentruyutsya navkolo centralnoyi podiyi grupi podij ta sliduyut shemi zav yazka kulminaciya rozv yazka 1 Bazovi syuzheti RedaguvatiPoshirena dumka sho vsi syuzheti zasnovani na dekilkoh bazovih syuzhetah Vidnajti yih namagalisya chislenni literaturoznavci Zhorzh Polti vidilyav u 1865 roci 36 dramatichnih situacij Horhe Borhes u noveli Chotiri cikli 1972 narahovuvav chotiri golovnih syuzheti shturm mista povernennya poshuk i samogubstvo boga Ronald Tobias u 1993 roci opisav sho syuzhetiv ye 20 takih yak poshuk doroslishannya pomsta vtecha ta in 18 Na dumku Kristofera Bukera takih syuzhetiv ye 7 sho vin visloviv u 2005 roci Peremoga nad chudoviskom Z Ivana u pana Prigoda Podorozh i povernennya Komediya Tragediya Vidrodzhennya 19 Div takozh RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu SyuzhetFabula Narativ Sinopsis Kompoziciya ScenarijPrimitki Redaguvati a b v Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva Chernivci Zoloti litavri 2001 s 555 a b Literaturoznavchij slovnik dovidnik Za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007 s 651 653 plot Origin and meaning of plot by Online Etymology Dictionary www etymonline com angl Procitovano 6 travnya 2020 Forster E M Edward Morgan 1985 c 1927 Aspects of the novel San Diego Harcourt Brace Jovanovich ISBN 0 15 609180 1 OCLC 11316569 Story and Plot Finding Meaning CRAFT amer 18 sichnya 2018 Procitovano 6 travnya 2020 a b v Vladimir Zaharov O fabule i syuzhete literaturnogo proizvedeniya angl Procitovano 6 travnya 2020 Bileckij O 1966 Zibrannya prac v p yati tomah 3 Kiyiv Naukova dumka s 331 332 Hanzen Lyove Oge 5 veresnya 2017 Russkij formalizm Metodologicheskaya rekonstrukciya razvitiya na osnove principa ostraneniya ros Litres ISBN 978 5 457 48434 4 Literaturoznavchij slovnik dovidnik Za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 s 689 690 Nikolaev A I Osnovy literaturovedeniya Izdatelstvo LISTOS amer Procitovano 6 travnya 2020 Schmid Wolf 2010 Narratology An Introduction angl Walter de Gruyter s 184 ISBN 978 3 11 022631 7 Schmid Wolf 2010 Narratology An Introduction angl Walter de Gruyter s 190 ISBN 978 3 11 022631 7 White Hayden 1981 The Value of Narrativity in the Representation of Reality W J T Mitchell ed On Narrative Chicago University of Chicago s 9 Bruner Jerome 1986 Actual Minds Possible Worlds Cambridge MASS Harvard University Press s 17 21 a b Literaturoznavchij slovnik dovidnik Za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 s 651 653 Freytag Gustav 1894 Freytag s Technique of the Drama An Exposition of Dramatic Composition and Art An Authorized Translation from the 6th German Ed by Elias J MacEwan angl Scott Foresman s 115 Plot Examples and Definition of Plot Literary Devices amer 3 listopada 2013 Procitovano 6 travnya 2020 Tobias Ronald B 20 master plots and how to build them vid Second paperback edition Cincinnati Ohio ISBN 978 1 59963 537 8 OCLC 753304543 Booker Christopher 2004 The seven basic plots why we tell stories London Continuum ISBN 0 8264 5209 4 OCLC 57131450 Posilannya RedaguvatiDiya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 290 365 366 426 450 452 mode 1up view theater Rozvitok diyi Rozv yazka Samozarodzhennya syuzhetiv Spiralne rozgortannya syuzhetu abo Koncentrichne rozgortannya syuzhetu Syuzhet Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 337 365 366 426 450 452 Samozarodzhennya syuzhetiv teoriya Syuzhet Tradicijna syuzhetna model shema Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 508 555 572 634 s Literaturoznavchij slovnik dovidnik Za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007 752 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Syuzhet amp oldid 39832756