www.wikidata.uk-ua.nina.az

Титаніт Титан іт сфен мінерал силікат титану та кальцію острівної будови Загальні відомостіСтатус IMA затверджений А d 1

Титаніт

Титан́іт, сфен — мінерал, силікат титану та кальцію острівної будови.

Титаніт
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[d]
IMA-номер IMA1967 s.p.
Абревіатура Ttn
Хімічна формула CaTiSiO₅
Nickel-Strunz 10 9.AG.15
Ідентифікація
Колір безбарвний, різноманітний
Сингонія моноклінна
Вид симетрії моноклінно-призматичнаd
Просторова група просторова група P2₁/ad
Спайність досконала
Злам неправильний
Блиск від скляного до алмазного
Прозорість непрозорий, такий, що просвічує, іноді прозорий.
Інші характеристики
Названо на честь титан
Типова місцевість Гауценберг,
Патнем,
Сент-Лоуренс
 Титаніт у Вікісховищі

Синоніми: арпіделіт, аспіделіт, ледерит, руда бура, кастеліт, піктит, сфен. Синонім сфен (алтгр. σφήν sphén «клин») був даний титаніту через його часто клиноподібну форму кристалів.

Історія та етимологія Редагувати

Титаніт вперше був знайдений в графітових шахтах м. Гауценберг в Баварському лісі в 1795 році і описаний німецьким хіміком Мартіном Генріхом Клапротом (1743 — 1817), який назвав мінерал за вмістом титану, що входить до складу мінералу.

Загальний опис Редагувати

Хімічна формула:

Містить (%): CaO — 28,6; TiO2 — 40,8; SiO2 — 30,6. Може бути присутня незначна кількість рідкісних земель, Fe, Al, Mg і Zr; відзначаються домішки алюмінію, заліза (гротит), марганцю (гриновіт), ніобію, танталу, ітрію (кельгауіт), барію та ін.

Містить ізоморфні домішки TR (до 12 % в кейльгауїті (ітротитаніт)), Mn (до 4 % MnO в гриновітi), Sn (до 1 % SnO в Sn-титаніті).

  • Двозаломлення: +0,105 — 0,135.
  • Дисперсія: 0,051.
  • Поліхроїзм:
    • у зеленого — від безбарвного до зеленого;
    • у жовтого — сильний;
    • безбарвного — жовтий — рожево-бежевий;
  • Блиск: від скляного до алмазного;
  • Люмінесценція: відсутня.
  • Прозорість — непрозорий, такий, що просвічує, іноді прозорий. Ромбо-призматичний вид симетрії.

Асоціація: альбіт, хлорит, епідот, апатит, аланіт, монацит, магнетит, ільменіт, нефелін, біотит, діопсид, кальцит.

Кристалографія Редагувати

Форма кристалів Редагувати

Сингонія моноклінна, вид симетрії призматичний. Головні прості форми: пінакоїди {100} та {001}, призми {110} та {111} та ін. Габітус. Для сфена характерна добра кристалографічна індивідуальність. Його пластинчасті і клиноподібні кристали мають тупі кути між гранями, внаслідок чого розрізи сфену клиноподібні. Кристали мають конвертоподібну форму з клиноподібним перетином. Зустрічається сфен у вигляді окремих кристалів, що вросли в породу або у вигляді друз на стінках тріщин. Спостерігаються двійники зростання по {100} і рідше по {001}.

Агрегати Редагувати

Утворює зернисті, голчасті, радіально-променисті агрегати. Часто наростає на інші мінерали, також утворює тонкі вкрапленики в породі, в окремих випадках — суцільні маси (зазвичай в лужних магматичних породах). У вигляді великих кристалів зустрічається в пегматитах і альпійських жилах.

Фізичні властивості Редагувати

Колір сфену жовтий, коричневий, зелений, інколи червоний, чорний, сірий. Блиск алмазний. Спайність досконала по (100), середня по (100) і (112). Можлива окремість по (100). Твердість 5-6. Питома вага 3,3-3,6.

Прозорі різновиди — напівкоштовні камені. Відрізняється яскравою грою і алмазним блиском.

Утворення і родовища Редагувати

За своїм походженням сфен — магматичний і метаморфічний мінерал; відомий гідротермального походження. Акцесорний мінерал гранітів, лужних магматичних порід, зустрічається також у гнейсах, кристалічних сланцях, кварцових жилах, а також у силікатно-карбонатних породах як результат контактового метаморфізму. Тут він виникає за рахунок перетворення первинних титаністих мінералів на контакті з вапняками. Сфен пов'язаний переважно з лужними породами. Він є у Вишневих, Ільменських, Шишимських і Назямських горах Уралу, а також в Україні в ряді місць Українського щита як акцесорний мінерал у виверженних породах.

Різновиди Редагувати

Розрізняють:

  • титаніт ітріїстий (різновид титаніту, що містить понад 12 % (Y, Ce)2O3;
  • титаніт олов'янистий (різновид титаніту, який містить до 10 % Sn, що заміщає Ті).
  • Гротит — різновид титаніту, містить Al (до 6,2 %), Fe3+ (до 5,9 %), TR (до 12 %).

Розповсюдження і застосування Редагувати

Титаніт — поширений мінерал титану.

У Росії на Кольському півострові видобувається попутно з магнетитом і апатитом. Потенційний рудний мінерал титану (включає до 24,5 % Ti). Колекційний титаніт відомий зі Швейцарії, Італії (Альпи), США (штати Мен, Массачусетс, Нью-Йорк), Росії (Урал, Якутія).

Відомий також у жилах альпійського типу. Супутні мінерали: діопсид, ґранат, епідот, хлорит, кальцит, магнетит, альбіт, адуляр, скаполіт, апатит, циркон, кварц, польовий шпат, амфіболи.

Інші знахідки: кантони Урі, Ґраубюнден, Валліс (Швейцарія), П'ємонт (Італія), шт. Мен, Массачусетс, Нью-Йорк (США), Хібіни, Якутія (РФ), а також Пакистан, Китай, Бразилія, Мадагаскар, Австрія, Канада. В Україні є в межах Українського щита.

Як руда використовується при виробництві металу титану стратегічного значення, що використовується в авіаційній і оборонній промисловості.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2022) — 2022.
    d:Track:Q115116380d:Track:Q26224004
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
    d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
  3. ↑ http://rruff.info/doclib/hom/titanite.pdf
  4. mineralienatlas.de
    d:Track:Q1936589
  5. Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
    d:Track:Q4710517d:Track:Q53857848d:Track:Q53857737
  6. ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
    d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831

Джерела Редагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Титаніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Титаніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Хёрлбат Н., К. Клейн. Минералогия по системе Дэна. Пер. с англ. — М. Недра, 1982. — 728 с.
  • Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 712-716, 717

Посилання Редагувати

Інтернет-ресурси Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Titan it sfen mineral silikat titanu ta kalciyu ostrivnoyi budovi TitanitZagalni vidomostiStatus IMA zatverdzhenij A d 1 IMA nomer IMA1967 s p Abreviatura Ttn 2 Himichna formula CaTiSiO 3 Nickel Strunz 10 9 AG 15IdentifikaciyaKolir bezbarvnij riznomanitnijSingoniya monoklinnaVid simetriyi monoklinno prizmatichnad 3 Prostorova grupa prostorova grupa P2 ad 3 4 Spajnist doskonalaZlam nepravilnijBlisk vid sklyanogo do almaznogoProzorist neprozorij takij sho prosvichuye inodi prozorij Inshi harakteristikiNazvano na chest titan 5 Tipova miscevist Gaucenberg 6 Patnem 6 Sent Lourens 6 Titanit u VikishovishiSinonimi arpidelit aspidelit lederit ruda bura kastelit piktit sfen Sinonim sfen altgr sfhn sphen klin buv danij titanitu cherez jogo chasto klinopodibnu formu kristaliv Zmist 1 Istoriya ta etimologiya 2 Zagalnij opis 3 Kristalografiya 3 1 Forma kristaliv 3 2 Agregati 4 Fizichni vlastivosti 5 Utvorennya i rodovisha 6 Riznovidi 7 Rozpovsyudzhennya i zastosuvannya 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela 11 Posilannya 12 Internet resursiIstoriya ta etimologiya RedaguvatiTitanit vpershe buv znajdenij v grafitovih shahtah m Gaucenberg v Bavarskomu lisi v 1795 roci i opisanij nimeckim himikom Martinom Genrihom Klaprotom 1743 1817 yakij nazvav mineral za vmistom titanu sho vhodit do skladu mineralu Zagalnij opis RedaguvatiHimichna formula 1 Za Ye Lazarenkom CaTiO SiO4 2 Za K Freyem G Shtryubelem ta Z H Cimmerom CaTiO SiO4 O OH F 3 Za Fleischer s Glossary 2004 CaTiSiO5 Mistit CaO 28 6 TiO2 40 8 SiO2 30 6 Mozhe buti prisutnya neznachna kilkist ridkisnih zemel Fe Al Mg i Zr vidznachayutsya domishki alyuminiyu zaliza grotit margancyu grinovit niobiyu tantalu itriyu kelgauit bariyu ta in Mistit izomorfni domishki TR do 12 v kejlgauyiti itrotitanit Mn do 4 MnO v grinoviti Sn do 1 SnO v Sn titaniti Dvozalomlennya 0 105 0 135 Dispersiya 0 051 Polihroyizm u zelenogo vid bezbarvnogo do zelenogo u zhovtogo silnij bezbarvnogo zhovtij rozhevo bezhevij Blisk vid sklyanogo do almaznogo Lyuminescenciya vidsutnya Prozorist neprozorij takij sho prosvichuye inodi prozorij Rombo prizmatichnij vid simetriyi Asociaciya albit hlorit epidot apatit alanit monacit magnetit ilmenit nefelin biotit diopsid kalcit Kristalografiya RedaguvatiForma kristaliv Redaguvati Singoniya monoklinna vid simetriyi prizmatichnij Golovni prosti formi pinakoyidi 100 ta 001 prizmi 110 ta 111 ta in Gabitus Dlya sfena harakterna dobra kristalografichna individualnist Jogo plastinchasti i klinopodibni kristali mayut tupi kuti mizh granyami vnaslidok chogo rozrizi sfenu klinopodibni Kristali mayut konvertopodibnu formu z klinopodibnim peretinom Zustrichayetsya sfen u viglyadi okremih kristaliv sho vrosli v porodu abo u viglyadi druz na stinkah trishin Sposterigayutsya dvijniki zrostannya po 100 i ridshe po 001 Agregati Redaguvati Utvoryuye zernisti golchasti radialno promenisti agregati Chasto narostaye na inshi minerali takozh utvoryuye tonki vkrapleniki v porodi v okremih vipadkah sucilni masi zazvichaj v luzhnih magmatichnih porodah U viglyadi velikih kristaliv zustrichayetsya v pegmatitah i alpijskih zhilah Fizichni vlastivosti RedaguvatiKolir sfenu zhovtij korichnevij zelenij inkoli chervonij chornij sirij Blisk almaznij Spajnist doskonala po 100 serednya po 100 i 112 Mozhliva okremist po 100 Tverdist 5 6 Pitoma vaga 3 3 3 6 Prozori riznovidi napivkoshtovni kameni Vidriznyayetsya yaskravoyu groyu i almaznim bliskom Utvorennya i rodovisha RedaguvatiZa svoyim pohodzhennyam sfen magmatichnij i metamorfichnij mineral vidomij gidrotermalnogo pohodzhennya Akcesornij mineral granitiv luzhnih magmatichnih porid zustrichayetsya takozh u gnejsah kristalichnih slancyah kvarcovih zhilah a takozh u silikatno karbonatnih porodah yak rezultat kontaktovogo metamorfizmu Tut vin vinikaye za rahunok peretvorennya pervinnih titanistih mineraliv na kontakti z vapnyakami Sfen pov yazanij perevazhno z luzhnimi porodami Vin ye u Vishnevih Ilmenskih Shishimskih i Nazyamskih gorah Uralu a takozh v Ukrayini v ryadi misc Ukrayinskogo shita yak akcesornij mineral u viverzhennih porodah Riznovidi RedaguvatiRozriznyayut titanit itriyistij riznovid titanitu sho mistit ponad 12 Y Ce 2O3 titanit olov yanistij riznovid titanitu yakij mistit do 10 Sn sho zamishaye Ti Grotit riznovid titanitu mistit Al do 6 2 Fe3 do 5 9 TR do 12 Rozpovsyudzhennya i zastosuvannya RedaguvatiTitanit poshirenij mineral titanu U Rosiyi na Kolskomu pivostrovi vidobuvayetsya poputno z magnetitom i apatitom Potencijnij rudnij mineral titanu vklyuchaye do 24 5 Ti Kolekcijnij titanit vidomij zi Shvejcariyi Italiyi Alpi SShA shtati Men Massachusets Nyu Jork Rosiyi Ural Yakutiya Vidomij takozh u zhilah alpijskogo tipu Suputni minerali diopsid granat epidot hlorit kalcit magnetit albit adulyar skapolit apatit cirkon kvarc polovij shpat amfiboli Inshi znahidki kantoni Uri Graubyunden Vallis Shvejcariya P yemont Italiya sht Men Massachusets Nyu Jork SShA Hibini Yakutiya RF a takozh Pakistan Kitaj Braziliya Madagaskar Avstriya Kanada V Ukrayini ye v mezhah Ukrayinskogo shita Yak ruda vikoristovuyetsya pri virobnictvi metalu titanu strategichnogo znachennya sho vikoristovuyetsya v aviacijnij i oboronnij promislovosti Div takozh RedaguvatiSpisok mineralivPrimitki Redaguvati International Mineralogical Association Commission on new minerals nomenclature and classification The IMA List of Minerals November 2022 2022 d Track Q115116380d Track Q26224004 Warr L N IMA CNMNC approved mineral symbols Mineralogical Magazine Cambridge University Press 2021 Vol 85 P 291 320 ISSN 0026 461X 1471 8022 doi 10 1180 MGM 2021 43 d Track Q912887d Track Q3314880d Track Q59767631d Track Q110360213 a b v http rruff info doclib hom titanite pdf mineralienatlas de d Track Q1936589 Chester A H A Dictionary of the Names of Minerals Including their History and Etymology Forgotten Books ISBN 978 1 333 71917 3 d Track Q4710517d Track Q53857848d Track Q53857737 a b v Ralph J Nikischer T Hudson Institute of Mineralogy Mindat org The Mineral and Locality Database Keswick VA Coulsdon Surrey 2000 d Track Q15221937d Track Q6395268d Track Q2463831Dzherela RedaguvatiMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Lazarenko Ye K Vinar O M Titanit Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Titanit Mineralogo petrografichnij slovnik Ukl Bileckij V S Suyarko V G Ishenko L V H NTU HPI 2018 T 1 Mineralogichnij slovnik 444 s ISBN 978 617 7565 14 6 Hyorlbat N K Klejn Mineralogiya po sisteme Dena Per s angl M Nedra 1982 728 s Dana E S 1892 Dana s system of mineralogy 6th edition 712 716 717Posilannya RedaguvatiInternet resursi RedaguvatiTitanite Handbook of Mineralogy https rruff info doclib hom titanite pdf Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Titanit amp oldid 38275701