Стефан Павел Ровецький (пол. Stefan Paweł Rowecki, 25 грудня 1895, Пйотркув-Трибунальський — між 2 та 7 серпня 1944 р., концтабір Заксенгаузен) — польський військовий діяч. Генерал, головний командант Армії Крайової. Співв'язень провідника ОУН Степана Бандери у Заксенгаузені.
| Стефан Ровецький | |
|---|---|
| пол. Stefan Paweł Rowecki | |
| Псевдо | Grot, Rakoń, Grabica, Inżynier, Jan, Kalina і Tur |
| Народився | 25 грудня 1895 Пйотркув-Трибунальський, Лодзинське воєводство, Республіка Польща |
| Помер | 2 серпня 1944 (48 років) Заксенгаузен, Оранієнбурґ, Бранденбург, Німеччина |
| Поховання | |
| Країна | Республіка Польща |
| Діяльність | офіцер, журналіст |
| Знання мов | польська |
| Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна |
| Членство | Polish Rifle Squadsd |
| Роки активності | з 1917 |
| Військове звання | дивізійний генерал |
| Нагороди | |
|
Життєпис Редагувати
Вояк Легіонів Польських під час Першої світової війни, брав участь у боях проти більшовиків у 1920 році.
До початку Другої світової війни Ровецький займав різні військові пости, був редактором газети «Військовий огляд». Служив, зокрема, у прикордонному Корпусі охорони кордону у Чорткові.
Після початку нацистської агресії проти Польщі уряд під керівництвом прем'єра В. Сікорського призначив його головним командантом Армії Крайової.
30 червня 1943 року за доносом зрадника Стефан Ровецький був заарештований гестапо. Польського генерала вивезли до Берліна, де помістили до слідчої в'язниці РСХА на Принц-Альбертштарссе. Там його особисто допитував Генріх Гіммлер. Нацисти запропонували Ровецькому співробітництво в боротьбі проти СРСР, але Ровецький відмовився зробити польських повстанців союзниками Рейху, за що незабаром і поплатився життям.
Степан Бандера і кілька інших провідних членів ОУН, також Стефан Ровецький (в'язень камери № 71) — співв'язні «бараку» Целленбау. Зі Степаном Бандерою (в'язень камери № 73) вони мали таємну розмову. Пізніше генерал писав своїм соратникам: «… вже зараз мусимо рахуватись з втратою наших східних земель на користь українців.»
14 березня 1944 року, Ровецькому, котрий перебував в ув'язненні, командування присвоїло звання генерала дивізії.
2 серпня 1944 роки після початку Варшавського повстання Ровецький був страчений у концтаборі за особистим наказом Генріха Гіммлера.
Нагороди Редагувати
- Хрест Хоробрих — нагороджений 8 разів протягом 1921-43 років.
- Virtuti Militari
- срібний хрест (1923)
- золотий хрест (1942)
- Орден Відродження Польщі, офіцерський хрест (1925)
- Золотий хрест Заслуги (Польща) — нагороджений двічі (1928 і 11 листопада 1938)
- Хрест Незалежності з мечами (13 квітня 1931)
- Пам'ятна відзнака генерал-інспектора збройних сил (12 травня 1936)
- Орден Почесного легіону, офіцерський хрест (1937)
- Медаль «Десятиліття здобутої незалежності»
- Пам'ятна медаль учаснику війни 1918-1921 років
- Знак за поранення і контузії з трьома зірками
- Зірка Стійкості
- Медаль «За довголітню службу»
- Хрест Армії Крайової (1967, посмертно)
- Легіон Заслуг (США), командорський хрест (9 серпня 1984, посмертно) — нагороджений за наказом Рональда Рейгана.
- Орден Білого Орла (1995, посмертно)
Вшанування пам'яті Редагувати
На честь Ровецького названа штурмова гвинтівка Grot.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Głos buczaczan. — Wrocław : drukarnia osiedlowa, 201…. — № 1 (7…). — S. . (пол.)
- Гавриш Іван. Таємниця в'язня № 72192. Бандера у Заксенгаузені… — С. 3.
- Groty dla polskich żołnierzy. polska-zbrojna.pl. Процитовано 12 листопада 2022.
Джерела Редагувати
- Гавриш І. Таємниця в'язня № 72192. Бандера у Заксенгаузені // Історія. — Львів, 2016. — № 2 (лют.). — С. 1, 3—5.
- Szarota T. Rowecki Stefan Paweł pseud. Radecki, Jan, Inżynier, Rakoń, M. Torwid, Grabica, Tur, Kalina, Grot, krypt.: R., S.R. (1895—1944) // Polski Słownik Biograficzny. — 1989—1991. — T. XXV. — S. 333—338. (пол.)