Соня Кошкіна

Со́ня Ко́шкіна (справжнє ім'я — Ксенія Микитівна Василенко; нар.8 липня 1985, Київ, УРСР) — українська журналістка, співвласник і шеф-редактор інтернет-видання «Лівий берег», телеведуча. Автор книги «Майдан. Нерассказанная история» (2015).

Ксенія Василенко
Ім'я при народженні	Ксенія Микитівна Василенко
Псевдо	Соня Кошкіна
Народилася	8 липня 1985(1985-07-08) (38 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	журналістка, редакторка, телеведуча, письменниця
Галузь	журналістика
Alma mater	ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка і КНУ імені Тараса Шевченка
Знання мов	українська і російська
Посада	співвласниця і шеф-редакторка інтернет-видання «Лівий берег»
Батько	Василенко Микита Кімович
Сайт	lb.ua
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кошкіна.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Василенко.

Життєпис

Народилась у 1985 році. Батько — Василенко Микита Кімович — викладач КНУ.

1998—2002 — навчалася в Школі юного журналіста «Юн-прес» при Київському палаці дітей та юнацтва. Після закінчення два роки там же викладала. З 2008 року викладає у київському інституті Горшеніна.

2003—2005 — кореспондент газети «День». У вересні 2005 року почала працювати в інтернет-виданні «Обозреватель». Саме тоді, за пропозицією шеф-редактора сайту Олега Медведєва взяла псевдонім.

2007 — закінчила Інститут журналістики КНУ. Незадоволена отриманою освітою, вступила до аспірантури Одеської юридичної академії на спеціальність «Філософія права».

У червні 2009 року, залишивши «Обозреватель», стала шеф-редактором і співвласником інтернет-видання «Лівий берег».

У травні 2012 року захистила в КНУ ім. Шевченка дисертацію «Інтернет-видання як чинник формування демократичної та політичної культури», отримавши ступінь кандидата політичних наук. Однак у жовтні Шевченківський райсуд за позовом заступника декана філософського факультету КНУ з наукової роботи Сергія Руденка скасував присвоєння ступеня у зв'язку з плагіатом. Кошкіна заявила про цькування з боку співробітника президентської адміністрації Андрія Портнова.

Однак, в травні 2015 року Вищий адміністративний суд скасував це рішення. Наразі, всі обвинувачення знято.

2013-го вступила до Університету «Тор Вергата» у Римі, де навчалася політичним наукам у професора Массімо Розатті. Після його смерті 2014-го, продовжила курс.

З червня 2015 по серпень 2017 року - ведуча програми «Лівий берег» на телеканалі «24». Текстові версії ефірів також публікувалися LB.ua у форматі спецтеми та окремої рубрики «Постскриптум».

У липні 2018 року запустила авторську програму KishkiNa, що виходить на YouTube у форматі інтерв'ю.

Була парафіянкою УПЦ (МП). У 2018 р. перейшла до ПЦУ.

В жовтні 2019 повторно захистила дисертацію  з соціальних наук. Викладає в Інституті журналістики, спеціалізація  — «інтерв’ю».

23 травня 2019 року Соня народила доньку, яку назвали Естер.

Псевдонім

Як пояснює сама Ксенія:

Взагалі я народилася Сонею. Моя мама завжди хотіла доньку Соню. Але тато наполіг назвати Ксенією, а не Сонькою, — щоб у школі не дражнили. Коли я переходила на «Обозреватель», у мене на той момент ще тривав контракт з газетою «День», і Олег Медведєв — тодішній редактор сайту — запропонував взяти псевдонім. Ім'я у мене вже було. А Кошкіна — тому що дуже люблю кішок. Зараз у мене кішка Соня живе.

Журналістська діяльність

Майдан

Під час Євромайдану підтримувала протестувальників. У лютому 2015 року опублікувала книгу «Майдан. Нерозказана історія». У книзі Ксенія виклала власне бачення планування і розгону студентських протестів, а також ключових подій Майдану. Зокрема, хто влаштував бійню на Банковій 1 грудня і спробу розгону Майдану 10 грудня, хто доставив з Росії в Україну «гуманітарний вантаж» (13 тисяч гранат), який застосовували проти Майдану, який наказ отримали снайпери, хто розстрілював героїв Небесної сотні, якими були останні години Віктора Януковича як президента і хто допомагав йому втекти.

Було реалізовано 24 тисячі примірників.

Публікація листування Ландіка

18 листопада 2011 року видання «Лівий берег» опублікувало фото, на якому народний депутат Володимир Ландік веде СМС-листування про долю свого сина, який на той момент перебував під судом за звинуваченням у побитті дівчини, після чого той звернувся до прокуратури з вимогою порушити кримінальну справу проти Соні Кошкіної «за недотримання таємниці листування інтернет-виданням LB.ua».

Проте, прокуратура приступила до розгляду заяви тільки через вісім місяців, у зв'язку з чим Соня Кошкіна заявила, що «Ландік — лише нагода, формальний привід наїхати на нас». 29 червня 2012 року Соня Кошкіна заявила, що не повертатиметься до України^{а де вона до того була?}, доки «не з'явиться і не буде оприлюднена офіційна відмова в порушенні кримінальної справи за епізодом з Ландіком» і вона не отримає інших гарантій, та сказала, що не виключає, що попросить політичного притулку в одній з європейських країн.

4 липня 2012 року на LB.ua було опубліковано відкритий лист Соні Кошкіної від імені Володимира Ландіка, на який була її відповідь із вибаченнями на адресу Ландіка. Наступного дня, Ландік звернувся до прокуратури з проханням припинити кримінальне переслідування журналістів LB.ua за його зверненням.

Незважаючи на це, 18 липня прокуратура порушила кримінальну справу за фактом вчинення злочину («порушення таємниці листування чи іншої кореспонденції державного діяча»). Того ж дня, видання «Лівий берег» закрило доступ до свого вмісту й оприлюднило на головній сторінці сайту фотографії посадовців, яких вважало відповідальними за порушення справи: глави Адміністрації президента Сергія Льовочкіна, першого заступника генерального прокурора Рената Кузьміна, першого віце-прем'єр-міністра Валерія Хорошковського і радника президента Андрія Портнова — з підписом: «Спитайте в них, де LB.ua». При цьому, Льовочкін та Хорошковський засудили порушення справи. Прес-служба президента Януковича випустила повідомлення про те, що президент висловив своє занепокоєння та доручив перевірити законність відкриття справи. США закликали владу України припинити переслідування за цією справою і забезпечити плюралізм і незалежність ЗМІ.

Погрози

• 21 травня 2017 — у Києві було пограбовано квартиру батьків Кошкіної. Сама Соня пов'язала це зі своєю професійною діяльністю.
• 31 жовтня 2017 — Кошкіна заявила, що отримала погрози життю

Нагороди

• Лауреат Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2015).

Примітки

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
2. Соня Кошкина (16 лютого 2011). Киев. Родина нежная. LB.ua. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 10 лютого 2012. 
3. Кошка, которая гуляет сама по себе. Дуся. Телекритика. 5 червня 2008. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 10 лютого 2012. 
4. «Майдан» Соні Кошкіної: про потвор і людей. detector.media. 5 березня 2015. Процитовано 1 січня 2023. 
5. Соня Кошкина: „Цель личного обогащения передо мной не стоит“. Телекритика. 24 вересня 2009. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 10 лютого 2012. 
6. Кошкина ушла из „Обозревателя“ на „Левый берег“. Подробности. Дуся. Телекритика. 17 липня 2009. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 10 лютого 2012. 
7. Соня Кошкіна пішла з «Оглядача». Телекритика. 17 липня 2009. Архів оригіналу за 28 червня 2012. Процитовано 10 лютого 2012. 
8. Главред „Левого берега“ Соня Кошкина стала кандидатом наук!. Дуся. Телекритика. 17 травня 2012. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 19 липня 2012. 
9. . Архів оригіналу за 19 лютого 2013. Процитовано 18 січня 2013. 
10. . Архів оригіналу за 17 липня 2012. Процитовано 18 січня 2013. 
11. Соня Кошкіна відстоюватиме наукове звання в апеляції. Телекритика. 16 листопада 2012. Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 17 листопада 2012. 
12. Соня Кошкіна запустила авторську програму на YouTube. mediananny.com (російською). 2 липня 2019. Процитовано 1 січня 2023. 
13. Соня Кошкіна: «Я проходжу туди, куди більшості журналістів доступ намертво закритий. Це моя фішка». detector.media. 2 липня 2019. Процитовано 1 січня 2023. 
14. . Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 1 червня 2019. 
15. . LB.ua. Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018. 
16. . LB.ua. Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 20 лютого 2018. 
17. «Ландик-старший спасает сына с помощью технологов и „правильных“ комментариев на сайтах [ 29 червня 2012 у Wayback Machine.]». LB.ua.
18. «Соне Кошкиной грозит до семи лет тюрьмы (ДОКУМЕНТ) [ 1 липня 2012 у Wayback Machine.]». LB.ua.
19. «Соня Кошкина: Ландик — лишь повод наехать на Lb.ua [ 1 липня 2012 у Wayback Machine.]». LB.ua.
20. «Соня Кошкіна виїхала з України [ 2 липня 2012 у Wayback Machine.]». Українська правда.
21. Владимир Ландик (4 липня 2012). ​Открытое письмо Народного депутата Украины Владимира Ландика шеф-редактору on-line газеты „Левый берег“. LB.ua. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 5 липня 2012. 
22. Соня Кошкина (4 липня 2012). ​Ответ Сони Кошкиной на открытое письмо Владимира Ландика. LB.ua. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 5 липня 2012. 
23. Ландик просит прокуратуру прекратить преследование журналистов LB.ua. LB.ua. 5 липня 2012. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 5 липня 2012. 
24. Прокуратура порушила кримінальну справу щодо LB.ua за заявою Ландіка. Телекритика. 18 липня 2012. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 19 липня 2012. 
25. LB.ua закрився й оприлюднив фото своїх імовірних переслідувачів. Телекритика. 18 липня 2012. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 19 липня 2012. 
26. Сергій Льовочкін засудив порушення кримінальної справи щодо Lb.ua. Телекритика. 18 липня 2012. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 19 липня 2012. 
27. Хорошковський прокоментував ситуацію навколо LB.ua. Телекритика. 19 липня 2012. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 19 липня 2012. 
28. Янукович занепокоєний подіями довкола ТВі і LB.ua. Телекритика. 19 липня 2012. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 19 липня 2012. 
29. . USOSCE. 26 липня 2012. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 27 липня 2012. 
30. . LB.ua. 26 липня 2012. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 27 липня 2012. 
31. . detector.media (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018. 
32. . detector.media (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018. 
33. . detector.media (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018. 

Посилання

• Соня Кошкіна у соцмережі «Facebook» (рос.)
• (рос.) (з 2009 року)
• (рос.) (з 2005 по 2010 рік)