Станькова

Станькова (Stańkowa) — село в Україні, у Верхнянській сільській територіальній громаді Калуського району Івано-Франківської області.

село Станькова
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Громада	Верхнянська сільська громада
Основні дані
Засноване	1158^[оригінальне дослідження?]
Населення	1266
Площа	17,35 км²
Густота населення	72,97 осіб/км²
Поштовий індекс	77321
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	49°09′10″ пн. ш. 24°18′05″ сх. д. / 49.15278° пн. ш. 24.30139° сх. д. / 49.15278; 24.30139Координати: 49°09′10″ пн. ш. 24°18′05″ сх. д. / 49.15278° пн. ш. 24.30139° сх. д. / 49.15278; 24.30139
Водойми	потік Станківка
Місцева влада
Адреса ради	77321, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Станькова, вул. Галицька, 215
Карта
Станькова
Станькова
Мапа
Станькова у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Станькова (значення).

Назва

У 1989 р. у назві села Станкова додано було одну літеру.

Географія

Селом протікає потік Станківка.[1]

Історія

Перша письмова згадка про село належить до 1453 року.^{[джерело?]}

У реєстрі церков Войнилівського деканату на 4.03.1733 в Станькові значиться церква Непорочного зачаття Діви Марії, вже не була новою, священиками були Стефан Іваниковський та Іван Кузьмич.

В 1735 р. збудували церкву (парох — о. Шараневич).

В 1853 році заснована парохіяльна школа, в 1858 р. вчителем був Гладишевський Теодор, в 1862 р. — Люльчик Павло, в 1864 навчалося 34 учні.

З 1867 р. село на правах гміни (сільської громади) входило до новоутвореного Жидачівського повіту в Королівстві Галичини та Володимирії Австро-Угорщини.

Греко-католицька церква

В 1867 р. замість згорілої збудовано сучасну церкву, в 1902 р. поряд збудували дзвіницю.

В 1880 році в селі було 214 будинків і 1415 мешканців та 1 будинок і 5 мешканців на прилеглій території (1188 греко-католиків, 189 римо-католиків, 43 юдеї; 1240 українців, 171 поляк, 9 німців), церква Різдва Христового належала до греко-католицької парафії у селі Збора. У 1886 р. село передане до Калуського повіту.

За переписом 1900 року гміна (самоврядна громада) Станькова складалася з трьох сіл: 1) Кулинка — 33 житлові будинки і 216 жителів, 2) Станькова — 201 будинок і 1362 жителі, 3) Виделки або Улятівка — 19 будинків і 136 жителів.

В 1905 р. громадою збудовано школу.

Більшість селян займалися рільництвом, а взимку працювали на вивезенні деревини з лісу на пилораму в Калуш. Було також три ковалі: Бучак (долішній кінець села), Фешак і Казимишин (горішній кінець села). У Дмитра Нижника була оліярня.

Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у станьківській церкві 5 дзвонів діаметром 68, 41, 38, 30, 26 см, вагою 149, 40, 28, 14, 9 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.

Після окупації поляками ЗУНРу в 1919 р. село залишалося у складі Калуського повіту, тільки з 1.08.1934 підпорядковувалася ґміні Вежхня — була створена проміжна ланка керівництва на зразок волості, але названа ґміною (що спричиняє плутанину з попереднім терміном гміна — сільська громада).

В 1936 р. громада збудувала Народний дім, тут працювали гуртки, чоловічий і змішаний хори, була крамниця, а в підвалах — молочарня.

В 1930-х роках при читальні та кооперативі цього села діяла кущова молочарня, до якої звозили молоко господарі з навколишніх сіл. Так було до того часу, поки повітова молочарня не зафункціонувала в Калуші.

В 1939 році в селі проживало 2360 мешканців (2170 українців-грекокатоликів, 150 українців-римокатоликів, 10 поляків, 10 польських колоністів і 20 євреїв).

Пам'ятник стрільцеві УПА Василеві Нижнику «Нестору» (1921—4.02.1949, с. Кулинка), місце поховання невідоме

Після нападу німців 1 вересня 1939 р. польська армія демонструвала небоєздатність і поспішно втікала, а для жителів села запам'яталася мародерством.

Прихід радянської влади ознаменувався розграбуванням червоноармійцями серед ночі вмісту крамниці, закриттям «Просвіти» і регулярним присиланням агітаторів, з якими частина станьківчан мали необережність дискутувати аж до лютого 1940 р., коли вивезли до Сибіру родину Романишина.

До 1940 р. в селі був фільварок, останнім власником був Казимир Дзедушицький. З 1940 року село включене до складу Войнилівського району (з 1962 — до Калуського).

Селяни боролися в рядах УПА з окупантами: спочатку — німецькими, а далі — радянськими.

Комуністи обклали селянина непосильними нормами здачі зерна (залежно від кількості ріллі), яєць (300 з господарства), молока (650 л), м'яса (60 кг), підписання і здачі «позики» (для виплати грошей на «позику» треба було відірвати від себе і дітей найнеобхідніше, відвезти на базар і продати).

За даними облуправління МГБ у 1949 р. у Войнилівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Верхнє, Збора, Завадка, Станькова і Сівка-Войнилівська.

Соціальна сфера

• Наявні дві церкви: православна Архистратига Михаїла (збудована в 1994 р.) та греко-католицька — церква Різдва Христового (храмове свято 7 січня), збудована 1867 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 789;
• ФАП;
• Народний дім;
• Школа І-ІІ ст. на 170 учнівських місць;
• 419 дворів, 1380 мешканців.

Вулиці

У селі є вулиці:

• Вовчків
• Галицька
• Зелена
• Лесі Українки
• Третя
• Українська
• Нова

Відомі люди

• Тюшка Микола — «Морозенко» (1923-23.02.1946) — командир сотні УПА «Вітрогони».
• Кравців Михайло — український політичний діяч, сотник УГА, інженер-землемір.
• Йосип Попадюк (1934—1991) — поет і педагог, керівник літературної студії «Карпатські акорди».
• Володимир Дудикевич — парох села у 1920—1938 рр.
• Бучак Федір Іванович (08.09.1973) — архітектор.

Повстанці

Повстанці, які загинули під час національно-визвольної боротьби 1942—1952 рр.

Символічна могила героям

• Базиляк Іван 1926 р. н. (стрілець «Тютюника»)
• Бойко Василь Олексійович 1924 р. н.
• Бойко Василь Пилипович 1921 р. н.
• Бойко Михайло Миколайович 1915 р. н.
• Бойко Степан Васильович 1912 р. н.
• Бучак Михайло Васильович1920 р. н.
• Вовк Володимир 1925 р. н.
• Вовк Дмитро Михайлович 1927 р. н.
• Вовк Василь Степанович 1926 р. н.
• Вовк Михайло Миколайович 1920 р. н. (Чорний ліс)
• Вовк Петро Дмитрович 1907 р. Н. (1945 р. вбитий в час облави)
• Гаврилів Матвій невід. р. н.
• Гетьман Василь Йосипович 1923 р., (1949 р., загинув у с.Станькова)
• Гретчин Василь Михайлович 1908 р. н. (облава 1945 р. в с. Станькова)
• Гретчин Йосиф Михайлович невід, р. н.
• Дрозд Микола Пилипович 1907 р. н. (станичний, 1948 р.)
• Зомчак Федір Миколайович 1910 р. н. (1945 р. облава)
• Івасиків Степан Іванович 1929 р. н. (сотня «Ромка», 1946 р.)
• Івасиків Федір Іванович 1919 р. н. (згорів у хаті)
• Івасиків Іван Юрович 1917 р. н. (СБ 1947 р., с. Чотів)
• Іващишин Василь Антонович 1928 р. Н. (застрелився с. Войнилів, Долина)
• Іващишин Василь Пилипович 1908 р. н. (1948 р., с. Станькова)
• Іващишин Василь Петрович 1928 р. н. (СБ 1946 р., с. Станькова)
• Іващишин Гнат 1907 р. н. (1945 р. облава)
• Іващишин Іван Антонович 1928 р. н. (1945 р. в тюрмі)
• Іващишин Станісалав Іванович 1928 р. н. (СБ 1952 р.)
• Копазинський Іван Васильович 1928 р. Н. (1948 р., с. Станькова)
• Копачинський Станіслав Васильович 1916 р. н. (станич., розстр. 1946 р. с. Войнилів)
• Кузів Дмитро Матвійович 1921 р. н. (в хаті 1944 р.)
• Кузів Федір 1909 р. Н. (облава 1945 р., с. Станькова)
• Кузів Іван Дмитрович 1922 р. н. (сотня «Ромка», 1945 р.)
• Кузів Михайло Павлович 1930 р. н. (1945 р. гнав худобу)
• Кузів Петро Антонович 1928 р. н. (1945 р. в хаті)
• Кульчицький Яків 1910 р. н. (облава 1945 р., с. Станькова)
• Мазур Йосип Михайлович 1924 р. н. (сот. Бея, 1945 р., с. Болохів)
• Маліборський Василь 1921 р. Н (сот. «Ромка»)
• Маліборський Михайло 1913 р. н. (сот. «Ромка» 1945 р., 4 ліс)
• Мендела Степан Михайлович 1924 р. н. (1945 коло хати, вивезений у Сибір)
• Нижник Іван Дмитрович 1919 р. н. (сот. «Бея» 1945 р., с. Станькова)
• Нижник Василь Петрович 1923 р. н. (с. Кулинка)
• Паленський Василь Васильович 1927 р. н. (обл. 1946 р., с. Войнилів)
• Пасічник Петро 1924 р. н. (реф. рай. пров. ОУН, 1946 р. Перекоси)
• Петрицький Влодимир Васильович (сот. «Бея», с. Станькова 1945 р.)
• Петрицька Свдокія Василівна (зв'язкова «Бея» 1945, с. Станькова)
• Попадюк Іван Васильович 1922 р. н. (сот. «Ромка», с. Завадка 1944 р.)
• Пристай Павло Якович 1922 р. Н. (1946 р., с. Болохів)
• Росевич Іван Михайлович 1924 р. н. (1946 р., с. Болохів)
• Романишин Павло Олексійович 1926 р. Н. (під час вивезення в Сибір вбитий у Войнилові)
• Романишин Петро Васильович 1927 р. Н. (згорів у хаті 1951 р. у с. Довга)
• Слюзар Петро Іванович 1918 р. Н. (референт районого проводу. 1946 р., загинув у лісі)
• Слюзар Василь Петрович 1908 р. Н. (референт 1945 р. с. Перекоси)
• Собкович Василь Дмитрович 1923 р. Н. (стріл. «Гонти», 1945 р. с. Мартинів)
• Федоришин Василь 1915 р. Н. (1947 р.загинув при облаві у с. Станькова)
• Федоришин Петро Антонович 1920 р. н. (сот. «Ромка», с. Станькова)
• Федоришин Іван Дмитрович 1911 р. н.
• Філіпович Степан 1926 р. н. (сот. «Гонти» 1945 р., с. Мартинів)
• Філіпович Ярослав Іванович 1928 р. Н. (сот. «Гонти» 1945 р. с. Станькова)
• Чісльовський Яків 1910 р. н. (стріл. «Бея» 1945 р. с. Болохів)
• Яніцький Степан Павлович 1921 р. н. (СБ 1948 р. с. Станькова)

Учасники Національно-визвольної боротьби 1942—1952 рр., які були засуджені Військовим трибуналом Станіславської області

• Баркась Іванна Войтківна 1923 р. н. (зв'язкова, 10 р.)
• Бігун Петро Іванович 1921 р. н. (10 р. ВТР)
• Боднар Степан Ілліч 1923 р. н. (10 р. ВТР)
• Бойко Свдокія Василівна 1914 р. н. (станична, 10 р. ВТР)
• Бохінський Дмитро Васильович 1903 р. н. (25 р., ВТР)
• Бучак Анастасія Василівна 1924 р. н. (кур'єр, 10 р. ВТР)
• Валігун Іван Васильович 1924 р. н. (10 р., ВТР)
• Войчишин Михайло Іванович 1928 р. н. (1946 р., 10 р. ВТР)
• Гудзоватий Іван Дмитрович 1929 р. н. (1948 р. на 25 р.)
• Дрозд Михайло Федорович 1917 р. н. (1945 на 10 р.)
• Зомчак Володимир Михайлович 1924 р. н. (на 10 р.)
• Зомчак Микола Олексійович 1924 р. н. (1947 р. на 10 р.)
• Зомчак Федір Олексійович 1910 р. н. (помер у Станіславській тюрмі)
• Іващишів Володимир Андрійович 1930 р. н. (10 р. ВТР)
• Іващишин Петро Пилипович 1914 р. н. (10 років)
• Кузів Василь Миколайович 1907 р. н. (25 р.)
• Мазур Василь Іванович 1922 р. н. (10 р.)
• Мазур Іван Михайлович 1915 р. н. (10 р.)
• Мазур Петро Михайлович 1915 р. н. (10 р.)
• Маліборська Анастасія Павлівна 1917 р. н. (10 р.)
• Маліборський Дмитро Якович 1919 р. н. (помер у таборі)
• Мендела Микола Михайлович 1923 р. н. (1915 р.)
• Микулин Юрій Онуфрійович 1911 р. н. (10 р.)
• Нечай Степан Васильович 1923 р. н. (25 р.)
• Попадюк Іванна Іванівна 1924 р. н. (10 р.)
• Романюк Олекса Прокопович 1901 р. н. (10 р.)
• Сімків Іван Терентійович 1926 р. н. (10 р.)
• Сімків Романна Терентіївна 1923 р. н. (25 р.)
• Зеленюк Олексій Миколайович 1923 р. н. (чоловік Романни 10 років таборів.)
• Слуцький Василь Федорович 1909 р. н. (10 р.)
• Суслик Василь Якович 1913 р. н. (25 р.)
• Тринзелюк Василь Петрович 1929 р. н. (сотня «Гонти» 1946 р. суд Юр.)
• Федоришин Микола Антонович 1921 р. н. (10 р.)
• Федорів Микола Юрович 1920 р. н. (25 р.)
• Фешак Іван Ілліч 1905 р. н. (25 р.)
• Фешак Ярослава Іванівна 1932 р. н. (25 р.)
• Філіпович Василь Федорович 1894 р. н. (25 р. помер у Мордовії)
• Філіпович Микола Васильович 1912 р. н. (25 р. допомога партизанам, гол. кол.)
• Цюпа Володимир Іванович 1929 р. н. (10 р.)
• Швець Іван Олексійович 1917 р. н. (1945 р. м. Стрий, доля не відома)
• Швець Павло Михайлович 1896 р. н. (10 р.)
• Швець Степан Іванович 1928 р. н. (1950 р., 25 р.)
• Яніцький Іван Ількович 1928 р. н. (1950 р. 25 р., загинув 1952 року в Озерлагу, Тайшет).

Родини, які були вивезені на спецпоселення з с. Станькова

• Базиляк Марія 2 ос., 1947 р., Караганда
• Боднар Юстина З ос., 1949 р., 1950 р., Хабаровськ
• Бохінський Володимир 3 ос., 1951 р., Хабаровськ
• Бучак Василь Федорович 5 ос., 1947 р., Караганда
• Валігун-Лавринчук Параска Василівна З ос., 1951 р., Хабаровськ
• Валігун Галина Йосипівна 1 ос., 1951 р., Хабаровськ
• Вовк Євдокія Дмитрівна 2 ос., 1949 р., Хабаровськ
• Войчишин Володимир Іванівна З ос., 1949 р., Хабаровськ
• Височан Василь Іванович 2 ос., 1949 р., Хабаровськ
• Гишпель Володимир Васильович 5 ос., 1950 р., Хабаровськ
• Дрозд Євдокія 3 ос., 1950 р., Хабаровськ
• Іващишин Петро Антонович 5 ос., 1950 р., Хабаровськ
• Мазур Анна 1 ос., 1950 р., Хабаровськ
• Мазур Анастасія(Настя) Миколаївна 2 ос., 1950 р., Хабаровськ
• Нижник Дмитро Пилипович 4 ос., 1950 р., Хабаровськ
• Мендела Михайло 2 ос., 1945 р., Архангельськ
• Пристай Анастасія Яківна 1 ос., 1950 р., Хабаровськ
• Романишин Марія 4 ос., 1950 р., Хабаровськ
• Слюзар Іван Петрович 4 ос., 1949 р., Хабаровськ
• Слюзар Марина 1 ос., 1949 р., Архангельськ
• Тринзелюк Іван 2 немовлят померло в дорозі
• Федоришин 1 ос., 1947 р., Караганда
• Федоляк Степан Іван

Антонович З ос., 1950 р., Хабаровськ

• Швець Степан Васильович 1 ос., 1950 р., Хабаровськ
• Ярема Анастасія(Настя) 3 ос., 1947 р. Караганда

ЗАГИНУЛИ У НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКІЙ ВІЙНІ (1941—1945 рр.)

• Балошовець Василь Михайлович
• Валігун Михайло Федорович
• Височан Йосип Гаврилович
• Винник Гаврило (син Варвари)
• Вовк Василь Іванович
• Гаврилів Михайло Іванович
• Гнатків Іван Васильович
• Дрозд Дмитро Павлович
• Дрозд Андрій Олексійович
• Зомчак Петро Іванович
• Ковальський Василь Михайлович
• Каспрович Йосип Васильович
• Мартинович Михайло Васильович
• Маліборський Микола Михайлович
• Нижник Петро Федорович
• Пилипович Роман Олексійович
• Пристай Василь Павлович
• Романишин Василь Іванович
• Савчин Василь Андрійович
• Савчин Федір Прокопович
• Сітарський Петро Іванович
• Слуцький Василь Магдалинович
• Трензелюк Іван Васильович
• Федоришин Дмитро Іванович
• Федорів Іван Пилипович
• Федорів Степан Пилипович
• Швець Іван Васильович
• Щербій Олександр Андрійович
• Ярема Павло Федорович
• Ящишин Михайло Михайлович

Примітки

1. maps/avstrijskoj-monarxii/4372.jpg
2. Slownik_geograficzny
3. Нормативно-правові акти з питань адміністративно-територіального устрою України
4. Василь Говгера. Організаційна структура Львівської епархії XVIII ст. (1700—1772). — с. 695.
5. Географічний словник Королівства Польського, 1882, т. ХІ, стор. 212, № 3
6. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien (online). (нім.)
7. Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
8. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 33 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
9. У Станькові встановлено хрест воякам УПА
10. Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — ISBN 966-8090-63-2
11. Церква Різдва Христового
12. … а Народний дім уже реконструювали
13. . Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 2 грудня 2014. 
14. У селах Верхнянської ОТГ почали встановлювати перші міні-електростанції. ФОТОФАКТ
15. У Станьківській гімназії капітально відремонтували їдальню
16. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району
17. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2015. 

Джерела

• Федір Попадюк. Станькова — рідне село. — Івано-Франківськ: Тіповіт, 2011. — 108 с.

Див. також

• Станкова

Посилання

• Stańkowa (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 212. (пол.)