www.wikidata.uk-ua.nina.az

Список проєктів ініціативи Один пояс один шлях започаткованої у вересні 2013 року Станом на 23 червня 2021 року було під

Список проєктів ініціативи «Один пояс, один шлях»

Список проєктів ініціативи «Один пояс, один шлях», започаткованої у вересні 2013 року. Станом на 23 червня 2021 року було підписано 206 документів про співпрацю із 140 країнами та 32 міжнародними організаціями.

Економічний пояс Шовкового шляху ред.

У рамках проєкту «Економічного поясу Шовкового шляху» розглядається створення трьох трансєвразійських економічних коридорів:

  • північний (Китай — Центральна Азія — Росія — Європа),
  • центральний (Китай — Центральна та Передня Азія — Перська затока та Середземне море)
  • південний (Китай -Східна Азія — Південна Азія — Індійський океан).

Морський Шовковий шлях ред.

Проєкт «Морський Шовковий шлях XXI століття[en]» включає створення двох морських маршрутів:

  • перший маршрут веде з узбережжя Китаю через Південнокитайське море в Південно-Тихоокеанський регіон; 
  • інший передбачає з'єднання приморських районів Китаю та Європу через Південнокитайське море та Індійський океан.

Супермережа ред.

Проєкт супермережі має на меті розробити шість електричних мереж високої напруги в Китаї, Північно-Східній Азії, Південно-Східній Азії, Південній Азії, Центральній Азії та Західній Азії.  Ресурси вітрової енергії Центральної Азії становлять один компонент цієї мережі.

Додатково ред.

Запропонований економічний коридор Бангладеш — Китай — Індія — М’янма[en] для сполучення південного Китаю та М'янми спочатку був офіційно класифікований як «тісно пов'язаний з ініціативою „Один пояс, один шлях“». Однак у 2019 році BCIM був виключений зі списку проектів через відмову Індії брати участь в ініціативі «Один пояс, один шлях».

Льодовий Шовковий шлях

На Міжнародній конференції «Розвиток шельфу Росії» і СНД — 2019 (Petroleum Offshore of Russia), що відбулася в Москві, представники ВЕБ.РФ заявили, що Росія разом із Китаєм підійшла до практичного обговорення глобального інфраструктурного проєкту Ice Silk Road.

Раніше China COSCO Shipping Corp. здійснила кілька пробних поїздок на арктичних судноплавних маршрутах[en], і китайські та російські компанії співпрацюють у розвідці нафти і газу в цьому районі та для розвитку всебічної співпраці у сфері будівництва інфраструктури, туризму та наукових експедицій.

Європа ред.

У березні 2011 року було розпочато сполучення вантажних поїздів між Китаєм та Європою. 

У 2011 році відбувалося 17 рейсів поїздів між Китаєм та Європою. У 2020 році їхня кількість збільшилась до 10 тис., ріст у 588 разів. У європейські країни поїзди відправляються із 60 міст КНР.

10-тисячна поїздка була здійснена 26 серпня 2018 року з прибуттям вантажного поїзда X8044 в Ухань, Китай, із Гамбургу, Німеччина.

Португалія ред.

У грудні 2018 року південноєвропейська нація підписала Меморандум про взаєморозуміння з Китаєм.

Італія ред.

У березні 2019 року Італія стала першою країною G7, яка підписала необов'язковий меморандум про взаєморозуміння щодо китайської ініціативи «Один пояс, один шлях».

Бреннерський тунель дозволить дозволить потягам перетинати Альпи істотно швидше. Тому порт Трієст, поряд із Джойя Тауро, єдиний глибоководний порт у центральному Середземному морі для [[контейнеровоз]]ів сьомого покоління, є особливою метою для китайських інвестицій. У вересні 2020 року логістична група порту Гамбурга HHLA інвестувала в логістичну платформу порту Трієст (PLT). Річна пропускна спроможність порту буде збільшена з 10 000 до 25 000 поїздів у Трієсті (проект Trihub)

Люксембург ред.

27 березня 2019 року Люксембург підписав угоду з Китаєм про співпрацю в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях».

Швейцарія ред.

29 квітня 2019 року Швейцарія підписала Меморандум про взаєморозуміння з Китаєм у рамках ініціативи «Один пояс, один шлях».

Австрія ред.

У квітні 2019 року було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва Австрії в рамках проекту BRI.

Україна ред.

У грудні 2017-го Комісією Україна-КНР укладено план дій із реалізації ініціативи спільного будівництва «Економічного поясу шовкового шляху» та «Морського шовкового шляху ХХІ століття».

Формат «17+1»[en]

Формат співпраці Китаю та країн Центральної та Східної Європи: Албанії, Боснії та Герцеговини, Болгарії, Хорватії, Чехії, Естонії, Угорщини, Латвії, Греції, Македонії, Чорногорії, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини  та Словенії. У 2019 до них приєдналася Греція.

Серед великих проєктів Китаю — модернізація та будівництво залізниці Будапешт-Белград-Скоп'є-Афіни[en] (вартість оцінюється приблизно у 2,89 млрд $, на цей час побудовано тільки сербську ділянку дороги), тоді як більшість інших залишилися у вигляді меморандумів про взаєморозуміння.

Польща ред.

Одна з перших європейських країн, яка підписала Меморандум про взаєморозуміння з Китаєм щодо BRI у 2015 році.

Греція ред.

Міністри закордонних справ Китаю та Греції 29 серпня 2018 року підписали меморандум про взаєморозуміння щодо подальшого співробітництва в рамках ініціативи «Один пояс, один шлях». Світовий лідер у секторі навалочних вантажів, що входить до 10 найбільших світових контейнерних операторів і щорічно перевозить близько 180 млн тонн вантажу China Ocean Shipping (Group) Corporation відродив і наразі керує портом Пірей.

Кавказ ред.

У жовтні 2013 року був створенний Координаційний комітет із розвитку Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (ТМТМ). 30 листопада 2015 року в Стамбулі відбулася презентація можливостей та перспектив розвитку ТМТМ Китай — Туреччина — Європа. Проект реалізують «Залізниці Китаю», АТ «Казахстанські залізниці», ЗАТ «Азербайджанські залізниці», ЗАТ «Азербайджанське Каспійське морське пароплавство» і «Бакинський міжнародний морський торговий порт», та «Грузинська залізниця».

Вірменія ред.

4 квітня 2019 року відбувся візит делегації на чолі з Шень Юеюе, віце-голови постійного комітету Всекитайських зборів народних представників у Єреван.

Азербайджан ред.

25—27 квітня 2019 року в Пекіні (Китай) відбувся Другий форум міжнародного співробітництва «Один пояс, один шлях»[en]. Саміт зібрав глав урядів 37 країн, у тому числі Азербайджану, РФ, Пакистану, Казахстану, Австрії, Білорусі, Чехії, Греції, Угорщини, Італії, Сербії, Сінгапуру, ОАЕ та інших, а також керівників міжнародних  організації.

Створення сучасної інфраструктури є одним із пріоритетів для Азербайджану і сприятиме розвитку міжнародної торгівлі шляхом наведення мостів між Європою та Азією. Серед цих визначних інфраструктурних проектів — залізниця Баку-Тбілісі-Карс і Бакинський міжнародний морський торговий порт. На даний момент порт Баку здатний обробляти 15 мільйонів тонн вантажів, у тому числі 100 000 TEU, які зростуть до 25 мільйонів тонн вантажів і 500 000 TEU в майбутньому. Інвестуючи в сучасну транспортну та логістичну інфраструктуру, Азербайджан не тільки перетворюється на важливий транспортний вузол, але й сприяє співпраці з країнами, що беруть участь у коридорах Схід-Захід (Eurasia Continental Bridge corridor)[en] та Північ — Південь.

РФ та Євразійський економічний союз ред.

26 квітня 2019 року лідери РФ та Китаю назвали свої країни «добрими друзями» та пообіцяли працювати разом для більшої економічної інтеграції Євразії.

Китайсько-білоруський індустріальний парк[en] — спеціальна економічна зона площею 91,5 км2 (35,3 кв. м), створена в Смолевичах(Мінськ) у 2013 році. За словами головного адміністратора парку, станом на серпень 2018 року в парку оселилися 36 міжнародних компаній. Китайські ЗМІ повідомляють, що парк створить 6000 робочих місць і до 2020 року стане справжнім містом з 10 000 мешканців.

Америки ред.

Панама ред.

З кінця 2018 року Китай є найбільшим користувачем Панамського каналу для імпорту та експорту товарів за допомогою ініціативи «Один пояс і шлях».

Аргентина ред.

Аргентинсько-китайський спільний гідроенергетичний проєкт побудує дві греблі на річці Санта-Крус на півдні Аргентини: Кондор-Кліфф і Ла-Барранкоса. China Gezhouba Group Corporation (CGGC) відповідатиме за проєкт, який, як очікується, забезпечить 5000 прямих і 15 000 непрямих робочих місць у країні. ГЕС вироблятиме 4950 МВт·год електроенергії, зменшуючи залежність від викопного палива.

Аргентина також побудує атомну станцію Hualong One, будівництво якої розпочнеться в 2022 році і буде повністю введено в експлуатацію до 2028 року (вартістю 8 мільярдів доларів, з яких 85 % фінансування надається китайськими банками).  Угода про ядерну угоду з Аргентиною є однією з перших успішних заявок Китаю на експорт своїх внутрішніх ядерних технологій за кордон.

Австралазія ред.

У 2015 році Landbridge Group за 506 мільйонів доларів отримала у 99-річну оренду порт Дарвін від уряду Північної території.

Оскільки у 2021 році відносини з Пекіном досягли нового мінімуму, тиск на федеральний уряд Австралії зростає, щоб повернути ключову інфраструктуру. Коли правляча Ліберальна партія Північної території підписала договір оренди в 2015 році, цей крок застав тодішнього прем'єр-міністра Малкольма Тернбулла зненацька і розлютив президента США.

Африка ред.

З китайської точки зору, Африка важлива як ринок, постачальник сировини та платформа для розширення нового Шовкового шляху.

Кенія ред.

У кенійському порту Момбаса Китай побудував залізничне та автомобільне сполучення з внутрішніми районами країни та зі столицею Найробі. На північний схід від Момбаси будується великий порт із 32 причалами, включаючи прилеглу промислову зону, включаючи інфраструктуру з новими транспортними коридорами до Південного Судану та Ефіопії.

Залізниця Момбаса — Найробі прямує трасою старовинної метрової залізниці, яка була побудована англійцями в ХІХ столітті. Згідно із залізничним Генпланом Східної Африки, залізниця Момбаса-Найробі буде пов'язана з іншими залізницями стандартної колії, які будуються в Східній Африці. До 2021 року новітня залізниця має досягти кордону з Угандою.

Нігерія ред.

Залізнична лінія Абуджа-Кадуна[en] почала комерційну експлуатацію 27 липня 2016 року і стала одною із перших проектів модернізації залізниць стандартної колії (SGRMP) в Нігерії.  Це перша частина проекту стандартних метрик Лагос-Кано, який з'єднає бізнес-центри Нігерії з центрами економічної діяльності північно-західної частини країни.

Ангола ред.

У 2004 року китайська компанія China Railway Construction виграла тендер на прокладку Бенгельської залізниці[en]. Китайська залізниця замінила собою стару бельгійську залізницю, зруйновану в ході громадянської війни в Анголі.

У майбутньому планується з'єднати Benguela railway із залізничними магістралями Ангола — Замбія, Танзанія— Замбія (TAZARA) та ін., що дозволить сформувати залізничну мережу, що охоплює Південну Африку та сполучає Атлантичний та Індійський океани.

Танзанія ред.

Літом 2019 року сталася унікальна подія: рейс першого в історії континенту розкішного туристичного поїзда ROVOS RAIL, що сполучив узбережжя Індійського океану та Атлантики.  Потяг вийшов із Дар-ес-Салам у Танзанії, щоб через 15 днів прибути до Анголи. Маршрут у 4,5 тисячі кілометрів було подолано на швидкості 40 км/год.

У Багамойо також будуються сучасний глибоководний порт, місто-супутник, аеродром і промислова зона.

Ефіопія ред.

Нова лінія Залізниця Аддис-Абеба — Джибуті була побудована у 2011—2016 роках China Railway Group Limited та China Civil Engineering Construction Corporation. Фінансування для нової лінії було надано Ексімбанком Китаю, Китайським банком розвитку, а також Промисловим і Комерційним банком Китаю. Кошторисна вартість будівництва склала 4 млрд $ США. Відкриття ефіопської ділянки залізниці відбулося 5 жовтня 2016 року, тоді як відкриття ділянки Джибуті відбулося 10 січня 2017 року.

Єгипет ред.

Як спільний китайсько-єгипетський проєкт до Середземного моря будується Суецька особлива економічна зона[en], побудований Тяньцзіньською зоною економічного-технологічного розвитку (Теда, поблизу єгипетського прибережного міста Аїн Сохна).

Азія ред.

Малайзія ред.

Важливою частиною морського шовкового шляху 21-го століття є порт Куантан[en], багатовантажний морський порт, що виходить на Південнокитайське море. Поруч із портом розробляється новий глибоководний термінал (NDWT). Передбачається, що після завершення будівництва порт Куантан стане головними воротами до Китаю та Далекого Сходу.

Непал ред.

Флагманським інфраструктурним проєктом Трансгімалайський коридор[en] є залізниця Китай-Непал[en], яка зараз знаходиться на стадії техніко-економічного обґрунтування. Планується реалізувати низку автомагістралей, включаючи будівництво тунельної дороги та модернізацію автомагістралі Араніко, яка була зупинена після землетрусу в Горкха. Шосе Араніко закінчується на кордоні Кодарі та китайського прикордонного переходу Чжанму. За ініціативою КНР прикордонний порт планується відновити.

Коридор Китай – Центральна Азія – Західна Азія[en]

У 2009 році запрацював газопровід Центральна Азія — Китай, який транспортує природний газ з Узбекистану до Китаю (також відомий як «трубопровід „Туркменсько-Китайський газ“»)

Газопровід ТАПІ[en] — магістральний газопровід, що будується, протяжністю 1735 км із Туркменії до Афганістану, Пакистану та Індії. Проєктна потужність — 33 млрд кубометрів газу на рік. Передбачувана вартість проекту — $ 8—10 млрд. Запуск проекту планувався на 2017 рік, але був відкладений.

Поблизу міста Коргас у Сіньцзяні будують міжнародний аеропорт і величезний пункт перевалки вантажів.

Залізниця Ангрен — Пап з 2016 року з'єднує Ферганську долину з рештою Узбекистану, черезКамчицький тунель.

У травні 2018 року Китай ввів в експлуатацію нове залізничне сполучення довжиною 8350 км між Баян-Нур (Внутрішня Монголія) на півночі Китаю та столицею Ірану Тегераном: перший поїзд доставив 1150 тонн соняшнику. насіння і повинно покривати з'єднання за 15 днів, щонайменше на 20 днів менше, ніж необхідний період у морі.

Пакистан ред.

Найбільш амбітна частина співробітництва двох країн — Китайсько-пакистанський економічний коридор[en] (CPEC) вартістю 62 млрд доларів США з перетином центральної території Пакистану між перевалом Кунджірап висотою приблизно 4700 м і портовим містом Гвадар на Аравійському морі, частково на Каракорумське шосе.

Глибоководний порт будується в Гвадарі в стратегічній близькості від підходу до Перської затоки.

Коридор Китай-Індокитайський півострів[en]

З індокитайськими країнами Камбоджею, Лаосом і В'єтнамом, а також Малайзією, Сінгапуром, Таїландом та Індонезією Китай з'єднує високошвидкісна лінія Куньмін — Сінгапур[en] та Швидка дорога Куньмін-Бангкок[en].

Лаос ред.

Залізниця Китаю і Лаосу була першою міжнародною залізницею, яка безпосередньо пов'язана з китайською залізничною мережею. Вона є важливою частиною Трансазійської залізниці.

Інша частина залізничної мережі існує як частина Євразійський сухопутний міст, хоча деякі суттєві прогалини залишаються.

Таїланд ред.

Проєкт Тайського каналу, також відомого як канал через перешийок Кра — планований судноплавний канал через перешийок Кра на півдні Таїланду, основною метою якого буде скорочення морського шляху з Східній у Південну Азію в обхід Малаккська протока.

У жовтні 2020 року високопосадовець урядової групи з економічної політики Таїланду заявив, що будівництво каналу нереально і основну увагу слід приділити реалізації проекту сухопутного мосту.

М'янма ред.

Порт Кьяукфю — транзитний пункт для вантажів, які спрямовуються в Янгон, Калькутту та Чіттагонг, важлива частина морського шовкового шляху XXI століття, а також морська кінцева точка китайсько-м’янмського економічного коридору[en].

У 2011 році китайська економічна пропозиція була розширена на залізничний зв'язок між Куньміном і Кьяукфю для з'єднання з Каладанським мультимодальним транзитним транспортним проєктом[en] через 311-кілометрове сполучення[en], яке буде завершено у 2021—2022 роках, від Кьяухту на півночі до Енн на півдні, а потім на південний схід до Мінбу.

Лінія стандартної колії до порту Кьяукпю була відкрита в 2021 році.

Бруней ред.

На початку 2017 року Muara Port Company Sdn Bhd, спільна компанія Darussalam Assets Sdn Bhd і Beibu Gulf Holding (Hong Kong) Co., Ltd., взяла на себе експлуатацію терміналу порту Муара, як складової частини Морського Шовкового шляху.

Шрі-Ланка ред.

У 2017 році прем'єр-міністр Шрі-Ланки уклав угоду з China Merchants Port Holdings про оренду 70-відсоткової частки стратегічно розташованого порту Хамбантота за 1,12 мільярда доларів, відкривши Хамбантоту для ініціативи «Один пояс і шлях».

