www.wikidata.uk-ua.nina.az

Каракорумське шосе Координати 35 36 пн ш 74 39 сх д 35 600 пн ш 74 650 сх д 35 600 74 650 також відоме як Шосе китайсько

Каракорумське шосе

Координати: 35°36′ пн. ш. 74°39′ сх. д. / 35.600° пн. ш. 74.650° сх. д. / 35.600; 74.650

Каракорумське шосе, також відоме як Шосе китайсько-пакистанської дружби, є однією з найвисокогірніших у світі міжнародних доріг із твердим покриттям. Шосе сполучає Сіньцзян-Уйгурський автономний район Китаю і територію Гілгіт-Балтистан, що знаходиться під контролем Пакистану. Шосе перетинає гірську систему Каракорум через Хунжерабський перевал, розташований на висоті 4693 м.

Каракорумське шосе

Каракорумське шосе біля міста Джаглот
Загальні дані
Країна  Пакистан,  КНР
Номер
Регіони Сіньцзян-Уйгурський автономний район, Гілгіт-Балтистан, Хайбер-Пахтунхва, Пенджаб
Відкрито 1979 (44 роки)
Довжина 1300 км
початок Кашгар  КНР
кінець Хассанабдал  Пакистан
Міста Кашгар, Упал, Ташкурган, Гулміт, Гілгіт, Абботтабад, Хассанабдал
OpenStreetMap r178385  ·R

Шосе N-35
 Каракорумське шосе у Вікісховищі

Дорога є популярним туристичним об'єктом. Завдяки високогірному розташуванню і складним умовам, в яких вона побудована, шосе іноді називають «Восьмим чудом світу».

Каракорумське шосе неофіційно відоме як KKH (абревіатура від анг. The Karakoram Highway); на території Пакистану має офіційне позначення N-35, у Китаї шосе є частиною дороги державного значення 314[en] (G314), а також частиною маршруту AH4 міжнародної азійської мережі.

Історія Редагувати

Каракорумське шосе побудоване за ініціативи урядів Пакистану та Китаю. Будівництво було розпочате у 1959 році як проєкт сполучення міста Гілгіт з основною територією Пакистану в рамках дороги долини Інду (Indus Valley Road). Завершення будівництва та введення в експлуатацію шосе відбулося у 1979 році. Загальна вартість будівництва склала $3 млрд Маршрут шосе проходить однією із частин стародавнього Шовкового шляху.

До часу початку будівництва Дороги долини Інду на місці майбутнього шосе існувала ґрунтова дорога, 198 кілометрів якої були модернізовані пакистанською армією у 1948 році до стану, який дозволяв пересуватись на позашляховиках. Таким чином були з'єднані місто Абботтабад та селище Чилас. Після цього модернізація шляху продовжилась на північ до міста Гілгіт. До 1966 року було прокладено 400 кілометрів всепогодної дороги, що і отримала назву Дорога долини Інду.

У 1966 році почалось будівництво 800-кілометрової частини дороги, що сполучила Пакистан із Китаєм та отримала назву Каракорумське шосе. Фінансування будівництва зі сторони Пакистану здійснювалось Міністерством зв'язку, яке виконувало також контроль над проєктом за сприянням уряду Пакистану.

З пакистанського боку дорога побудована силами Організації фортифікаціоного будівництва[en] інженерних військ пакистанської армії. Управління інженерних військ пакистанської армії завершило також документальний опис проекту по історії шосе. Книга «Історія Каракорумського шосе» в двох томах була написана бригадним генералом (у відставці) Мухаммад Мумтаз Халідом. У першому томі автор обговорює землю і народ, систему доісторичної комунікації в північних районах, необхідність у всепогодній дорозі до Гілгіта і будівництво Дороги долини Інду. Другий том описує події, що призвели до перетворення Дороги долини Інду в Каракорумське шосе, труднощі в його будівництві, а також про роль інженерних військ пакистанської армії та їх китайських колег.

Всього на будівництві було задіяно було понад 25 000 інженерів та робітників. За час будівництва загинуло 810 пакистанських і близько 200 китайських робітників, в основному під час зсувів, внаслідок падінь із висоти, від обмороження та хвороб. Китайські робітники, які загинули під час будівництва, поховані на китайському кладовищі в Гілгіті.

Шосе Редагувати

Мапа Каракорумського шосе

Шосе, з'єднуючи область Гілгіт-Балтистан з стародавнім Шовковим шляхом, має близько 1 234 км: від Кашгара (місто в регіоні Синьцзян, Китай) — до Абботтабаду (місто в провінції Хайбер-Пахтунхва, Пакистан). Продовження шосе на південний захід від Абботтабада має форму 66-кілометрового відрізку шосе N-15 і виходить на Великий колісний шлях біля міста Хассанабдал[en].

Шосе перетинає зону субдукції між Євразійською та Азійською плитами, де Китай, Таджикистан, Афганістан, Пакистан і Індія мають відстань між кордонами в межах 250 км один від одного. Також у зв'язку з конфліктом у Кашмірі між Індією і Пакистаном, Каракорумському шосе надають велику стратегічну і військову важливість.

Інші країни регіону також покладають великі надії на використання Каракорумського шосе: напрямок Бішкек-Нарин-Кашгар є коротшим до подолання геоекономічної ізоляції Казахстану та Киргизстану. Шосе відкриває для цих центральноазійських держав вихід до портів Індійського океану. Цей новий автомобільний коридор не тільки створить транспортний міст між Європою та Китаєм, але й дозволить подолати геоекономічну ізоляцію Центральної Азії.

Станом на 30 червня 2006 року було підписано меморандум про взаєморозуміння між пакистанською Національною дорожньою адміністрацією[en] (NHA) і Комітетом з контролю і управління державним майном Китаю (SASAC) задля того, щоб відновити і модернізувати Каракорумське шосе. За словами представників SASAC, дорога буде розширена з 10 до 30 метрів, а її пропускна здатність збільшена втричі. Крім того, оновлена дорога буде придатна для проїзду важковагових транспортних засобів в тому числі у складних погодних умовах.

Китай і Пакистан також планують сполучити Каракорумське шосе з південним портом Гвадар у Белуджистані і поєднати китайську Ланьчжоу-Сіньцзянську залізницю з пакистанською залізницею Гвадар — Далбандін, яка починається від Равалпінді.

Супутникове фото озера Аттабад, що утворилося внаслідок зсуву у січні 2000 року. Земляна дамба, що утворилася після зсуву знаходиться в південно-західній частині озера

4 січня 2010 року Каракорумске шосе було закрите на ділянці долини Хунза, що заблокувало трафік до Китаю за винятком трафіку малих суден річкою Хунза. Масивний зсув на 15 км вгору за течією від адміністративного центру Хунзи міста Карімабад[en] створив потенційно нестабільне озеро Аттабад. В перший тиждень червня 2010 року озеро досягло 22 км у довжину і понад 100 метрів в глибину, поки рівень води піднявся вище зсувної дамби і почався відтік води. Зсув частково знищив найближчі села і спричинив загибель жителів. В подальшому озеро затопило понад 20 кілометрів Карокумського шосе в тому числі 310-ти метровий міст за 4 км на південь від Гульміта. Внаслідок цього товари, що переміщуються через озеро малими суднами, перезавантажуються на автотранспорт на кожному із кінців озера.

Вельми сумнівно, що озеро, яке протягом 2011 року досягло вже 27 км завдовжки, пересохне, тому у липні 2012 року Пакистан розпочав будівництво на більшій висоті об'їзного маршруту навколо озера з п'ятьма новими тунелями загальною протяжністю 7.1 км, а також з двома новими мостами. Виконавцем робіт, які були завершені у вересні 2015, обрали China Road & Bridge Corporation (CRBC).

Пакистанська ділянка Редагувати

Пакистано-китайська дружба на Хунжерабському перевалі

806 кілометрова ділянка шосе починається в Абботтабаді, хоча шосе N-35, частиною якого вважається Карокумське шосе, офіційно починається від міста Хассанабдал, що знаходиться південніше. Шосе виходить до річки Інд біля селища Такот (Thakot) й тягнеться уздовж річки до міста Джаглот (Jaglot) де в Інд впадає річка Гілгіт. Це місце де сходяться три великі гірські хребти: Гіндукуш, Гімалаї і Каракорум. Західний кінець Гімалаїв позначений дев'ятьма найвищими вершинами в світі. Вершину Нангапарбат (дев'ята за висотою вершина світу), можна побачити прямо з шосе. Дорога проходить через столицю Гілгіт-Балтистану, місто Гілгіт, і пролягає через долини Нагар і Хунзи, уздовж річки Хунза. На цій ділянці шосе можна побачити й інші гори і знамениті льодовики Каракорума. Після Гілгіту шосе пролягає далі на північ в виходить до пакистано-китайський кордону на Хунжерабському перевалі.

Китайська ділянка Редагувати

Китайська ділянка Каракорумського шосе простягнулась із півночі на південь Сарикольської долини («Жовте озеро») на захід від Таримської западини. Від Кашгару автострада прямує близько 80 км на південний захід, а потім повертає на захід, щоб увійти до каньйону річки Гез (Ghez) між горою Чакрагіл на півночі і горою Конгур на півдні. Починаючи від каньйону Гез землі заселені киргизами. Піднявшись в долину, дорога повертає на південь повз Конгур, озера Каракьоль і гори Музтаг-Ата на сході. Нижче Музтаг-Ати нова дорога прямує на захід через перевал Кульма, щоб вийти до Паміру в Горно-Бадахшанської автономної області Таджикистану. Основна дорога проходить через низини (де проживають таджики) і спускається до Ташкургану. Далі на південь долина та ґрунтові дороги ведуть на захід у бік Вахджирського перевалу до Ваханського коридору. Після цього дорога повертає на захід до невеликого поселення і блок-посту в Pirali, а потім Хунжерабський перевал, за межами якого є Пакистан, річка Хунжераб і Хунза.

Реконструкція шосе Редагувати

Реконструкція та модернізація пакистанської ділянки Каракорумського шосе знаходиться в стадії реалізації як частина $ 46-мільярдного Китайсько-Пакистанського економічного коридору (CPEC)[en]. Шосе простягається на відстань 887 км між китайсько-пакистанським кордоном і містом Бурхан, недалеко від Хассанабдалу. У Бурхані існуюча автомагістраль М1 перетинатиме Каракорумське шосе у розв'язці Шах Максуд (Shah Maqsood Interchange). Звідти, у напрямку до Ісламабаду та Лахору продовжується в рамках існуючих автомагістралей М1 та М2, в той час як Бурхан також буде на перетині Східного Напрямку (Eastern Alignment) та Західного напрямку (Western Alignment), що буде вести до порту міста Гвадар.

Перебудова шосе (Китайсько-Пакистанські тунелі дружби) Редагувати

Значна ділянка шосе була пошкоджена в результаті зсувів як наслідок утворення озера Аттабад — завальне озеро, улоговина якого утворилася в результаті сходу найсильнішого зсуву у січні 2010 року, що перекрив русло гірської річки Хунза. Озеро знаходиться в Гилгит-Балтистане.

До завершення будівництва об'їзної дороги рух усього транспорту відбувався із перевантаженням на баржі задля подолання утвореної водної перешкоди. Перебудова із прокладенням тунелів почалася у 2012 році і тривала 36 місяців. Ділянка завдовжки 24 км із мостами і тунелями була введена в експлуатацію 15 вересня 2015 року і коштувала $ 275 млн. Це було сприйнято як велике досягнення. Нова ділянка налічує 5 тунелів і декілька мостів. Найдовший тунель має 3 360 м, коротші тунелі мають 2 736 м, 435 м, 410 м та 195 м. Перебудова шосе дозволила відновити дорожній зв'язок між Пакистаном і Китаєм.

Основні міста, через які проходить шосе Редагувати

Кілометровий знак між селищами Шолгара та Дассу на честь пакистанських та китайських будівельників що поклали своє життя на будівництві шосе

Туризм Редагувати

В останні роки шосе намагається зайняти нішу пригодницького туризму, хоча сам Пакистан приваблює незначну кількість іноземних туристів. Як правило, тільки самі пакистанці та іноземці пакистанського походження відвідують ці райони, до того ж у дуже невеликих кількостях. Станом на 2014 рік жодне західне туристичне агентство не пропонує організовані тури до Каракорумського шосе. Не зважаючи на це, у 2006 році виданням Гардіан Каракорумське шосе було визнано як «третій найкращий» туристичний напрямок в Пакистані. На такий результат можливо вплинуло те, що дорога надала альпіністам та велосипедистам легкий доступ до багатьох найвищих гір, льодовиків і озер в цьому районі. Шосе забезпечує автомобільний доступ з Ісламабаду до міст Гілгіт і Скарду — двох основних центрів для альпіністських експедицій в регіоні Гілгіт-Балтистан.

Гори та льодовики Редагувати

Вершини хребта Каракорум, як їх видно з Каракорумського шосе неподалік селища Нагар, долина р. Гілгіт.

Каракорумське шосе забезпечує шлях експедиціям до майже всіх найвищих піків в Гілгіт-Балтистані та декількох піків в Сіньцзяні, що в Китаї. В цих регіонах розташовані деякі з найбільших льодовиків в світі, як наприклад, льодовик Балторо. Всі п'ять восьмитисячників світу, що знаходяться в Пакистані доступні з шосе.

Перелік знакових гір, які можна спостерігати безпосередньо під час подорожі по шосе:

Під час подорожі по шосе є можливість побачити чимало льодовиків, серед яких основними є:

  • Minapin;
  • Passu;
  • Ghulkin;
  • Хунджерабський льодовик.

Річки та озера Редагувати

Краєвид на річку Інд з Каракорумського шосе

Декілька річок та озер мають гарний краєвид з шосе, серед яких такі водойма, як:

  • Інд;
  • Хунза[en];
  • Гілгіт[en];
  • Хунжераб;
  • Озеро Каракьоль[en].

Наскельне мистецтво і петрогліфи Редагувати

Вздовж шосе налічується понад 50 000 фігур наскельного мистецтва та петрогліфів, що розташовані та зосереджені в десяти великих ділянках між Хунзи і Шатялем. Окрім слідів, що залишені місцевими мешканцями, різьблення були залишені загарбниками, торговцями та паломниками, які пройшли уздовж торгового шляху. Найдавніші петрогліфи датуються періодом 5000-1000 рр. до н. е., та зображують тварин, трикутних людей, сцени полювання. Ці малюнки були видовбані в скелях кам'яними знаряддями і покриті товстим нальотом, що видає їх вік.

Подорожі Редагувати

Є кілька транспортних компаній в Пакистані які пропонують послуги автобусних перевезень між великими містами на шосе з Равалпінду і Лахору. Найбільшою є компанія Транспортна Корпорація Північних територій (Northern Areas Transport Corporation, NATCO). Інші компанії — Машербрум Тревел, Шовковий маршрут Тревел, K-2 муверс, Анчан Тревел, і Саїд Тревел.

Автобусне сполучення між Гілгітом і Кашгаром Редагувати

На автостанції в Ташкургані

З 1 червня 2006 року відкрилось щоденне автобусне сполучення між Гілгітом та Кашгаром через міста Сост і Ташкурган. Адміністрації Гілгіт-Балтистану та Синьцзяну підписали угоду про видачу перепусток через кордон для місцевих мешканців. Така перепустка дійсна протягом календарного року і використовується для поїздки лише через Хунжерабський перевал.

Погодні умови Редагувати

Подорожувати Каракорумським шосе найкраще навесні або ранньою осінню. Влітку рясні мусонні дощі в липні-серпні спричиняють зсуви, які можуть блокувати дорогу протягом декількох годин або днів. Зимою сильні снігопади можуть спричинити закриття шосе на більш тривалий період часу. Зважаючи на це перетин кордону між Китаєм і Пакистаном через Хунжерабський перевал відкритий тільки в період з 1 травня по 31 грудня.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 3 вересня 2016. 
  2. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 3 вересня 2016. 
  3. Неоднозначне твердження, позаяк шосе 27 у Чилі також є міжнародним автошляхом (проходить територією Аргентини) і пролягає на висоті 4810 метрів над рівнем моря
  4. . Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 3 вересня 2016. 
  5. Mahnaz Z. Ispahani (June 1989). Roads and Rivals: The Political Uses of Access in the Borderlands of Asia (вид. First). Cornell University Press. с. 191. ISBN 978-0801422201. 
  6. Tanveer Naim (2010). . UNESCO Science Report. UNESCO. с. 342. ISBN 978-9231041327. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 18 липня 2013. 
  7. <. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 3 вересня 2016. 
  8. . Архів оригіналу за 13 червня 2013. Процитовано 15 квітня 2019. 
  9. . Архів оригіналу за 28 травня 2013. . Pakistan Post Office, 16 May 2006. Retrieved on 10 July 2006.
  10. . Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016. 
  11. . Архів оригіналу за 17 червня 2010. Процитовано 3 вересня 2016. 
  12. . Архів оригіналу за 19 травня 2010. Процитовано 3 вересня 2016. 
  13. . Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 25 березня 2022. 
  14. Landslide cuts crucial China-Pak road link, hits military supplies — Indian Express. 
  15. Khan, Asghar; Khan, Zulfiqar Ali (27 червня 2015). KKH Re-Alignment: 94% work on the project completed so far, remaining to be completed by Sep. 25 this year. Pamir Times. оригіналу за 27 червня 2015. 
  16. . Архів оригіналу за 4 вересня 2020. Процитовано 3 вересня 2016. 
  17. . Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 3 вересня 2016. 
  18. Windsor, Antonia (17 жовтня 2006). . The Guardian (London). Архів оригіналу за 6 вересня 2010. Процитовано 7 May 2010. 
  19. Pakistan and the Karakoram Highway, Owen Bennett-Jones, Lindsay Brown, and John Mock, Lonely Planet Publications; 6 Rev Ed edition (30 Sep 2004), ISBN 0-86442-709-3
  20. . DAWN Newspaper. 23 березня 2006. Архів оригіналу за 15 лютого 2009. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koordinati 35 36 pn sh 74 39 sh d 35 600 pn sh 74 650 sh d 35 600 74 650 Karakorumske shose takozh vidome yak Shose kitajsko pakistanskoyi druzhbi ye odniyeyu z najvisokogirnishih u sviti mizhnarodnih dorig iz tverdim pokrittyam 1 Shose spoluchaye Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon Kitayu i teritoriyu Gilgit Baltistan sho znahoditsya pid kontrolem Pakistanu Shose peretinaye girsku sistemu Karakorum cherez Hunzherabskij pereval roztashovanij na visoti 4693 m 2 3 Karakorumske shoseKarakorumske shose bilya mista DzhaglotZagalni daniKrayina Pakistan KNRNomerRegioni Sinczyan Ujgurskij avtonomnij rajon Gilgit Baltistan Hajber Pahtunhva PendzhabVidkrito 1979 44 roki Dovzhina 1300 kmpochatok Kashgar KNRkinec Hassanabdal PakistanMista Kashgar Upal Tashkurgan Gulmit Gilgit Abbottabad HassanabdalOpenStreetMap r178385 RShose N 35 Karakorumske shose u VikishovishiDoroga ye populyarnim turistichnim ob yektom Zavdyaki visokogirnomu roztashuvannyu i skladnim umovam v yakih vona pobudovana shose inodi nazivayut Vosmim chudom svitu 4 5 6 Karakorumske shose neoficijno vidome yak KKH abreviatura vid ang The Karakoram Highway na teritoriyi Pakistanu maye oficijne poznachennya N 35 u Kitayi shose ye chastinoyu dorogi derzhavnogo znachennya 314 en G314 a takozh chastinoyu marshrutu AH4 mizhnarodnoyi azijskoyi merezhi Zmist 1 Istoriya 2 Shose 2 1 Pakistanska dilyanka 2 2 Kitajska dilyanka 3 Rekonstrukciya shose 3 1 Perebudova shose Kitajsko Pakistanski tuneli druzhbi 3 2 Osnovni mista cherez yaki prohodit shose 4 Turizm 4 1 Gori ta lodoviki 4 2 Richki ta ozera 4 3 Naskelne mistectvo i petroglifi 4 4 Podorozhi 4 5 Avtobusne spoluchennya mizh Gilgitom i Kashgarom 5 Pogodni umovi 6 Div takozh 7 Dzherela 8 Primitki 9 PosilannyaIstoriya RedaguvatiKarakorumske shose pobudovane za iniciativi uryadiv Pakistanu ta Kitayu Budivnictvo bulo rozpochate u 1959 roci yak proyekt spoluchennya mista Gilgit z osnovnoyu teritoriyeyu Pakistanu v ramkah dorogi dolini Indu Indus Valley Road Zavershennya budivnictva ta vvedennya v ekspluataciyu shose vidbulosya u 1979 roci Zagalna vartist budivnictva sklala 3 mlrd 7 Marshrut shose prohodit odniyeyu iz chastin starodavnogo Shovkovogo shlyahu Do chasu pochatku budivnictva Dorogi dolini Indu na misci majbutnogo shose isnuvala gruntova doroga 198 kilometriv yakoyi buli modernizovani pakistanskoyu armiyeyu u 1948 roci do stanu yakij dozvolyav peresuvatis na pozashlyahovikah Takim chinom buli z yednani misto Abbottabad ta selishe Chilas Pislya cogo modernizaciya shlyahu prodovzhilas na pivnich do mista Gilgit Do 1966 roku bulo prokladeno 400 kilometriv vsepogodnoyi dorogi sho i otrimala nazvu Doroga dolini Indu U 1966 roci pochalos budivnictvo 800 kilometrovoyi chastini dorogi sho spoluchila Pakistan iz Kitayem ta otrimala nazvu Karakorumske shose Finansuvannya budivnictva zi storoni Pakistanu zdijsnyuvalos Ministerstvom zv yazku yake vikonuvalo takozh kontrol nad proyektom za spriyannyam uryadu Pakistanu Z pakistanskogo boku doroga pobudovana silami Organizaciyi fortifikacionogo budivnictva en inzhenernih vijsk pakistanskoyi armiyi Upravlinnya inzhenernih vijsk pakistanskoyi armiyi zavershilo takozh dokumentalnij opis proektu po istoriyi shose Kniga Istoriya Karakorumskogo shose v dvoh tomah bula napisana brigadnim generalom u vidstavci Muhammad Mumtaz Halidom U pershomu tomi avtor obgovoryuye zemlyu i narod sistemu doistorichnoyi komunikaciyi v pivnichnih rajonah neobhidnist u vsepogodnij dorozi do Gilgita i budivnictvo Dorogi dolini Indu Drugij tom opisuye podiyi sho prizveli do peretvorennya Dorogi dolini Indu v Karakorumske shose trudnoshi v jogo budivnictvi a takozh pro rol inzhenernih vijsk pakistanskoyi armiyi ta yih kitajskih koleg 8 Vsogo na budivnictvi bulo zadiyano bulo ponad 25 000 inzheneriv ta robitnikiv Za chas budivnictva zaginulo 810 pakistanskih i blizko 200 kitajskih robitnikiv 9 v osnovnomu pid chas zsuviv vnaslidok padin iz visoti vid obmorozhennya ta hvorob Kitajski robitniki yaki zaginuli pid chas budivnictva pohovani na kitajskomu kladovishi v Gilgiti Shose Redaguvati nbsp Mapa Karakorumskogo shoseShose z yednuyuchi oblast Gilgit Baltistan z starodavnim Shovkovim shlyahom maye blizko 1 234 km vid Kashgara misto v regioni Sinczyan Kitaj do Abbottabadu misto v provinciyi Hajber Pahtunhva Pakistan Prodovzhennya shose na pivdennij zahid vid Abbottabada maye formu 66 kilometrovogo vidrizku shose N 15 i vihodit na Velikij kolisnij shlyah bilya mista Hassanabdal en Shose peretinaye zonu subdukciyi mizh Yevrazijskoyu ta Azijskoyu plitami de Kitaj Tadzhikistan Afganistan Pakistan i Indiya mayut vidstan mizh kordonami v mezhah 250 km odin vid odnogo Takozh u zv yazku z konfliktom u Kashmiri mizh Indiyeyu i Pakistanom Karakorumskomu shose nadayut veliku strategichnu i vijskovu vazhlivist Inshi krayini regionu takozh pokladayut veliki nadiyi na vikoristannya Karakorumskogo shose napryamok Bishkek Narin Kashgar ye korotshim do podolannya geoekonomichnoyi izolyaciyi Kazahstanu ta Kirgizstanu Shose vidkrivaye dlya cih centralnoazijskih derzhav vihid do portiv Indijskogo okeanu Cej novij avtomobilnij koridor ne tilki stvorit transportnij mist mizh Yevropoyu ta Kitayem ale j dozvolit podolati geoekonomichnu izolyaciyu Centralnoyi Aziyi 10 Stanom na 30 chervnya 2006 roku bulo pidpisano memorandum pro vzayemorozuminnya mizh pakistanskoyu Nacionalnoyu dorozhnoyu administraciyeyu en NHA i Komitetom z kontrolyu i upravlinnya derzhavnim majnom Kitayu SASAC zadlya togo shob vidnoviti i modernizuvati Karakorumske shose Za slovami predstavnikiv SASAC doroga bude rozshirena z 10 do 30 metriv a yiyi propuskna zdatnist zbilshena vtrichi Krim togo onovlena doroga bude pridatna dlya proyizdu vazhkovagovih transportnih zasobiv v tomu chisli u skladnih pogodnih umovah Kitaj i Pakistan takozh planuyut spoluchiti Karakorumske shose z pivdennim portom Gvadar u Beludzhistani i poyednati kitajsku Lanchzhou Sinczyansku zaliznicyu z pakistanskoyu