Страна.ua

Страна.ua — проросійське інтернет-видання в Україні, відкрите 16 лютого 2016 року Ігорем Гужвою.

Страна.ua
Логотип
Посилання	strana.news
Тип	інтернет-ЗМІ
Реєстрація	необов'язкова
Мови	російська
Власник	Ігор Гужва (компанія «Ласмак»)
Засновник	Ігор Анатолійович Гужва
Започатковано	16 лютого 2016 року
Стан	заблоковано рішенням РНБО з 20 серпня 2021 року
Рейтинг Alexa	7132
Ключові особи	Ігор Гужва Світлана Крюкова
Адреса офісу	Україна Київ
Страна.ua у Вікісховищі

У лютому 2017 року сайт мав найгірший баланс думок і журналістських стандартів нарівні із сайтами Корреспондент, Обозреватель і газетою Вести. Згідно з дослідженнями Інституту масової інформації за грудень 2021 року, лише 38 % матеріалів на цьому сайті не містили порушень професійних журналістських стандартів.

У дослідженні 2018 року від Texty.org.ua назване одним із провідних проросійських видань в Україні.

Історія

16 лютого 2016 року Ігор Гужва оголосив про запуск видання, головним редактором якого став він сам. Частина співробітників ЗМІ до цього працювали у виданнях «Мультимедіа Інвест Груп» (серед них журналісти Світлана Крюкова, яка стала заступником головного редактора, та Іскандер Хісамов), сам Гужва був головою медіахолдингу та головним редактором газети «Вісті», також позиціонуючи себе його власником.

Гужва називав себе єдиним інвестором ресурсу, однойменний домен належить створеній 2015 року компанії «Ласмак». Гужва позиціонував свій сайт як «об'єктивне ЗМІ», що намагається чесно оцінювати та аналізувати події в країні. Редакційна політика видання в цілому критична щодо влади Порошенка.

З 3 червня 2016 року Гужва з Крюковою стали ведучим програми «Суб'єктивні підсумки п'ятниці» на проросійському телеканалі NewsOne, який належить депутату Євгену Мураєву (колишній член Партії регіонів).

У січні 2017 року сайт звинуватив владу України у планах організувати провокацію проти видання за допомогою силових органів.

у 2017 хакери неодноразово ламали скриньки журналістів та отримували доступ до адмінки сайту. Судячи з дампів поштової скриньки, керівники та журналісти Страна.ua співпрацюють з Російськими пропагандистськими сайтами Украина ру та ін., а фінансується РФ.

У кінці липня 2020 на сайті видання з'явилось фейкове «інтерв'ю» із патріархом Варфоломієм, у якому той начебто говорив, що «Київського патріархату ніколи не існувало», згодом офіційне видання Вселенської патріархії спростувало цю інформацію, сказавши що Варфоломій не давав жодних інтерв'ю.

21 серпня 2021 року рішенням РНБО до видання було застосовано санкції, відповідно всі українські провайдери відключили доступ до сайту strana.ua. Після запровадження санкцій видання та закриття сайту strana.ua видання перейшло на іншу URL адресу strana.news й згодом окремі українські провайдери відключили доступ й до сайту strana.news.

Реакція МВС

22 червня 2017 року в редакції співробітниками поліції і прокуратури були затримані Гужва і його помічник за ч. 3 ст. 189 КК України (вимагання). За версією генпрокурора Луценка за нерозміщення на сайті компромату на депутата від Радикальної партії Дмитра Лінька, який повідомив про шантаж у поліцію 31 березня. Гужва начебто отримав 10 тис. дол.

Гужва заявив, що це не він вимагав гроші, а йому їх пропонували за зняття матеріалу. Після того, як він відмовився їх взяти, ці гроші йому начебто підкинули.

Ймовірним помічником, затриманим з Гужвою, виявився харків'янин Антон Філіпковський. Гужва та  «Страна.ua» називають його провокатором, якого навмисно підіслали до головного редактора сайту, аби запропонувати йому взяти гроші за зняття публікації та сфабрикувати справу.

Мотивом для відкриття кримінальної справи Гужва називає публікацію резонансних критичних матеріалів проти Порошенка. Зокрема, викриттів нардепа Олександра Онищенка, який звинуватив Порошенка в тотальній корупції.

Народний депутат Сергій Лещенко заявив, що не вірить у версію слідства про вимагання з боку Гужви і вважає, що справа має очевидний політичний підтекст, пов'язаний з контентом видання.

Власник

У вересні 2017 року Гужва заявив, що в цілому проти нього фабрикується відразу п'ять кримінальних справ. На думку голови НСЖУ Сергія Томіленко, це наводить на думку про вибірковий підхід влади, коли кримінальні справи порушуються проти головного редактора конкретного видання.

У січні 2018 року Ігор Гужва поїхав до Австрії та попросив там політичного притулку через тиск та погрози з боку влади в Україні.

Випадок з обшуками відзначався міжнародними організаціями як приклад тривожної ситуації зі свободою слова в Україні. Відповідну заяву зробив, зокрема, Комітет захисту прав журналістів. Ситуація потрапила до звіту ОБСЄ про свободу слова.

Ряд медіаекспертів критикує видання за антиукраїнську позицію та висловлює претензії до контенту та форм його подачі.

Критика і скандали

Сайт критикується за проросійську і антиукраїнську редакційну політику, а також маніпулятивну манеру подачі інформації:

• відсутність перевірки фактів, публікація фейків,
• розповсюдження російської пропаганди,
• використання псевдо-експертів,
• емоційно забарвлені заголовки,
• некоректний переклад іноземних матеріалів.

Сайт звинувачувався в участі у проросійській інформаційної компанії: в грудні 2016 року під виглядом реклами там публікувалася недостовірна інформація про вимогу ряду підприємств відновити торгівлю з Росією (назвати замовників цієї реклами Гужва відмовився, ЗМІ вважали організаторами операції представників проросійського олігарха Медведчука).

Гужва заявив, що сайт публікував ці матеріали начебто з позначкою «реклама». Також видання викривалось за розміщення джинсових матеріалів про діяльність Медведчука.

16 лютого 2017 року Крюкова була заявлена як організатор майстер-класу в рамках Школи молодого журналіста, організованої фондом «Майбутнє Чернігівщини». Її виступ був присвячений тому, як створити успішну інтернет-газету і за рік стати одним з провідних українських ЗМІ, що викликало протести з боку місцевих активістів та громадськості, критикували ресурс за проросійську й антиукраїнську позицію. У результаті журналістка участі в заході так і не взяла. Цей захід за участю Крюкової все ж провели згодом.

В українському антирейтингу новин, за версією Інституту масової інформації та порталу Texty.org.ua, Страна.ua зайняла 5 місце з 50. Під час моніторингу було виявлено 84 достовірних новини, 12 новин, що містили ненадійні джерела, 3 недостовірні новини. Серед цих публікацій 17 новин мали маніпулятивні заголовки, 17 новин містили маніпуляції з емоціями. Під час аналізу був виявлений один фейк, а також одна новина, яка містила мову ворожнечі. Дослідження проводилось в рамках проекту «Розвиток відповідальних інтернет-ЗМІ» за підтримки Міністерства іноземних справ Чеської республіки у червні-серпні 2018 року.

У квітні 2020 року ІМІ провів аналіз онлайн-медіа, де зазначив, що на сайті «Страна» порушення професійних стандартів було зафіксовано в 32 % матеріалів.

Згідно з даними Інституту масової інформації у четвертому кварталі 2021 року майже дві третини матеріалів інтернет-ЗМІ «Страна» містили порушення журналістських стандартів. За показником дотримання професійних стандартів онлайн-медіа посіло 11 місце з 12.

