Хлорити (солі)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хлорити (значення).

Не плутати з Хлорити (мінерали).

Хлорити — група хімічних сполук, солі хлористої кислоти HClO₂. Хлорит аніон має трикутну структуру (d(ClO) = 0,155 нм, кут OClO = 111^o).

Хлорит аніон

Отримання

Хлорити отримують в суміші з хлоратами при взаємодії діоксиду хлору з розчинами лугів:

Чисті хлорити без домішок хлоратів можна отримати реакцією між діоксидом хлору та пероксидом натрію:

Властивості

Хлорити являють собою білі або жовтуваті кристали. Вони зазвичай добре розчиняються у воді, за винятком жовтих Ag(ClO₂)₂ і Pb(ClO₂)₂. Хлорити стійкі у звичайних умовах в безводному стані і у водному розчині. Тверді хлорити, особливо солі важких металів, при нагріванні або ударі розкладаються з вибухом.

Лужні розчини хлоритів стійкі в темряві, але розкладаються на світлі:

У кислому середовищі розкладання на світлі протікає за реакцією:

Термічна стабільність хлоритів лужних металів зростає від Cs до Li, на відміну від більшості лужних солей кисневих кислот.

Хлорити є сильними окислювачами. У кислому середовищі вони здатні окислити Вг⁻ до Вг₂ і NO₂⁻ до NO₃⁻ (але не реагує з N₂O), пероксид водню хлорити окислюють до О₂.

Застосування

Хлорити використовуються для відбілювання. Найбільше значення отримав хлорит натрію NaClO₂.