zalizniceyu Gvadar Dalbandin yaka pochinayetsya vid Ravalpindi nbsp Suputnikove foto ozera Attabad sho utvorilosya vnaslidok zsuvu u sichni 2000 roku Zemlyana damba sho utvorilasya pislya zsuvu znahoditsya v pivdenno zahidnij chastini ozera4 sichnya 2010 roku Karakorumske shose bulo zakrite na dilyanci dolini Hunza sho zablokuvalo trafik do Kitayu za vinyatkom trafiku malih suden richkoyu Hunza Masivnij zsuv na 15 km vgoru za techiyeyu vid administrativnogo centru Hunzi mista Karimabad en stvoriv potencijno nestabilne ozero Attabad V pershij tizhden chervnya 2010 roku ozero dosyaglo 22 km u dovzhinu i ponad 100 metriv v glibinu poki riven vodi pidnyavsya vishe zsuvnoyi dambi i pochavsya vidtik vodi Zsuv chastkovo znishiv najblizhchi sela i sprichiniv zagibel zhiteliv V podalshomu ozero zatopilo ponad 20 kilometriv Karokumskogo shose v tomu chisli 310 ti metrovij mist za 4 km na pivden vid Gulmita 11 12 13 Vnaslidok cogo tovari sho peremishuyutsya cherez ozero malimi sudnami perezavantazhuyutsya na avtotransport na kozhnomu iz kinciv ozera 14 Velmi sumnivno sho ozero yake protyagom 2011 roku dosyaglo vzhe 27 km zavdovzhki peresohne tomu u lipni 2012 roku Pakistan rozpochav budivnictvo na bilshij visoti ob yiznogo marshrutu navkolo ozera z p yatma novimi tunelyami zagalnoyu protyazhnistyu 7 1 km a takozh z dvoma novimi mostami Vikonavcem robit yaki buli zaversheni u veresni 2015 obrali China Road amp Bridge Corporation CRBC 15 Pakistanska dilyanka Redaguvati nbsp Pakistano kitajska druzhba na Hunzherabskomu perevali806 kilometrova dilyanka shose pochinayetsya v Abbottabadi hocha shose N 35 chastinoyu yakogo vvazhayetsya Karokumske shose oficijno pochinayetsya vid mista Hassanabdal sho znahoditsya pivdennishe Shose vihodit do richki Ind bilya selisha Takot Thakot j tyagnetsya uzdovzh richki do mista Dzhaglot Jaglot de v Ind vpadaye richka Gilgit Ce misce de shodyatsya tri veliki girski hrebti Gindukush Gimalayi i Karakorum Zahidnij kinec Gimalayiv poznachenij dev yatma najvishimi vershinami v sviti Vershinu Nangaparbat dev yata za visotoyu vershina svitu mozhna pobachiti pryamo z shose Doroga prohodit cherez stolicyu Gilgit Baltistanu misto Gilgit i prolyagaye cherez dolini Nagar i Hunzi uzdovzh richki Hunza Na cij dilyanci shose mozhna pobachiti j inshi gori i znameniti lodoviki Karakoruma Pislya Gilgitu shose prolyagaye dali na pivnich v vihodit do pakistano kitajskij kordonu na Hunzherabskomu perevali Kitajska dilyanka Redaguvati Kitajska dilyanka Karakorumskogo shose prostyagnulas iz pivnochi na pivden Sarikolskoyi dolini Zhovte ozero na zahid vid Tarimskoyi zapadini Vid Kashgaru avtostrada pryamuye blizko 80 km na pivdennij zahid a potim povertaye na zahid shob uvijti do kanjonu richki Gez Ghez mizh goroyu Chakragil na pivnochi i goroyu Kongur na pivdni Pochinayuchi vid kanjonu Gez zemli zaseleni kirgizami Pidnyavshis v dolinu doroga povertaye na pivden povz Kongur ozera Karakol i gori Muztag Ata na shodi Nizhche Muztag Ati nova doroga pryamuye na zahid cherez pereval Kulma shob vijti do Pamiru v Gorno Badahshanskoyi avtonomnoyi oblasti Tadzhikistanu Osnovna doroga prohodit cherez nizini de prozhivayut tadzhiki i spuskayetsya do Tashkurganu Dali na pivden dolina ta gruntovi dorogi vedut na zahid u bik Vahdzhirskogo perevalu do Vahanskogo koridoru Pislya cogo doroga povertaye na zahid do nevelikogo poselennya i blok postu v Pirali a potim Hunzherabskij pereval za mezhami yakogo ye Pakistan richka Hunzherab i Hunza Rekonstrukciya shose RedaguvatiRekonstrukciya ta modernizaciya pakistanskoyi dilyanki Karakorumskogo shose znahoditsya v stadiyi realizaciyi yak chastina 46 milyardnogo Kitajsko Pakistanskogo ekonomichnogo koridoru CPEC en Shose prostyagayetsya na vidstan 887 km mizh kitajsko pakistanskim kordonom i mistom Burhan nedaleko vid Hassanabdalu U Burhani isnuyucha avtomagistral M1 peretinatime Karakorumske shose u rozv yazci Shah Maksud Shah Maqsood Interchange Zvidti u napryamku do Islamabadu ta Lahoru prodovzhuyetsya v ramkah isnuyuchih avtomagistralej M1 ta M2 v toj chas yak Burhan takozh bude na peretini Shidnogo Napryamku Eastern Alignment ta Zahidnogo napryamku Western Alignment sho bude vesti do portu mista Gvadar Perebudova shose Kitajsko Pakistanski tuneli druzhbi Redaguvati Znachna dilyanka shose bula poshkodzhena v rezultati zsuviv yak naslidok utvorennya ozera Attabad zavalne ozero ulogovina yakogo utvorilasya v rezultati shodu najsilnishogo zsuvu u sichni 2010 roku sho perekriv ruslo girskoyi richki Hunza Ozero znahoditsya v Gilgit Baltistane Do zavershennya budivnictva ob yiznoyi dorogi ruh usogo transportu vidbuvavsya iz perevantazhennyam na barzhi zadlya podolannya utvorenoyi vodnoyi pereshkodi Perebudova iz prokladennyam tuneliv pochalasya u 2012 roci i trivala 36 misyaciv Dilyanka zavdovzhki 24 km iz mostami i tunelyami bula vvedena v ekspluataciyu 15 veresnya 2015 roku i koshtuvala 275 mln Ce bulo sprijnyato yak velike dosyagnennya 16 17 Nova dilyanka nalichuye 5 tuneliv i dekilka mostiv Najdovshij tunel maye 3 360 m korotshi tuneli mayut 2 736 m 435 m 410 m ta 195 m Perebudova shose dozvolila vidnoviti dorozhnij zv yazok mizh Pakistanom i Kitayem Osnovni mista cherez yaki prohodit shose Redaguvati nbsp Kilometrovij znak mizh selishami Sholgara ta Dassu na chest pakistanskih ta kitajskih budivelnikiv sho poklali svoye zhittya na budivnictvi shoseKashgar nbsp KNR Upal en nbsp KNR Tashkurgan nbsp KNR Gulmit en nbsp Pakistan Gilgit nbsp Pakistan Chilas nbsp Pakistan Dassu en nbsp Pakistan Besham en nbsp Pakistan Manshera en nbsp Pakistan Abbottabad nbsp Pakistan Hassanabdal en nbsp PakistanTurizm RedaguvatiV ostanni roki shose namagayetsya zajnyati nishu prigodnickogo turizmu hocha sam Pakistan privablyuye neznachnu kilkist inozemnih turistiv Yak pravilo tilki sami pakistanci ta inozemci pakistanskogo pohodzhennya vidviduyut ci rajoni do togo zh u duzhe nevelikih kilkostyah Stanom na 2014 rik zhodne zahidne turistichne agentstvo ne proponuye organizovani turi do Karakorumskogo shose Ne zvazhayuchi na ce u 2006 roci vidannyam Gardian Karakorumske shose bulo viznano yak tretij najkrashij turistichnij napryamok v Pakistani 18 Na takij rezultat mozhlivo vplinulo te sho doroga nadala alpinistam ta velosipedistam legkij dostup do bagatoh najvishih gir lodovikiv i ozer v comu rajoni Shose zabezpechuye avtomobilnij dostup z Islamabadu do mist Gilgit i Skardu dvoh osnovnih centriv dlya alpinistskih ekspedicij v regioni Gilgit Baltistan 19 Gori ta lodoviki Redaguvati nbsp Vershini hrebta Karakorum yak yih vidno z Karakorumskogo shose nepodalik selisha Nagar dolina r Gilgit Karakorumske shose zabezpechuye shlyah ekspediciyam do majzhe vsih najvishih pikiv v Gilgit Baltistani ta dekilkoh pikiv v Sinczyani sho v Kitayi V cih regionah roztashovani deyaki z najbilshih lodovikiv v sviti yak napriklad lodovik Baltoro Vsi p yat vosmitisyachnikiv svitu sho znahodyatsya v Pakistani dostupni z shose Perelik znakovih gir yaki mozhna sposterigati bezposeredno pid chas podorozhi po shose Nangaparbat Gilgit Baltistan 9 ta najvisha vershina v sviti 8 126 m Rakaposhi Gilgit Baltistan 27 ma najvisha vershina v sviti 7 788 m Diran Gilgit Baltistan najnebezpechnisha gora v Pakistani 7 257 m Ultar Sar Gilgit Baltistan uslavlena tim sho yiyi stini zdijmayutsya strimko ponad 5000 m nad beregami richki Gang 7 388 m Pid chas podorozhi po shose ye mozhlivist pobachiti chimalo lodovikiv sered yakih osnovnimi ye Minapin Passu Ghulkin Hundzherabskij lodovik Richki ta ozera Redaguvati nbsp Krayevid na richku Ind z Karakorumskogo shoseDekilka richok ta ozer mayut garnij krayevid z shose sered yakih taki vodojma yak Ind Hunza en Gilgit en Hunzherab Ozero Karakol en Naskelne mistectvo i petroglifi Redaguvati Vzdovzh shose nalichuyetsya ponad 50 000 figur naskelnogo mistectva ta petroglifiv sho roztashovani ta zoseredzheni v desyati velikih dilyankah mizh Hunzi i Shatyalem Okrim slidiv sho zalisheni miscevimi meshkancyami rizblennya buli zalisheni zagarbnikami torgovcyami ta palomnikami yaki projshli uzdovzh torgovogo shlyahu Najdavnishi petroglifi datuyutsya periodom 5000 1000 rr do n e ta zobrazhuyut tvarin trikutnih lyudej sceni polyuvannya Ci malyunki buli vidovbani v skelyah kam yanimi znaryaddyami i pokriti tovstim nalotom sho vidaye yih vik Podorozhi Redaguvati Ye kilka transportnih kompanij v Pakistani yaki proponuyut poslugi avtobusnih perevezen mizh velikimi mistami na shose z Ravalpindu i Lahoru Najbilshoyu ye kompaniya Transportna Korporaciya Pivnichnih teritorij Northern Areas Transport Corporation NATCO Inshi kompaniyi Masherbrum Trevel Shovkovij marshrut Trevel K 2 muvers Anchan Trevel i Sayid Trevel Avtobusne spoluchennya mizh Gilgitom i Kashgarom Redaguvati nbsp Na avtostanciyi v TashkurganiZ 1 chervnya 2006 roku vidkrilos shodenne avtobusne spoluchennya mizh Gilgitom ta Kashgarom cherez mista Sost i Tashkurgan 20 Administraciyi Gilgit Baltistanu ta Sinczyanu pidpisali ugodu pro vidachu perepustok cherez kordon dlya miscevih meshkanciv Taka perepustka dijsna protyagom kalendarnogo roku i vikoristovuyetsya dlya poyizdki lishe cherez Hunzherabskij pereval Pogodni umovi RedaguvatiPodorozhuvati Karakorumskim shose najkrashe navesni abo rannoyu osinnyu Vlitku ryasni musonni doshi v lipni serpni sprichinyayut zsuvi yaki mozhut blokuvati dorogu protyagom dekilkoh godin abo dniv Zimoyu silni snigopadi mozhut sprichiniti zakrittya shose na bilsh trivalij period chasu Zvazhayuchi na ce peretin kordonu mizh Kitayem i Pakistanom cherez Hunzherabskij pereval vidkritij tilki v period z 1 travnya po 31 grudnya Div takozh RedaguvatiVahanskij koridor Karakorum Gilgit BaltistanDzherela RedaguvatiBlankonthemap Arhivovano 16 lipnya 2011 u Wayback Machine The Northern Kashmir WebSite Northern Areas Development Gateway Pakistan s Northern Areas link broken Karakoram Highway Map Arhivovano 3 lipnya 2006 u Wayback Machine link broken A good brief description of the highway link broken Photographic Account of Journey through KKH Arhivovano 30 listopada 2020 u Wayback Machine Primitki Redaguvati Karakoram Hindu Kush Arhiv originalu za 29 bereznya 2020 Procitovano 3 veresnya 2016 Lonely Planet Karakoram Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2012 Procitovano 3 veresnya 2016 Neodnoznachne tverdzhennya pozayak shose 27 u Chili takozh ye mizhnarodnim avtoshlyahom prohodit teritoriyeyu Argentini i prolyagaye na visoti 4810 metriv nad rivnem morya World record highways Karakoram Arhiv originalu za 11 listopada 2013 Procitovano 3 veresnya 2016 Mahnaz Z Ispahani June 1989 Roads and Rivals The Political Uses of Access in the Borderlands of Asia vid First Cornell University Press s 191 ISBN 978 0801422201 Tanveer Naim 2010 South Asia UNESCO Science Report UNESCO s 342 ISBN 978 9231041327 Arhiv originalu za 11 listopada 2013 Procitovano 18 lipnya 2013 lt Vsogo vitrati na prokladannya dorogi sklali blizko troh milyardiv dolariv Arhiv originalu za 25 serpnya 2016 Procitovano 3 veresnya 2016 History of KKH by Brigadier Retired Muhammad Mumtaz Khalid Arhiv originalu za 13 chervnya 2013 Procitovano 15 kvitnya 2019 25th Anniversary of the Karakoram Highway 1978 2003 Arhiv originalu za 28 travnya 2013 Pakistan Post Office 16 May 2006 Retrieved on 10 July 2006 Ukrayinsko kitajska spivpracya z rozvitku yevroazijskih transportnih koridoriv suchasnij stan ta perspektivi rozvitku Arhiv originalu za 11 veresnya 2016 Procitovano 5 veresnya 2016 Thousands at risk due to Hunza river blockade Arhiv originalu za 17 chervnya 2010 Procitovano 3 veresnya 2016 Rising water threatens villages in hunza ss Arhiv originalu za 19 travnya 2010 Procitovano 3 veresnya 2016 Blockage of Hunza river Landslide blog written by Shakeelgilgity Gilgit Baltistan Arhiv originalu za 1 listopada 2020 Procitovano 25 bereznya 2022 Landslide cuts crucial China Pak road link hits military supplies Indian Express Khan Asghar Khan Zulfiqar Ali 27 chervnya 2015 KKH Re Alignment 94 work on the project completed so far remaining to be completed by Sep 25 this year Pamir Times Arhiv originalu za 27 chervnya 2015 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 4 veresnya 2020 Procitovano 3 veresnya 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 8 listopada 2020 Procitovano 3 veresnya 2016 Windsor Antonia 17 zhovtnya 2006 Out of the rubble The Guardian London Arhiv originalu za 6 veresnya 2010 Procitovano 7 May 2010 Pakistan and the Karakoram Highway Owen Bennett Jones Lindsay Brown and John Mock Lonely Planet Publications 6 Rev Ed edition 30 Sep 2004 ISBN 0 86442 709 3 Kashghar Gilgit bus service planned DAWN Newspaper 23 bereznya 2006 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2009 Posilannya Redaguvati 1 Arhivovano 8 listopada 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karakorumske shose amp oldid 40538858