www.wikidata.uk-ua.nina.az

Станіслав Стажинський У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стажинський пол Stanisław Starzyński 18 квітня 1

Станіслав Стажинський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стажинський.

Станіслав Стажинський (пол. Stanisław Starzyński; 18 квітня 1853, с. Сновичі — 17 листопада 1935, м. Львів) — польський правник і політик, знавець конституційного права, доктор права, професор, співавтор двотомної «Історії Львівського університету» (1894), керівник кафедри політичного права (1889—1925), декан юридичного факультету (1895—1896, 1918—1919), ректор Львівського університету (1913—1914).

Станіслав Стажинський
Stanisław Starzyński
Народився 18 квітня 1853(1853-04-18)
с. Сновичі, нині Золочівський район Львівська область Україна
Помер 17 листопада 1935(1935-11-17) (82 роки)
м. Львів
Країна  Австро-Угорщина
 Республіка Польща
 Австрійська імперія
Національність поляк
Діяльність викладач університету, політик, правник
Alma mater Львівський університет
Галузь право
Заклад Львівський університет
Посада ректор Львівського університету (1913—1914)
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор права
Членство Польське наукове товариство у Львові
Батько Бойомир Стажинський
Мати Зоф'я Кульчицька
Нагороди
Кавалер командорського хреста із зіркою ордена Франца Йосифа
 Станіслав Стажинський у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Народився 18 квітня 1853 року в с. Сновичах Золочівського повіту в родині Бойомира і Зоф'ї Стажинських. Початкову освіту здобув удома, а від другого гімназійного класу почав відвідувати гімназію імені Франца Йосифа у Львові. У 1872—1876 роках навчався на юридичному факультеті Львівського університету, де в 1879 році здобув ступінь доктора прав. У 1876—1879 роках працював у Львівському намісництві, а в 1879 — у старостві у Тарнові. 1880—1881 академічний рік студіював у Віденському університеті.

Від 1883 року до смерті викладав конституційне право на юридичному факультеті Львівського університету. Цісарською постановою від 23 квітня 1889 року був іменований надзвичайним професором політичного права на факультеті права. Через три роки силою цісарської постанови від 4 липня 1892 року іменований звичайним професором. Кафедрою політичного права керував до 1925 року. У 1895—1896 і 1918—1919 роках був деканом юридичного факультету, а в 1896—1897 році — продеканом. У 1913—1914 академічному році виконував уряд ректора Львівського університету, а наступного року був проректором. Член Тимчасової державної сеймово-конституційної комісії. У січні 1925 року професор Станіслав Стажинський пішов на емеритуру, а в лютому отримав звання почесного професора Львівського університету.

Упродовж багатьох років Станіслав Стажинський був політичним діячем. У 1884—1893 роках — член Львівської повітової ради і уряду. У 1907—1913 засідав у Галицькому сеймі. 1884—1888, 1901—1907 і 1907—1911 — член палати панів Райхсрату у Відні. Автор і співавтор багатьох правових актів у галузі виборчого, конституційного і адміністративного права. 1907—1911 — віце-президент палати послів. У 1909 році спричинився до розширення автономії Галичини згідно з постановою, названою його ім'ям (lex Starzyński). Від 1917 року брав участь у працях над проектом конституції Польщі, а в 1928 році оголосив авторський проект реформи конституції. Опублікував багато фундаментальних праць з конституційного права та історії конституційного права. Особливо важливим є його внесок у опрацювання історії Львівського університету (спільно з Людвіком Фінкелем видав «Історію Львівського університету» (пол. Historya Uniwersytetu Lwowskiego, Львів 1894), до якої написав ІІ-й том, який охоплює 1869—1894 роки. Учнями Стажинського були Едвард Дубанович, Людвік Ерліх, Антоній Верещинський, Герш Ляутерпахт і Станіслав Едвард Наглік. Стажинський був членом Академії знань у Кракові (від 1918 — Польська академія знань), Польського наукового товариства у Львові (1920). У 1932 році отримав ступінь доктора honoris causa Віленського університету.

Помер 17 листопада 1935 року у Львові. Похований поруч із могилами батька і брата в гробниці в селі Деревня біля Жовкви.

Відзнаки Редагувати

Вибрані публікації Редагувати

  • «O pierwszej konstytucji austryackiej: jej geneza i ocena» (Краків, 1889)
  • «Kilka uwag spornych z zakresu prawa politycznego» (Львів 1882)
  • «Uwagi o prawnej stronie równouprawnienia narodowości w Austrii» (Львів, 1883)
  • «Projekt galicyjskiej konstytucyi 1790/1 (Charta Leopoldina)» (Львів, 1893)
  • «Konstytucya Trzeciego Maja na tle współczesnego ustroju państw europejskich» (Львів, 1892)
  • «Historya Uniwersytetu Lwowskiego», t. II (1869—1894) // L. Finkel, S. Starzyński. «Historya Uniwersytetu Lwowskiego». — t. I—II. — Lwów, 1894.
  • «Bibliografia historii polskiej» (1891; у співавторстві з проф. Людвігом Фінкелем)
  • «Studia konstytucyjne», t. I—II (Львів 1907—1909)
  • «Ogólne i austryackie prawo polityczne» (Львів, 1911)
  • «Obywatelstwo państwa polskiego» (Краків, 1921)
  • «Błędne teksty różnych wydań Konstytucji Rzeczypospolitej Polskie» (PPA, 1921)
  • «Kilka uwag o Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej» // Ruch Prawniczy i Ekonomiczny (1921)
  • «Konstytucja państwa polskiego» (Львів, 1921)
  • «Powojenny ustrój państw europejskich» (Краків, 1924—1926)
  • «W obronie praw podmiotowych» (Львів, 1925)
  • «Sejmowa reforma wyborcza» (PPA, 1925)
  • «Współczesny ustrój prawno-polityczny Polski i innych państw słowiańskich» (Львів, 1928)
  • «O niezmienności ustaw w Polsce dawnej i dzisiejszej» // Ruch Prawniczy Ekonomiczny i Socjologiczny (1928)
  • «Projekt skodyfikowany nowej Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej» (Львів, 1928)
  • «O dążeniach do reformy ustroju w niektórych państwach a zwłaszcza w Polsce» // Ruch Prawniczy Ekonomiczny i Socjologiczny (1930)
  • «Luźne refleksje na temat ustrojów państwowych» (Вільно, 1932)
  • «Rozważania konstytucyjne» в: «Ruch Prawniczy, Ekonomiczny i Socjologiczny» 1931 (Львів, 1934)
  • «Analiza Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej z 23 kwietnia 1935 r.» // Rocznik Prawniczy Wileński (1936).

Примітки Редагувати

  1. Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Відень 1918. — С. 162.

Джерела Редагувати

  • Кахнич В. Стажинський Станіслав — видатний конституціоналіст юридичного факультету Львівського університету // Вісник Львівського університету. Серія юридична. — 2011. — Вип. 53. — С. 50—55.
  • Dubanowicz E., Ehrlich L. Stanisław Starzyński z okazji pięćdziesięciolecia doktoratu. — Lwów 1932. (пол.)
  • Redzik A. Stanisław Starzyński (1853—1935) a rozwój polskiej nauki prawa konstytucyjnego. — Warszawa—Kraków: Instytut Allerhanda, Wydawnictwo Wysoki Zamek 2012. — 356 s. — ISBN 978-83-931373-2-9. (пол.)
  • Бойко І., Заяць О. Станіслав Стажинський // Видатні випускники юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка та їхня роль в історії українського державотворення : збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції (м. Львів, 24 березня 2023 р.) / І. Й. Бойко (голова редколегії), Ю. В. Олійник (відп. секр.). – Львів, 2023. – Вип. 3. – 252 с. — С. 249 — 250.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stazhinskij Stanislav Stazhinskij pol Stanislaw Starzynski 18 kvitnya 1853 s Snovichi 17 listopada 1935 m Lviv polskij pravnik i politik znavec konstitucijnogo prava doktor prava profesor spivavtor dvotomnoyi Istoriyi Lvivskogo universitetu 1894 kerivnik kafedri politichnogo prava 1889 1925 dekan yuridichnogo fakultetu 1895 1896 1918 1919 rektor Lvivskogo universitetu 1913 1914 Stanislav StazhinskijStanislaw StarzynskiNarodivsya 18 kvitnya 1853 1853 04 18 s Snovichi nini Zolochivskij rajon Lvivska oblast UkrayinaPomer 17 listopada 1935 1935 11 17 82 roki m LvivKrayina Avstro Ugorshina Respublika Polsha Avstrijska imperiyaNacionalnist polyakDiyalnist vikladach universitetu politik pravnikAlma mater Lvivskij universitetGaluz pravoZaklad Lvivskij universitetPosada rektor Lvivskogo universitetu 1913 1914 Vchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor pravaChlenstvo Polske naukove tovaristvo u LvoviBatko Bojomir StazhinskijMati Zof ya KulchickaNagorodi Kavaler komandorskogo hresta iz zirkoyu ordena Franca Josifa Stanislav Stazhinskij u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Vidznaki 3 Vibrani publikaciyi 4 Primitki 5 DzherelaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 18 kvitnya 1853 roku v s Snovichah Zolochivskogo povitu v rodini Bojomira i Zof yi Stazhinskih Pochatkovu osvitu zdobuv udoma a vid drugogo gimnazijnogo klasu pochav vidviduvati gimnaziyu imeni Franca Josifa u Lvovi U 1872 1876 rokah navchavsya na yuridichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu de v 1879 roci zdobuv stupin doktora prav U 1876 1879 rokah pracyuvav u Lvivskomu namisnictvi a v 1879 u starostvi u Tarnovi 1880 1881 akademichnij rik studiyuvav u Videnskomu universiteti Vid 1883 roku do smerti vikladav konstitucijne pravo na yuridichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu Cisarskoyu postanovoyu vid 23 kvitnya 1889 roku buv imenovanij nadzvichajnim profesorom politichnogo prava na fakulteti prava Cherez tri roki siloyu cisarskoyi postanovi vid 4 lipnya 1892 roku imenovanij zvichajnim profesorom Kafedroyu politichnogo prava keruvav do 1925 roku U 1895 1896 i 1918 1919 rokah buv dekanom yuridichnogo fakultetu a v 1896 1897 roci prodekanom U 1913 1914 akademichnomu roci vikonuvav uryad rektora Lvivskogo universitetu a nastupnogo roku buv prorektorom Chlen Timchasovoyi derzhavnoyi sejmovo konstitucijnoyi komisiyi U sichni 1925 roku profesor Stanislav Stazhinskij pishov na emerituru a v lyutomu otrimav zvannya pochesnogo profesora Lvivskogo universitetu Uprodovzh bagatoh rokiv Stanislav Stazhinskij buv politichnim diyachem U 1884 1893 rokah chlen Lvivskoyi povitovoyi radi i uryadu U 1907 1913 zasidav u Galickomu sejmi 1884 1888 1901 1907 i 1907 1911 chlen palati paniv Rajhsratu u Vidni Avtor i spivavtor bagatoh pravovih aktiv u galuzi viborchogo konstitucijnogo i administrativnogo prava 1907 1911 vice prezident palati posliv U 1909 roci sprichinivsya do rozshirennya avtonomiyi Galichini zgidno z postanovoyu nazvanoyu jogo im yam lex Starzynski Vid 1917 roku brav uchast u pracyah nad proektom konstituciyi Polshi a v 1928 roci ogolosiv avtorskij proekt reformi konstituciyi Opublikuvav bagato fundamentalnih prac z konstitucijnogo prava ta istoriyi konstitucijnogo prava Osoblivo vazhlivim ye jogo vnesok u opracyuvannya istoriyi Lvivskogo universitetu spilno z Lyudvikom Finkelem vidav Istoriyu Lvivskogo universitetu pol Historya Uniwersytetu Lwowskiego Lviv 1894 do yakoyi napisav II j tom yakij ohoplyuye 1869 1894 roki Uchnyami Stazhinskogo buli Edvard Dubanovich Lyudvik Erlih Antonij Vereshinskij Gersh Lyauterpaht i Stanislav Edvard Naglik Stazhinskij buv chlenom Akademiyi znan u Krakovi vid 1918 Polska akademiya znan Polskogo naukovogo tovaristva u Lvovi 1920 U 1932 roci otrimav stupin doktora honoris causa Vilenskogo universitetu Pomer 17 listopada 1935 roku u Lvovi Pohovanij poruch iz mogilami batka i brata v grobnici v seli Derevnya bilya Zhovkvi Vidznaki RedaguvatiKomandorskij hrest iz zirkoyu Ordena Franca Josifa 1908 1 Pochesnij gromadyanin Ravi Ruskoyi Sokalya Zhovkvi Pochesnij profesor Lvivskogo universitetu 1925 Doktor honoris causa Vilenskogo universitetu 1932 Vibrani publikaciyi Redaguvati O pierwszej konstytucji austryackiej jej geneza i ocena Krakiv 1889 Kilka uwag spornych z zakresu prawa politycznego Lviv 1882 Uwagi o prawnej stronie rownouprawnienia narodowosci w Austrii Lviv 1883 Projekt galicyjskiej konstytucyi 1790 1 Charta Leopoldina Lviv 1893 Konstytucya Trzeciego Maja na tle wspolczesnego ustroju panstw europejskich Lviv 1892 Historya Uniwersytetu Lwowskiego t II 1869 1894 L Finkel S Starzynski Historya Uniwersytetu Lwowskiego t I II Lwow 1894 Bibliografia historii polskiej 1891 u spivavtorstvi z prof Lyudvigom Finkelem Studia konstytucyjne t I II Lviv 1907 1909 Ogolne i austryackie prawo polityczne Lviv 1911 Obywatelstwo panstwa polskiego Krakiv 1921 Bledne teksty roznych wydan Konstytucji Rzeczypospolitej Polskie PPA 1921 Kilka uwag o Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej Ruch Prawniczy i Ekonomiczny 1921 Konstytucja panstwa polskiego Lviv 1921 Powojenny ustroj panstw europejskich Krakiv 1924 1926 W obronie praw podmiotowych Lviv 1925 Sejmowa reforma wyborcza PPA 1925 Wspolczesny ustroj prawno polityczny Polski i innych panstw slowianskich Lviv 1928 O niezmiennosci ustaw w Polsce dawnej i dzisiejszej Ruch Prawniczy Ekonomiczny i Socjologiczny 1928 Projekt skodyfikowany nowej Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej Lviv 1928 O dazeniach do reformy ustroju w niektorych panstwach a zwlaszcza w Polsce Ruch Prawniczy Ekonomiczny i Socjologiczny 1930 Luzne refleksje na temat ustrojow panstwowych Vilno 1932 Rozwazania konstytucyjne v Ruch Prawniczy Ekonomiczny i Socjologiczny 1931 Lviv 1934 Analiza Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej z 23 kwietnia 1935 r Rocznik Prawniczy Wilenski 1936 Primitki Redaguvati Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie Viden 1918 S 162 Dzherela RedaguvatiKahnich V Stazhinskij Stanislav vidatnij konstitucionalist yuridichnogo fakultetu Lvivskogo universitetu Visnik Lvivskogo universitetu Seriya yuridichna 2011 Vip 53 S 50 55 Dubanowicz E Ehrlich L Stanislaw Starzynski z okazji piecdziesieciolecia doktoratu Lwow 1932 pol Redzik A Stanislaw Starzynski 1853 1935 a rozwoj polskiej nauki prawa konstytucyjnego Warszawa Krakow Instytut Allerhanda Wydawnictwo Wysoki Zamek 2012 356 s ISBN 978 83 931373 2 9 pol Bojko I Zayac O Stanislav Stazhinskij Vidatni vipuskniki yuridichnogo fakultetu Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka ta yihnya rol v istoriyi ukrayinskogo derzhavotvorennya zbirnik materialiv Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi m Lviv 24 bereznya 2023 r I J Bojko golova redkolegiyi Yu V Olijnik vidp sekr Lviv 2023 Vip 3 252 s S 249 250 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stanislav Stazhinskij amp oldid 39435700