www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сокіл Василь Іванович Васи ль Іва нович Со кіл 5 березня 1905 с Гусарка теперішня Запорізька область 2 жовтня 2001 Сідне

Сокіл Василь Іванович

Васи́ль Іва́нович Со́кіл (5 березня 1905, с. Гусарка, теперішня Запорізька область — 2 жовтня 2001, Сідней, Австралія) — український письменник, журналіст, педагог, драматург, лібретист, редактор. Син громадського діяча і педагога Івана Васильовича Сокола (1867—1945), брат оперної співачки Марії Сокіл-Рудницької (1902—1999) і гірничого інженера Миколи Сокола (1899—1972).

Василь Іванович Сокіл
Псевдонім Андрій Шпичка та Макар Дуда
Народився 5 березня 1905(1905-03-05)
с. Гусарка, теперішня Запорізька область
Помер 2 жовтня 2001(2001-10-02) (96 років)
Сідней, Австралія
Поховання Цвинтар «Руквуд»
Громадянство  СРСР,  Австралія
Національність українець
Діяльність письменник
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Жанр вірш, стаття

Життєпис ред.

Василь Іванович Сокіл народився 5 березня 1905 року в селі Гусарка Олександрівського повіту Катеринославської губернії (нині Запорізька область). Його батько — сільський вчитель Іван Сокіл, який був знайомий з Дмитром Яворницьким, прищепив дітям високу національну свідомість, заарештовувався у оправі «СВУ» і, зрештою, в сорокових роках загинув у в'язниці.

Восени 1914 року юного Василя відвезли вчитися до Катеринослава, де вже жили старший брат Микола та сестра Марія (згодом — відома оперна співачка, яка померла в Сполучених Штатах).

Після навчання в одній з приватних гімназій Василь переходить до другої класичної гімназії, про що він докладно пише в книжці спогадів «З далека до близького», виданій 1987 року в Едмонтоні (Канада).

З початком українських національних визвольних змагань юнак стає членом Української юнацької спілки, працює в газеті «Український пролетар» — органі катеринославського комітету партії боротьбистів.

Майже рік Василь Сокіл провчився в гірничому інституті на геолого-маркшейдерському відділі. Але зрозумів, що це не його справа і гірничий інститут покинув.

Стає нештатним кореспондентом газети «Зірка», яку редагував письменник Іван Ткачук. 1923 року на сторінках «Зірки» з'явилося ім'я Андрія Шпички — так підписував свої фейлетони, гуморески, усмішки 18-річний Василь Сокіл.

Навколо «Зірки» гуртувалася творча молодь, яка стала основою катеринославської організації спілки селянських письменників «Плуг». Василь Сокіл з теплотою згадує своїх літературних побратимів тієї пори — Максима Лебедя, Івана Ткачука, Василя Чаплю, Михайла Дубовика, Бориса Тенету, Павла Козаря, Василя Мисика.

Ще з Гусарки батько письменника Іван Сокіл підтримував знайомство і ділові зв'язки з Дмитром Івановичем Яворницьким. Батько вишукував у селян археологічні знахідки, а потім пересилав їх до катеринославського музею. У цьому музеї нерідко бував і юний Василь Сокіл.

У Катеринославі він вступає до інституту народної освіти, з теплотою згадує свого педагога професора Петра Олександровича Єфремова.

Друкує перші твори в новозаснованому часописі «Зоря», стає кандидатом у члени УКП (Українська Комуністична партія), яка опозиційне ставилася щодо правлячої партії більшовиків, передусім у національному питанні. За приналежність до УКП Василь Сокіл восени 1925 року заарештовувався.

У 1928 році письменник на постійно переїхав жити до Харкова. Працював у газетах, Всеукраїнському радіокомітеті.

1932 року закінчив філологічний факультет Харківського університету.

Перші роки війни був у евакуації з колективом Харківського театру музкомедії в містах Середньої Азії, з 1944 року — на війні.

По війні працював у харківській пресі.

1979 року емігрував до США. У зв'язку з виїздом за кордон 1979 р. виключений із Спілки письменників України і поновлений в ній тільки 1997 року. З 1985 року В. Сокіл став членом американського відділу ПЕН-клубу.

У 1986 р. переїхав до Австралії, де жив у Сіднеї.

Творчість ред.

Автор збірки гумористичних і сатиричних творів «Всерйоз і жартома» (1967), «Сміюсь аж плачу» (1990); музичних комедій «Марія» (1947), «Червона калина» (1954), «За синім морем» (1956); спогадів «Здалека до близького» (1987); повістей «Надри» (1932), "Потоки сил " (1937), «Така д овга ніч» (1984), «Вікна виходять на захід»; лібретто опер «Павло Корчагін» (1962), «Комуніст» (1967), перекладів, статей.

Василь Сокіл творив у Харкові, США, Австралії. Псевдоніми — Андрій Шпичка та Макар Дуда. Працював у катеринославських газетах «Український пролетар», «Зірка», журналі «Зоря». Його фейлетони з'являлися під псевдонімом Андрій Шпичка.

Василеві Соколу належать кілька п'єс, які йшли в театрах України, він здійснив понад двадцять перекладів з російської музичних комедій і класичних оперет — зокрема, таких, як «Сільва», «Бал у Савої», «Мартин-рудокоп», «Підв'язка Борджіа», а з радянських — «Роза вітрів», «Вогники», «Дочка фельдмаршала», «Солов'їний сад»…

1985 році в Нью-Йорку вийшла його книжка «Така довга ніч», а 1987 в Едмонтоні (Канада) — книга його спогадів «Здалека до близького», яка змальовує історичну панораму подій в Україні, починаючи з національно-визвольних змагань початку двадцятого століття.

Його книги «Вікна виходять на захід» та «Така довга ніч» були перекладені англійською та російською мовами, перша з них удостоєна першої нагороди Літературним Фондом імені Івана Франка.

На американському континенті В. Сокіл співробітничав у таких виданнях, як «Українські вісті», «Свобода», «Сучасність», «Нові дні». За п'ятнадцять років на їхніх шпальтах було опубліковано дві сотні статей на політично-громадські та літературні теми.

Оповідання, вірші, байки, гуморески в цих виданнях друкувалися під власним прізвищем і під псевдонімом Макар Дуда. Аж до своєї смерті друкувався у тижневику «Вільна думка», який виходить в Австралії. Повість Василя Сокола «Така довга ніч» надрукована 1984 р. у «Сучасності», а наприкінці того ж року вийшла окремою книжкою у видавництві «Сучасність».

Наступного, 1985 року ця повість в поширеному варіанті вийшла російською мовою під назвою «Собачьи радости» у видавництві «Перспектива» (США). Кілька років тому ця повість була надрукована і в Україні — спочатку в часопису «Березіль», а 1994 року вийшла окремим виданням у Харкові.

1987 року Канадський інститут українських студій при Альбертському університеті (Едмонтон, Канада) видав перший том спогадів Василя Сокола «Здалека до близького».

У Сіднеї (Австралія) у видавництві «Беркут» під псевдонімом Макар Дуда 1990 року побачила світ збірка гумору і сатири «Сміюсь аж плачу».

1991 року у видавництві «Лерос Пресс» (Канберра) в англійському перекладі однією книжкою з'явилися дві повісті Василя Сокола під назвою «А потім там була гласність».

Журнальними публікаціями на Заході також вийшли драма В. Сокола «Поминки» (1987, «Сучасність») та повість «Вікна виходять на захід» (там же, 1986).

В останні двадцять років життя на Заході Василь Сокіл працював з подвоєною енергією. Він відредагував три томи «Щоденника» Володимира Винниченка та книжку Валер'яна Ревуцького «Нескорені березільці» (1985 р., видавництво «Слово»).

1998 року у Харкові у видавництві «Майдан» В. Сокіл видав збірку вибраних драматичних творів та кількох оповідань «Комедії і драми в житті і на сцені».

У 2001 році видав у Харкові другий том спогадів і роздумів «Дивний світ пізнавання».

Василь Сокіл помер у Сіднеї (Австралія) 2 жовтня 2001 р. на 97-му році життя.

Похований на українському православному цвинтарі Руквуд, на околиці Сіднея.

Список творів ред.

Збірки оповідань ред.

  • «Щаблі» (1932)
  • «Всерйоз і жартома» (1967)

Повісті ред.

  • «Надри» (1932)
  • «Потоки сил» (1933)

П'єси ред.

  • «Марія» (1947)
  • «Червона калина» (1954)

Лібретто опер ред.

  • «Павло Корчагін» (1962)
  • «Комуніст» (1967) та ін.

Джерела ред.

Посилання ред.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vasi l Iva novich So kil 5 bereznya 1905 s Gusarka teperishnya Zaporizka oblast 2 zhovtnya 2001 Sidnej Avstraliya ukrayinskij pismennik zhurnalist pedagog dramaturg libretist redaktor Sin gromadskogo diyacha i pedagoga Ivana Vasilovicha Sokola 1867 1945 brat opernoyi spivachki Mariyi Sokil Rudnickoyi 1902 1999 i girnichogo inzhenera Mikoli Sokola 1899 1972 Vasil Ivanovich SokilPsevdonim Andrij Shpichka ta Makar DudaNarodivsya 5 bereznya 1905 1905 03 05 s Gusarka teperishnya Zaporizka oblastPomer 2 zhovtnya 2001 2001 10 02 96 rokiv Sidnej AvstraliyaPohovannya Cvintar Rukvud Gromadyanstvo SRSR AvstraliyaNacionalnist ukrayinecDiyalnist pismennikAlma mater HNU imeni V N KarazinaZhanr virsh stattya Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 2 1 Spisok tvoriv 2 1 1 Zbirki opovidan 2 1 2 Povisti 2 1 3 P yesi 2 1 4 Libretto oper 3 Dzherela 4 PosilannyaZhittyepis red Vasil Ivanovich Sokil narodivsya 5 bereznya 1905 roku v seli Gusarka Oleksandrivskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi nini Zaporizka oblast Jogo batko silskij vchitel Ivan Sokil yakij buv znajomij z Dmitrom Yavornickim prishepiv dityam visoku nacionalnu svidomist zaareshtovuvavsya u opravi SVU i zreshtoyu v sorokovih rokah zaginuv u v yaznici Voseni 1914 roku yunogo Vasilya vidvezli vchitisya do Katerinoslava de vzhe zhili starshij brat Mikola ta sestra Mariya zgodom vidoma operna spivachka yaka pomerla v Spoluchenih Shtatah Pislya navchannya v odnij z privatnih gimnazij Vasil perehodit do drugoyi klasichnoyi gimnaziyi pro sho vin dokladno pishe v knizhci spogadiv Z daleka do blizkogo vidanij 1987 roku v Edmontoni Kanada Z pochatkom ukrayinskih nacionalnih vizvolnih zmagan yunak staye chlenom Ukrayinskoyi yunackoyi spilki pracyuye v gazeti Ukrayinskij proletar organi katerinoslavskogo komitetu partiyi borotbistiv Majzhe rik Vasil Sokil provchivsya v girnichomu instituti na geologo markshejderskomu viddili Ale zrozumiv sho ce ne jogo sprava i girnichij institut pokinuv Staye neshtatnim korespondentom gazeti Zirka yaku redaguvav pismennik Ivan Tkachuk 1923 roku na storinkah Zirki z yavilosya im ya Andriya Shpichki tak pidpisuvav svoyi fejletoni gumoreski usmishki 18 richnij Vasil Sokil Navkolo Zirki gurtuvalasya tvorcha molod yaka stala osnovoyu katerinoslavskoyi organizaciyi spilki selyanskih pismennikiv Plug Vasil Sokil z teplotoyu zgaduye svoyih literaturnih pobratimiv tiyeyi pori Maksima Lebedya Ivana Tkachuka Vasilya Chaplyu Mihajla Dubovika Borisa Tenetu Pavla Kozarya Vasilya Misika She z Gusarki batko pismennika Ivan Sokil pidtrimuvav znajomstvo i dilovi zv yazki z Dmitrom Ivanovichem Yavornickim Batko vishukuvav u selyan arheologichni znahidki a potim peresilav yih do katerinoslavskogo muzeyu U comu muzeyi neridko buvav i yunij Vasil Sokil U Katerinoslavi vin vstupaye do institutu narodnoyi osviti z teplotoyu zgaduye svogo pedagoga profesora Petra Oleksandrovicha Yefremova Drukuye pershi tvori v novozasnovanomu chasopisi Zorya staye kandidatom u chleni UKP Ukrayinska Komunistichna partiya yaka opozicijne stavilasya shodo pravlyachoyi partiyi bilshovikiv peredusim u nacionalnomu pitanni Za prinalezhnist do UKP Vasil Sokil voseni 1925 roku zaareshtovuvavsya U 1928 roci pismennik na postijno pereyihav zhiti do Harkova Pracyuvav u gazetah Vseukrayinskomu radiokomiteti 1932 roku zakinchiv filologichnij fakultet Harkivskogo universitetu Pershi roki vijni buv u evakuaciyi z kolektivom Harkivskogo teatru muzkomediyi v mistah Serednoyi Aziyi z 1944 roku na vijni Po vijni pracyuvav u harkivskij presi 1979 roku emigruvav do SShA U zv yazku z viyizdom za kordon 1979 r viklyuchenij iz Spilki pismennikiv Ukrayini i ponovlenij v nij tilki 1997 roku Z 1985 roku V Sokil stav chlenom amerikanskogo viddilu PEN klubu U 1986 r pereyihav do Avstraliyi de zhiv u Sidneyi Tvorchist red Avtor zbirki gumoristichnih i satirichnih tvoriv Vserjoz i zhartoma 1967 Smiyus azh plachu 1990 muzichnih komedij