Срібна трава сива, булавоносець сіруватий (Corynephorus canescens) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у Європі й Марокко. Етимологія: лат. canescens — «сивуватий, сіруватий».
| Срібна трава сива | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Срібна трава (Corynephorus) |
| Вид: | C. canescens |
| Біноміальна назва | |
| Corynephorus canescens |
Опис ред.
Багаторічна рослина, яка росте в скупченнях або пучках. Стебла прямостійні або висхідні, 10–30(45) см завдовжки; 2–5 вузлів. Листові піхви шорсткуваті. Лігули 1.5–3.5 мм завдовжки, гострі. Листові пластини ниткоподібні, 2–6 см x 0.3–0.5 мм, жорсткі, сіро-зелені, поверхня шорсткувата.
Волоть стисла, 2–8 см завдовжки, сріблясто-сіра. Колоски дрібні, 2-квіткові. Колоскові луски довше квіткових, ланцетні, майже однакові, 3–4(5) мм завдовжки. Нижня квіткова луска яйцювата, (1.6)1.8–2.2 мм завдовжки, біля основи волосиста. Пиляків 3; 1.2–1.6 мм завдовжки.
Поширення ред.
Поширений у Європі (Австрія, Литва, Латвія, Естонія, Білорусь, Бельгія, Велика Британія, Данія, західноєвропейська Росія, Чехія, Словаччина, Франція, Німеччина, Угорщина, Італія [у т.ч. Сардинія], Іспанія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Швеція, Україна) й Марокко.
В Україні зростає в розріджених борах і суборах, на узліссях і відкритих піщаних місцях, на занедбаних полях з піщанистим ґрунтом — в Поліссі та Розточсько-Опільських лісах, часто; в зах. ч. Лісостепу, рідко; відомий в ок. Кропивницького.
Галерея ред.
Примітки ред.
- Corynephorus canescens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 446. (рос.)(укр.)
- . Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 13.01.2019. (англ.)
- ↑ . Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 13.01.2019. (англ.)
- . Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 13.01.2019. (англ.)
| Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |