Віра, Надія, Любов та матір їх Софія (грец. αγία Σοφία και οι κόρες της Πίστις, Ἐλπίς, Ἀγάπη, італ. Sapienza, Fede, Speranza, Carità, лат. Sapientia, Fides, Spes, Amor; пом. 137, Рим, Римська імперія) — ранньохристиянські святі, шановані в лику мучениць. Жили у II столітті в Римі. У Православній церкві їхня пам'ять вшановується 17 вересня (за юліанським календарем), 30 вересня (за григоріанським календарем).
Відомості про святу Софію та її дочок відсутні в найдавніших мартирологах, й перші згадки про них відносяться до VII століття. На думку болландистів, ці мучениці є персоніфікацією християнських чеснот, а не реальними особистостями.
Життєпис
Софія, вдова з Мілана, прибула до Риму і зупинилася у багатої пані на ім'я Фессамнія. Згідно з переказами, Віра (грец. Πίστις), Надія (грец. Ἐλπίς) і Любов (грец. Ἀγάπη) виховувалися матір'ю у християнському благочесті. Коли 137 року почалося переслідування християн, матір з дочками ув'язнили й відправили на суд до імператора. Коли вимоги зректися християнської віри не допомогли, Адріан доручив родовитій жінці Палладії[джерело?] переконати матір та дочок вернутися до ідолопоклоніння: поклонитися богині Діані — спочатку обіцянкою багатих подарунків, а потім погрозами.
Але вони твердо сповідували свою віру в Христа. Імператор наказав піддати дочок Софії жорстоким тортурам, але вони дивним чином перенесли їх і загинули, тільки будучи обезголовленими або зарубаними. На день смерті Вірі було 12 років, Надії — 10 і Любові — 9. Імператор віддав понівечені тіла дочок Софії, вона з почестями поховала їх, а сама провела в молитві три дні біля їхнього гробу й померла.
Пам'ять святих вшановується церквою 30 вересня.
Зображення святої Софії з трьома доньками в період Речі Посполитої було присутнє на гербі Київської католицької єпископії.
Початкові грецькі імена дочок — Пістіс, Елпіс і Агапе — були перекладені старослов'янською мовою (староцерк.-слов. Вѣра, Надежда, Люба), і тільки ім'я їхньої матері Софії («Мудрість») залишили без перекладу.
Див. також
- Віра, Надія, Любов, Софія
- Любов (християнство)
- Агапія, Ірина і Хіонія («Любов, Мир та Сніжна») — три святі сестри-мучениці з промовистими іменами
- Софія Римська — однойменна свята з того ж міста, яка жила в IV столітті; її мощі, за даними німецьких джерел, зберігаються в Ешо і, починаючи з XII століття, вона згадується разом з трьома дочками — Вірою, Надією та Любов'ю.
Примітки
- Н . В . Герасименко Вера, Надежда, Любовь и София. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2004. — Т. VII. — С. 702-704. — ISBN 5-89572-010-2.(рос.)
- Імена відповідають християнським чеснотам з 1-ше послання до Коринтян (13:13)
- Снег как символ целомудрия
- (нім.). Verlag T. Bautz GmbH. Архів оригіналу за 19 квітня 2020. Процитовано 12 грудня 2019.
- (фр.). Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
Література
- Н . В . Герасименко Вера, Надежда, Любовь и София. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2004. — Т. VII. — С. 702-704. — ISBN 5-89572-010-2.(рос.)
- (дозвіл отримано 9.01.2007)
- Бурій В. М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009.
Посилання
- Віри, Надії, Любові і Софії свято [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Страждання святих мучениць Віри, Надії і Любові, і матері їх Софії // Димитрій Ростовський, «Житія святих».