Суджа — місто на півдні Курщини над річкою Суджею, адміністративний центр Суджанського району Курської області, Росія. Історично відноситься до Східної Слобожанщини. Населення — 6,8 тис. (2005).
| місто Суджа | ||
|---|---|---|
| ||
| Розташування міста Суджа | ||
| Країна | Росія | |
| Суб'єкт Російської Федерації | Курська область | |
| Код ЗКАТУ: | 38240501000 | |
| Код ЗКТМО: | 38640101001 | |
| Основні дані | ||
| Час заснування | 1664 | |
| Населення | 5 762 мешканців (2010) | |
| Площа | 4,24 км² | |
| Поштові індекси | 307800 | |
| Телефонний код | +7 47143 | |
| Географічні координати: | 51°11′26″ пн. ш. 35°16′15″ сх. д. / 51.19069444447177375° пн. ш. 35.27083333336077686° сх. д.Координати: 51°11′26″ пн. ш. 35°16′15″ сх. д. / 51.19069444447177375° пн. ш. 35.27083333336077686° сх. д. | |
| Часовий пояс | UTC+3, влітку UTC+4 | |
| Найближча залізнична станція | Суджа | |
|
| ||
| Суджа у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Суджа заснована у XVII столітті як сотенне місто Сумського полку, з 1779 повітове місто Курського намісництва, пізніше губернії.
Про походження назви Суджа висловлювалися різні думки, але надійної етимології не існує. Найбільш ймовірна гіпотеза: Слово «Су» — по-татарськи означає «вода»; «джа» — місце, тобто — «водяне місце». Хоча в першій половині ХХ століття А. І. Дмитрюков (Суджанський історик і краєзнавець) вказував, що слово «Суджа» частіше згадується в іншій формі — «Суржа»; останнє у російській мові позначає хлібну суміш (житнього і пшеничного помолу). Звідси можна припустити, що «Суджа» означає «суміш людей, що прийшли з різних місць».
З аналізу протоколів Тимчасового робітничо-селянського уряду України випливає, що Суджа майже місяць була столицею Радянської України (з 29 листопада до 27 грудня 1918 р.).
Населення Редагувати
Суджа належить до української етнічної території.
За переписом 1897 року у місті проживало 7 433 осіб (3716 чоловіків та 3717 жінок). Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року:
| Мова | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 4 546 | 61,16 % |
| російська | 2 765 | 37,20 % |
| єврейська | 87 | 1,17 % |
| польська | 22 | 0,30 % |
| інші | 13 | 0,18 % |
| Разом | 7 433 | 100 % |
У 1926 українці становили в Суджанській волості 61,2 %всього населення, у Суджі — 30,8 %.
Особистості Редагувати
- Лиходько Іван Олександрович — підполковник Армії УНР.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- [ http://historians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/1101-hennadii-yefimenko-mify-ta-fakty-pro-pershu-stolytsiu-ukrainy Єфіменко Г. Міфи та факти про «першу столицю України»]
- ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г.Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 9 жовтня 2020. (рос.)
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 248 с. ISBN 966-8201-26-4
Література Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Суджа |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Ігор Роздобудько. Нащадки слобідських козаків у сучасній Росії. // Східна Слобожанщина. Українці навколо України.
| Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |