Гіркий корінь альпійський, сосюрея альпійська (Saussurea alpina) — вид трав'янистих рослин родини айстрові (Asteraceae), поширений в арктичних і альпійських областях Європи та Азії. Етимологія: лат. alpinus — «альпійський, гірський».
| Гіркий корінь альпійський | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Гіркий корінь (Saussurea) |
| Вид: | Гіркий корінь альпійський (S. alpina) |
| Біноміальна назва | |
| Saussurea alpina |
Опис ред.
Це багаторічні трав'янисті рослини 10–70 см заввишки. Має міцні горизонтальні кореневища, товщиною 0.4–0.5 мм, покриті темно-коричневими засохлими пазухами листків і вертикальні, міцні гілки каудекса, що закінчуються розетками листя. Стебла одиночні, від солом'яного до пурпурно-червоного кольору, прямостійні, гіллясті, з рідкісними волосками або майже голі. Нижні й середні стеблові листки мають черешок 1–4 см. Листові пластини від вузько еліптичних до яйцевидо-еліптичних, 8–12(20) × 0.7–3 см, низ сірувато-білий або сірувато-зелений, верх зелений і голий, основи клиновиді, краї дрібнозубчасті, верхівки загострені. Верхні стеблові сидячі, від вузько еліптичних до лінійних, 1–5 × 0.1–0.5 см; поступово меншають при русі вгору, краї цілі, верхівки загострені. Суцвіття — щільні щитки, які складаються з голів. Квіткові голови численні. Голови містять 10–15 квіток. Віночки приквітків вузько дзвонові, 6–12 мм в діаметрі. Приквітки в 4 або 5 рядів, зеленуваті, але фіалкові згори, від голих до з низькою щільністю ворсинок, вершини від гострих до тупуватих; зовнішні — яйцевидно-еліптичні, близько 3 × 2 мм; середні — довгасті, бл. 6 × 2 мм; внутрішні — вузько яйцевидо-еліптичні, близько 9 × 1.5 мм. Віночки пурпурово-червоні, 1–1.2 см. Плоди блідо-коричневі циліндричні, 2–3 мм. Паппуси базально блідо-коричневі, верхівково білі, зовнішній щетина 1–3 мм, внутрішня щетина 7–9 мм.
Поширення ред.
Європа (Австрія, Ліхтенштейн, Велика Британія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Швейцарія, Андорра, Іспанія, Італія, Македонія, Норвегія [вкл. Шпіцберген], Польща, Румунія, Словаччина, Словенія, Сербія, Швеція, Україна), Азія (Китай — Сіньцзян, Казахстан, Киргизстан, Монголія, Росія, Таджикистан). У Китаї досягає висоти приблизно 3000 м над рівнем моря.
Населяє високогірні степи, кам'янисті схили, осипи, на півночі — багновища, багаті болота і луки, джерела, багаті гірські березові ліси.
В Україні зростає на скелях — у субальпійському й альпійському поясах Карпат (хр. Чорногора), дуже рідко. На Чорногорі частина популяцій охороняється на територіях Карпатського НПП і Карпатського БЗ.
Відтворення ред.
Статеве розмноження насінням. Локальне вегетативне розмноження шляхом фрагментації кореневища. Комахозапильний вид; комах привертає сильний, приємний запах ванілі. Чітко перехресне запилення. Плоди розносяться вітром.
В Україні цвіте у серпні–вересні, плодоносить у вересні–жовтні.
Галерея ред.
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ Saussurea alpina // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 348. (рос.)(укр.)
- Dictionary of Botanical Epithets (англ.)
- ↑ Червона книга України
- The Euro+Med PlantBase (англ.)
- The Flora of Svalbard (англ.)
- Pan-arctic flora (англ.)
- Flora of China (англ.)
- NatureGate (англ.)
| Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |