Суходіл (1962—2016 р. — Піо́нерське) — село в Україні, у Луганській міській громаді Луганського району Луганської області. Населення становить 402 осіб. З 2014 року є окупованим.
| село Суходіл | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Луганська область |
| Район | Луганський район |
| Громада | Луганська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1695 |
| Населення | 402 |
| Площа | 0,95 км² |
| Густота населення | 423,16 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 93655 |
| Телефонний код | +380 6472 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°34′23″ пн. ш. 39°34′36″ сх. д. / 48.57306° пн. ш. 39.57667° сх. д.Координати: 48°34′23″ пн. ш. 39°34′36″ сх. д. / 48.57306° пн. ш. 39.57667° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 42 м |
| Водойми | р. Сіверський Донець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 93654, с.Миколаївка |
| Карта | |
Суходіл | |
Суходіл | |
| Мапа | |
Історія ред.
У XVIII столітті на місці села в урочищах Холодів Яр та Суха Балка існували зимівники Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового, що і дали початок селу.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Суходіл Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 580 осіб (283 чоловіків та 297 жінок), налічувалось 74 дворових господарства, існувала православна церква.
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Суходільської волості, мешкало 787 осіб, налічувалось 149 дворів, існували православна церква, лавка, цегельний та черепичний заводи.
Населення ред.
За даними перепису 2001 року населення села становило 402 особи, з них 56,22 % зазначили рідною мову українську, 42,04 % — російську, а 1,74 % — іншу.
Джерела ред.
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. — 196 с.(рос.)
- Погода в селі
Примітки ред.
- Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2258) (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 березня 2014.
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |