www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стара Україна журнал Стара Україна часопис історії і культури ілюстрований місячник за редакцією українського історика І

Стара Україна (журнал)

«Стара Україна: часопис історії і культури» — ілюстрований місячник за редакцією українського історика Івана Кревецького. Видавався Бібліографічною комісією музею та бібліотеки Наукового товариства ім. Шевченка у Львові в 1924—1925 роках.

Стара Україна
Часопис історії і культури
Скорочена назва Стара Україна
«Памяти кобзаря України»
Країна видання Польська республіка
Тематика Проблеми культурології, передусім історії та теорії книги, бібліографії, організації книжкової справи.
Періодичність виходу Раз на місяць
Мова українська
Адреса редакції Львів
вул. Чарнецького, 24
Головний редактор Кревецький Іван Іванович
Видавець НТШ
Засновано 1924
Дата закриття 1925
Обсяг 24 числа
Ціна 15 зол.
Умови передплати:
на рік у краю - 10 зол.;
на пів року - 5 зол.;
в Євпропі - 12 зол.;
в Америці - 2 дол.

Історія ред.

Заснування ред.

У розгалуженій системі періодики НТШ почалися пошуки часопису, тематично наближеного до проблем культурології, передусім історії та теорії книги, бібліографії, організації книжкової справи, який мав би можливості для співпраці з бібліографічною комісією. Таким виданням став часопис «Стара Україна», спільний для музею та бібліотеки НТШ, що радо надавав свої сторінки для публікації праць дослідників українських книги.

Над часописом працювало близько 30-и авторів із Галичини та еміграції. Видання містило цінну хроніку, рецензії та бібліографію, було єдиним історичним журналом на Західній Україні. Головне завдання «Старої України» редакція вбачала в такому:

«Людина без власної самосвідомості не є культурною людиною, так і народ без історичної свідомості не є нацією. Розбудити сю свідомість якнайглибше і якнайширше на Україні — ось головне завдання нового часопису».

Відповідно до цього важливого суспільного завдання «Стара Україна» у своєму змісті прагнула відродити історичну справедливість і традиції, охопити доволі широке коло різноманітних за актуальною на той час тематикою проблем, висвітлити передусім ті питання культурологічного спрямування, що цікавили та турбували свідому галицьку громадськість.

У часописі планувалося вміщувати загальні статті про історію культури та історичні традиції, матеріали старої України (зокрема ті, що стосувалися національно-визвольних змагань, особливостей побуту нашого народу), різнопланово інформувати про традиції окремих українських земель, подавати ґрунтовні описи історичних пам'яток України, а також публікувати мемуари та важливі в контексті культурно-історичного розвитку нації документи. Водночас до намірів редакції входило і доволі широке висвітлення «навколокнижкових» питань: вважалося за доцільне постійно вести бібліографічний розділ, у якому знайомити читачів не лише з новими виданнями, а й робити перегляд давньої літератури, аналізувати стан української бібліотечної, музейної та архівної справи (ці проблеми безпосередньо були пов'язані не лише з історією української книги та книгодрукування, а й стосувалися можливостей належного бібліографування цінних друків).

Окрім того, «Стара Україна» уміщувала і «Хроніку» — рубрику, яка надавала бібліографічній комісії широкі можливості оперативно інформувати наукову громадськість НТШ та всіх зацікавлених про свою діяльність (зібрання, публікації та ін.). Наталія Черниш зазначає:

«У розділі «Хроніка» читачів інформували про наукову й організаційну діяльність секцій НТШ, уміщували доволі розлогі переліки нових видань книгарні наукового центру, оперативно сповіщали про ювілеї та інші важливі події з життя товариства, його секцій та комісій. «Надзвичайно наповненою була рубрика «Бібліографія»: рецензії, інформаційні замітки, огляди, що стосувалися фактично всіх цікавих тогочасних видань».

Науковці звертають увагу на високу культуру наукових публікацій часопису «Стара Україна»: тексти здебільшого супроводжуються передмовами, докладно опрацьовані і різноманітні за змістом коментарі, що пояснюють маловідомі факти, імена тощо. Загальне культурологічне спрямування видання позначилось і на залученні численних ілюстрацій. Зокрема, тут широко використано прикраси (заставки, кінцівки, ініціали) федоровських видань (львівського «Апостола» 1574 р. та Острозької Біблії 1581 р.), стрятинських друків початку XVIII ст., мініатюри з українських книг XVI — XVIII ст., світлини історичних пам'яток (могил видатних діячів, архітектурних шедеврів різних регіонів України).

1924 ред.

Із 24 чисел «Старої України» увагу привертає п'ять, що мають тематичний характер та присвячені одній проблемі — «В 350-ліття друкарства на Україні», «Великі могили української землі», «Українська мемуаристика в XI — XX століття», «Пам'яті Кобзаря України», «Середньовічні фрески у Львові».

Найцікавіше серед них - число з нагоди 350-річчя друкарства в Україні, яке «вміщує матеріали про життя та діяльність Івана Федорова», подає аналіз його друкованих книг різного періоду, наводить фундаментальний бібліографічний опис львівського «Апостола» 1574 р., здійснений Володимиром Дорошенком.

Серед надрукованих ґрунтовних дописів варто виділити працю Івана Огієнка «Іван Хведорович, фундатор постійного друкарства на Україні» та публікацію реферату Володимира Дорошенка «Перша книжка, видана на Україні». Іван Огієнко уперше оприлюднив тут власну концепцію витоків української друкарської справи: «<...> обґрунтовував та доводив українське походження видань Швайпольта Фіоля, що побачили світ 1491 р. у Кракові, а датою виникнення друкарства на власне українських землях вважав 1569 р., коли Іван Федоров у Заблудові видрукував «Учительне Євангеліє». Іван Огієнко називав Івана Федорова фундатором постійного друкарства на теренах України».

1925 ред.

Редакція «Старої України» мала наміри продовжувати випуск журналу і в пізніший період, але складні обставини діяльності НТШ (насамперед жорстока економічна дискримінація, що її польська влада застосовувала до цього шанованого в Європі авторитетного наукового центру) не сприяли цьому.

Хронологія видання чисел ред.

Стара Україна: часопис історії і культури (1924)
Число Назва Опис Стр.
№ 1
№ 2-5 «В 350-ліття друкарства на Україні» Уміщує матеріали про життя та діяльність Івана Федорова, українського першодрукаря.
№ 6 «Український некрополь»
№ 7-8
№ 9-10 «Українська мемуаристика в ХІ–ХХ ст.»
№ 11
№ 12
Стара Україна: часопис історії і культури (1925)
Число Назва Опис Стр.
№ 1-2 «Історія українського друкарства» Вміщує цінну хроніку, рецензії, бібліографії, статті відомих істориків, літературознавців та мистецтвознавців. 38
№ 3-4 «Памяти кобзаря України» Містить як публіцистичні («Наш довг перед Шевченком»), так і інформаційні матеріали («Памятки по Т. Шевченкови у Львові»); матеріал про невиданий ілюстрований «Кобзар», історію його створення, наведені малюнки з книги. 80
№ 5 «Найстарша памятка українського письменства» Розглядається знайдена в той час пам'ятка письменства — Молитовник Князя Володимира Великого 999 року, його походження, аналіз його змісту та інші суспільно-важливі теми.. 98
№ 6 «Анна Ярославна й її власноручний підпис» Містить матеріали на історично-культурну тематику, а саме статтю про Анну Ярославну (з двома портретами, автоґрафом і гербом), матеріал про Галицького князя Романа Даниловича на престолі Австрії. Також присутня публікація на тему старих львівських церков та український переклад «цілого апостола й Апокалипсис XVI століття». 116
№ 7-10 «Середньовічні фрески у Львові» Містить матеріали, присвячені історії українського мистецтва та її значенню для суспільно-політичної та наукової думки України, відкриттю середньовічних фресок у вірменському соборі Львова, техніці їх виконання (а також загальній історії собору). Розглядається просторовий об'єм українських дерев'яних церков, як єдиний логічний критерій їх класифікації. 182
№ 11-12 «В соті роковини смерти» Містить матеріал, присвячений сотій річниці зі смерті українського співака, композитора і диригента Дмитра Бортнянського (розглядається історія становлення його як музиканта), наводиться бібліографія його творів та критичних оглядів, і заміток про життя та творчість. Розглядається феномен поліхромії (багатобарвності) храмової архітектури містечка Лаврів. 215

Примітки ред.

  1. ↑ Стара Україна
  2. Видавнича діяльність бібліографічної комісії наукового товариства імені Т. Шевченка: публікації членів осередку у часописах «Стара Україна» (1924—1925) та «Українська книга» (1937—1939)

Джерела та література ред.


Це незавершена стаття про журнал.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Stara Ukrayina chasopis istoriyi i kulturi ilyustrovanij misyachnik za redakciyeyu ukrayinskogo istorika Ivana Kreveckogo Vidavavsya Bibliografichnoyu komisiyeyu muzeyu ta biblioteki Naukovogo tovaristva im Shevchenka u Lvovi v 1924 1925 rokah Stara UkrayinaChasopis istoriyi i kulturi Skorochena nazva Stara Ukrayina Pamyati kobzarya Ukrayini Krayina vidannya Polska respublikaTematika Problemi kulturologiyi peredusim istoriyi ta teoriyi knigi bibliografiyi organizaciyi knizhkovoyi spravi Periodichnist vihodu Raz na misyacMova ukrayinskaAdresa redakciyi Lvivvul Charneckogo 24Golovnij redaktor Kreveckij Ivan IvanovichVidavec NTShZasnovano 1924Data zakrittya 1925Obsyag 24 chislaCina 15 zol Umovi peredplati na rik u krayu 10 zol na piv roku 5 zol v Yevpropi 12 zol v Americi 2 dol Zmist 1 Istoriya 1 1 Zasnuvannya 1 2 1924 1 3 1925 2 Hronologiya vidannya chisel 3 Primitki 4 Dzherela ta literaturaIstoriya red Zasnuvannya red U rozgaluzhenij sistemi periodiki NTSh pochalisya poshuki chasopisu tematichno nablizhenogo do problem kulturologiyi peredusim istoriyi ta teoriyi knigi bibliografiyi organizaciyi knizhkovoyi spravi yakij mav bi mozhlivosti dlya spivpraci z bibliografichnoyu komisiyeyu Takim vidannyam stav chasopis Stara Ukrayina spilnij dlya muzeyu ta biblioteki NTSh sho rado nadavav svoyi storinki dlya publikaciyi prac doslidnikiv ukrayinskih knigi Nad chasopisom pracyuvalo blizko 30 i avtoriv iz Galichini ta emigraciyi Vidannya mistilo cinnu hroniku recenziyi ta bibliografiyu bulo yedinim istorichnim zhurnalom na Zahidnij Ukrayini 1 Golovne zavdannya Staroyi Ukrayini redakciya vbachala v takomu Lyudina bez vlasnoyi samosvidomosti ne ye kulturnoyu lyudinoyu tak i narod bez istorichnoyi svidomosti ne ye naciyeyu Rozbuditi syu svidomist yaknajglibshe i yaknajshirshe na Ukrayini os golovne zavdannya novogo chasopisu Vidpovidno do cogo vazhlivogo suspilnogo zavdannya Stara Ukrayina u svoyemu zmisti pragnula vidroditi istorichnu spravedlivist i tradiciyi ohopiti dovoli shiroke kolo riznomanitnih za aktualnoyu na toj chas tematikoyu problem visvitliti peredusim ti pitannya kulturologichnogo spryamuvannya sho cikavili ta turbuvali svidomu galicku gromadskist U chasopisi planuvalosya vmishuvati zagalni statti pro istoriyu kulturi ta istorichni tradiciyi materiali staroyi Ukrayini zokrema ti sho stosuvalisya nacionalno vizvolnih zmagan osoblivostej pobutu nashogo narodu riznoplanovo informuvati pro tradiciyi okremih ukrayinskih zemel podavati gruntovni opisi istorichnih pam yatok Ukrayini a takozh publikuvati memuari ta vazhlivi v konteksti kulturno istorichnogo rozvitku naciyi dokumenti Vodnochas do namiriv redakciyi vhodilo i dovoli shiroke visvitlennya navkoloknizhkovih pitan vvazhalosya za docilne postijno vesti bibliografichnij rozdil u yakomu znajomiti chitachiv ne lishe z novimi vidannyami a j robiti pereglyad davnoyi literaturi analizuvati stan ukrayinskoyi bibliotechnoyi muzejnoyi ta arhivnoyi spravi ci problemi bezposeredno buli pov yazani ne lishe z istoriyeyu ukrayinskoyi knigi ta knigodrukuvannya a j stosuvalisya mozhlivostej nalezhnogo bibliografuvannya cinnih drukiv Okrim togo Stara Ukrayina umishuvala i Hroniku rubriku yaka nadavala bibliografichnij komisiyi shiroki mozhlivosti operativno informuvati naukovu gromadskist NTSh ta vsih zacikavlenih pro svoyu diyalnist zibrannya publikaciyi ta in 2 Nataliya Chernish zaznachaye U rozdili Hronika chitachiv informuvali pro naukovu j organizacijnu diyalnist sekcij NTSh umishuvali dovoli rozlogi pereliki novih vidan knigarni naukovogo centru operativno spovishali pro yuvileyi ta inshi vazhlivi podiyi z zhittya tovaristva jogo sekcij ta komisij Nadzvichajno napovnenoyu bula rubrika Bibliografiya recenziyi informacijni zamitki oglyadi sho stosuvalisya faktichno vsih cikavih togochasnih vidan Naukovci zvertayut uvagu na visoku kulturu naukovih publikacij chasopisu Stara Ukrayina teksti zdebilshogo suprovodzhuyutsya peredmovami dokladno opracovani i riznomanitni za zmistom komentari sho poyasnyuyut malovidomi fakti imena tosho Zagalne kulturologichne spryamuvannya vidannya poznachilos i na zaluchenni chislennih ilyustracij Zokrema tut shiroko vikoristano prikrasi zastavki kincivki iniciali fedorovskih vidan lvivskogo Apostola 1574 r ta Ostrozkoyi Bibliyi 1581 r stryatinskih drukiv pochatku XVIII st miniatyuri z ukrayinskih knig XVI XVIII st svitlini istorichnih pam yatok mogil vidatnih diyachiv arhitekturnih shedevriv riznih regioniv Ukrayini 1924 red Iz 24 chisel Staroyi Ukrayini uvagu privertaye p yat sho mayut tematichnij harakter ta prisvyacheni odnij problemi V 350 littya drukarstva na Ukrayini Veliki mogili ukrayinskoyi zemli Ukrayinska memuaristika v XI XX stolittya Pam yati Kobzarya Ukrayini Serednovichni freski u Lvovi Najcikavishe sered nih chislo z nagodi 350 richchya drukarstva v Ukrayini yake vmishuye materiali pro zhittya ta diyalnist Ivana Fedorova podaye analiz jogo drukovanih knig riznogo periodu navodit fundamentalnij bibliografichnij opis lvivskogo Apostola 1574 r zdijsnenij Volodimirom Doroshenkom Sered nadrukovanih gruntovnih dopisiv varto vidiliti pracyu Ivana Ogiyenka Ivan Hvedorovich fundator postijnogo drukarstva na Ukrayini ta publikaciyu referatu Volodimira Doroshenka Persha knizhka vidana na Ukrayini Ivan Ogiyenko upershe oprilyudniv tut vlasnu koncepciyu vitokiv ukrayinskoyi drukarskoyi spravi lt gt obgruntovuvav ta dovodiv ukrayinske pohodzhennya vidan Shvajpolta Fiolya sho pobachili svit 1491 r u Krakovi a datoyu viniknennya drukarstva na vlasne ukrayinskih zemlyah vvazhav 1569 r koli Ivan Fedorov u Zabludovi vidrukuvav Uchitelne Yevangeliye Ivan Ogiyenko nazivav Ivana Fedorova fundatorom postijnogo drukarstva na terenah Ukrayini 1925 red Redakciya Staroyi Ukrayini mala namiri prodovzhuvati vipusk zhurnalu i v piznishij period ale skladni obstavini diyalnosti NTSh nasampered zhorstoka ekonomichna diskriminaciya sho yiyi polska vlada zastosovuvala do cogo shanovanogo v Yevropi avtoritetnogo naukovogo centru ne spriyali comu Hronologiya vidannya chisel red Stara Ukrayina chasopis istoriyi i kulturi 1924 Chislo Nazva Opis Str 1 2 5 V 350 littya drukarstva na Ukrayini Umishuye materiali pro zhittya ta diyalnist Ivana Fedorova ukrayinskogo pershodrukarya 6 Ukrayinskij nekropol 7 8 9 10 Ukrayinska memuaristika v HI HH st 11 12Stara Ukrayina chasopis istoriyi i kulturi 1925 1 Chislo Nazva Opis Str 1 2 Istoriya ukrayinskogo drukarstva Vmishuye cinnu hroniku recenziyi bibliografiyi statti vidomih istorikiv literaturoznavciv ta mistectvoznavciv 38 3 4 Pamyati kobzarya Ukrayini Mistit yak publicistichni Nash dovg pered Shevchenkom tak i informacijni materiali Pamyatki po T Shevchenkovi u Lvovi material pro nevidanij ilyustrovanij Kobzar istoriyu jogo stvorennya navedeni malyunki z knigi 80 5 Najstarsha pamyatka ukrayinskogo pismenstva Rozglyadayetsya znajdena v toj chas pam yatka pismenstva Molitovnik Knyazya Volodimira Velikogo 999 roku jogo pohodzhennya analiz jogo zmistu ta inshi suspilno vazhlivi temi 98 6 Anna Yaroslavna j yiyi vlasnoruchnij pidpis Mistit materiali na istorichno kulturnu tematiku a same stattyu pro Annu Yaroslavnu z dvoma portretami avtografom i gerbom material pro Galickogo knyazya Romana Danilovicha na prestoli Avstriyi Takozh prisutnya publikaciya na temu starih lvivskih cerkov ta ukrayinskij pereklad cilogo apostola j Apokalipsis XVI stolittya 116 7 10 Serednovichni freski u Lvovi Mistit materiali prisvyacheni istoriyi ukrayinskogo mistectva ta yiyi znachennyu dlya suspilno politichnoyi ta naukovoyi dumki Ukrayini vidkrittyu serednovichnih fresok u virmenskomu sobori Lvova tehnici yih vikonannya a takozh zagalnij istoriyi soboru Rozglyadayetsya prostorovij ob yem ukrayinskih derev yanih cerkov yak yedinij logichnij kriterij yih klasifikaciyi 182 11 12 V soti rokovini smerti Mistit material prisvyachenij sotij richnici zi smerti ukrayinskogo spivaka kompozitora i dirigenta Dmitra Bortnyanskogo rozglyadayetsya istoriya stanovlennya jogo yak muzikanta navoditsya bibliografiya jogo tvoriv ta kritichnih oglyadiv i zamitok pro zhittya ta tvorchist Rozglyadayetsya fenomen polihromiyi bagatobarvnosti hramovoyi arhitekturi mistechka Lavriv 215Primitki red a b Stara Ukrayina Vidavnicha diyalnist bibliografichnoyi komisiyi naukovogo tovaristva imeni T Shevchenka publikaciyi chleniv oseredku u chasopisah Stara Ukrayina 1924 1925 ta Ukrayinska kniga 1937 1939 Dzherela ta literatura red Grechilo A Stara Ukrayina zhurnal 1924 1925 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 nbsp Ce nezavershena stattya pro zhurnal Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stara Ukrayina zhurnal amp oldid 36426187