«Спартак» (лат. Spartacus) — монументальний історичний фільм у жанрі пеплум 1960 року американського режисера Стенлі Кубрика. В основі фільму лежить повстання рабів під проводом раба і гладіатора Спартака проти Римської республіки. Фільм отримав чотири премії «Оскар».
| Спартак | |
|---|---|
| Spartacus | |
| | |
| Жанр | Пеплум |
| Режисер | Стенлі Кубрик |
| Продюсер | Едвард Льюїс Кірк Дуглас |
| Сценарист | Далтон Трамбо Говард Мелвін Фаст |
| На основі | Спартак (роман, 1951)d |
| Оповідач | Вік Перрінd |
| У головних ролях | Кірк Дуглас Лоуренс Олів'є Джин Сіммонс Пітер Устінов Тоні Кертіс |
| Оператор | Расселл Метті |
| Композитор | Алекс Норт |
| Монтаж | Роберт Лоуренс, Ірвінг Лернер |
| Художник | Александр Голіцин |
| Кінокомпанія | Universal Pictures |
| Дистриб'ютор | Universal Pictures і Netflix |
| Тривалість | 198 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна | США |
| Рік | 1960 |
| Кошторис | 12 млн. $ |
| Касові збори | 22 800 000 HK$ |
| IMDb | ID 0054331 |
| Спартак у Вікісховищі |
Сюжет Редагувати
Спартак був рабом з самого народження. Будучи вправним і сильним хлопцем, він проходить навчання в школі гладіаторів, яка належить Лентулу Батіату. У цій школі молодих рабів готують для поєдинків, щоб розважити римську знать. Але Спартак абсолютно не схожий на інших гладіаторів, він мріє про свободу і хоче самостійно визначати своє життя. Йому вдається знайти багато друзів серед гладіаторів, всі ставляться до нього з повагою. Одного разу в школу Батіата прибуває консул Марк Красс, який просить влаштувати бій між двома парами гладіаторів. Смертельні двобої були заборонені, але Батіат йде на поступку Крассу.
У ролях Редагувати
| Актор | Роль |
|---|---|
| Кірк Дуглас | Спартак |
| Лоуренс Олів'є | Марк Ліциній Красс |
| Джин Сіммонс | Варінія |
| Чарльз Лоутон | Гракх |
| Пітер Устинов | Лентул Батіат |
| Джон Гевін | Юлій Цезар |
| Ніна Фош | Єлена Глабр |
| Джон Айрленд | Крікс |
| Герберт Лом | Тигран Левант |
| Джон Долл | Марк Публій Глабр |
| Чарльз Макгроу | Марцелл |
| Джоанна Барнс | Клавдія Маріус |
| Гарольд Стоун | Давид |
| Вуді Строуд | Драба |
| Пітер Брокко | Рамон |
Нагороди Редагувати
| Нагорода | Категорія | Номінований(а) | Результат |
|---|---|---|---|
| Оскар | |||
| Найкраща чоловіча роль другого плану | Пітер Устинов | нагорода | |
| Найкраща робота художника-постановника | Александр Голіцен | нагорода | |
| Найкраща операторська робота | Расселл Метті | нагорода | |
| Найкращий дизайн костюмів | Білл Томас | нагорода | |
| Найкращий монтаж | Роберт Лоуренс | номінація | |
| Найкраща музика до фільму | Алекс Норт | номінація | |
| Золотий глобус (1961) | Найкращий фільм — драма | нагорода | |
| Найкраща робота режисера | номінація | ||
| Найкраща музика до фільму | номінація | ||
| Найкраща чоловіча роль другого плану | номінація | ||
| Премія БАФТА у кіно (1961) | Найкращий фільм | номінація |
Цікаві факти Редагувати
- Стенлі Кубрик взявся за постановку картини після того, як виконавець головної ролі Кірк Дуглас посварився з режисером Ентоні Манном. За словами Пітера Устінова, сцена на соляних копальнях була єдиною, яку встиг зняти Манн.
- Від постановки відмовився Девід Лін, а Лоуренс Олів'є не захотів поєднувати акторські та режисерські функції.
- Будучи співпродюсером фільму, Кірк Дуглас зумів наполягти на тому, щоб до роботи над картиною були залучені кінодраматург Далтон Трамбо та актор Пітер Брокко, які знаходилися в той час у «чорному списку».
- Кубрику не був наданий контроль над сценарієм, який він вважав «дурним моралізаторством». З того часу Кубрик повністю контролював виробництво своїх картин.
- Зі 167 днів, потрібних Кубрику для зйомок фільму, шість тижнів пішло на постановку масштабних бойових сцен, в яких 8500 статистів відтворювали битви між римськими військами та армією Спартака.
- Від ролі Варінії відмовилися Інгрід Бергман, Жанна Моро, Ельза Мартінеллі і Джин Сіммонс. У результаті її повинна була зіграти Сабіна Бетманн, однак, коли Кубрик прийшов в проєкт, він звільнив цю актрису і знову запросив Сіммонс, яка цього разу прийняла його пропозицію.
- Сценарист Далтон Трамбо хотів, щоб роль пірата була віддана Орсону Уеллсу. Але її в підсумку виконав Герберт Лом.
- Щоб залучити зірок на ролі другого плану, Кірк Дуглас давав їм різні варіанти сценарію, в яких образи героїв виглядали найбільш переконливо.
- У фільмі Спартак був рабом з народження. Насправді він служив у допоміжних військах римської армії, втік, але був спійманий і проданий в рабство. Про це було відомо Стенлі Кубрику, але він вважав такий сюжетний поворот недостатньо героїчним.
- Юлій Цезар не командував гарнізоном Риму, і в принципі не міг командувати, оскільки на момент подій фільму в Римі просто не було гарнізону.
- В реальності Красс не горів бажанням переслідувати армію Спартака. Вважається, що вирішальна битва почалася зі спроби рабів заманити римлян у пастку. Крім того, Красс фактично виграв битву поодинці — роль Помпея обмежилася знищенням 5000 втіклих з поля бою рабів.
- Насправді Спартак був лише одним з керівників повсталих рабів, а не одноосібним лідером, як показано у фільмі.