Список ультра піків Надзвича йно висо кий пік або коротко у льтра пік англ Ultra prominent peak або англ Ultra peak Ultr

Надзвича́йно висо́кий пік, або коротко у́льтра-пік (англ. Ultra-prominent peak або англ. Ultra peak, Ultra) — гірська вершина з показником відносної висоти (англ. prominence) 1500 метрів (4921 футів) і більше.

Карта ультра-піків Землі

Опис Редагувати

Загалом на Землі було розраховано приблизно 1524 таких вершин (станом на 10 червня 2007 року). Більшість вершин, такі як наприклад: Матергорн та Айгер, не є ультра-піками, тому що вони сполучені з більш вищими горами високими перевалами (сідловинами) і, таким чином, значення показника prominence у них недостатнє, тобто менше 1500 м.

Термін «ультра» вперше був застосований вченим-природознавцем Стівеном Фраєм при його дослідженні та опису гір у штаті Вашингтон в 1980-х роках. Первісний термін, який він застосував, означав «надзвичайно велика гора», маючи при цьому на увазі гори, що мали prominence принаймні в 5000 футів (1524 м).

Розташування Редагувати

Вулкан Орісаба

Вулкан Котопахі

У світі достеменно було виявлено та досліджено 1515 ультра-піків: 638 в Азії, 353 у Північній Америці, 209 в Південній Америці, 119 у Європі (включаючи Кавказ), 84 в Африці, 69 в Австралії та Океанії та 43 в Антарктиці.

Багато з найвищих у світі гір є ультра-піками, включаючи Еверест, Чоґорі (К2), Кіліманджаро, Монблан, Олімп. З іншого боку, інші, такі найвищі вершини як Лхоцзе, Аннапурна III, Чурен-Гімал — не ультра-піки, оскільки вони не мають достатнього prominence. Багато ультра-піків лежить у рідко відвідуваних і непривітних частинах світу, у тому числі у Ґренландії 39, високих широтах Арктичних островів Нової Землі, Яна-Майєна та Шпіцбергена, а також у Великих Азійських хребтах (Гімалаї, Каракорум, Гіндукуш, Тянь-Шань, Памір, Куньлунь, Тибет та інших). У Британській Колумбії деякі з перелічених гір навіть не мають загальновизнаних назв.

13-ть із 14-ти восьмитисячників — ультра-піки (виняток становить лише Лхоцзе, з відносною висотою всього 610 м), а також є ще 64 ультра-піки висотою понад 7000 м. Існує 90 ультра-піків із prominence понад 3000 м, але лише 22 з них мають її понад 4000 м.

Кілька ультра-піків ще непідкорені, такі як Музтау, Сайпл, Гангкхар-Пуенсум — є найбільш вірогідними кандидатами у список непідкорених ультра-піків світу.

Всі «Сім вершин» — ультра-піки в силу того, що вони є найвищими точками окремих масивів суші (континентів). Кожна з них має свою сідловину на рівні або близько рівня моря, в результаті чого їх показник відносної висоти (prominence) дорівнює або майже дорівнює їхній абсолютній висоті. Також ультра-піками є більшість «Семи других вершин» (виняток становить лише антарктична Тирі та австралійська Таунсенд).

Списки ультра-піків (1515) Редагувати

Загальні списки Редагувати

Список гір за відносною висотою (125 найвищих ультра-піків світу).
Список островів за висотою (75 найвищих острівних ультра-піків світу).

Європа (119) Редагувати

Список альпійських ультра-піків (44)
Список європейських ультра-піків, включаючи Атлантичні острови та Кавказ (75)

Азія (638) Редагувати

Антарктика (43) Редагувати

Список ультра-піків Антарктики, включаючи Південно-Атлантичні острови (43)

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

↑ Maizlish, A. «The Ultra-Prominences Page» [ 25 червня 2018 у Wayback Machine.] на Peaklist.org. (англ.)
↑ Helman, Adam (2005). The Finest Peaks: Prominence and other Mountain Measures. Trafford. ISBN 1-4120-5994-1.
Maizlish, A. . Peaklist.org. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 30 березня 2022. (Див. Примітки 3 та 10.)

[peaklist-1] Maizlish, A. «The Ultra-Prominences Page» [ 25 червня 2018 у Wayback Machine.] на Peaklist.org. (англ.)

[helman-2] Helman, Adam (2005). The Finest Peaks: Prominence and other Mountain Measures. Trafford. ISBN 1-4120-5994-1.

[antarctic-3] Maizlish, A. . Peaklist.org. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 30 березня 2022. (Див. Примітки 3 та 10.)