Примітки

1. https://www.alexa.com/siteinfo/strana.ua
2. Анатолій Бондаренко, Надя Кельм, Роман Кульчинський, Надія Романенко, Ярослава Тимощук, У нас погані новини // Тексти.org.ua. — 2018. — 28 листопада.
3. ІМІ знайшов найбільше порушень балансу в новинах «Вести» та «Страна.ua», найменше — на «Ліга.net» // Детектор Медіа. — 2017. — 22.03.
4. Звіт з моніторингу дотримання професійних журналістських стандартів в онлайн-медіа. Четверта хвиля моніторингу у 2021 році. Інститут масової інформації. 30 грудня 2021. 
5. Игорь Гужва запустил новый проект с частью команды "Вестей". ukranews.com. 16 лютого 2016. 
6. Игорь Гужва рассказал, на чьи деньги запустил новый проект (рос.). "Детектор медіа". 16 лютого 2016. 
7. Виноградов, Захар (23 червня 2017). Игорь Гужва: Мы – не оппозиция власти, мы - зеркало Украины. Украина.ру (рос.). Процитовано 3 квітня 2018. 
8. Сайт Гужвы заявляет о готовящихся провокациях, СБУ отрицает «Украинская Правда», 12.01.2017
9. Медиа-"Искандеры" не смеются: "Вести", UBR, Strana.UA и "Украина.РУ" как лобби Москвы. /informnapalm.org. 10 лют. 2017 р. 
10. Дамп поштової скриньки Іскандера Хісамова – головреда пропагандистського антиукраїнського сайту “УКРАИНА.РУ”. ordilo.org. 
11. Варфоломей: "Киевского патриархата никогда не существовало". ctrana.news (рос.). Процитовано 2 серпня 2020. 
12. Провайдери почали обмежувати доступ до сайту "Страна.ua" після рішення РНБО. РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 серпня 2021. 
13. Інтернет-провайдери почали блокувати сайт strana.news, на який після санкцій переїхала «Страна.ua» // detector.media. 25 серпня 2021
14. Как фабриковалось дело против Игоря Гужвы. Реконструкция. «Страна.ua» (рос.). Процитовано 3 квітня 2018. 
15. Должник и конвертационный "фунт". Кто такой Антон Филипковский, которого хотят сделать ключевым звеном в фабрикации дела против Игоря Гужвы. «Страна.ua» (рос.). Процитовано 3 квітня 2018. 
16. "После публикаций пленок Онищенко была дана команда фабриковать против "Страны" уголовные дела". Игорь Гужва дал интервью радио "Голос столицы". «Страна.ua» (рос.). Процитовано 3 квітня 2018. 
17. Золотые голоса. Анатомия парламентской коррупции. «Страна.ua» (рос.). Процитовано 3 квітня 2018. 
18. . 112.ua. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 3 квітня 2018. 
19. Против главреда "Страны" Игоря Гужвы власти фабрикуют пять уголовных дел. «Страна.ua» (рос.). Процитовано 3 квітня 2018. 
20. Sergiy Tomilenko. www.facebook.com (укр.). Процитовано 3 квітня 2018. 
21. Обращение редакции интернет-газеты "Страна" к президенту Украины Петру Порошенко. «Страна.ua» (рос.). Процитовано 3 квітня 2018. 
22. Editor flees Ukraine after receiving death threats. cpj.org (англ.). Процитовано 3 квітня 2018. 
23. CPJ calls on Ukrainian President Petro Poroshenko to reaffirm his commitment to ensuring journalists' safety. cpj.org (англ.). Процитовано 3 квітня 2018. 
24. Ukrainian press union president threatened after criticizing raid on news website. cpj.org (англ.). Процитовано 3 квітня 2018. 
25. Report by the OSCE Representative on Freedom of the Media, Ms. Dunja Mijatović | OSCE. www.osce.org (англ.). Процитовано 3 квітня 2018. 
26. Report by the OSCE Representative on Freedom of the Media, Mr. Harlem Désir | OSCE. www.osce.org (англ.). Процитовано 3 квітня 2018. 
27. ІМІ знайшов найбільше порушень балансу в новинах «Вести» та «Страна.ua», найменше – на «Ліга.net». detector.media (укр.). Процитовано 3 квітня 2018. 
28. Як Страна.ua маскує ворожу пропаганду. Укрінформ. 10 червня 2021. 
29. Бахтєєв, Борис (31 березня 2017). «Страна» тотальных манипуляций [«Страна» тотальних маніпуляцій]. detector.media (російською). 
30. Рихліцький, Володимир (18 листопада 2019). Обличчя «Страни.ua». Хто така Олеся Медведєва?. detector.media. 
31. "Фашисты" и "русофобы". Словарь российских новостей об Украине ["Фашисти" і "русофоби". Словник російських новин про Україну]. Радио Свобода (російською). 28 травня 2018. 
32. Страна.ua развеселила журналистов статьей об «ужасах» безвиза. detector.media (російською). 2 червня 2017. 
33. Канал «Наш», Шарій, «Страна.ua»: хто ще, крім «каналів Медведчука», продукує проросійський контент?. Громадське радіо. 10 лютого 2021. 
34. Romanyuk, Vika (21 грудня 2017). Манипуляция: Украина самая бедная страна Европы. StopFake (російською). 
35. Strana: a Hiddenly (or Openly) Pro-Russian Media in Ukraine. ukraineworld.org (англійською). 27 травня 2021. 
36. Безвіз: посли країн ЄС підтримали введення дозволів для в'їзду в Шенгенську зону. Громадське радіо. 1 травня 2018. 
37. Мойте руки после фейков. Как и зачем Страна.ua запустила фальшивку о расстреле группы СБУ. ЛІГА.net (російською). 22 січня 2020. 
38. Малинка, Володимир (12 жовтня 2018). «Страна.ua» ввела в оману читачів матеріалом про томос. detector.media. 
39. Скляревська, Гала (31 січня 2019). Битва за Томос: как «Страна.ua» освещает церковные события в Украине. detector.media (російською). 
40. Як телеканал Росії зробив новину про українських заробітчан у Польщі. Радіо Свобода. 8 січня 2018. 
41. «МедіаЧек»: «Страна.ua» порушила стандарти, лякаючи читачів «чёрной плесенью». detector.media. 5 листопада 2021. 
42. Малинка, Володимир (15 липня 2019). Як медіа приплели Зеленського до смертельного ДТП на Полтавщині. detector.media. 
43. Скляревська, Гала (7 вересня 2018). Как Парубия превратили в любителя Гитлера: хроника российского вброса. detector.media (російською). 
44. Скляревська, Гала (26 грудня 2017). Зачем Александру Семченко провокационный видеоблог?. detector.media (російською). 
45. Жодного правдивого слова: Центр стратегічних комунікацій спростував фейк «Страни». detector.media. 18 травня 2021. 
46. Romanyuk, Vika (23 січня 2019). Фейк: Видео “Страны” ставит под сомнение версию, что Михаила Жизневского убили силовики. StopFake (російською). 
47. Луценко, Євгенія (2 березня 2020). На сайті «Страна.ua» опублікували фейковий витяг з реєстру — САП. hromadske.ua. 
48. Зубченко, Ярослав; Довженко, Отар (30 вересня 2022). Що не так із виданням «Страна.ua» і чому ми не віримо, що воно стало проукраїнським. detector.media. 
49. Romanyuk, Vika (27 серпня 2021). Strana.ua or Strana.ru? How a Sanctioned Site Disseminates Banned Kremlin Messages in Ukraine. StopFake (англійською). 
50. Юркова, Ольга (18 липня 2019). Propaganda narratives were most actively spread on Inter, NewsOne, 112 and Strana.ua - results of media monitoring. StopFake (англійською). 
51. "Страна" та "Вести" найбільше писали про загибель хлопчика на Донбасі – дослідження. Інститут масової інформації . 12 квітня 2021. 
52. NewsOne, «112.ua», «Вести»: медіа, які працюють проти України? (рос.). Радіо Свобода (російською). 24 жовтня 2018. 
53. Чуранова, Олена (17 жовтня 2018). Копіпаст російської пропаганди в українських новинах. detector.media. 
54. Бурковський, Петро (4 липня 2018). Як «Страна.ua» зображає Україну агресором. detector.media. 
55. Бурковський, Петро (30 березня 2018). Під вибори чи під мобілізацію? Російські та окремі українські ЗМІ синхронно лякають загрозою войовничого націоналізму. detector.media. 
56. Скляревська, Гала (25 вересня 2018). «Донбасс» и «Корец» как повод для сарказма российских и украинских пророссийских СМИ. detector.media (російською). 
57. На какую свободу слова посягнул Зеленский?. Радіо Свобода (російською). 3 лютого 2021. 
58. Довженко, Марина (17 травня 2021). «Страна» і «Наш» модифікували кремлівський наратив про дивізію «Галичина» — моніторинг. detector.media. 
59. Скляревська, Гала (22 червня 2017). Торжество или злорадство: как пишут украинские СМИ о встрече Порошенко и Трампа. detector.media (російською). 
60. Зубченко, Ярослав (26 лютого 2017). Мистецтво «санкційних» заголовків. detector.media. 
61. Гончарова, Катерина (25 липня 2019). Яку «чорнуху» про Вакарчука розкручували перед виборами у Верховну Раду. ms.detector.media (укр.). Процитовано 25 травня 2021. 
62. Медиагигиена: сколько платят за раскрутку темы примирения с РФ «ЛІГА.net», 27.12.2016
63. «Страна.ua» відмовилася назвати замовників реклами з проросійською пропагандою «Детектор Медіа», 18.01.2017
64. Гала Скляревская. «Мы без России пропадем»: как работает новая технология вбросов в украинские СМИ «Детектор Медіа», (рос.). 23.12.2016
65. Петр Шуклинов обвинил «Страну.uа» в размещении джинсы Медведчука «Детектор Медіа», (рос.). 14.01.2017
66. Скляревська, Гала (17 лютого 2017). Журналистке Светлане Крюковой не дали выступить в Чернигове с мастер-классом. detector.media (російською). 
67. «Рука Кремля» доторкнулася до Чернігівщини, або Лекція київської журналістки попри все. ТЕЗОВО. cntime.cn.ua (uk-ua). Процитовано 5 квітня 2018. 
68. Антирейтинг новин. Аналіз топ-50 українських сайтів - дослідження ІМІ та "Текстів". Інститут масової інформації. 23 жовтня 2018. 
69. Хто вішає найбільше локшини?. texty.org.ua. Процитовано 20 листопада 2020. 
70. Звіт з моніторингу дотримання профстандартів в онлайн-медіа. Друга хвиля моніторингу у 2020 році. Інститут масової інформації. 14 травня 2020. 
71. ЗВІТ З МОНІТОРИНГУ ДОТРИМАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ СТАНДАРТІВ В ОНЛАЙН-МЕДІА. ЧЕТВЕРТА ХВИЛЯ МОНІТОРИНГУ У 2021 РОЦІ (укр.). ГО “Інститут масової інформації”. 30 грудня 2021. Процитовано 14 червня 2022.