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. 已同中国签订共建“一带一路”合作文件的国家一览 - 中国一带一路网. webarchive.loc.gov. Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 11 грудня 2021. 
  2. . web.archive.org. 2 грудня 2018. Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 11 грудня 2021. 
  3. . web.archive.org. 12 травня 2019. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 11 грудня 2021. 
  4. . web.archive.org. 23 вересня 2018. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 11 грудня 2021. 
  5. . cfts.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 11 грудня 2021. 
  6. . web.archive.org. 23 вересня 2018. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 11 грудня 2021. 
  7. . web.archive.org. 6 листопада 2019. Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 11 грудня 2021. 
  8. . web.archive.org. 24 квітня 2019. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 11 грудня 2021. 
  9. . amp.dw.com. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021. 
  10. ↑ . web.archive.org. 10 червня 2019. Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 11 грудня 2021. 
  11. . web.archive.org. 4 листопада 2019. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 11 грудня 2021. 
  12. . me.gov.ua. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021. 
  13. . silkroadnews.org (рос.). Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021. 
  14. . web.archive.org. 4 листопада 2019. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 11 грудня 2021. 
  15. . web.archive.org. 24 жовтня 2021. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 11 грудня 2021. 
  16. . 1news.az (рос.). Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021. 
  17. . web.archive.org. 6 квітня 2019. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 11 грудня 2021. 
  18. . web.archive.org. 27 травня 2019. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 11 грудня 2021. 
  19. . web.archive.org. 29 вересня 2018. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 11 грудня 2021. 
  20. . web.archive.org. 11 квітня 2021. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 11 грудня 2021. 
  21. . web.archive.org. 16 січня 2019. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 11 грудня 2021. 
  22. . web.archive.org. 5 жовтня 2021. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 11 грудня 2021. 
  23. . web.archive.org. 17 жовтня 2021. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 11 грудня 2021. 
  24. Moore, Charlie (30 квітня 2021). . Mail Online. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021. 
  25. Mwita, Weitere (3 грудня 2016). . The Star, Kenya. Архів оригіналу за 18 червня 2017. Процитовано 11 грудня 2021. 
  26. . web.archive.org. 15 січня 2019. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 11 грудня 2021. 
  27. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 грудня 2021. 
  28. . web.archive.org. 29 березня 2015. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 11 грудня 2021. 
  29. . cfts.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 11 грудня 2021. 
  30. Maasho, Aaron (17 грудня 2011). . Reuters. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 11 грудня 2021. «CCECC and China Railway Engineering Corporation (CREC) have won tenders for other sections of the 656-kilometre build. Those companies have brokered loans for Ethiopia from China's EXIM Bank, Development Bank of China and the Industrial and Commercial Bank of China (ICBC), Getachew said.»  
  31. . 2 жовтня 2016. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 11 грудня 2021. 
  32. . www.2merkato.com. 29 вересня 2016. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021. 
  33. . DW. 5 жовтня 2016. Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 16 січня 2017. 
  34. . Awramba Times. 11 січня 2017. Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017. 
  35. . amp.welt.de. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021. 
  36. Stearns, Jonathan (6 квітня 2020). EU Hits China, Egypt With Five-Year Tariffs on Glass Fiber. Bloomberg. оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 14 березня 2023.  (англ.)
  37. . utlc.com (англ.). Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021. 
  38. . Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 11 грудня 2021. 
  39. . Новости Таиланда (ru-RU). 6 вересня 2021. Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 11 грудня 2021. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Spisok proyektiv iniciativi Odin poyas odin shlyah zapochatkovanoyi u veresni 2013 roku Stanom na 23 chervnya 2021 roku bulo pidpisano 206 dokumentiv pro spivpracyu iz 140 krayinami ta 32 mizhnarodnimi organizaciyami 1 Zmist 1 Ekonomichnij poyas Shovkovogo shlyahu 2 Morskij Shovkovij shlyah 3 Supermerezha 4 Dodatkovo 5 Yevropa 5 1 Portugaliya 5 2 Italiya 5 3 Lyuksemburg 5 4 Shvejcariya 5 5 Avstriya 5 6 Ukrayina 5 7 Polsha 5 8 Greciya 6 Kavkaz 6 1 Virmeniya 6 2 Azerbajdzhan 7 RF ta Yevrazijskij ekonomichnij soyuz 8 Ameriki 8 1 Panama 8 2 Argentina 9 Avstralaziya 10 Afrika 10 1 Keniya 10 2 Nigeriya 10 3 Angola 10 4 Tanzaniya 10 5 Efiopiya 10 6 Yegipet 11 Aziya 11 1 Malajziya 11 2 Nepal 11 3 Pakistan 11 4 Laos 11 5 Tayiland 11 6 M yanma 11 7 Brunej 11 8 Shri Lanka 12 Div takozh 13 PrimitkiEkonomichnij poyas Shovkovogo shlyahu red U ramkah proyektu Ekonomichnogo poyasu Shovkovogo shlyahu rozglyadayetsya stvorennya troh transyevrazijskih ekonomichnih koridoriv pivnichnij Kitaj Centralna Aziya Rosiya Yevropa centralnij Kitaj Centralna ta Perednya Aziya Perska zatoka ta Seredzemne more pivdennij Kitaj Shidna Aziya Pivdenna Aziya Indijskij okean Morskij Shovkovij shlyah red Proyekt Morskij Shovkovij shlyah XXI stolittya en vklyuchaye stvorennya dvoh morskih marshrutiv pershij marshrut vede z uzberezhzhya Kitayu cherez Pivdennokitajske more v Pivdenno Tihookeanskij region inshij peredbachaye z yednannya primorskih rajoniv Kitayu ta Yevropu cherez Pivdennokitajske more ta Indijskij okean Supermerezha red Proyekt supermerezhi maye na meti rozrobiti shist elektrichnih merezh visokoyi naprugi v Kitayi Pivnichno Shidnij Aziyi Pivdenno Shidnij Aziyi Pivdennij Aziyi Centralnij Aziyi ta Zahidnij Aziyi Resursi vitrovoyi energiyi Centralnoyi Aziyi stanovlyat odin komponent ciyeyi merezhi 2 3 Dodatkovo red Zaproponovanij ekonomichnij koridor Bangladesh Kitaj Indiya M yanma en dlya spoluchennya pivdennogo Kitayu ta M yanmi spochatku buv oficijno klasifikovanij yak tisno pov yazanij z iniciativoyu Odin poyas odin shlyah Odnak u 2019 roci BCIM buv viklyuchenij zi spisku proektiv cherez vidmovu Indiyi brati uchast v iniciativi Odin poyas odin shlyah Lodovij Shovkovij shlyahNa Mizhnarodnij konferenciyi Rozvitok shelfu Rosiyi i SND 2019 Petroleum Offshore of Russia sho vidbulasya v Moskvi predstavniki VEB RF zayavili sho Rosiya razom iz Kitayem pidijshla do praktichnogo obgovorennya globalnogo infrastrukturnogo proyektu Ice Silk Road Ranishe China COSCO Shipping Corp zdijsnila kilka probnih poyizdok na arktichnih sudnoplavnih marshrutah en i kitajski ta rosijski kompaniyi spivpracyuyut u rozvidci nafti i gazu v comu rajoni ta dlya rozvitku vsebichnoyi spivpraci u sferi budivnictva infrastrukturi turizmu ta naukovih ekspedicij Yevropa red U berezni 2011 roku bulo rozpochato spoluchennya vantazhnih poyizdiv mizh Kitayem ta Yevropoyu 4 U 2011 roci vidbuvalosya 17 rejsiv poyizdiv mizh Kitayem ta Yevropoyu U 2020 roci yihnya kilkist zbilshilas do 10 tis rist u 588 raziv U yevropejski krayini poyizdi vidpravlyayutsya iz 60 mist KNR 5 10 tisyachna poyizdka bula zdijsnena 26 serpnya 2018 roku z pributtyam vantazhnogo poyizda X8044 v Uhan Kitaj iz Gamburgu Nimechchina 6 Portugaliya red U grudni 2018 roku pivdennoyevropejska naciya pidpisala Memorandum pro vzayemorozuminnya z Kitayem 7 Italiya red U berezni 2019 roku Italiya stala pershoyu krayinoyu G7 yaka pidpisala neobov yazkovij memorandum pro vzayemorozuminnya shodo kitajskoyi iniciativi Odin poyas odin shlyah 8 Brennerskij tunel dozvolit dozvolit potyagam peretinati Alpi istotno shvidshe Tomu port Triyest poryad iz Dzhojya Tauro yedinij glibokovodnij port u centralnomu Seredzemnomu mori dlya kontejnerovoz iv somogo pokolinnya ye osoblivoyu metoyu dlya kitajskih investicij U veresni 2020 roku logistichna grupa portu Gamburga HHLA investuvala v logistichnu platformu portu Triyest PLT 9 Richna propuskna spromozhnist portu bude zbilshena z 10 000 do 25 000 poyizdiv u Triyesti proekt Trihub Lyuksemburg red 27 bereznya 2019 roku Lyuksemburg pidpisav ugodu z Kitayem pro spivpracyu v ramkah iniciativi Odin poyas odin shlyah 10 Shvejcariya red 29 kvitnya 2019 roku Shvejcariya pidpisala Memorandum pro vzayemorozuminnya z Kitayem u ramkah iniciativi Odin poyas odin shlyah 10 Avstriya red U kvitni 2019 roku bulo pidpisano Memorandum pro vzayemorozuminnya shodo spivrobitnictva Avstriyi v ramkah proektu BRI 11 Ukrayina red U grudni 2017 go Komisiyeyu Ukrayina KNR ukladeno plan dij iz realizaciyi iniciativi spilnogo budivnictva Ekonomichnogo poyasu shovkovogo shlyahu ta Morskogo shovkovogo shlyahu HHI stolittya 12 Format 17 1 en Format spivpraci Kitayu ta krayin Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Albaniyi Bosniyi ta Gercegovini Bolgariyi Horvatiyi Chehiyi Estoniyi Ugorshini Latviyi Greciyi Makedoniyi Chornogoriyi Polshi Rumuniyi Serbiyi Slovachchini ta Sloveniyi U 2019 do nih priyednalasya Greciya 13 Sered velikih proyektiv Kitayu modernizaciya ta budivnictvo zaliznici Budapesht Belgrad Skop ye Afini en vartist ocinyuyetsya priblizno u 2 89 mlrd na cej chas pobudovano tilki serbsku dilyanku dorogi todi yak bilshist inshih zalishilisya u viglyadi memorandumiv pro vzayemorozuminnya Polsha red Odna z pershih yevropejskih krayin yaka pidpisala Memorandum pro vzayemorozuminnya z Kitayem shodo BRI u 2015 roci 14 Greciya red Ministri zakordonnih sprav Kitayu ta Greciyi 29 serpnya 2018 roku pidpisali memorandum pro vzayemorozuminnya shodo podalshogo spivrobitnictva v ramkah iniciativi Odin poyas odin shlyah Svitovij lider u sektori navalochnih vantazhiv sho vhodit do 10 najbilshih svitovih kontejnernih operatoriv i shorichno perevozit blizko 180 mln tonn vantazhu China Ocean Shipping Group Corporation vidrodiv i narazi keruye portom Pirej 15 Kavkaz red U zhovtni 2013 roku buv stvorennij Koordinacijnij komitet iz rozvitku Transkaspijskogo mizhnarodnogo transportnogo marshrutu TMTM 30 listopada 2015 roku v Stambuli vidbulasya prezentaciya mozhlivostej ta perspektiv rozvitku TMTM Kitaj Turechchina Yevropa Proekt realizuyut Zaliznici Kitayu AT Kazahstanski zaliznici ZAT Azerbajdzhanski zaliznici ZAT Azerbajdzhanske Kaspijske morske paroplavstvo i Bakinskij mizhnarodnij morskij torgovij port ta Gruzinska zaliznicya 16 Virmeniya red 4 kvitnya 2019 roku vidbuvsya vizit delegaciyi na choli z Shen Yueyue vice golovi postijnogo komitetu Vsekitajskih zboriv narodnih predstavnikiv u Yerevan 17 Azerbajdzhan red 25 27 kvitnya 2019 roku v Pekini Kitaj vidbuvsya Drugij forum mizhnarodnogo spivrobitnictva Odin poyas odin shlyah en Samit zibrav glav uryadiv 37 krayin u tomu chisli Azerbajdzhanu RF Pakistanu Kazahstanu Avstriyi Bilorusi Chehiyi Greciyi Ugorshini Italiyi Serbiyi Singapuru OAE ta inshih a takozh kerivnikiv mizhnarodnih organizaciyi Stvorennya suchasnoyi infrastrukturi ye odnim iz prioritetiv dlya Azerbajdzhanu i spriyatime rozvitku mizhnarodnoyi torgivli shlyahom navedennya mostiv mizh Yevropoyu ta Aziyeyu Sered cih viznachnih infrastrukturnih proektiv zaliznicya Baku Tbilisi Kars i Bakinskij mizhnarodnij morskij torgovij port Na danij moment port Baku zdatnij obroblyati 15 miljoniv tonn vantazhiv u tomu chisli 100 000 TEU yaki zrostut do 25 miljoniv tonn vantazhiv i 500 000 TEU v majbutnomu Investuyuchi v suchasnu transportnu ta logistichnu infrastrukturu Azerbajdzhan ne tilki peretvoryuyetsya na vazhlivij transportnij vuzol ale j spriyaye spivpraci z krayinami sho berut uchast u koridorah Shid Zahid Eurasia Continental Bridge corridor en ta Pivnich Pivden RF ta Yevrazijskij ekonomichnij soyuz red 26 kvitnya 2019 roku lideri RF ta Kitayu nazvali svoyi krayini dobrimi druzyami ta poobicyali pracyuvati razom dlya bilshoyi ekonomichnoyi integraciyi Yevraziyi 18 Kitajsko biloruskij industrialnij park en specialna ekonomichna zona plosheyu 91 5 km2 35 3 kv m stvorena v Smolevichah Minsk u 2013 roci Za slovami golovnogo administratora parku stanom na serpen 2018 roku v parku oselilisya 36 mizhnarodnih kompanij Kitajski ZMI povidomlyayut sho park stvorit 6000 robochih misc i do 2020 roku stane spravzhnim mistom z 10 000 meshkanciv 19 Ameriki red Panama red Z kincya 2018 roku Kitaj ye najbilshim koristuvachem Panamskogo kanalu dlya importu ta eksportu tovariv za dopomogoyu iniciativi Odin poyas i shlyah 20 Argentina red Argentinsko kitajskij spilnij gidroenergetichnij proyekt pobuduye dvi grebli na richci Santa Krus na pivdni Argentini Kondor Kliff i La Barrankosa China Gezhouba Group Corporation CGGC vidpovidatime za proyekt yakij yak ochikuyetsya zabezpechit 5000 pryamih i 15 000 nepryamih robochih misc u krayini GES viroblyatime 4950 MVt god elektroenergiyi zmenshuyuchi zalezhnist vid vikopnogo paliva 21 Argentina takozh pobuduye atomnu stanciyu Hualong One budivnictvo yakoyi rozpochnetsya v 2022 roci i bude povnistyu vvedeno v ekspluataciyu do 2028 roku vartistyu 8 milyardiv dolariv z yakih 85 finansuvannya nadayetsya kitajskimi bankami Ugoda pro yadernu ugodu z Argentinoyu ye odniyeyu z pershih uspishnih zayavok Kitayu na eksport svoyih vnutrishnih yadernih tehnologij za kordon 22 23 Avstralaziya red U 2015 roci Landbridge Group za 506 miljoniv dolariv otrimala u 99 richnu orendu port Darvin vid uryadu Pivnichnoyi teritoriyi Oskilki u 2021 roci vidnosini z Pekinom dosyagli novogo minimumu tisk na federalnij uryad Avstraliyi zrostaye shob povernuti klyuchovu infrastrukturu Koli pravlyacha Liberalna partiya Pivnichnoyi teritoriyi pidpisala dogovir orendi v 2015 roci cej krok zastav todishnogo prem yer ministra Malkolma Ternbulla znenacka i rozlyutiv prezidenta SShA 24 Afrika red Z kitajskoyi tochki zoru Afrika vazhliva yak rinok postachalnik sirovini ta platforma dlya rozshirennya novogo Shovkovogo shlyahu Keniya red U kenijskomu portu Mombasa Kitaj pobuduvav zaliznichne ta avtomobilne spoluchennya z vnutrishnimi rajonami krayini ta zi stoliceyu Najrobi Na pivnichnij shid vid Mombasi buduyetsya velikij port iz 32 prichalami vklyuchayuchi prileglu promislovu zonu vklyuchayuchi infrastrukturu z novimi transportnimi koridorami do Pivdennogo Sudanu ta Efiopiyi Zaliznicya Mombasa Najrobi pryamuye trasoyu starovinnoyi metrovoyi zaliznici yaka bula pobudovana anglijcyami v HIH stolitti Zgidno iz zaliznichnim Genplanom Shidnoyi Afriki zaliznicya Mombasa Najrobi bude pov yazana z inshimi zaliznicyami standartnoyi koliyi yaki buduyutsya v Shidnij Africi Do 2021 roku novitnya zaliznicya maye dosyagti kordonu z Ugandoyu 25 Nigeriya red Zaliznichna liniya Abudzha Kaduna en pochala komercijnu ekspluataciyu 27 lipnya 2016 roku i stala odnoyu iz pershih proektiv modernizaciyi zaliznic standartnoyi koliyi SGRMP v Nigeriyi Ce persha chastina proektu standartnih metrik Lagos Kano yakij z yednaye biznes centri Nigeriyi z centrami ekonomichnoyi diyalnosti pivnichno zahidnoyi chastini krayini 26 Angola red U 2004 roku kitajska kompaniya China Railway Construction vigrala tender na prokladku Bengelskoyi zaliznici en Kitajska zaliznicya zaminila soboyu staru belgijsku zaliznicyu zrujnovanu v hodi gromadyanskoyi vijni v Angoli 27 U majbutnomu planuyetsya z yednati Benguela railway iz zaliznichnimi magistralyami Angola Zambiya Tanzaniya Zambiya TAZARA 28 ta in sho dozvolit sformuvati zaliznichnu merezhu sho ohoplyuye Pivdennu Afriku ta spoluchaye Atlantichnij ta Indijskij okeani Tanzaniya red Litom 2019 roku stalasya unikalna podiya rejs pershogo v istoriyi kontinentu rozkishnogo turistichnogo poyizda ROVOS RAIL sho spoluchiv uzberezhzhya Indijskogo okeanu ta Atlantiki Potyag vijshov iz Dar es Salam u Tanzaniyi shob cherez 15 dniv pributi do Angoli Marshrut u 4 5 tisyachi kilometriv bulo podolano na shvidkosti 40 km god 29 U Bagamojo takozh buduyutsya suchasnij glibokovodnij port misto suputnik aerodrom i promislova zona Efiopiya red Nova liniya Zaliznicya Addis Abeba Dzhibuti bula pobudovana u 2011 2016 rokah China Railway Group Limited ta China Civil Engineering Construction Corporation Finansuvannya dlya novoyi liniyi bulo nadano Eksimbankom Kitayu Kitajskim bankom rozvitku a takozh Promislovim i Komercijnim bankom Kitayu 30 Koshtorisna vartist budivnictva sklala 4 mlrd SShA 31 Vidkrittya efiopskoyi dilyanki zaliznici vidbulosya 5 zhovtnya 2016 roku 32 33 todi yak vidkrittya dilyanki Dzhibuti vidbulosya 10 sichnya 2017 roku 34 Yegipet red Yak spilnij kitajsko yegipetskij proyekt 35 do Seredzemnogo morya buduyetsya Suecka osobliva ekonomichna zona en pobudovanij Tyanczinskoyu zonoyu ekonomichnogo tehnologichnogo rozvitku Teda poblizu yegipetskogo priberezhnogo mista Ayin Sohna 36 Aziya red Malajziya red Vazhlivoyu chastinoyu morskogo shovkovogo shlyahu 21 go stolittya ye port Kuantan en bagatovantazhnij morskij port sho vihodit na Pivdennokitajske more Poruch iz portom rozroblyayetsya novij glibokovodnij terminal NDWT Peredbachayetsya sho pislya zavershennya budivnictva port Kuantan stane golovnimi vorotami do Kitayu ta Dalekogo Shodu Nepal red Flagmanskim infrastrukturnim proyektom Transgimalajskij koridor en ye zaliznicya Kitaj Nepal en yaka zaraz znahoditsya na stadiyi tehniko ekonomichnogo obgruntuvannya Planuyetsya realizuvati nizku avtomagistralej vklyuchayuchi budivnictvo tunelnoyi dorogi ta modernizaciyu avtomagistrali Araniko yaka bula zupinena pislya zemletrusu v Gorkha Shose Araniko zakinchuyetsya na kordoni Kodari ta kitajskogo prikordonnogo perehodu Chzhanmu Za iniciativoyu KNR prikordonnij port planuyetsya vidnoviti Koridor Kitaj Centralna Aziya Zahidna Aziya en U 2009 roci zapracyuvav gazoprovid Centralna Aziya Kitaj yakij transportuye prirodnij gaz z Uzbekistanu do Kitayu takozh vidomij yak truboprovid Turkmensko Kitajskij gaz Gazoprovid TAPI en magistralnij gazoprovid sho buduyetsya protyazhnistyu 1735 km iz Turkmeniyi do Afganistanu Pakistanu ta Indiyi Proyektna potuzhnist 33 mlrd kubometriv gazu na rik Peredbachuvana vartist proektu 8 10 mlrd Zapusk proektu planuvavsya na 2017 rik ale buv vidkladenij Poblizu mista Korgas u Sinczyani buduyut mizhnarodnij aeroport i velicheznij punkt perevalki vantazhiv Zaliznicya Angren Pap z 2016 roku z yednuye Fergansku dolinu z reshtoyu Uzbekistanu cherezKamchickij tunel U travni 2018 roku Kitaj vviv v ekspluataciyu nove zaliznichne spoluchennya dovzhinoyu 8350 km mizh Bayan Nur Vnutrishnya Mongoliya na pivnochi Kitayu ta stoliceyu Iranu Tegeranom pershij poyizd dostaviv 1150 tonn sonyashniku nasinnya i povinno pokrivati z yednannya za 15 dniv shonajmenshe na 20 dniv menshe nizh neobhidnij period u mori Pakistan red Najbilsh ambitna chastina spivrobitnictva dvoh krayin Kitajsko pakistanskij ekonomichnij koridor en CPEC vartistyu 62 mlrd dolariv SShA z peretinom centralnoyi teritoriyi Pakistanu mizh perevalom Kundzhirap visotoyu priblizno 4700 m i portovim mistom Gvadar na Aravijskomu mori chastkovo na Karakorumske shose Glibokovodnij port buduyetsya v Gvadari v strategichnij blizkosti vid pidhodu do Perskoyi zatoki Koridor Kitaj Indokitajskij pivostriv en Z indokitajskimi krayinami Kambodzheyu Laosom i V yetnamom a takozh Malajziyeyu Singapurom Tayilandom ta Indoneziyeyu Kitaj z yednuye visokoshvidkisna liniya Kunmin Singapur en ta Shvidka doroga Kunmin Bangkok en Laos red Zaliznicya Kitayu i Laosu bula pershoyu mizhnarodnoyu zalizniceyu yaka bezposeredno pov yazana z kitajskoyu zaliznichnoyu merezheyu 37 Vona ye vazhlivoyu chastinoyu Transazijskoyi zaliznici Insha chastina zaliznichnoyi merezhi isnuye yak chastina Yevrazijskij suhoputnij mist hocha deyaki suttyevi progalini zalishayutsya 38 Tayiland red Proyekt Tajskogo kanalu takozh vidomogo yak kanal cherez pereshijok Kra planovanij sudnoplavnij kanal cherez pereshijok Kra na pivdni Tayilandu osnovnoyu metoyu yakogo bude skorochennya morskogo shlyahu z Shidnij u Pivdennu Aziyu v obhid Malakkska protoka U zhovtni 2020 roku visokoposadovec uryadovoyi grupi z ekonomichnoyi politiki Tayilandu zayaviv sho budivnictvo kanalu nerealno i osnovnu uvagu slid pridiliti realizaciyi proektu suhoputnogo mostu 39 M yanma red Port Kyaukfyu tranzitnij punkt dlya vantazhiv yaki spryamovuyutsya v Yangon Kalkuttu ta Chittagong vazhliva chastina morskogo shovkovogo shlyahu XXI stolittya a takozh morska kinceva tochka kitajsko m yanmskogo ekonomichnogo koridoru en U 2011 roci kitajska ekonomichna propoziciya bula rozshirena na zaliznichnij zv yazok mizh Kunminom i Kyaukfyu dlya z yednannya z Kaladanskim multimodalnim tranzitnim transportnim proyektom en cherez 311 kilometrove spoluchennya en yake bude zaversheno u 2021 2022 rokah vid Kyauhtu na pivnochi do Enn na pivdni a potim na pivdennij shid do Minbu Liniya standartnoyi koliyi do portu Kyaukpyu bula vidkrita v 2021 roci Brunej red Na pochatku 2017 roku Muara Port Company Sdn Bhd spilna kompaniya Darussalam Assets Sdn Bhd i Beibu Gulf Holding Hong Kong Co Ltd vzyala na sebe ekspluataciyu terminalu portu Muara yak skladovoyi chastini Morskogo Shovkovogo shlyahu Shri Lanka red U 2017 roci prem yer ministr Shri Lanki uklav ugodu z China Merchants Port Holdings pro orendu 70 vidsotkovoyi chastki strategichno roztashovanogo portu Hambantota za 1 12 milyarda dolariv vidkrivshi Hambantotu dlya iniciativi Odin poyas i shlyah Div takozh red Zovnishnya politika KNR en Novij shovkovij shlyah Mizhnarodna azijska merezha Transaziatska zaliznicya Ostrovi SpratliPrimitki red 已同中国签订共建 一带一路 合作文件的国家一览 中国一带一路网 webarchive loc gov Arhiv originalu za 8 lyutogo 2019 Procitovano 11 grudnya 2021 Subscribe to read Financial Times web archive org 2 grudnya 2018 Arhiv originalu za 2 grudnya 2018 Procitovano 11 grudnya 2021 China s Ambitious Plan to Build the World s Biggest Supergrid IEEE Spectrum web archive org 12 travnya 2019 Arhiv originalu za 12 travnya 2019 Procitovano 11 grudnya 2021 All aboard the China to London freight train BBC News web archive org 23 veresnya 2018 Arhiv originalu za 23 veresnya 2018 Procitovano 11 grudnya 2021 Zheleznodorozhnye perevozki mezhdu Kitaem i ES za 10 let vyrosli pochti v 600 raz cfts org ua ros Arhiv originalu za 26 bereznya 2022 Procitovano 11 grudnya 2021 China Europe freight train service extended southwards to Vietnam Xinhua English news cn web archive org 23 veresnya 2018 Arhiv originalu za 23 veresnya 2018 Procitovano 11 grudnya 2021 Portugal signs agreement with China on Belt and Road Initiative South China Morning Post web archive org 6 listopada 2019 Arhiv originalu za 6 listopada 2019 Procitovano 11 grudnya 2021 Italy Joins the Belt and Road Initiative Context Interests and Drivers Jamestown web archive org 24 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2019 Procitovano 11 grudnya 2021 Triest und die neue Seidenstrasse amp dw com Arhiv originalu za 11 grudnya 2021 Procitovano 11 grudnya 2021 a b Luxembourg Signs Accord With China on Belt and Road Initiative Bloomberg web archive org 10 chervnya 2019 Arhiv originalu za 10 chervnya 2019 Procitovano 11 grudnya 2021 Imfino What Does the Belt and Road Initiative BRI Mean for Austria and the Region of Central East and Southeast Europe CESEE Part 2 web archive org 4 listopada 2019 Arhiv originalu za 4 listopada 2019 Procitovano 11 grudnya 2021 Plan dij Ukrayina Kitajska Narodna Respublika z realizaciyi iniciativi spilnogo budivnictva Ekonomichnogo poyasu shovkovogo shlyahu i Morskogo shovkovogo shlyahu XXI stolittya gt Okremi pitannya spivrobitnictva z krayinami svitu gt Ministerstvo ekonomiki Ukrayini me gov ua Arhiv originalu za 11 grudnya 2021 Procitovano 11 grudnya 2021 Kitaj Evropa format 17 1 bolshe chem 18 v kontekste sotrudnichestva silkroadnews org ros Arhiv originalu za 11 grudnya 2021 Procitovano 11 grudnya 2021 Poland looking to bolster trade with China under BRI Chinadaily com cn web archive org 4 listopada 2019 Arhiv originalu za 4 listopada 2019 Procitovano 11 grudnya 2021 The Chinese Empire Rises BRI Emerges as Tool of Conquest and Challenge to the U S Order The California Review web archive org 24 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 11 grudnya 2021 Transkaspijskij transportnyj marshrut otkryt i obladaet ogromnym potencialom FOTO 1news az ros Arhiv originalu za 11 grudnya 2021 Procitovano 11 grudnya 2021 It s time for Armenia to become part of new Silk Road Armenian President meets with Chinese delegation ARMENPRESS Armenian News Agency web archive org 6 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2019 Procitovano 11 grudnya 2021 China and Russia forge stronger Eurasian economic ties as Vladimir Putin gets behind Xi Jinping s belt and road plan in face of US hostility South China Morning Post web archive org 27 travnya 2019 Arhiv originalu za 27 travnya 2019 Procitovano 11 grudnya 2021 China Belarus industrial park makes breakthrough in attracting investors Business Chinadaily com cn web archive org 29 veresnya 2018 Arhiv originalu za 29 veresnya 2018 Procitovano 11 grudnya 2021 China s Front Door to America s Backyard The Diplomat web archive org 11 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 11 grudnya 2021 Argentine president calls Argentina China hydropower project highly important Belt and Road Portal web archive org 16 sichnya 2019 Arhiv originalu za 16 sichnya 2019 Procitovano 11 grudnya 2021 Argentina seeks new China backed nuclear power plant web archive org 5 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 11 grudnya 2021 Argentina reveals its nuclear new build plans Nuclear Policies World Nuclear News web archive org 17 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2021 Procitovano 11 grudnya 2021 Moore Charlie 30 kvitnya 2021 Australia stands ready to take back Darwin Port from China Mail Online Arhiv originalu za 11 grudnya 2021 Procitovano 11 grudnya 2021 Mwita Weitere 3 grudnya 2016 Funds for SGR phase II to be in by January 2016 assures state The Star Kenya Arhiv originalu za 18 chervnya 2017 Procitovano 11 grudnya 2021 Nigeria s first standard gauge railway marks 900 days of safe operation Belt and Road Portal web archive org 15 sichnya 2019 Arhiv originalu za 15 sichnya 2019 Procitovano 11 grudnya 2021 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 11 grudnya 2021 Day with Evelyn Mwansa Zambia s first female locomotive driver TAZARA web archive org 29 bereznya 2015 Arhiv originalu za 29 bereznya 2015 Procitovano 11 grudnya 2021 V Afrike poberezhya dvuh okeanov soedinili roskoshnym turisticheskim poezdom foto cfts org ua ros Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 11 grudnya 2021 Maasho Aaron 17 grudnya 2011 Ethiopia signs Djibouti railway deal with China Reuters Arhiv originalu za 24 listopada 2015 Procitovano 11 grudnya 2021 CCECC and China Railway Engineering Corporation CREC have won tenders for other sections of the 656 kilometre build Those companies have brokered loans for Ethiopia from China s EXIM Bank Development Bank of China and the Industrial and Commercial Bank of China ICBC Getachew said Chinese built railway helps propel Ethiopia s industrialization drive 2 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2016 Procitovano 11 grudnya 2021 Ethiopia Addis Ababa Djibouti Railway to Start Trial Service www 2merkato com 29 veresnya 2016 Arhiv originalu za 11 grudnya 2021 Procitovano 11 grudnya 2021 Kitaj zbuduvav novu zaliznicyu mizh Efiopiyeyu ta Dzhibuti DW 5 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 16 sichnya 2017 Djibouti Ethiopia Railway Officially Inaugurated Awramba Times 11 sichnya 2017 Arhiv originalu za 12 sichnya 2017 Procitovano 11 sichnya 2017 Neue Seidenstrasse Chinas grosser Sprung nach Afrika WELT amp welt de Arhiv originalu za 11 grudnya 2021 Procitovano 11 grudnya 2021 Stearns Jonathan 6 kvitnya 2020 EU Hits China Egypt With Five Year Tariffs on Glass Fiber Bloomberg Arhiv originalu za 11 grudnya 2021 Procitovano 14 bereznya 2023 angl CHINA PUSHES FOR MORE RAIL DEVELOPMENT IN MEKONG REGION KITAJ TREBUET RAZVITIYa ZhELEZNYH DOROG V REGIONE MEKONG utlc com angl Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 15 listopada 2021 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 15 listopada 2021 Procitovano 11 grudnya 2021 Zachem Tailandu suhoputnyj kanal cherez peresheek Kra Novosti Tailanda ru RU 6 veresnya 2021 Arhiv originalu za 13 listopada 2021 Procitovano 11 grudnya 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Spisok proyektiv iniciativi Odin poyas odin shlyah amp oldid 40003740