Mariya 1947 Chervona kalina 1954 Za sinim morem 1956 spogadiv Zdaleka do blizkogo 1987 povistej Nadri 1932 Potoki sil 1937 Taka d ovga nich 1984 Vikna vihodyat na zahid libretto oper Pavlo Korchagin 1962 Komunist 1967 perekladiv statej Vasil Sokil tvoriv u Harkovi SShA Avstraliyi Psevdonimi Andrij Shpichka ta Makar Duda Pracyuvav u katerinoslavskih gazetah Ukrayinskij proletar Zirka zhurnali Zorya Jogo fejletoni z yavlyalisya pid psevdonimom Andrij Shpichka Vasilevi Sokolu nalezhat kilka p yes yaki jshli v teatrah Ukrayini vin zdijsniv ponad dvadcyat perekladiv z rosijskoyi muzichnih komedij i klasichnih operet zokrema takih yak Silva Bal u Savoyi Martin rudokop Pidv yazka Bordzhia a z radyanskih Roza vitriv Vogniki Dochka feldmarshala Solov yinij sad 1985 roci v Nyu Jorku vijshla jogo knizhka Taka dovga nich a 1987 v Edmontoni Kanada kniga jogo spogadiv Zdaleka do blizkogo yaka zmalovuye istorichnu panoramu podij v Ukrayini pochinayuchi z nacionalno vizvolnih zmagan pochatku dvadcyatogo stolittya Jogo knigi Vikna vihodyat na zahid ta Taka dovga nich buli perekladeni anglijskoyu ta rosijskoyu movami persha z nih udostoyena pershoyi nagorodi Literaturnim Fondom imeni Ivana Franka Na amerikanskomu kontinenti V Sokil spivrobitnichav u takih vidannyah yak Ukrayinski visti Svoboda Suchasnist Novi dni Za p yatnadcyat rokiv na yihnih shpaltah bulo opublikovano dvi sotni statej na politichno gromadski ta literaturni temi Opovidannya virshi bajki gumoreski v cih vidannyah drukuvalisya pid vlasnim prizvishem i pid psevdonimom Makar Duda Azh do svoyeyi smerti drukuvavsya u tizhneviku Vilna dumka yakij vihodit v Avstraliyi Povist Vasilya Sokola Taka dovga nich nadrukovana 1984 r u Suchasnosti a naprikinci togo zh roku vijshla okremoyu knizhkoyu u vidavnictvi Suchasnist Nastupnogo 1985 roku cya povist v poshirenomu varianti vijshla rosijskoyu movoyu pid nazvoyu Sobachi radosti u vidavnictvi Perspektiva SShA Kilka rokiv tomu cya povist bula nadrukovana i v Ukrayini spochatku v chasopisu Berezil a 1994 roku vijshla okremim vidannyam u Harkovi 1987 roku Kanadskij institut ukrayinskih studij pri Albertskomu universiteti Edmonton Kanada vidav pershij tom spogadiv Vasilya Sokola Zdaleka do blizkogo U Sidneyi Avstraliya u vidavnictvi Berkut pid psevdonimom Makar Duda 1990 roku pobachila svit zbirka gumoru i satiri Smiyus azh plachu 1991 roku u vidavnictvi Leros Press Kanberra v anglijskomu perekladi odniyeyu knizhkoyu z yavilisya dvi povisti Vasilya Sokola pid nazvoyu A potim tam bula glasnist Zhurnalnimi publikaciyami na Zahodi takozh vijshli drama V Sokola Pominki 1987 Suchasnist ta povist Vikna vihodyat na zahid tam zhe 1986 V ostanni dvadcyat rokiv zhittya na Zahodi Vasil Sokil pracyuvav z podvoyenoyu energiyeyu Vin vidredaguvav tri tomi Shodennika Volodimira Vinnichenka ta knizhku Valer yana Revuckogo Neskoreni berezilci 1985 r vidavnictvo Slovo 1998 roku u Harkovi u vidavnictvi Majdan V Sokil vidav zbirku vibranih dramatichnih tvoriv ta kilkoh opovidan Komediyi i drami v zhitti i na sceni U 2001 roci vidav u Harkovi drugij tom spogadiv i rozdumiv Divnij svit piznavannya Vasil Sokil pomer u Sidneyi Avstraliya 2 zhovtnya 2001 r na 97 mu roci zhittya Pohovanij na ukrayinskomu pravoslavnomu cvintari Rukvud na okolici Sidneya Spisok tvoriv red Zbirki opovidan red Shabli 1932 Vserjoz i zhartoma 1967 Povisti red Nadri 1932 Potoki sil 1933 P yesi red Mariya 1947 Chervona kalina 1954 Libretto oper red Pavlo Korchagin 1962 Komunist 1967 ta in Dzherela red Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Bilyayiv V Na neokrayanim krili Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 348 s ISBN 966 7804 57 7 Gordiyiv I Pavlishin M Sokil Vasil Enciklopediya ukrayinskoyi diaspori U 7 t K INTEL 1995 T 4 Avstraliya Aziya Afrika S 179 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Posilannya red Nadzvichajna Avstraliya nedostupne posilannya z lipnya 2019 1 nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sokil Vasil Ivanovich amp oldid 33630667